Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №527/667/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/667/26

провадження 2/527/704/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді А.В. Павлійчук,

за участі секретарів судового засідання – Ю.С. Козинко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу № 527/667/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики № 13/01 від 13.01.2024 року в розмірі 8 699,12 доларів США за курсом Національного Банку України на день виконання рішення.

В обґрунтування позову, представник позивача зазначив, що 13.01.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір позики № 13/1, за умовами якого позивач фактично, згідно Акту прийому-передачі грошових коштів, передав відповідачу грошові кошти в розмірі340 560,00 грн, що на момент передачі грошових коштів дорівнює еквіваленту суми 9000,00 доларів США, а позичальник зобов`язувався повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у строк не пізніше 13.01.2025 року. Сторони домовилися, що загальна сума, яка підлягає поверненню у строки та порядку передбаченому цим Договором буде відповідати гривневому еквіваленту суми 9000 (дев`ять тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ на дату здійснення платежу (п. 3.1. Договору позики). Відповідач частково виконав зобов`язання за Договором позики та сплатив на користь Позивача грошові кошти, а саме: 17.02.2024 року – платіж у розмірі 5700,00 гривень (п`ять тисяч сімсот грн 00 коп.), що на момент перерахування дорівнювало 150,20 доларів США (офіційний курс НБУ станом на 17.02.2024 року складав 37,9484 грн за 1 долар США); 13.03.2024 року – платіж у розмірі 5800,00 гривень (п`ять тисяч вісімсот грн 00 коп.), що на момент перерахування дорівнювало 150,68 доларів США (офіційний курс НБУ станом на 13.03.2024 року складав 38,4924 за 1 долар США). Факт перерахування грошових коштів Відповідачем на користь Позивача у зазначених розмірах підтверджується Довідкою про зарахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 – 01.07.2024, виданою 01.03.2026 року АТ «Райффайзен Банк» (копія Довідки додається, оригінал наявний у Позивача). Відповідач не повернув Позивачу у повному обсязі грошові кошти, отримані у позику, у визначений Договором позики строк – до 13.01.2025 року. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором позики станом на день подання цієї позовної заяви складає 8 699,12 доларів США (вісім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять доларів США 12 центів США), які просить стягнути представник позивача, та стягнути також заявлені судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наявності обставин, зазначених в ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

13.01.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір позики № 13/01, за умовами якого, позикодавець передає позичальнику грошові кошти в розмірі 340560,00 грн, що на момент укладення договору дорівнює еквіваленту суми 9000,00 доларів США, в строк до 13.01.2025 (а.с.5-7).

Сторони домовилися, що загальна сума, яка підлягає поверненню у строки та порядку передбаченому цим Договором буде відповідати гривневому еквіваленту суми 9000 (дев`ять тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ на дату здійснення платежу (п. 3.1. Договору позики)

Згідно Акту прийому-передачі грошових коштів до договору позики № 13/01 від 13.01.2024, ОСОБА_3 прийняв від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 340560,00 грн, що на момент отримання грошей дорівнює еквіваленту сумі 9000,00 доларів США (а.с.8).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На підтвердження часткового виконання зобов`язання, відповідачем ОСОБА_3 було надано суду Довідку про зарахування коштів на рахунок позивача ОСОБА_1 на загальну суму 11500 грн., що на день здійснення платежів еквівалентно 300,88 доларів США (а.с.9).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно постанови Великої Палати у справі № 761/12665/14-ц від 4 липня 2018 року, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо єдиного підходу у вирішенні спорів про належне виконання зобов`язання, визначеного в іноземній валюті. За змістом статей 192 та 524 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов`язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті. Суд встановлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню. Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов`язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договорами позики в розмірі 8 699,12 доларів США.

Ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно договору про надання правничої ( правової) допомоги № 10-Д/26 від 26.02.2026, Додаткової угоди до цього договору, адвокат Шевченко С.М. надавав правничу допомогу ОСОБА_1 та відповідно до копії платіжної інструкції від 01.03.2026 р. за юридичні послуги вартість наданих послуг становить 20000,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за договором позики відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 8000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 заборгованість за Договором позики № 13/01 від 13.01.2024 в розмірі в розмірі еквівалентній 8 699,12 (вісім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) доларів США 12 центів за курсом НБУ на день виконання рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 3061 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручення у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 );

Відповідач – ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_1 ).

Суддя А. В. Павлійчук