Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №532/812/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/812/26

2/532/775/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Урізко К.Є.,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Галушко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Урізко Катерини Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява адвоката Урізко Катерини Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позовна заява обґрунтована тим, що з 12.07.2016 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано. Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі дитина проживає з матір`ю ОСОБА_2 . Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.10.2020 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_1 вважає, що в нього є підстави, визначені статтею 192 СК України, для зменшення розміру аліментів, а саме: його сімейний та матеріальний стан суттєво змінилися. Так, він створив нову сім`ю шляхом укладення шлюбу з ОСОБА_4 . В них народилася спільна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матеріальне становище нової родини позивача ускладнюється тим, що його дружина ОСОБА_4 тимчасово не працює та не отримує доходу в зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Тому вона фактично перебуває на повному утриманні позивача. Також разом з ними однією сім`єю проживає неповнолітня дитина дружини від її першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач фактично бере участь у вихованні та матеріальному забезпеченні цієї дитини, що в сукупності з народженням спільної дитини призвело до значного збільшення фінансового навантаження на позивача та зменшення частки доходу, яка припадає на кожного члена його сім`ї.

Стягнення аліментів у розмірі 1/3 на одну дитину було виправданим лише до моменту зміни сімейного стану позивача. З урахуванням народження другої дитини та наявності на утриманні дружини, такий розмір призводить до того, що на дитину від першого шлюбу витрачається значно більша частка доходу позивача, ніж залишається на утримання новонародженої дитини та самого позивача. Оскільки ч. 5 ст. 183 СК України встановлює розмір 1/3 на двох дітей, то на думку позивача, логічним і справедливим розподілом при наявності двох дітей від різних шлюбів є встановлення аліментів у розмірі 1/6 (половина від 1/3) на кожну дитину. Продовження стягнення 1/3 на користь лише однієї дитини суперечить логіці вказаної норми та принципу рівності прав дітей (ст. 142 СК України).

У даному випадку зменшення розміру аліментів не є способом ухилення позивача від виконання обов`язків, а є необхідним заходом для забезпечення рівних можливостей та прав усіх дітей позивача на отримання матеріальної підтримки від батька в рівних частках. Встановлення розміру аліментів на рівні 1/6 дозволить вирівняти фінансове забезпечення кожної дитини, що відповідає найкращим інтересам дітей та засадам розумності.

Таким чином, адвокат Урізко К.Є. прохала суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 до 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.35-36).

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 14 квітня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.44-45).

05 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Галушко С.С. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що факт народження в позивача дитини в іншому шлюбі та дружини, яка перебуває у декретній відпустці, без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Позивач не має права компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Сторона відповідача прохала суд врахувати наступні обставини:

1) позивач ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 01.04.2026 року складає 50981,74 гривень (а також штраф 20 % - 13775,23 гривень);

2) позивач ОСОБА_1 має постійне місце роботи та регулярний дохід у вигляді заробітної плати, розмір якої вдвічі перевищує розмір мінімальної заробітної плати;

3) позивач ОСОБА_1 є працездатною особою, про погіршення свого здоров`я не зазначає;

4) позивач ОСОБА_1 не має обов`язку утримання малолітньої дочки своєї дружини від першого шлюбу;

5) дружина позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_6 від батька дитини;

6) відповідач ОСОБА_2 утримує сина ОСОБА_3 ;

7) відповідач ОСОБА_2 отримує регулярний дохід у вигляді заробітної плати, розмір якої менший за розмір заробітної плати позивача ОСОБА_1 ;

8) відповідач ОСОБА_2 за власні кошти винаймає житло, оскільки вона працює, а син навчається у школі в м. Кобеляки.

З огляду на викладене, адвокат Галушко С.С. прохав суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.10.2020 року в справі № 532/1740/20 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 до 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Урізко К.Є. подала заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Галушко С.С. подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги визнають частково з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.10.2020 року (справа № 532/1740/20, провадження № 2/532/648/2020) з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.15-16).

У позові вказано, що рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11.11.2020 року в справі № 532/1781/20 (провадження № 2/532/654/2020) шлюб між ними розірвано.

29 грудня 2021 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_7 шлюб, про що було складено відповідний актовий запис № 131. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.18).

Від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19).

Крім того, ОСОБА_9 має доньку від іншого чоловіка ОСОБА_10 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.20).

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

Згідно частин 1, 2 статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплені в пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року в справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).

Зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносяться обставини, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів, і що саме такі зміни вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , позивач посилався на те, що в нього змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки він вдруге уклав шлюб з ОСОБА_4 , від якого в них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, що позбавляє його можливості сплачувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі визначеному рішенням суду від 26.10.2020 року.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08.01.2025 року в справі № 567/1462/23, суд, установивши, що змінився сімейний стан особи, а саме народження дитини від іншого шлюбу, на утримання якої останній сплачує аліменти відповідно до судового рішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказана обставина є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів.

Щодо твердження позивача про зміну його матеріального і сімейного стану в зв`язку з утриманням неповнолітньої доньки його дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд звертає увагу на ч. 1 ст. 260 СК України, якою передбачено, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь в їхньому вихованні.

Також відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України, мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо в них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Беручи до уваги, що ч. 1 ст. 260 СК України передбачено право, а не обов`язок участі у вихованні падчерки, суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки в нього не має юридичного обов`язку на утримання дитини дружини від іншого шлюбу.

Згідно статті 180 СК України, обов`язок по утриманню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покладено на її матір ОСОБА_4 .

Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_4 з поважних причин не має змоги утримувати свою доньку ОСОБА_6 . При цьому, у відзиві на позовну заяву представник відповідачки вказував, що ОСОБА_4 отримує аліменти на утримання дочки від батька дитини ОСОБА_10 .

За встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що після ухвалення 26.10.2020 року рішення про стягнення аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінився сімейний стан позивача в зв`язку з народженням у другому шлюбі доньки, що, в свою чергу, потягло за собою зміну його матеріального стану, так як збільшилися витрати позивача на утримання новонародженої дитини та дружини, поки вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, до досягнення дитиною 3-річного віку.

Вирішуючи питання про те, до якого розміру необхідно зменшити аліменти, суд виходить з такого.

За змістом частин 1, 2 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд, аналізуючи всі обставини справи, оцінюючи докази, надані на їх підтвердження, та правові норми, які регулюють правовідносини, що склалися, вважає, що необхідним і достатнім розміром аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є 1/4 частка від усіх видів заробітку (доходу) позивача, з урахуванням вимог ст. 182 СК України.

Народження ще однієї дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є свідомим батьківським кроком, що тягне за собою матеріальне утримання обох дітей.

Суд вважає, що зменшення розміру аліментів з 1/3 на 1/6 частку від усіх видів заробітку (доходу) позивача, як про це він просить, у зв`язку зі зміною матеріального та сімейного стану, не буде спрямовано на належне забезпечення сина та суперечитиме його інтересам, оскільки саме дитина від другого шлюбу проживає разом з позивачем, що дає їй більше переваг та можливостей на отримання від нього як матеріальних, так і нематеріальних благ, необхідних для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, порівняно із сином, який проживає з відповідачкою, окремо від батька (а.с.59).

Наявність у позивача заборгованості по сплаті аліментів, яка станом на 01.04.2026 року складає 50981,74 гривень, а також штраф 20 % - 13775,23 гривень (а.с.57-зворот-58), не є підставою для зміни розміру аліментів з 1/3 на 1/6 частку від усіх видів заробітку (доходу) позивача. Навпаки, це свідчить про неналежне виконання позивачем свого обов`язку по утриманню малолітнього сина.

На думку суду, зменшення розміру аліментів з 1/3 на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) позивача є розумним та не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав двох дітей позивача.

Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов`язку батька забезпечити умови життя та розвитку його малолітнього сина, оскільки позивач офіційно працевлаштований в ТОВ «Ростдорстрой» на посаді дорожній робітник з 16 квітня 2025 року по теперішній час та має стабільний дохід (а.с.21).

Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що доходи і матеріальне становище відповідачки, які є меншими на відміну від доходів позивача (а.с.58-зворот), нададуть їй можливість забезпечити дитині належний життєвий рівень у разі зменшення розміру аліментів з 1/3 до 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) позивача.

З огляду на майновий стан відповідачки, зменшення розміру аліментів на утримання сина до 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) позивача може призвести до недостатності коштів для забезпечення сину достатнього життєвого рівня.

Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року в справі № 565/2071/19 зазначив, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову шляхом зменшення розміру аліментів з 1/3 на 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вимога позивача про обмеження розміру аліментів, що стягуються з нього щомісячно на утримання сина, десятьма прожитковими мінімумами на дитину відповідного віку не підлягає до задоволення, оскільки таке обмеження застосовується у разі заявлення вимоги про стягнення аліментів у наказному провадженні. Положення статті 182 СК України не містять обмеження розміру аліментів десятьма прожитковими мінімумами на дитину відповідного віку, а тому суд визначає розмір аліментів без такого обмеження.

Згідно пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов адвоката Урізко Катерини Євгенівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, призначених рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.10.2020 року (справа № 532/1740/20, провадження № 2/532/648/2020), які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Припинити з дня набрання рішенням законної сили стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26.10.2020 року (справа № 532/1740/20, провадження № 2/532/648/2020).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя