Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №320/5092/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/5092/25 Суддя (судді) першої інстанції: Діска А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: cудді-доповідача: Терези Ю.О., cуддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - Відповідач, Скаржник), у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.01.2025 №2/3/1/367, починаючи з 01.02.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.01.2025 №2/3/1/367 про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді ОСОБА_1 за нормами чинними на 01.02.2023, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.03.2024 пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХII, із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023 на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення від 09.01.2025 № 2/3/1/367.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про розмір грошового забезпечення від 09.01.2025 № 2/3/1/367, з урахуванням раніше виплачених сум.

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2024.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Однак, суд першої інстанції не взяв до уваги дату (07.04.2020), з якої Позивачу призначена пенсія за вислугу років, оскільки норми Закону № 3668-VI щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому є обов`язковими для застосування.

На обґрунтування своє позиції, Скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20, від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 та витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 320/5092/25.

Після надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 22.04.2026 № 4090 здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ, що перебували у провадження судді Мельничука В.П. Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 суддею-доповідачем у цій справі визначено суддю Терезу Ю.О.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 справу прийнято до провадження новим складом суду та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У цій справі жоден з учасників не заявляв клопотання про розгляд справи за їх участі, наявні у справі докази є достатніми для вирішення справи, тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та з 07.04.2020 отримує пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі № 320/5485/24, зокрема, зобов`язано Відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.02.2023 за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

На виконання рішення суду уповноваженим на видачу довідок органом виготовлено оновлену довідку для перерахунку пенсії Позивача з урахуванням грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок з урахуванням наданої оновленої довідки.

Листом від 28.01.2025 Відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, виданої станом на 01.01.2023, посилаючись на те, що рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсії, призначених за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), не приймалось. Також Відповідач повідомив, що згідно із ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

З доданих до матеріалів справи розрахунків пенсії Позивача станом на 01.03.2024 вбачається, що підсумок пенсії становить 26105,25 грн, натомість пенсія Позивачу виплачується у розмірі 23610,00 грн.

Вважаючи вказану відмову Відповідача протиправною, а свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що після отримання оновленої довідки у Відповідача виник обов`язок щодо перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 згідно з грошовим забезпеченням станом на 01.01.2023. Проте, Відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії Позивачу, що призвело до порушення його прав.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI, тому дії Відповідача щодо обмеження пенсії Позивача максимальним розміром є протиправними.

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії на підставі Довідки від 09.01.2025 № 2/3/1/367, колегія суддів зазначає таке.

Заперечуючи право Позивача на проведення перерахунку пенсії, Відповідач посилається на неможливість здійснення перерахунку у зв`язку з тим, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), а нормативно-правові акти щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після набрання законної сили вказаним рішенням суду не приймалися. На думку Відповідача, вказане, з урахуванням п. 4 Постанови № 103, означає, що виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах.

Колегія суддів вважає вказані доводи апеляційної скарги безпідставними і погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Відповідача здійснити перерахунок пенсії Позивача на підставі Довідки від 09.01.2025 № 2/3/1/367.

Як правильно зазначено у рішенні суду першої інстанції, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначено Законом № 2262-ХІІ.

Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ в імперативному порядку передбачає перерахунок пенсії у разі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій осіб, а також встановлює виключення з такого правила: розмір раніше призначеної пенсії зберігається, якщо внаслідок перерахунку такий розмір є нижчим за розмір раніше призначеної пенсії.

З метою реалізації положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, Національному антикорупційному бюро, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Пункт 3 Порядку № 45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Пункт 4 Порядку № 45 передбачає, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.ч. 2 і 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, чинною на момент виникнення спірних правовідносин редакцією Порядку № 45 встановлено алгоритм дій, спрямованих на перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103.

Пункти 1, 2 Постанови № 103, на визнання протиправними і нечинними яких посилається скаржник, передбачали перерахунок і виплату пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, із застосуванням обмежень розміру таких виплат.

Чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція Постанови № 103 такі обмеження не встановлює.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, після його перегляду в апеляційному порядку, також було визнано протиправними і нечинними зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Отже, з 05.03.2019 п. 5 Порядку № 45 і додаток 2 до Порядку № 45 діють у редакції, чинній до внесення змін Постановою № 103.

Вказане свідчить про те, що рішення суду у справі № 826/3858/18 не вплинуло на порядок дій, направлених на перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Щодо доводів скаржника про те, що Кабінет Міністрів України не приймав нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсії та від Пенсійного фонду України про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не надходило, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, зокрема, затверджено схеми тарифних розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпункт 2 п. 5 Постанови № 704 надає право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Отже, Постановою № 704 змінено грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, що, відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, є підставою для перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, за виключенням випадку, якщо внаслідок такого перерахунку розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими.

Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Згідно з п. 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 120/648/22-а, від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21, від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а та від 17.12.2019 № 160/8324/19.

Також, висновок про протиправність дій пенсійного органу щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та правомірність зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постановах від 22.09.2022 у справі № 500/2392/21, від 12.07.2023 у справі № 420/14380/21, від 24.05.2023 у справі № 160/19847/21.

Отже, подання Позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області заяви про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення є самостійною підставою для здійснення перерахунку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що перерахунок пенсії Позивача може бути здійснений органами Пенсійного фонду України на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

З урахуванням наведених вище норм Порядку № 45, з моменту отримання Відповідачем Довідки від 09.01.2025 у Відповідача виник обов`язок вчинити дії, направлені на перерахунок і виплату Позивачу пенсії, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправною відмову Відповідача вчинити такі дії.

Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині перерахування та виплати пенсії з 01.03.2023 без обмеження максимального розміру з урахуванням раніше виплачених сум, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги у цій частині, Відповідач посилається на ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка обмежує максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімуми, встановленими для осіб, які втратили працездатність і вважає безпідставним посилання Позивача на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/1016, яким ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визнано неконституційною.

Оцінюючи доводи Відповідача, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

За змістом ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Законом № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни до ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ.

Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

У рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/1016 Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

У рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/1016 Конституційний Суд України наголосив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч. 5 ст. 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином, Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія ч. 5 ст. 17 Конституції.

Така позиція Конституційного Суду України є незмінною і підстави вважати її такою, що поширюється виключно на обмеження максимального розміру пенсії, яке було предметом дослідження у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/1016, відсутні.

Колегія суддів також враховує, що оскільки ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 № 7-рп/1016, з цього моменту у Законі № 2262-ХІІ ч. 7 ст. 43 відсутня.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-ХІІ відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Таким чином, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17.

Водночас колегія суддів зазначає, що положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин існує колізія між Законом № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 року у справі № 380/12337/20, від 01.06.2023 у справі № 640/863/20, у яких пенсія позивачу також призначена після набрання чинності Законом № 3668-VI.

Посилання Скаржника на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20, від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а, є безпідставним, оскільки Верховний Суд у вказаних справах сформулював висновки, що стосуються перерахунку пенсії без обмеження граничним розміром прокурорам відповідно до Закону України «Про прокуратуру», натомість одним із спірних питань у цій справі є перерахунок пенсії особі, яка перебувала на військовій службі, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отже, висновки Верховного Суду, викладені у вказаних постановах, є нерелевантними до обставин цієї справи, тому колегія суддів їх не враховує.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування рішення в оскаржуваній частині відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: Ю.О. Тереза

Судді: Н.П. Бужак

Є.І. Мєзєнцев