Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №539/1793/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1793/26

Провадження № 2/539/1602/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

у складі: головуючого судді – Даценка В.М.,

при секретарі – Шрейтер С.О.

з участю відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката – Орленка Р.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_2 звернулася в Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 .

У позові вказала, що з 14.08.1999 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. На даний час шлюб розірвано відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 виданого Лубенським відділом ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області.

Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має власну родину та проживає окремо.

Позивачка стверджує, що протягом тривалого часу знаходиться в тяжкому морально-фізичному стані у зв`язку з хворобою, лікується вже багато років, має статус особи з інвалідністю ІІІ групи, за станом здоров`я не працює, отримує пенсію по інвалідності, розмір якої не дозволяє підтримувати її стан здоров`я та забезпечувати своє проживання.

Відповідач не надає допомоги ні на її утриманні, ні для підтримки її здоров`я, хоча працює та має можливість надати таку допомогу.

На підставі вищевикладеного позивачка прохає суд стягувати з відповідача на її утримання , як непрацездатної дружини, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з моменту подачі заяви.

У відзиві на позов, відповідач позовні вимоги визнав частково у розмірі 1/10 частини від його заробітку (доходу). Вважає, що такий же обов`язок з участі в утриманні позивачки має їх син. У свою чергу він також приймає постійне лікування з приводу цукрового діабету 2 типу середнього ступеня важкості декомпенсованого. Потребує постійного тривалого лікування. Так, щомісячно має витрачатися на власне медикаментозне лікування, дієтичне харчування та інше близько 3-5 тисяч гривень. Крім того він неодноразово перераховува позивачці добровільно фінансову допомогу в сумі 3 015,08 грн.

У судове засідання позивачка не з`явилася. До суду надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову в повному об`ємі заперечили з під став, зазначених у відзиві на позов.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши докази суд вважає за необхідне позов задовольнити частково виходячи з наступного.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що сторони з 14.08.1999 по 18.04.2026 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження та про розірвання шлюбу (а.с.9-10).

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Згідно з ч.1 ст. 79 СК України аліменти на дружину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, що позивачка є особою з інвалідністю ІІІ групи, загальне захворювання. Дата прийняття рішення 12.09.2025 (а.с.11-12), отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3 725 грн. 00 коп. (а.с.7, 21).

Позивачка наводить аргументи про те, що розмір призначеної їй пенсії не забезпечує належного проживання, лікування, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги від відповідача, який таку допомогу їй може надавати.

Разом із тим, суд вважає слушними заперечення відповідача щодо розміру заявленого позову.

Так, судом становлено, що відповідач також має захворювання – цукровий діабет, 2 типу. В зв`язку з цим приймає постійне лікування, що підтверджується наданими суду медичним документами.

Вказані обставини істотно впливають на його можливість надавати матеріальну допомогу позивачці.

Крім того, встановлено, що наразі позивач проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Вказана квартира була отримана відповідачем у власність за договором дарування від 06.10.2003 року, в наступному за договором дарування від 30.10.2007 року цієї квартири позивач подарував сину – ОСОБА_3 . Таким чином, судом встановлено, що наразі позивачка проживає в квартирі, якої відповідно до п.2 ч.1 ст.57 СК України належить відповідачу на праві особистої власності.

Як стверджує відповідач та не заперечила позивачка утримання вказаної квартири (в тому рахунку і сплата комунальних платежів) здійснюється саме відповідачем.

Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що такі його витрати є формою матеріальної допомоги позивачці.

Крім цього, відповідач неодноразово надавав пряму грошову допомогу позивачці, підтвердженням чого є відповідні платіжні доручення (зокрема, на суму 3015,08 грн, 552,76 грн).

Відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

З урахуванням наведеної норми суд погоджується з позицією відповідача, що обов`язок утримувати позивачку також покладено і на їхнього повнолітнього сина.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що позивачка потребує матеріальної допомоги у зв`язку із тим, що є непрацездатною особою (особою з інвалідністю ІІІ групи довічно) потребує постійного лікування у розумінні ст. 75 СК України.

Відповідач має можливість надання матеріальної допомоги позивачці, однак враховуючи встановлені у цій справі обставини, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки на її утримання необхідно стягувати аліменти у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 21.04.2026 року, а відтак позов слід задовольнити частково.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В разі, якщо позивача звільнено при зверненні до суду від сплати судового збору, ці витрати потрібно стягнути з відповідача. Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів від сплати судового збору звільнена законом. Таким чином, з відповідача потрібно стягнути 532 грн 48 коп. грн судового збору в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.04.2026.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 532 грн 48 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко