Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №545/4131/25 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

545/4131/25

2/532/125/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі

судді - Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Крейс О.М.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1

представник ОСОБА_1 – адвокат Салашний М. О.,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,

представник ОСОБА_2 – адвокат Ковтун Л.О.,

представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області – Чесак Н.В.,

орган опіки та піклування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про стягнення додаткових витрат на дитину та визначення способу участі батька у вихованні сина, встановлення графіку спілкування та за зустрічним позовом адвоката Ковтун Л.О. в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба в справах дітей виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про усунення перешкод щодо участі батька у вихованні та вільного спілкування з дитиною, –

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину ОСОБА_5 у сумі 18699,82 грн. з батька дитини - ОСОБА_2 , визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином; визначення способу участі діда ОСОБА_3 та баби ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_5 .

03.11.2025 позивачем уточнено позовну заяву, згідно якої позовні вимоги пред`явлено до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білицької селищної ради та орган опіки та піклування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та прохала стягнути додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 у сумі 18699,82 грн. з батька дитини - ОСОБА_2 . Визначити наступний спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_5 : Особисті зустрічі батька із сином 5 разів на тиждень, виключно за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, у понеділок (з 09:00 год. до 10:00 год), середу (17:00 год. до 19:00 год), четвер (з 10:00 год. до 12:00 год) та п`ятницю (з 19:00 год. до 20:00 год.), суботу (з 10:00 год. до 13:00 год) у присутності матері, місце проведення зустрічей – за місцем проживання дитини або на будь-якій території, попередньо узгодженій сторонами. Зустрічі відбуваються за умови відсутності у дитини ознак захворювання; з урахуванням бажання дитини та її розпорядку дня; а також за умови відсутності запланованих поїздок чи подорожей дитини. Інші зустрічі поза цим графіком – виключно за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, у присутності матері ОСОБА_1 . Спілкування в режимі відеозв`язку: за бажанням батька та сина, батько має право спілкуватися з дитиною через відеозв`язок (у вільний від занять час, протягом 1 години на день), за умови відсутності у дитини ознак захворювання; з урахуванням бажання дитини та його розпорядку дня. Привітання у святкові та пам`ятні дати (день народження, Новий рік, Великдень тощо): можливість додаткового відвідування дитини протягом 2 годин у вказані дні за погодженням місця та часу з матір`ю, за умови відсутності у дитини ознак захворювання, з урахуванням бажання дитини та його розпорядку дня, у присутності матері ОСОБА_1 .

В позовній заяві зазначила, що вона з відповідачем є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту розірвання з Відповідачем відносин син проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Щербанівської сільської ради від 08.07.2025 року № 50 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом із матір`ю. Відповідач тривалий час не підтримує зв`язок із дитиною, не бере участі у вихованні сина, не сплачував за дитячий садочок, за квартиру де проживає син, не купує йому одяг та взуття , не виявляє ініціативи щодо спілкування з ОСОБА_6 та не цікавиться питаннями здоров`я та розвитку сина.

В травні 2025 року, вона повезла сина ОСОБА_6 на оздоровчий відпочинок до Єгипту. У зв`язку з цим нею понесено витрати в сумі 18699,82 грн. В цю суму включені лише два авіаперельоти (в Єгипет та назад, квитки сина ОСОБА_6 на потяг ОСОБА_7 ). Також вважає за необхідне визначити порядок таких побачень, батька з сином, який би відповідав найкращим інтересам дитини, з огляду на його вік, сформований розпорядок дня, відвідування гуртків, спілкування з друзями та потребу у відпочинку. Тому спілкування та особисті зустрічі ОСОБА_2 мають відповідати якнайкращим інтересам сина, враховуючи його психоемоційний стан, режим дня, стан здоров`я, з урахуванням відсутності у ОСОБА_6 бажання спілкування з батьком у зв`язку із тривалою відсутністю батька в житті сина, вважає, що необхідно встановити вищевказаний порядок участі у вихованні та спілкуванні батька з сином .

20.12.2025 від представника відповідача, адвоката Ковтун Л. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що кошти, які позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача як додаткові витрти на дитину, не є додатковими витратами в розумінні Сімейного кодексу України. На обгрунтування понесених витрат та їх необхідність, позивач надає лише квитки. Однак долучені до матеріалів справи документи не містять жодних висновків чи рекомендацій лікарів про необхідність відпочинку дитини за кордоном, а також про доцільність виїзду саме до Арабської Республіки Єгипет для покращення її психологічного стану чи загального самопочуття. Відсутні у позові й належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивачка узгодила виникнення та наявність таких витрат з відповідачем, тому такі витрати, понесені позивачкою на власний розсуд, в силі вимог ст. 185 СК України не можуть вважатися додатковими витратами.

Відповідно до платіжних інструкцій/банківських квитанцій ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина було перераховано 35 000,00грн. у листопаді/грудні у 2024р., у 2025 року- 59 035,00 грн. Крім того у червні 2025 року ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було додатково перераховано грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. Зазначена сума за своїм розміром майже повністю покриває вартість авіаквитків для сина, витрати на які позивачка просить стягнути з відповідача, що свідчить про фактичне та своєчасне виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків і участь у фінансуванні потреб дитини.

Щодо графіку побачення із сином, запропонований Позивачем, вказала, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою встановити порядок побачень батька з дитиною за місцем знаходження дитини, водночас, як вбачається з Листа №19/87523-25-Вих від 05.11.2025р. отриманого від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, 24 вересня 2025р. о 10 го.17 хв. ОСОБА_5 виїхав за межі України та станом на листопад 2025р. не повертався. При цьому звертає увагу, що вимагаючи встановити графік побачень з дитиною за її місцезнаходженням, ОСОБА_8 , свідомо не повідомляє ні відповідачу на суду точне місце фактичного проживання/перебування дитини ОСОБА_5 , - не зазначає ані країну, ані населений пункт, ані адресу. За відсутності інформації про місце перебування дитини встановлення будь-якого графіку побачень носитиме виключно формальний характер та не матиме жодного практичного механізму реалізаці. На момент подання позову в Україні діє правовий режим воєнного стану, у зв`язку з чим законодавством України встановлені обмеження на виїзд за кордон чоловіків призовного віку. Відповідач ОСОБА_2 не має фактичної та правової можливості залишити територію України, що є обставиною. яка не залежить від його волі чи поведінки. Таким чином, вимога позивачки про встановлення побачень за місцем проживання дитини, яке знаходиться за межами України, створює ситуацію, за якої реалізація батьківських прав відповідача стає неможливою з причин, що не можуть бути усунені ним самостійно. Прохала відмовити у задоволенні позову.

22.12.2025 від представника відповідача, адвоката Ковтун Л.О., в інтересах ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба в справах дітей виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про усунення перешкод щодо участі батька у вихованні та вільного спілкування з дитиною. Позовна заява обґрунтована тим, що запропонований графік побачень батька з сином є необґрунтований, передчасними та таким, що об`єктивно не може бути виконаний. Зазначено, що до 2025 року позивач ОСОБА_1 періодично надавала ОСОБА_2 можливість спілкуватися з сином, що дозволяло йому підтримувати батьківські стосунки та брати участь у його вихованні. Згодом позивач почала обмежувати контакти батька з дитиною, що ускладнило підтримання безпосереднього зв`язку та впливу на його повсякденне життя і розвиток. За час їх спільного з позивачем проживання вони орендували квартиру в с. Розсошенці. У вересні 2025 року ОСОБА_2 дізнався від власника орендованої квартири, що ОСОБА_1 з кінця серпня 2025 року в ній не проживає. Про зміну місця проживання сина вона не повідомила, на листи, дзвінки, смс повідомлення не відповідала, не дозволяла бачитися з сином. На його запит Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби було надано відповідь, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 виїхав за межі України і станом на листопад 2025 року не повертався.

Оскільки ОСОБА_2 не мав можливості бачити свого сина майже протягом року і відсутність між ними особистого спілкування зумовлена виключно рішенням матері, оскільки фактично ОСОБА_1 скасувала графік побачень сина з батьком, встановлений та погоджений Службою у справах дітей, самовільно виїхала з дитиною за кордон, чим унеможливила реалізацію ОСОБА_2 свого права на особисте спілкування та участь у вихованні сина, прохає суд зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином та визначити наступні способи та порядок особистого спілкування та участі у вихованні сина з можливістю вільного спілкування без присутності матері, шляхом встановлення графіку зустрічей з сином наступним чином:

- вільне безперешкодне спілкування батька з сином засобами телефонного батька ОСОБА_10 зв`язку месенджерами Viber, WhatsApp, Telegram, Skype та іншими, в тому числі за допомогою відеозв`язку, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування, без обмеження такого спілкування певними часовими інтервалами або ж конкретними годинами;

- під час перебування дитини на території України, встановити наступний графік зустрічей (побачень) ОСОБА_2 із сином:

особисті зустрічі кожного тижня у середу з 16:00 години по 18:00 годину з можливістю відвідування родичів, різних дитячих заходів, розважальних дитячих установ, без присутності матері, за попереднім узгодженням з матір`ю дитини способу передачі дитини від матері до батька та навпаки;

побачення з дитиною в суботу з 10:00 години до 13:00 години чи неділю з 16:00 години до 19:00 години (визначені час та дні батьки можуть коригувати з урахуванням режиму дня дитини) з можливістю відвідування родичів, різних дитячих заходів, розважальних дитячих установ, без присутності матері, за попереднім узгодженням з матір`ю дитини способу передачі дитини від матері до батька та навпаки;

побачення з дитиною у святкові та неробочі дні Новий рік, Різдво Христову, Пасха (Великдень), день народження дитини, день народження батька з 10:00 години до 13:00 години визначені час та дні батьки можуть коригувати з Урахуванням режиму дня дитини);

починаючи з 6-річного віку дитини, забезпечення оздоровчого відпочинку дитини у супроводі батька протягом 15 діб на рік: 10 днів у літній період, 5 днів у зимовий період з правом виїзду до інших населених пунктів України;

в разі хвороби дитини, батько, згідно встановленого графіку та стану здоров`я дитини може відвідувати дитину у лікарні, дні хвороби дитини в дні зустрічей з батьком не переносяться (якщо дитина хворіє вдома). При цьому батько дитини може відвідувати дитину в інший день зі її місцезнаходженням за попередньою домовленістю з матір`ю;

- під час офіційної щорічної відпустки (або додаткової) матері за її місцем її працевлаштування, зустрічі з батьком за основним графіком переносяться за попередньою домовленістю між батьками на інші дні та узгоджуються за 7 днів до відпустки.

- побачення батька із дитиною у разі його перебування за кордоном України у місці проживання/перебування дитини ОСОБА_5 тривалістю не менше однієї години та не більше трьох годин (з урахуванням розпорядку дня дитини бажання) без присутності матері.

Зобов`язати Відповідача ОСОБА_1 , за два дні до зустрічі батька з дитиною, надавати ОСОБА_2 точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомляти про це особисто батька дитини на наступний день з дня настання таких обставин.

14.01.2026 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої вона прохає суд: стягнути додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 у сумі 18699,82 грн. з батька дитини - ОСОБА_2 . Визначити наступний спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з сином: 1) Особисті зустрічі (період адаптації – 12 місяців): У будні дні: кожну середу або четверг з 16:00 до 18:00 години (тривалістю 2 години). У вихідні дні: кожну суботу з 10:00 до 14:00 години або неділю з 15:00 до 19:00 години (тривалістю 4 години). Конкретні дні та час батьки можуть коригувати за попередньою домовленістю (не пізніше ніж за 24 години до зустрічі), враховуючи стан здоров`я дитини, її розпорядок дня та графік занять (гуртків). Умови: зустрічі відбуваються за місцем проживання дитини або у громадських місцях (дитячі заклади, парки) в присутності матері, та з урахуванням добровільного бажання дитини. Враховуючи малолітній вік (2 роки), дитина не може бути примусово залучена до спілкування; примус до зустрічі або прогулянки проти волі сина не допускається. 2) Спілкування у святкові та неробочі дні: - У Новий рік, Різдво Христове, Великдень, день народження дитини та день народження батька з 10:00 до 13:00 години (з коригуванням під режим дня), у присутності матері та виключно за умови добровільного бажання дитини. 3) Дистанційне спілкування (відеозв`язок): - Надати батьку право (за бажанням батька та сина) на спілкування із сином У режимі відеозв`язку у будні дні у вільний від занять час тривалістю до 30 хвилин, а у вихідні та святкові дні в період з 09:00 до 21:00 години загальною тривалістю не менше 1 години протягом дня, з урахуванням графіку та режиму дня дитини. Застереження: оскільки дитина в силу віку не може самостійно користуватися гаджетами, а Відповідач не забезпечив сина окремим пристроєм та не оплачує послуги зв`язку/інтернету, таке спілкування забезпечується матір`ю за технічної можливості та виключно за наявності добровільного бажання дитини розмовляти в конкретний момент часу. 4) Оздоровлення та відпочинок (з 6-річного віку дитини): - Забезпечення оздоровчого відпочинку сина у супроводі батька протягом 20 діб на рік (10 днів влітку, 10 днів взимку) за умови відновлення стабільного емоційного зв`язку, відсутності заборгованості по аліментах та обов`язкової особистої згоди дитини на такий відпочинок. - 5) Порядок взаємодії у разі хвороби, відпустки або перебування сторін за кордоном: У разі хвороби дитини: особисті зустрічі за основним графіком призупиняються до повного одужання дитини. Батько має право відвідувати сина за місцем його знаходження (зокрема у лікувальному закладі) у присутності матері, за умови задовільного самопочуття малолітнього ОСОБА_6 та за його добровільним бажанням. У разі перебування дитини з матір`ю за кордоном: враховуючи необхідність забезпечення належного рівня життя дитини шляхом провадження матір`ю професійної діяльності за межами України (в Арабській Республіці Єгипту іншій країні) та оздоровлення сина, особисті зустрічі батька з дитиною на цей період не проводяться. Спілкування реалізується дистанційно (пункт 3 цього Графіка). Після повернення дитини в Україну виконання основного графіка особистих зустрічей поновлюється автоматично. 10 Під час офіційної відпустки матері: зустрічі за основним графікомB можуть бути перенесені на інші дні за попередньою домовленістю між батьками (не пізніше ніж за 7 днів до початку відпустки). Додатки: У разі приїзду батька з-за кордону: за умови його перебування в Україні, батьку надається право на додаткові особисті зустрічі тривалістю від 1 до 3 годин за фактичним місцем проживання дитини. Такі зустрічі відбуваються з обов`язковим урахуванням режиму дня дитини, У присутності матері та за умови добровільного бажання самого сина на такий контакт. 6) Встановити, що у періоди перебування малолітньої дитини разом із матір`ю за межами України (з метою оздоровлення дитини та провадження матір`ю професійної діяльності задля матеріального забезпечення сина), особисті зустрічі з батьком не проводяться. У ці періоди спілкування батька з дитиною здійснюється виключно в режимі відеозв`язку (згідно з п. 3 цього графіка).

В обґрунтування уточнення позовних вимог зазначає, що після припинення їхніх сімейних відносин, відповідач тривалий час не бере активної участі у житті дитини. Лише зрідка він бачиться із сином, і то переважно після постійних нагадувань з її боку про те, що у нього є син, який потребує уваги, спілкування, належного догляду та турботи. Відповідач не проявляє власної ініціативи щодо виховання ОСОБА_6 , не бере участі у вирішенні питань, пов`язаних із його здоров`ям, розвитком і навчанням, не сплачував за дитячий садок, комунальні послуги, не забезпечує дитину одягом, взуттям та іншими необхідними речами. Відповідач, маючи встановлений графік та знаючи фактичне місце проживання сина у м. Полтава (с. Розсошенці), протягом тривалих періодів (три тижні поспіль у червні-липні 2025 року та в подальшому) взагалі не з`являвся для зустрічей з дитиною. ака бездіяльність ОСОБА_2 порушує право малолітнього ОСОБА_6 на стабільне спілкування з батьком. Дитина, не бачачи батька тижнями та місяцями, втрачає з ним емоційний зв`язок, що робить неможливим виконання раніше встановленого графіка без моєї (матері) присутності. Зазначені факти невиконання рішення №120 від 16.06.2025 р. підтверджують, що пропонований нею в уточненій заяві поступовий графік у присутності матері є єдиним безпечним та доцільним варіантом, оскільки Відповідач не довів своєї здатності дотримуватися навіть того графіка, який сам ініціював. Відповідач систематично не підіймає слухавку та ігнорує відеоповідомлення від дитини (зафіксовано численні неприйняті дзвінки у грудні 2025 р.). Починаючи з 18.12.2024 р., Відповідач неодноразово ультимативно вимагав «не писати і не дзвонити йому», що прямо суперечить інтересам дитини. Через тривалі перерви у спілкуванні (наприклад, з лютого по липень 2025 року, майже пів року повної відсутності Відповідача), дитина сприймає батька як чужу людину. Під час рідкісних зустрічей (як-от 01.01.2026 р.) ОСОБА_6 відчуває тривогу та категорично вимагає моєї обов`язкової присутності. Відповідач не враховує режим дня дворічної дитини. Наприклад, 05.01.2026 р. він відмовився від зустрічі в ігровій кімнаті, орієнтуючись виключно на власний комфорт, ігноруючи фізіологічні потреби малюка у відпочинку. Попри заяви про бажання виховувати сина, Відповідач за останні три місяці 2025 року не надав жодної фінансової допомоги та не цікавився станом здоров`я дитини. Незважаючи на об`єктивні потреби дитини, які складають 26000 - 30 000 грн. на місяць, участь Відповідача у матеріальному забезпеченні сина є формальною та недостатньою. За останні три місяці Відповідач сплачував аліменти у розмірі лише 1 600 грн. на місяць. Відповідач жодним чином не бере участі в утриманні, технічному обслуговуванні чи заправленні паливом транспортного засобу, який використовується в інтересах сина. У травні 2025 року вона організувала для їх сина оздоровчий відпочинок у Єгипті. Метою цієї поїздки було забезпечення дитині належних умов для відновлення фізичного та емоційного стану, зміцнення імунітету та загального здоров`я. Зазначила, що Відповідач не бере участі у забезпеченні дитини засобами зв`язку: ним не оплачується мобільний зв`язок, послуги інтернету та не надано гаджетів для особистого користування сина. Враховуючи 2-річний вік, дитина фізично не може самостійно користуватися пристроями для зв`язку, що потребує її технічної допомоги та виключно добровільної згоди сина на таку взаємодію, оскільки вона не має права змушувати сина проти його волі спілкуватися з Відповідачем за допомогою гаджетів, які крім всього іншого мають обмежено впливати на дитину. Має бути добровільне бажання дитини розмовляти, виховання дитини не може здійснюватися примусово. ОСОБА_6 не завжди виявляє бажання йти на контакт із батьком, якого бачить вкрай рідко. Вона, як мати, не може і не буде змушувати сина до спілкування чи прогулянок проти його волі, оскільки примус завдасть дитині психологічної травми та сформує негативне ставлення до батька. Тому будь-який встановлений графік повинен виконуватися виключно за умови добровільного бажання дитини на момент зустрічі та виключно в присутності матері.

05.02.2026 позивач ОСОБА_1 надала заяву про збільшення розміру позовних вимог та прохала суд стягнути додаткові витрати на дитину ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у загальному розмірі сумі 62168,99 з батька дитини - ОСОБА_2 . Інші позовні вимоги та їх обгрунтування, які викладені ОСОБА_1 в уточненій позовній заяві, яка прийнята для спільного розгляду з первісним позовом, залишаються незмінними. Зазначено, що у первісній позовній заяві за останні три місяці Відповідач сплачував аліменти на утримання дитини у розмірі лише 1 600 грн. на місяць – ця сума по суті є мінімальною встановленою законодавцем для дітей відповідного віку. Між тим до первісної позовної заяви позивачкою не було долучено всіх чеків та квитанцій, які б підтверджували понесення додаткових витрат. Так, малолітній син ОСОБА_5 систематично відвідує бассейн, де за допомогою тренера навчається плавати, у зв`язку з чим позивачка ОСОБА_1 самостійно понесла витрати на басейн за період з серпня 2024 року по січень 2026 року склали 4410 грн, що підтвержується копіями платіжних квитанцій. Також малолітній ОСОБА_5 часто хворіє, що змушує позивачку нести витрати на придбання ліків всього з серпня 2024 і по січень 2026 року ліків було придбано на загальну суму 8158 грн. Окрім цього, відповідачка придбала для малолітньої дитини для того щоб вона могла спілкуватись з батьком планшет вартістю 16999 грн. та ліжко вартістю 1000 грн. 25.09.2024 року ОСОБА_1 та Центр дитячого розвитку «Перлина» уклали договір №б/н згідно з п. 1.1. вказаного договору Центр дитячого розвитку «Перлина`приймає дитину ОСОБА_11 . Пунктом 4.2. Договору визначено що сума оплати за місяць становить 8000 грн. додатково 200 грн. за харчування. Зважаючи на це ОСОБА_1 в період з вересня 2024 року по травень 2025 року сплатила за відвідування малолітнім сином ОСОБА_12 Центру дитячого розвитку «Перлина» 56371,35 грн. Отже, всього позивачкою понесено додаткових витрат на суму 86938,35 грн. Частину - 43469,18 з яких додатково до вже заявлених вимог ОСОБА_1 хоче стягнути із ОСОБА_2 , оскільки аліментів в розмірі 1600 грн., які сплачує відповідач не достатньо для утримання дитини. Позовні вимоги прохала задовольнити.

05.02.2026 ОСОБА_1 подано відзив на зустрічну позовну заяву, який ухвалою суду від 18.02.2026 залишено без розгляду.

Ухвалою судді Полтавського районного суду м. Полтави від 19.09.2025 цивільну справу передано Кобеляцькому районному суду Полтавської області за підсудністю.

Ухвалою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І. від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І. від 17.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І. від 28.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І. від 03.12.2025 задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Омельченко І.І.

Ухвалою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області Мороз Т.М. від 05.12.2025 цивільну справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 14.01.2026 прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову. Прийнято зустрічний позов, поданий адвокатом Ковтун Л.О. в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба в справах дітей виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області про усунення перешкод щодо участі батька у вихованні та вільного спілкування з дитиною до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про стягнення додаткових витрат на дитину та визначення способу участі батька у вихованні сина, встановлення графіку спілкування.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 прохала її позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням їх уточнених вимог.

Бажає, щоб між батьком та сином був зв`язок, щоб відповідач брав активну участь в житті дитини. Щодо задоволення зустрічного позову, то заперечила щодо його задоволення, оскільки спілкування батька з дитиною без присутності матері може негативно плинути на сина.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Салашний М.О. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, прохав їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову прохав відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав з підстав, вказаних у відзиві на позов. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав та прохав задовольнити.

Представник ОСОБА_2 , адвокат Ковтун Л.О. підтримала зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , прохала їх задовольнити. У задоволенні первісного позову прохала відмовити.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області до суду не з` явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до суду не з`явився.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши докази дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (т.1 а.с.13).

З Акту про встановлення факту проживання від 22.08.2024 вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.14).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Щербанівської сілької ради Полтавського району Полтавської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 08.07.2025 визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 (т.1 а.с.57-71).

27.10.2025 позивачем ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білицької селищної ради засобами електронного зв`язку направлено заяву про встановлення режиму побачень з дитиною та визначення особистої участі батька у вихованні сина (т.1 а.с.72).

Листом виконавчого комітету Білицької селищної ради від 19.11.2025 на заяву ОСОБА_1 надано відповідь, з якої вбачається, що оскільки дитина проживає в с. Розсошенці, яке не належить до адміністративно-територіальної одиниці Білицької селищної ради, орган опіки та піклування не уповноважений приймати рішення щодо визначення графіку побачень та рекомендовано звернутися до органу опіки та піклування чи служби в справах дітей за місцем проживання дитини (т.1 а.с. 105).

Аналогічна заява про встановлення режиму побачень з дитиною та визначення особистої участі батька у вихованні сина була направлена 28.10.2025 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (т.1 а.с.74).

Щербанівська сільська рада листом від 12.11.2025 надала ОСОБА_1 відповідь, з якої вбачається, що орган опіки та піклування визначає участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. ОСОБА_2 із відповідною заявою до орану опіки та піклування не звертався (т.1 а.с.101).

З листа служби в справах дітей Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 18.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 зверталася 09.12.2025 до служби в справах дітей з вимогою про передачу ОСОБА_2 повідомлень особистого характеру (т.1 а.с. 167-170).

З листа Головного центру обробки інформації Прикордонної служби України від 05.11.2025 вбачається, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнув державний кордон України (виїзд) 24.09.2025 (т.1 а.с.91).

З повідомлення про необхідність повернення ключів вбачається, що ОСОБА_2 як орендаря житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено, що наприкінці серпня 2025 року ОСОБА_1 разом з сином звільнили вказану квартиру та повернули ключі (Т.1 а.с.92).

11.12.2025 ОСОБА_2 звернувся до служби в справах дітей Щербанівської сільської ради із заявою про встановлення місця проживання дитини, оскільки йому стало відомо, що ОСОБА_1 звільнила орендовану квартиру та виїхала разом з сином за межі України (т.1 а.с. 177).

З листа служби в справах дітей від 21.08.2025 вбачається, що оскільки наявна інформація про те, що ОСОБА_13 разом з дитиною на території громади не проживають, то відсутні підстави для виїзду (т.1 а.с.179).

Рішенням виконавчого комітету від 16.06.2025 №120 «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі у вихованні дитини та встановлення графіку зустрічей» затверджено висновок органу опіки та піклування Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні сина ОСОБА_14 та встановлення графіку зустрічей (т.2 а.с.47).

З повідомлення ОСОБА_1 на адресу виконавчого комітету Білицької селищної ради від 08.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 повідомляє, що ОСОБА_2 не виконує рішення №м120 від 16.06.2025 протягом трьох тижнів поспіль (т.2 а.с.48.).

28.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтвського району Полтавської області із повідомленням про невиконання ОСОБА_2 рішення виконавчого комітету № 120 від 16.06.2025 протягом двох місяців та про внесення змін до графіку з урахуванням режиму дня та інтересам дитини (т.2 а.с.50).

Рішенням Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 5 вересня 2025 року скасовано рішення виконавчого комітету від 16.06.2025 №120 «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі у вихованні дитини та встановлення графіку зустрічей», з якого вбачається, що дане рішення скасовано в зв`язку з итим, що спори щодо участі у вихованні дитини розглядаються за місцем проживання дитини (т.1 а.с.198).

З наданих фотознімків із соцмереж та коментарів під ними вбачається, що дитина перебуває в садочку в іншій країні (а.с.181-182).

З наданих фотознімків вбачається, що батько проводить час з сином, а зі змісту повідомлень – що батьки мають напружені стосунки між собою (т.2 а.с.16-46).

12.01.2026 ОСОБА_2 звернувся до ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області із заявою про внесення відомостей до ЄРДР щодо протиправного перешкоджання у спілкуванні з дитиною, приховування її місця проживання (т.2 а.с.187-231).

09.05.2025 та 23.06.2025 на імя ОСОБА_11 придбано посадкові документи АТ «Укрзалізниця» вартістю 1378,49 грн (Полтава-Південна – Одеса -Головна) та 1321,33 грн (Одеса –Головна- Полтава-Південна) відповідно (т.1 а.с.18-19).

14.06.2025 та 17.06.2025 позивачем ОСОБА_1 здійснено оплату за туристичні послуги ОСОБА_15 в сумі 5100 грн та ОСОБА_16 в сумі 10900 грн відповідно (т.1 а.с.22-23).

З листа ТОВ «Джоін-Ап» від 22.12.2025 вбачається, що 14.05.2025 агентом туроператора ОСОБА_15 створена заявка на двох туристів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 за маршрутом Кишинів- Шарм-Ель-Шейх, дата подорожі 25.05.2025. Оплата надійшла від ОСОБА_15 14.05.2025 в сумі 4227,96 грн, вартість одного квитка – 2113,98 грн (т.1 а.с.216-217). З листа ФОП ОСОБА_16 вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала оплату авіаквитків 17.06.2025 в сумі 10900 грн (т.2 а.с.83).

25.09.2025 між ОСОБА_1 та Центром дитячого розвитку «Перлина» укладено договір відповідно до якого ОСОБА_14 прийнято в Центр та надано послуги з утримання дитини в Центрі. Сума оплати за місяць становить 8000 грн та 200 грн щоденно на харчування (т.2 а.с.95).

26.01.2025 ОСОБА_2 здійснив оплату за садочок в розмірі 11410 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.171).

З платіжних інструкцій вбачається, що ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 здійснював переказ коштів на утримання дитини за період з 21.11.2024 по 31.01.2026 в загальній сумі 121035 грн (т.1 а.с. 171 на звороті – 176, т.2 а.с.75-77).

На підтвердження додаткових витрат на дитину позивачкою ОСОБА_13 надані копії квитанцій, відповідно до яких придбавалися продукти харчування, одяг, ліки та ін (т.2 а.с.96-113).

Судом встановлено, що на час подання позову до суду – 09.10.2025 позивач ОСОБА_1 вказала, що місце проживання дитини ОСОБА_19 є АДРЕСА_1 . Однак з серпня 2025 року позивач за цією адресою не проживала, що не заперечується і позивачкою.

Ухвалою суду зобов`язано орган опіки та піклування Білицької селищної ради надати висновок щодо розв`язання спору.

Однак судом встановлено, що на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, а саме за місце реєстрації – с.Жуки Полтавського району Полтавської області, позивачка також не проживає. В зв`язку з цим виконавчий комітет Білицької селищної ради листом від 14.02.2026 повідомив суд про неможливість надання такого висновку (т.2 а.с.248).

За час розгляду справи в суді позивачка ОСОБА_13 тричі змінювала місце проживання, так і не надавши суду достовірних відомостей про фактичне її місце проживання та місце проживання малолітнього сина. Також позивачка підтвердила, що з березня 2026 року її місцем реєстрації є м. Кропивницький. Однак за адресою місця реєстрації остання також не проживає. В зв`язку з цим суд позбавлений можливості залучити орган опіки та піклування за місцем проживання малолітньої дитини та витребувати відповідний висновок.

Мотиви і доводи суду та застосовані норми права

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема, він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Батько та мати мають рівні права та обов`язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити виключно з інтересів дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини,у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Судом встановлено, що між сторонами існує конфлікт щодо визначення способу участі батька у спілкуванні з сином та його вихованні.

Судом встановлено, що запропонований в уточненій позовній заяві матір`ю ОСОБА_1 графік зустрічей батька з сином здебільшого збігається з графіком, запропонованим батьком ОСОБА_2 у зустрічний позовній заяві, за виключенням певних обставин та умов.

Дослідивши запропоновані графіки судом встановлено, що сторони погоджуються на :

- систематичні особисті зустрічі у середу (четвер) протягом двох годин з 16 год до 18 год;

- побачення з дитиною у суботу чи неділю тривалістю 3-4 години;

- побачення з дитиною у святкові та неробочі дні: Новий рік, Різдво Христове, Великдень, день народження дитини, батька – з 10 год до 13 год.;

- починаючи з 6річного віку дитини: забезпечення оздоровчого відпочинку дитини в супроводі батька протягом 15-20 днів на рік: 10 днів в літній період, 5-10 днів в зимовий період;

- зустрічі батька з дитиною під час хвороби останнього;

- під час офіційної (додаткової) відпустки матері зустрічі з батьком переносяться за попередньою домовленістю на інші дні та узгоджуються за 7 днів до відпустки;

- дистанційне спілкування батька з сином.

Однією з умов визначення способів спілкування батька з дитиною ОСОБА_1 вказала на обов`язкову присутність матері та з урахуванням добровільного бажання дитини.

За змістом частини другої статті 159 СК України обумовлення побачень з дитиною присутністю іншої особи можливе лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.

Судом встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини та мають місце конфлікти. Однак судом встановлено, що батько ОСОБА_2 підтримує з сином зв`язок, проводить з ним час, що свідчить про наявність емоційного зв`язку між ними. Судом не встановлено негативної поведінки відповідача ОСОБА_2 , яка могла б зашкодити дитині чи виключних обставин, які свідчили б про необхідність обов`язкової присутності матері під час побачень батька з сином, які фактично є короткостроковими.

При цьому наявність між сторонами неприязних стосунків і конфліктів може негативно впливати на ставлення дитини до батька при проведенні його зустрічей з сином у присутності матері, що може перешкоджати налагодженню їх спілкування.

Тому суд доходить до висновку про доцільність проведення побачень дитини з батьком без присутності матері. Такий порядок відповідатиме найкращим інтересам дитини, сприятиме формуванню емоційного зв`язку з батьком та зменшенню впливу на дитину конфлікту між батьками.

Визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати насамперед інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

З огляду на постійне проживання дитини з матір`ю, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, обумовлення побачень батька з дитиною виключно бажанням дитини призведе до унеможливлення реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні та побачення з сином.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

При цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ч. 3 ст. 171 СК України).

Думка малолітньої дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо участі батька у спілкуванні з ним та в його вихованні судом не з`ясовувалася через його вік; суд не встановив на підставі належних та допустимих доказів, що психоемоційний стан хлопчика свідчить про те, що спілкування з батьком поза його бажанням не відповідає найкращим інтересам дитини.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи характер стосунків, які склались між батьками дитини, вік дитини, а також принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, бажання батька брати участь у вихованні сина і згоду матері дитини на їх спілкування та проведення зустрічей, суд вважає за доцільне і таким, що відповідатиме інтересам дитини, встановити такий графік побачень (спілкування) батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 :

- кожної середи з 16 год до 18 год без присутності матері;

- першу, третю суботу з 10 год до 14 год без присутності матері;

- другу, четверту неділю з 15 год до 19 год без присутності матері;

- необмежене спілкування з дитиною особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку.

Разом із тим, інші заявлені позовні щодо проведення святкових днів, проведення спільного відпочинку, перенесення зустрічей у разі відпустки матері, зустрічей під час хвороби дитини, зустрічей під час перебування дитини за кордоном стосуються договірного врегулювання виконання батьківських обов`язків та потребують досягнення згоди між сторонами, а тому задоволенню не підлягають.

Також судом не встановлено підстав для задоволення вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні сина та у вільному спілкуванні з сином, оскільки належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 фактично перешкоджає цьому ОСОБА_2 не надав. Навпаки, мати наполягає на спілкування батька з дитиною та встановлення графіку зустрічей, оскільки звернулася з відповідним позовом до суду.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду у справі № 753/2281/23.

Щодо додаткових витрат на дитину.

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Так, одним із різновидів аліментних зобов`язань між батьками і дітьми є зобов`язання батьків брати участь у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України): той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обґрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Оскільки тягар доказування покладено на позивача, то заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати та надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами.

Якщо стягнення аліментних зобов`язань викликане необхідністю дитини у вихованні, освіті, харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя і враховуються при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, то додаткові витрати заявляються саме у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, або у разі обставин, які пов`язані з розвитком здібностей дитини.

Тобто якщо ці витрати пов`язані з розвитком здібностей дитини, наприклад музика, то необхідно надати рекомендації щодо навчання дитини у музичній школі з вказівкою тривалості повного курсу навчання, підтвердити витрати пов`язані з придбанням усіх необхідних знарядь та музичних інструментів, періодичність їх придбання, довівши суду при цьому, що заявлена сума, це лише половина тих витрат, яку необхідно на розвиток здібностей дитини. Аналогічно у випадку наявності особливих здібностей дитини у фізичній підготовці, що підтверджується участі у змаганнях або навпаки потреба у заняттях у зв`язку з порушенням розвитку здібностей дитини, необхідно надати відповідні рекомендації, а також розрахунок вартості відповідного курсу навчання з урахуванням його тривалості.

Якщо ці витрати пов`язані з особливим станом здоров`я дитини, то необхідно надавати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, тривалості та періодичність лікування та з урахуванням цього розрахунок його вартості, а також про вартість ліків, які необхідно придбавати дитині або вартість процедур, які необхідно зробити.

В поданому до суду позові позивачем ОСОБА_1 пред`явлено вимоги про стягнення з Відповідача фактично понесених додаткових витрат на дитину, які пов`язані з: відшкодуванням витрат на придбання залізничних та авіаквитків; придбання продуктів харчування, одягу, лікарських препаратів, відвідування дитиною ігрових кімнат, басейну. На підтвердження цього ОСОБА_1 надано відповідні квитанції. Дослідивши квитанції судом встановлено, що вони підтверджують придбання солодощів, звичних продуктів харчування та напоїв, іграшок, одягу. Разом з тим, деякі квитанції підтверджують купівлю одягу для дівчаток, жінок, спиртних напоїв. Також позивачем надано квитанції про придбання лікарських засобів, однак не надано доказів того, що саме ці лікарські препарати були призначені лікарем для лікування дитини. Частина квитанцій є нечитабельними. Позивач стверджує про придбання нею планшету за 16 000 грн, однак не надає відповідної квитанції. В квитанція на суму 16000 грн зазначений інший платник. Крім того позивачем не доведено необхідності у придбання планшету для дворічної дитини. Також позивачем не доведено, що відпочинок дитини в Єгипті був необхідністю. Відсутні докази щодо рекомендацій лікаря про оздоровлення дитини за межами України.

Закріплений сімейним законодавством принцип договірного врегулювання сімейних відносин, зокрема спільного вирішення батьками питання щодо дитини, передбачає, що кожен із батьків, який приймає відповідне рішення щодо малолітньої дитини (наприклад, короткострокова чи довгострокова поїздка в літній табір (якщо це не пов`язано з хворобою дитини та, у зв`язку з цим, наявністю рекомендації лікаря), повинен ставити до відома іншого з батьків про таке рішення та, за можливості, узгодити з ним відповідні деталі (наприклад, спільне несення витрат на купівлю путівки у табір, оплату квитків на проїзд тощо).

В матеріалах справи відсутні докази попереднього узгодження між Позивачем та Відповідачем рішень щодо поїздки їхнього сина за межі України, про які йдеться в позові, та згоди Відповідача оплатити половину вартості витрат на такі поїздки.

Тобто суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не доведено, що у цих випадках витрати на дитину викликані відповідними особливими обставинами у вигляді розвитку здібностей дитини в розумінні статті 185 СК України, або пов`язані зі станом здоров`я дитини та були призначені відповідним фахівцем, чи зумовлені іншими особливими обставинами, що давало б підстави відносити дані витрати до додаткових витрат на дитину.

Вищевказані витрати повинні покриватися за рахунок аліментних платежів.

Також суду не надано доказів того, що позивач ОСОБА_1 зверталася з позовом чи заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 та пред`являла його до виконання.

Натомість в судовому засіданні встановлено, що батько дитини добровільно надає кошти на утримання дитини, лікування.

Обов`язок того із батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у додаткових витратах на дитину (окрім сплати аліментів на утримання дитини), є таким, що випливає з наявністю саме особливих обставин хвороби дитини (не сезонних хвороб, як, наприклад, респіраторних захворювань тощо), наявність у неї підтверджених особливих здібностей, які потрібно розвивати або інших особливих обставин, які не охоплюються сплатою аліментів.

Таким чином на Відповідача не може бути покладено обов`язок по оплаті половини зазначених вище витрат, оскільки Позивачем не доведено, що вони є додатковими витратами на дитину.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_13 до ОСОБА_2 щодо встановлення графіку побачень з дитиною є частково обгрунтованими, та підлягають задоволенню частково. Вимоги щодо стягнення додаткових витрат на дитну є необхгрутованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 є частково обгрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та визначення способу участі батька у вихованні сина, встановлення графіку спілкування – задовольнити частково.

Зустрічні позовні вимоги представника відповідача, адвоката Ковтун Л.О., в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод щодо участі батька у вихованні та вільного спілкування з дитиною – задовольнити частково.

Встановити графік побачень (спілкування) батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- кожної середи з 16 год. до 18 год. без присутності матері ОСОБА_1 ;

- першу, третю суботу з 10 год до 14 год без присутності матері ОСОБА_1 ;

- другу, четверту неділю з 15 год до 19 год без присутності матері ОСОБА_1 ;

-необмежене спілкування з дитиною особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – відмовити.

В іншій частині зустрічних позовних вимог адвоката Ковтун Л.О., в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Сторони:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , міце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

органу опіки та піклування виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області: місцезнаходження Полтавська обл, Полтавський район, селище Білики, вул. Кобеляцька, 53 А,

орган опіки та піклування виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, місцезнаходження Полтавська обл, Полтавський район, с. Щербані, вул. Центральна, 2.

Суддя