Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №559/1979/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1979/26

Провадження № 3/559/790/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026 м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін О.М., при секретарі Солімчук М.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубно справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом серії ВАД №753628 від 01.05.2026, 01.04.2026 близько 17:00 год. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 поблизу багатоповерхового будинку виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 правоохоронним органом кваліфіковані за ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні 27.05.2026 і в подальшому 11.06.2026 ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого правопорушення не визнав і суду пояснив, що перебував на посаді голови ОСББ будинку АДРЕСА_2 , проте вважає, що за станом здоров`я вже два роки як склав з себе повноваження голови. Між співвласниками будинку часто виникають конфлікти з приводу використання земельних ділянок біля будинку. 01.04.2026 також між мешканцями виник конфлікт з приводу огородження земельних ділянок. ОСОБА_1 вважає, що деякі мешканці самовільно захопили і огородили земельні ділянки, які перебувають у спільній власності членів ОСББ, і які він розгородив. ОСОБА_2 почав сварку першим, висловлювався нецензурною лайкою, на що ОСОБА_1 також відповів відповідно.

ОСОБА_3 суду пояснила, що вони усі є сусідами і мешканцями будинку АДРЕСА_2 , а ОСОБА_1 голова ОСББ, якого самі мешканці обрали. Між ними постійно виникають конфлікти з господарських питань, на зборах ОСББ також виникають сварки. ОСОБА_1 часто висловлюється нецензурною лайкою. 01.04.2026 також між мешканцями та ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу земельних ділянок, які, як вважає ОСОБА_3 , не входять до співвласності ОСББ. До поліції в неї звертатися щодо дій ОСОБА_5 жодних намірів не було, поки вона не дізналася, що сам ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів, тому вона майже через місяць після подій також звернулася з відповідною заявою до поліції. Звертає увагу, що за спливом часу жодних доказів незаконних дій ОСОБА_5 на даний час немає.

ОСОБА_4 підтримала пояснення ОСОБА_3 , пояснила, що з ОСОБА_5 існує довготриваючий конфлікт з приводу земельної ділянки – городу, проїзду до нього тощо. До поліції з заявою про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності вона не зверталася, але надавала працівникам поліції пояснення.

ОСОБА_2 підтримав пояснення ОСОБА_3 , пояснив, що з ОСОБА_5 існує довготриваючий конфлікт з приводу земельних ділянок навколо будинку. До поліції з заявою про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності вона не звертався, але надавав працівникам поліції пояснення. Заявив, що не бажає зла ОСОБА_5 , хоче жити мирно і не сваритися, оскільки вважає, що ОСОБА_5 сам постійно до них «чіпляється».

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення як сукупності передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення – це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, згідно ст. 251 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками у мешканців будинку АДРЕСА_2 існує довготривалий конфлікт з приводу використання земельних ділянок навколо будинку та їх належність. Обоюдні конфлікти неможливо розцінювати як хуліганство, тим більш, що жодних доказів незаконних дія ОСОБА_1 суду не представлено. Також звертає на себе увагу той факт, що ані ОСОБА_4 ані ОСОБА_2 до поліції з заявами про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності не зверталися, а їх письмові пояснення від 05.04.2026, які містіться в матеріалах справи надані з приводу звернення самого ОСОБА_1 до правоохоронних органів з приводу їх, на думку заявника, незаконних дій. ОСОБА_3 же ж взагалі не мала наміру звертатися до поліції з приводу дій ОСОБА_5 01.04.2026, і написала відповідну заяву майже через місяць лише після того як вона дізналася, що сам ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що належних та достатніх доказів на підтвердження складу інкримінованого адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 працівниками поліції не надано.

У свою чергу суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Протокол сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами є лише початковим правовим висновком щодо дій певної особи та не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey)).

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи всі обставини справи, враховуючи відсутність у матеріалах справи достатніх доказів, які б давали підстави прийти до беззаперечного висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , з урахуванням вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про недоведеність в діях останнього складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 27, 30, 33-36, 401, 126, 130, 245,251,252,266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

Суддя О.М.Томілін