Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №420/33666/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33666/25

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

секретар – Божко А.К.,

за участю: представника позивача – адвоката Петрова Є.В.,

представника відповідача – Кольцова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 420/33666/25 за адміністративним позовом Селянського господарства “ІВАНІВСЬКЕ” до Головного управління ДПС в Одеській області , Державної податкової служби України , Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2025 року Селянське господарство “ІВАНІВСЬКЕ” звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом ,у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №13211514/31206671 від 26.08.2025, №13211516/31206671 від 26.08.2025, №13211517/31206671 від 26.08.2025, №13211512/31206671 від 26.08.2025, №13211511/31206671 від 26.08.2025, №13211513/31206671 від 26.08.2025, №13211510/31206671 від 26.08.2025, №13222111/31206671 від 28.08.2025, №13256269/31206671 від 09.09.2025, №13256268/31206671 від 09.09.2025, №13256271/31206671 від 09.09.2025, №13256272/31206671 від 09.09.2025, №13256273/31206671 від 09.09.2025, №13256274/31206671 від 09.09.2025;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні селянського господарства “Іванівське” № 3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №5 від 17.08.2025, №6 від 15.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №11 від 27.08.2025, №12 від 27.07.2025, №13 від 02.09.2025, №14 від 02.09.2025, №15 від 02.09.2025, №16 від 02.09.2025 датою їх подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість Селянського господарства “Іванівське” критеріям ризиковості платника податку №4827 від 04.07.2025;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Селянське господарство “Іванівське” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що СГ “Іванівське”, у спосіб, визначений Порядком № 117, направлено пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій, а саме: договір поставки, специфікація, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, оборотно-сальдова відомість по складу, виписки з бухгалтерських рахунків, картка складського обліку матеріалів, банківські виписки, платіжні інструкції, тощо. При цьому, при зупиненні податкових накладних СГ “Іванівське”, пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі. Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117. Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. У той же час, позивач звертає увагу на те, що конкретні первинні документи та банківські платіжні документи, окремо у СГ “Іванівське” не витребовувалися. Таким чином, як стверджує позивач, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість. У той же час, у квитанціях також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Позивач вважає, що зважаючи на незазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між СГ “Іванівське” та контрагентами, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови СГ “Іванівське” у реєстрації оскаржуваних податкових накладних. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено. Також у позові вказано, що у рішенні від 04.07.2025 № 4827 відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області є актом індивідуальної дії, який має бути конкретним та чітко сформульованим, зрозумілим, однак оскаржуване рішення таким критеріям не відповідає, породжує його неоднозначне трактування. У позові вказано, що у рішенні від 04.07.2025 № 4827 відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області є актом індивідуальної дії, який має бути конкретним та чітко сформульованим, зрозумілим, однак оскаржуване рішення таким критеріям не відповідає, породжує його неоднозначна трактування. Податковим органом не обґрунтовано, чому ці документи не підтверджують здійснення позивачем операцій з контрагентами, які документи додатково необхідно надати для прийняття позитивного рішення щодо нього, більш того в оскаржуваному рішенні - зазначено що придбання товару, не пов`язано з господарською діяльністю платника податку, не дивлячись на види діяльності та додані документи. Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість безвідносно до конкретної господарської операції, а за результатами проведеного моніторингу реєстрації платником податку податкових/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. інформаційних ресурсів та на основі баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що поставило позивача у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості та документів, які необхідно подати на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що оскаржуване рішення № 4827 від 04.07.2025 відповідає вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року N 1428).

Також у відзиві представником відповідача вказано, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні з приводу СГ “ІВАНІВСЬКЕ” були прийняті у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як стверджує відповідач, разом з повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування на розгяд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС в Одеській області зазначаємо, що позивачем не надані такі документи як: штатний розпис підприємства; складські документи; договір оренди складського приміщення; сертифікати відповідності; сертифікати якості товару. Також позивачем до повідомлення на розгляд комісії контролюючого органу надано договір поставки запчастин для сільськогосподарської техніки № 2-15/05/25 від 15.05.2025 , який не містить підпису та печатки постачальника. Також відповідач зазначив, що позивачем до повідомлення на розгляд комісії контролюючого органу надано договір поставки запчастин для сільськогосподарської техніки № 2-15/05/25 від 15.05.2025 року, який не містить підпису та печатки постачальника. Також відповідач зазначає про недоліки наданих товарно-транспортних накладних.

Таким чином, як стверджує відповідач, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 11 березня 2026 року позов задовольнив.

Визнав протиправними та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №13211514/31206671 від 26.08.2025, №13211516/31206671 від 26.08.2025, №13211517/31206671 від 26.08.2025, №13211512/31206671 від 26.08.2025, №13211511/31206671 від 26.08.2025, №13211513/31206671 від 26.08.2025, №13211510/31206671 від 26.08.2025, №13222111/31206671 від 28.08.2025, №13256269/31206671 від 09.09.2025, №13256268/31206671 від 09.09.2025, №13256271/31206671 від 09.09.2025, №13256272/31206671 від 09.09.2025, №13256273/31206671 від 09.09.2025, №13256274/31206671 від 09.09.2025.

Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Селянського господарства “Іванівське” № 3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025 датою їх подання на реєстрацію.

Визнав протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість Селянського господарства “Іванівське” критеріям ризиковості платника податку № 4827 від 04.07.2025 та №6223 від 02.09.2025.

Зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області виключити Селянське господарство “Іванівське” з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь селянського господарства "ІВАНІВСЬКЕ" суму сплаченого судового збору у розмірі 45 420,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи чинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості станом на дату зупинення реєстрації податкових накладних №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025 року, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025 до суду не надано.

Також суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

За наведеного суд першої інстанції виснував, що оскільки наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної, відповідно до аналітичної системи ДПС АІС «Податковий блок» у позивача відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 01.11 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється. Отже, відомості не є підтвердженими;

- Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні з приводу СГ «ІВАНІВСЬКЕ» були прийняті у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства;

- суд першої інстанції не звернув уваги на те, що разом з Повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування на розгяд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС в Одеській області зазначаємо, що Позивачем не надані такі документи як: інформація стосовно наявних потужностей підприємства для зберігання зібраного врожаю; інвентаризаційні описи та складські квитанції в підтвердження наявності товару; штатний розпис працівників на підприємстві, договори найму працівників; договори купівлі/оренди земельних ділянок; договори, додатки до договорів, специфікації, товаросупровідні документи, розрахункові документи, видаткові накладні, рахункифактури тощо за необхідний товар для здійснення діяльності, пов`язаної з вирощуванням сільськогосподарських культур (в т. ч.закупівлі домішок, гербіцидів, палива тощо); посвідчення водіїв, що здійснювали перевезення вантажу; реєстр до акту наданих послуг відповідно до договору перевезення вантажу.

- позивачем надані банківські виписки складені з порушеннями чинного законодавства.

- суд першої інстанції не надав оцінку тому, що товарно-транспортні накладні, надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних відсутній підпис водія/експедитора, підписи відповідальних осіб в графі «вантажнорозвантажувальні операції», а також графа «вантажно-розвантажувальні операції» не містить відомостей.

- при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував практику Верховного Суду, викладену у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 06.03.20218 у справі № 804/5444/16;

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними;

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, селянське господарство "ІВАНІВСЬКЕ", код ЄДРПОУ 31206671, зареєстроване як юридична особа 31.01.2001 та взято на податковий облік.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.46 Розведення свиней; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Головне управління ДПС в Одеській області 04.07.2025 прийняло рішення № 4827 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість – селянського господарства "ІВАНІВСЬКЕ" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно даного рішення комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зокрема, у даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно селянського господарства "ІВАНІВСЬКЕ", які є підставою для його прийняття:

07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг;

08 – постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;

11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;

14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл), у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.

У розділі: “Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку” вказано:

- придбання позивачем у період з 05.01.2025 по 04.07.2025 у платника 31206671 товару з кодом згідно з УКТЗЕД 3102;

- постачання позивачем у період з 05.01.2025 по 04.07.2025 платнику 31206671 товару з кодом згідно з УКТЗЕД 1001.

Селянське господарство "ІВАНІВСЬКЕ" направило на адресу Комісії повідомлення про подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості №1 від 29.08.2025.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, поданих разом із повідомленням №1 від 29.08.2025 Комісією прийняте рішення від 02.09.2025 №6223, яким позивача віднесено до ризикових платників податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У розділі: “Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку” вказано:

- придбання позивачем у період з 05.01.2025 по 04.07.2025 у платника 31206671 товару з кодом згідно з УКТЗЕД 3102;

- постачання позивачем у період з 05.01.2025 по 04.07.2025 платнику 31206671 товару з кодом згідно з УКТЗЕД 1001.

Зокрема, у даному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно селянського господарства "ІВАНІВСЬКЕ", які є підставою для його прийняття:

07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг;

08 – постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;

11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;

14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл), у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.

В межах здійснення своєї господарської діяльності 11.11.2024 між селянським господарством "ІВАНІВСЬКЕ" (Продавець) та підприємства з іноземними інвестиціями “ВАЙТЕРРА Україна” (Покупець) укладений Договір поставки №OF-02144, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, що визначений у Специфікації.

На виконання зазначеного договору селянське господарство "ІВАНІВСЬКЕ" реалізувало на адресу підприємства з іноземними інвестиціями “ВАЙТЕРРА Україна” відповідно до специфікацій до договору №OF-02144 товар в асортименті, кількості та ціні, визначених у підписаних сторонами договору видаткових накладних, а саме:

- №3 від 13.08.2025 на суму 257 607,03 грн, в тому числі, ПДВ – 31 635,95 грн;

- №4 від 14.08.2025 на суму 259 840,04 грн, в тому числі, ПДВ – 31 910,18 грн;

- №6 від 15.08.2025 на суму 525 096,10 грн, в тому числі, ПДВ – 64 485,49 грн;

- № 5 від 17.08.2025 на суму 256 998,03 грн, в тому числі, ПДВ – 31 561,16 грн;

- №7 від 18.08.2025 на суму 260 916,04 грн, в тому числі, ПДВ – 32 042,32 грн;

- №8 від 18.08.2025 на суму 799 476,14 грн, в тому числі, ПДВ – 98 181,28 грн;

- №9 від 19.08.2025 на суму 519 792,10 грн, в тому числі, ПДВ – 63 834,12 грн;

- №10 від 20.08.2025 на суму 267 036,05 грн, в тому числі, ПДВ – 32 793,90 грн;

- №11 від 26.08.2025 на суму 528 596,13 грн, в тому числі, ПДВ – 64 915,31 грн

- №12 від 27.08.2025 на суму 259 354,07 грн, в тому числі, ПДВ – 31 850,50 грн;

- №13 від 27.08.2025 на суму 797 364,23 грн, в тому числі, ПДВ – 97 921,92 гр;

- №13 від 28.08.2025 на суму 273 861,08 грн, в тому числі, ПДВ – 33 632,06 грн

- №3 від 30.08.2025 на суму 279 300,11 грн, в тому числі, ПДВ – 34 300,01 грн;

Доставка товару здійснювалася згідно товарно-транспортних накладних, копії яких надано до суду разом із позовом.

На підтвердження оплати за товар позивачем надано до суду виписки по рахунках, рахунки на оплату та платіжні інструкції.

За правилом першої події (постачання товару) селянське господарство "ІВАНІВСЬКЕ" сформувало податкові накладні:

- №3 від 13.08.2025 на суму 257 607,03 грн, в тому числі, ПДВ – 31 635,95 грн;

- №4 від 14.08.2025 на суму 259 840,04 грн, в тому числі, ПДВ – 31 910,18 грн;

- №6 від 15.08.2025 на суму 525 096,10 грн, в тому числі, ПДВ – 64 485,49 грн;

- № 5 від 17.08.2025 на суму 256 998,03 грн, в тому числі, ПДВ – 31 561,16 грн;

- №7 від 18.08.2025 на суму 260 916,04 грн, в тому числі, ПДВ – 32 042,32 грн;

- №8 від 18.08.2025 на суму 799 476,14 грн, в тому числі, ПДВ – 98 181,28 грн;

- №9 від 19.08.2025 на суму 519 792,10 грн, в тому числі, ПДВ – 63 834,12 грн;

- №10 від 20.08.2025 на суму 267 036,05 грн, в тому числі, ПДВ – 32 793,90 грн;

- №12 від 26.08.2025 на суму 528 596,13 грн, в тому числі, ПДВ – 64 915,31 грн;

- №13 від 27.08.2025 на суму 259 354,07 грн, в тому числі, ПДВ – 31 850,50 грн;

- №14 від 27.08.2025 на суму 797 364,23 грн, в тому числі, ПДВ – 97 921,92 грн;

- №15 від 28.08.2025 на суму 273 861,08 грн, в тому числі, ПДВ – 33 632,06 грн;

- №16 від 30.08.2025 на суму 279 300,11 грн, в тому числі, ПДВ – 34 300,01 грн;

Податкові накладні позивачем скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанцій від 14.08.2025,18.08.2025, 20.08.2025, 20.08.2025, 21.08.2025, 27.08.2025, 02.09.2025, реєстрація вказаних податкових була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого повідомлення та документів прийнято рішення:

- №13211514/31206671 від 26.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 13.08.2025;

- №13211516/31206671 від 26.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 14.08.2025 рок;

- №13211512/31206671 від 26.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 15.08.2025;

- №13211517/31206671 від 26.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 17.08.2025;

- №13211511/31206671 від 26.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 18.08.2025;

- №13211513/31206671 від 26.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 18.08.2025;

- №13211510/31206671 від 26.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 19.08.2025;

- №13222111/31206671 від 28.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 20.08.2025;

- №13256268/31206671 від 09.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 26.08.2025;

- №13256271/31206671 від 09.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №13 від 27.08.2025;

- №13256272/31206671 від 09.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 27.08.2025;

- №13256273/31206671 від 09.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 28.08.2025;

- №13256274/31206671 від 09.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 30.08.2025.

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних у вказаних рішеннях зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У розділі (додаткова інформація) вказаних рішень зазначено таке: “первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні”.

На вказані рішення позивачем були подано скарги, які залишено без задоволення, а рішення №13211514/31206671 від 26.08.2025, №13211516/31206671 від 26.08.2025, №13211517/31206671 від 26.08.2025, №13211512/31206671 від 26.08.2025, №13211511/31206671 від 26.08.2025, №13211513/31206671 від 26.08.2025, №13211510/31206671 від 26.08.2025, №13222111/31206671 від 28.08.2025, №13256268/31206671 від 09.09.2025, №13256271/31206671 від 09.09.2025, №13256272/31206671 від 09.09.2025, №13256273/31206671 від 09.09.2025, №13256274/31206671 від 09.09.2025 – без змін.

В межах здійснення своєї господарської діяльності 11.11.2024 між селянським господарством "ІВАНІВСЬКЕ" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “АДМ ЮКРЕЙН” (Покупець) укладений Договір поставки №400/1-162641, за умовами якого постачальник зобов`язається поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити ячмінь 3го класу українського походження урожаю 2025 року, код товару з УКТ ЗЕД 1003 насипом на умовах, передбачених даним Договором.

На виконання зазначеного договору селянське господарство "ІВАНІВСЬКЕ" реалізувало на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “АДМ ЮКРЕЙН” товар в асортименті, кількості та ціні, визначених у підписаній сторонами договору видатковій накладній №2 від 25.08.2025 на суму 268 006,07 грн, в тому числі, ПДВ – 32 913,03 грн;

Доставка товару здійснювалася згідно товарно-транспортної накладної, копію якої надано до суду разом із позовом.

На підтвердження оплати за товар позивачем надано до суду виписки по рахунках, рахунок на оплату та платіжну інструкцію.

За правилом першої події (постачання товару) селянське господарство "ІВАНІВСЬКЕ" сформувало податкову накладну №11 від 25.08.2025 на суму 268 006,07 грн, в тому числі, ПДВ – 32 913,03 грн.

Податкову накладну позивачем скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанції від 27.08.2025 реєстрація вказаних податкових була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого повідомлення та документів прийнято рішення №13256269/31206671 від 09.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 25.08.2025.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної у вказаному рішенні зазначено надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У розділі (додаткова інформація) вказаного рішення зазначено таке: “первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні”.

На вказане рішення позивачем були подано скаргу, яку залишено без задоволення, а рішення №13256269/31206671 від 09.09.2025 – без змін.

Не погодившись із рішеннями комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13211514/31206671 від 26.08.2025, №13211516/31206671 від 26.08.2025, №13211517/31206671 від 26.08.2025, №13211512/31206671 від 26.08.2025, №13211511/31206671 від 26.08.2025, №13211513/31206671 від 26.08.2025, №13211510/31206671 від 26.08.2025, №13222111/31206671 від 28.08.2025, №13256269/31206671 від 09.09.2025, №13256268/31206671 від 09.09.2025, №13256271/31206671 від 09.09.2025, №13256272/31206671 від 09.09.2025, №13256273/31206671 від 09.09.2025, №13256274/31206671 від 09.09.2025 та рішенням №4827 від 04.07.2025, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році” від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або ”б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а” або ”б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2), платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б” і “в” підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права дає можливість дійти висновку, що вирішенню Комісією питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

На момент прийняття спірного рішення, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 “ У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.”.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 4827 від 04.07.2025 (а.с.176-178,т.3) визначено таку податкову інформацію:

07 – відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг;

08 – постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або відсутності придбання пального, мінеральних добрив, посівного матеріалу (насіння), засобів захисту рослин, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок;

11 – накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання;

14 - постачання товарів / послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл), у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не пов`язаних із господарською діяльністю платника податку, якщо постачальник не є виробником товару / послуги, що постачається.

У розділі “Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку” вказано:

- придбання позивачем у період з 05.01.2025 по 04.07.2025 у платника 31206671 товару з кодом згідно з УКТЗЕД 3102;

- постачання позивачем у період з 05.01.2025 по 04.07.2025 платнику 31206671 товару з кодом згідно з УКТЗЕД 1001.

Матеріалами справи підтверджено, що основним видом діяльності СГ “Іванівське” вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року (форма4 СГ), СГ "Іванівське" було засіяно: пшениця озима 700 га, ячмінь озимий 150 га, кукурудза на зерно 30 га.

Відповідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур (звіт №29 - СГ), плодів, ягід і винограду у 2024 році, було зібрано у 2024 році з 540 га - 24 500 центнерів пшениця озима, з 190 га - 9 100 центнерів ячмінь озимий, з 20 га 540 центнерів кукурудзи.

Позивач є платником єдиного податку четвертої групи сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% та складає 1473,3805 га., що визначено у звітності 20-ОПРР.

Згідно штатного розпису на СГ "ІВАНІВСЬКЕ" працює 8 осіб.

На балансі підприємства рахується сільськогосподарська техніка: трактори — 3, причепи та навісне обладнання — 5, культиватори - 2, комбайн — 1, борони 3, сівалки 2, катки 1. Для перевезення сільськогосподарської продукції власного виробництва було додатково залучено автомобіль марки MAN згідно укладеного договору лізингу (оренди) транспортного засобу від 21.12.2023 року строком на 5 років. В наявності також складські приміщення (Договір позички складського приміщення №1 від 04 січня 2025 року), все вищеперелічене знайшло своє відображення у звіті 20-ОПП.

Сторонами у справі не заперечується, що в рамках основного виду діяльності господарство здійснює господарську діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції, а саме: пшениця (Код УКТ ЗЕД 1001), ячмінь, кукурудза, насіння соняшнику, ріпаку, гороху. Для забезпечення господарської діяльності підприємство придбаває товари: добрива мінеральні або хімічні з вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива, добрива мінеральні або хімічні азотні (код УКТ ЗЕД 3102), інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, засоби для дезінфекції грунту, регулятори росту рослин, дезінфікуючі засоби та аналогічні засоби, послуги допоміжні щодо вирощування сільськогосподарських культур. Специфіка господарської діяльності СГ “Іванівське” полягає в тому, що воно закуповує насіння, добрива, засоби захисту рослин тощо, а реалізує власно вирощену сільськогосподарську продукцію, а саме: пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник, ріпак. Діяльність за зазначеними кодами КВЕД є постійною, регулярною і впливає на фінансовий результат.

Суд встановив, що для виключення з переліку ризикових позивач подав контролюючому органу пояснення разом з письмовими доказами (первинними документами),з яких вбачається наявність придбання/постачання/оплату за період з 05.01.2025 по 04.07.2025 за кодами УКТЕЗД (3102 добрива мінеральні або хімічні, азотні та 1001- пшениця і суміш пшениці та жита), з цих документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, а саме:

- договір поставки №24/04/25-2 від 28 квітня 2025 року (аміачна селітра), видаткова накладна №198 від 28 квітня 2025 року з ТТН;

- договір поставки №31-03-2025 від 31 березня 2025 року (мінеральні добрива), видаткова накладна №А-00000131 від 30.05.2025 з ТТН, видаткова накладна №А-00000123 від 21 травня 2025 року з ТТН, видаткова накладна №А-00000123 від 27 травня 2025 року з ТТH;

- договір купівлі-продажу №74 від 16.12.2024 (амофос), видаткова накладна №1703 від 11.03.2025 року з ТТНH;

- договір поставки №31-03-2025 від 31.03.2025 (хімічні засоби захисту рослин), видаткова накладна №96 від 17 квітня 2025 року з ТТН;

- договір постачання №ОД/620/2025 (мінеральні добрива), видаткова накладна № ТДАГ9960 від 11 червня 2025 року з ТТН; видаткова накладна № ТДАГ9966 від 06 червня 2025 року з ТТН; видаткова накладна № ТДАГ5534 від 29 квітня 2025 року з ТТН; видаткова накладна № ТДАГ5180 від 25 квітня 2025 року з ТTH;

- договір поставки №2025_24102403/4 від 24.10.2024 (гербіциди), видаткові накладні з ТТН: №6121 від 28 квітня 2025 року, №6124 від 28.04.2025, №6052 від 23.04.2025, №5671 від 23.04.2025, №5672 від 23.04.2025, №5478 від 22.04.2025, №5474 від 22.04.2025, № 5473 від 22.04.2025, №4719 від 15.04.2025, №3298 від 31.03.2025 року, №3297 від 31.03.2025, №1359 від 07.03.2025, №1360 від 07.03.2025, №12025 від 24.06.2025, №11276 від 17.06.2025, №11616 від 19.06.2025, №11613 від 19.06.2025, №11615 від 19.06.2025, №11614 від 19.06.2025, №10479 від 10.06.2025, №10270 від 09 червня 2025 року, №9907 від 05.06.202, №10028 від 05.06.2025, № 9799 від 04.06.2025, №9600 від 03.06.2025, №9603 від 03.06.2025 р, №9432 від 02.06.2025, №8731 від 26.05.2025, №8202 від 19.05.2025, №7728 від 14.05.2025, №7183 від 07.05.2025, №5547 від 24.04.2025, №5846 від 24.04.2025;

- договір поставки №ОДЕ25-30103 від 07.04.2025 року (пшениця), видаткова накладна №3М24-29803 від 09.04.2025 року з ТТН, №3М24-30558 від 11.04.2025 з TTH;

- договір поставки №ОДЕ25-27158 від 12.03.2025 (пшениця), видаткова накладна №3М24-21344 від 12.04.2025 з ТTH;

- договір поставки №ОДЕ25-26836 від 09.03.2025 (пшениця), видаткова накладна №3М24-20345 від 09.03.2025 з ТТН, видаткова накладна №3М24-20322 від 09.03.2025 року з ТТН;

- договір поставки №170/1-160494 від 12.02.2025 (пшениця), видаткова накладна №4 від 12.02.2025 з ТТН;

- договір поставки №170/1-160374 від 05.02.2025 (пшениця), видаткова накладна №3 від 05.02.2025 з ТТН;

- договір поставки №170/1-159886 від 03.01.2025 (пшениця), видаткова накладна №1 від 04.01.2025 з ТТН;

- договір поставки №170/1-160208 від 28.01.2025 (пшениця), видаткова накладна №2 від 28.01.2025 з ТТН;

- договір поставки №OF-02144 від 11.11.2024 (пшениця), видаткова накладна №2 від 10.01.2025, видаткова накладна №1 від 03 січня 2025 року з ТТН.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції зазначив, що Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

В аспекті наведеного вище ,колегія суддів зазначає, що відповідач не надав ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанції протокол засідання комісії

Причин не прийняття чи відхилення доводів щодо обґрунтування недостатності наданих документів у рішенні № 6223 від 02.09.2025 матеріали справи не містять.

При цьому оскаржуване рішення не містить інформації які саме господарські операції позивача аналізувались відповідачем, які документи досліджувались при його прийнятті, розмір залишків, дати придбання відповідних залишків, операцій за якими були їх придбано.

Апеляційний суд як і суд першої інстанції зазначає, що сама по собі інформація, визначена у Довіднику кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, без застосування її до конкретної господарської операції, вказаної у конкретній податковій накладній/розрахунку коригування поданих для реєстрації в ЄРПН, не може бути підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Наведене дає підстави для висновку, що питання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, врегулювано саме Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не окремим нормативним актом.

При цьому ймовірна наявність рішення про віднесення контрагентів позивача до ризикових, може бути вихідними даними для аналізу показників податкової звітності позивача, проте конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, враховуючи матеріали справи, контролюючим органом не створено.

Колегія суддів зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду Верховного Суду від 30.01.2021 у справі № 340/1098/20.

Апеляційний суд зазначає, що твердження податкового органу про ризиковість контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків для платника податків.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії», «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії», «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», «Полторацький проти України» від 29.04.2003, дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, апеляційний суд як і суд першої інстанції не бере до уваги.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції слушно зауважив, що впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень, а суд не встановив наявність у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.

Натомість, позивач довів наявність у нього можливості виробити (виростити) та фактичного виробництва товару з кодом 0110.

Як підтверджується обставинами, з`ясованими судами першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуване рішення від 04.07.2025 № 4827 не містить інформації, які саме операції з постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язані з господарською діяльністю платника податку.

Прийняття рішення про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, виключно за наявності податкової інформації, яка містить у Довіднику кодів податкової інформації, без її прив`язки до господарської операції, вказаної в ПН/РК які подані для реєстрації в ЄРПН, є свавіллям з боку контролюючого органу, оскільки такий алгоритм дій не перебачений законом, зокрема Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постаново КМУ №1165 від 11.12.2019.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність платника податку на додану вартість селянського господарства "ІВАНІВСЬКЕ" критеріям ризиковості платника податку 4827 від 04.07.2025 .

В той же час, оскільки за результатами розгляду поданого позивачем повідомлення контролюючим органом також прийняте рішення №6223 від 02.09.2025, з метою повного та всебічного забезпечення захисту прав позивача суд, відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати також рішення № 6223 від 02.09.2025 .

Втім апеляційна скарга не містить жодних заперечень з цього приводу.

Колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством встановлено відповідні обмеження щодо меж перегляду справи судом апеляційної інстанції, а саме - щодо перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тотожний підхід був застосований Верховним Судом при розгляді справи № 160/10192/21 17 квітня 2026 року у справі № 160/10192/21 .

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції , що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Вирішуючи питання щодо прийнятих відповідачем рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача, суд першої інстанції виходив із таких мотивів.

Як вже зазначено судом, положеннями п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025 року, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025 та надіслано їх до Єдиного реєстру податкових накладних.

Проте, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена контролюючим органом, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), (далі - Порядок №1246).

Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 15 Порядку №1246 визначено, що у зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вже зазначено судом, згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також судом вже зазначено вище, що відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (п.11 Порядку №1165).

Водночас, в порушення норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Розглядаючи дану адміністративну справу суд враховує, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи чинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості станом на дату зупинення реєстрації податкових накладних №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025 до суду не надано.

Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак відповідач покликається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Окрім цього у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025 відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації спірних податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Відповідачем до суду не надано доказів, що у позивача була відсутня можливість поставити товар на яких і складено податкові накладні №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025 у, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025 , №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025, а також, що такий товар був у нього відсутній.

Відповідно до обставин справи, подією, з якою пов`язує позивач обов`язок по складенню податкової накладної є постачання товару на підтвердження чого до суду надано копію видаткових накладних та товарно-транспортної накладної.

Суд враховує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 по справі №324/580/17.

Крім того, суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги" (пункт 3).

Пунктами 4,5 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару / послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;

отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.

Згідно з пунктами 9,10,11 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

В той же час, у рішеннях не зазначено, які саме документи, що подані позивачем складено з порушенням законодавства, в чому таке порушення полягає.

Щодо претензій контролюючого органу на недоліки наданих позивачем документів, то суд не приймає до уваги дані доводи відповідача, оскільки вони наведено лише у відзиві на позов та апеляційній скарзі, натомість в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних про вказані підстави не було зазначено.

Крім того, суд наголошує, що подією з якою виник у позивача обов`язок по складенню податкових накладних №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, № 9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025 є постачання товарів, а не оплата за них.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, № 9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025.

Враховуючи викладене, позивач виконав вимоги квитанції та надав відповідні пояснення і документи, які, як вважав позивач, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорювані рішення не містять мотивів не врахування наданих позивачем пояснень та долучених документів, тому суд вважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження щодо правомірності оспорюваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, № 6 від 15.08.2025 , № 5 від 17.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025, №11 від 25.08.2025 .

Суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складено податкові накладні №3 від 13.08.2025, №4 від 14.08.2025, №6 від 15.08.2025, № 5 від 17.08.2025, №7 від 18.08.2025, №8 від 18.08.2025, №9 від 19.08.2025, №10 від 20.08.2025, №12 від 26.08.2025, №13 від 27.08.2025, №14 від 27.08.2025, №15 від 28.08.2025, №16 від 30.08.2025 , №11 від 25.08.2025, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкової накладної суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13211514/31206671 від 26.08.2025, №13211516/31206671 від 26.08.2025, №13211517/31206671 від 26.08.2025, №13211512/31206671 від 26.08.2025, №13211511/31206671 від 26.08.2025, №13211513/31206671 від 26.08.2025, №13211510/31206671 від 26.08.2025, №13222111/31206671 від 28.08.2025, №13256269/31206671 від 09.09.2025, №13256268/31206671 від 09.09.2025, №13256271/31206671 від 09.09.2025, №13256272/31206671 від 09.09.2025, №13256273/31206671 від 09.09.2025, №13256274/31206671 від 09.09.2025 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Стосовно вимог про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, колегія суддів зазначає таке.

За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання до реєстру, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову у частині вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищевказані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою подання їх до реєстру.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, апеляційний суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо справи № 640/4480/Г9 та щодо ухвалення Верховним Судом 21.10.2019 будь-якого рішення в справі за таким номером.

На рахунок покликань податкового органу в апеляційній скарзі про відсутність таблиці даних платника податку, то апеляційний суд зазначає, що редакція пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165, починаючи з 11.01.2023., зазнала змін які не передбачають серед критеріїв ризиковості відсутність таблиці даних.

Посилання апелянта на невідповідність наданих на розгляд комісії позивачем товарно-транспортних накладних, колегія суддів відхиляє, адже такі документи жодним чином не свідчать про нереальність господарських операцій на етапі вирішення питання про реєстрацію податкових накладних.

Додатково колегія суддів зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року по справі № 420/20757/21.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання представника апелянта на те, що товарно-транспортні накладні складені з порушенням чинного законодавства, а саме що вони не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з огляду на таке.

Так, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Отже, приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року справа № 380/7648/22.

При цьому, під час розгляду даної справи у судах з боку контролюючого органу зазначено, що надані банківські виписки складені з порушенням чинного законодавства.

Колегія суддів зауважує, що банківська виписка є регістром бухгалтерського обліку та формується в автоматичному режимі в системі клієнт-банк, тому позивач не має вплив на її форму. В той же час, банківська виписка не є первинним документом, оскільки не фіксує факт господарської операції, а лише відображає інформацію про здійсненні банком операції за дорученням клієнта.

Стосовно неподання позивачем документів складського обліку та сертифікати відповідності товару, що колегія суддів зазначає, що необхідність надання вказаних документів не є обов`язковою при поданні податкових накладних на реєстрацію, а під час процедури зупинення реєстрації податкових накладних з боку контролюючого органу не конкретизувалась необхідність подання документів щодо складського обліку та сертифікати відповідності товару.

Більш того, відповідач не вказує, яким чином даний недолік впливає на неможливість реєстрації поданої податкової накладної за наявності інших документів, які відповідають вимога щодо змісту і форми, розкривають суть операції та доводять походження товару.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Селянського господарства “ІВАНІВСЬКЕ” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі № 420/33666/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення – 11 червня 2026 року.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик