Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №420/1680/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1680/25

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026р. по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2025р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, третя особа - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, у якому просив:

- визнати противоправною бездіяльність ГУ ДПС в Одеській області щодо неврахування сплачених податків до бюджету Одеської територіальної громади в сумі 260 000грн. ОСОБА_1 «РНОКПП 2572425032, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Одеса/18010900/, код отримувача 37607526, рахунок отримувача UА468999980334129812000015744, банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу «Орендна плата з фізичних осіб, ОСОБА_1»;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області врахувати сплачені грошові кошти в сумі 260 000грн. до бюджету Одеської територіальної громади ОСОБА_1 РНОКПП 2572425032, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Одеса/18010900/, код отримувача 37607526, рахунок отримувача UA468999980334129812000015744, банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу «Орендна плата з фізичних осіб».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є платником орендної плати за земельну ділянку комунальної власності площею 2,8080га, кадастровий номер 5110137300:24:005:0003, яка розташована за адресою: м.Одеса, вул.Остапа Вишні, буд.1 та з метою сплати орендної плати 29.09.2023р. ним з розрахункового рахунка №UA 153052990000026202877367766 на розрахунковий рахунок UA888999980334139813000015744 (отримувач ГУК в Одеській області/м. Одеса/ 18010900/код отримувача 37607526, надавач платіжних послуг отримувача Казначейство України було перераховано 260 000грн, призначення платежу «орендна плата з фізичних осіб». Однак, грошові кошти в сумі 260 000грн. ГУ ДПС в Одеській області не були враховані в якості сплати «орендна плата з фізичних осіб», так як помилково був вказаний код платника ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , а відповідно до листа відповідача на даний час відділ обліку та звітності не має технічної можливості перенесення грошових коштів в сумі 260 000грн. на ОСОБА_4 . При цьому Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради цей платіж зараховано в рахунок погашення заборгованості саме позивача за період з 1.03.2021р. по 31.05.2022р.

Департаментом земельних ресурсів направлено лист до ГУ ДПС в Одеській області стосовно зарахування зазначених грошових коштів в рахунок погашення заборгованості позивача з орендної плати, проте відповідачем не були враховані податковою в якості сплати податків від ОСОБА_3 , що утворює штучний борг ОСОБА_3 перед бюджетом. Не було повернуто вказані кошти і ОСОБА_2 , оскільки вони враховані Департаментом земельних ресурсів як сплата позивачем заборгованості по орендній платі.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано противоправною бездіяльність ГУ ДПС в Одеській області щодо внесення до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інформації про сплату грошових коштів в сумі 260 000грн. до бюджету Одеської територіальної громади, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Одеса/18010900/, код отримувача 37607526, рахунок отримувача UA468999980334129812000015744, банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу «Орендна плата з фізичних осіб» відповідно до платіжної інструкції №0.0.3224389319.1 від 29.09.2023.

Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області внести до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інформацію про сплату грошових коштів в сумі 260 000,00 грн до бюджету Одеської територіальної громади, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Одеса/18010900/, код отримувача 37607526, рахунок отримувача UA468999980334129812000015744, банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу «Орендна плата з фізичних осіб» відповідно до платіжної інструкції №0.0.3224389319.1 від 29.09.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано податковий обов`язок із сплати орендної плати за землю в сумі 260 000грн., а це вимагає відповідної корекції відомостей, що містяться в інтегрованій картці платника податків - ОСОБА_1 , а тому податковим органом протиправно не внесено до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інформації про сплату грошових коштів в сумі 260 000грн. до бюджету Одеської територіальної громади

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідно даних інформаційно-комунікаційної системи податкового органу ОСОБА_1 перебуває на обліку у Хаджибейському відділі обслуговування платників Одеської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області як платник орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:24:005:0005 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 2,8080 га.

Відповідачем позивачу сформовано та вручено податкові повідомлення рішення з орендної плати з фізичних осіб:

- за 2020 рік від 06.12.2022 №2010070-2408-1553-2020 на суму 236 834,55 грн.

- за 2021 рік від 06.12.2022 №2010070-2408-1553-2021 на суму 236 834,55 грн.

- за 2022 рік від 06.12.2022 №2010070-2408-1553 на суму 260 518,01 грн.

За 2023 рік фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 09.06.2023 року реєстраційний номер 17404618, згідно якої річна сума орендної плати з фізичних осіб складає 299 595,71 грн.

Згідно із платіжною інструкцією №0.0.3224389319.1 від 29.09.2023р. позивачем сплачено орендну плату за земельну ділянку в сумі 260 000,00 грн до бюджету Одеської територіальної громади, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Одеса/18010900/, код отримувача 37607526, рахунок отримувача UA468999980334129812000015744, банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу «Орендна плата з фізичних осіб».

У згаданій платіжній інструкції реквізит «Призначення платежу» заповнений наступним чином: «*;101; НОМЕР_2 ;18010900; Орендна плата з фізичних осіб; ОСОБА_1 ; ».

Платником вказано ОСОБА_1 , однак у реквізиті «Код платника» зазначений належний ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 замість присвоєного позивачу номеру НОМЕР_1.

29.09.2023р. на рахунок бюджету Одеської міської територіальної громади, призначений для зарахування плати за оренду землі з фізичних осіб ККДБ 18010900 «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ» від ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ) надійшла сплата орендної плати за землю у сумі 260 000,00 грн з призначенням платежу: «*; 101; НОМЕР_2 ; 18010900; Орендна плата з фізичних осіб, ОСОБА_1 ».

Зазначені вище кошти в автоматичному режимі зараховано відповідачем до інтегрованої картки платника ОСОБА_5 .

Листом від 3.10.2023р. №01-26/564 ОСОБА_6 звернувся до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради з проханням зарахувати платіж у сумі 260 000грн. від 29.09.2023р. в рахунок сплати орендної плати від ФОП ОСОБА_1

12.03.2024р. ОСОБА_6 звернувся до ГУ ДПС в Одеській області щодо зарахування платежу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 260 000грн. від ОСОБА_7 в рахунок сплати орендної плати від ОСОБА_4 .

Відповідач листом №10524/6/15-32-24-07-10 від 21.03.2024р. повідомив ОСОБА_2 про відсутність технічної можливості зарахування коштів в сумі 260 000грн. до інтегрованої картки з орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_4

20.09.2024р. ОСОБА_6 звернувся до ГУ ДПС в Одеській області з питання щодо повернення платежу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 260 000грн. на його поточний рахунок платника в установі банку.

Головне управління ДПС в Одеській області погодило повернення Iльєву В.Ф. платежу по орендній платі з фізичних осіб в сумі 260 000грн.

Листом Департаменту фінансів Одеської міської ради від 17.10.2024р. №05-26- 441/1835 відповідача повідомлено про те, повернення коштів з місцевого бюджету Одеської міської територіальної громади, помилково або надмірно сплачених ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у сумі 260 000грн. ККДБ 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» не погоджено на підставі листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 15.10.2024р. №01-18/1659.

В свою чергу, за змістом листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 15.10.2024р. №01-18/1659, платіж в сумі 260 000грн. надійшов до міського бюджету і на підставі заяв ОСОБА_7 врахований Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради та юридичного департаментом Одеської міської ради при визначенні розміру заборгованості з орендної плати за землю саме ФОП ОСОБА_1 при підготовці процесуальних документів №916/4594/24 про стягнення з останнього заборгованості за договором оренди землі, у зв`язку з чим Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради не вбачав підстав для повернення ОСОБА_9 цих грошових коштів з бюджету Одеської міської територіальної громади.

21.11.2024р. позивач звернувся з листом до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, в якому просив направити відповідні матеріали та узгодити з ГУ ДПС в Одеській області врахування грошових коштів в сумі 260 000грн. (провести взаємозвірку), які було сплачено 29.09.2023р. в рахунок погашення заборгованості.

На цю заяву Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради надав відповідь листом від 12.12.2024р. №01-26/833.829, в якому повідомив, що платіж від 29.09.2023р. у сумі 260 000грн. зараховано в рахунок сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 21.04.2005р. за 040550500315, (кадастровий номер 5110137300:24:005:0003), площею 2,8080га, за адресою: м.Одеса, Остапа Вишні,1, на підставі листа (канц. ДЗР від 03.10.2023 № 01-26/564) та Департаментом земельних ресурсів направлено лист до ГУ ДПС в Одеській області стосовно зарахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості в період з 1.03.2021р. по 31.05.2022р.

Листом №497/5/15-32-24-07-15 від 9.01.2025р. ГУ ДПС в Одеській області надало Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради відповідь, в якій, зокрема, повідомило, що:

- згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС в ІКП ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб станом на 31.12.2024р. заборгованість складає: 98 546,66грн., в т.ч. недоїмка: 81 576,34грн., залишок несплаченої пені: 16 970,32грн.;

- за період з 1.01.2024р. по 31.12.2024р. ОСОБА_1 сплачено орендної плати з фізичних осіб у сумі 637 862,39грн.;

- згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС сума 260 000грн. була сплачена 29.09.2023р. на орендну плату з фізичних осіб з рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), у призначенні платежу вказано: (*;101; НОМЕР_2 ;18010900; Орендна плата з фізичних осіб; ОСОБА_10 ;), а тому зазначені кошти в автоматичному режимі зараховано до інтегрованої картки платника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 травня 2024р. у справі № 420/2525/24 задоволено позов ГУ ДПС в Одеській області та стягнуто з ФОП ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 1 043 690,69грн., у тому числі по орендній платі з фізичних осіб - 587 862,39грн., який виник в результаті:

- нарахування згідно з податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №17404618 від 9.06.2023р. в сумі 274 629,41грн.;

- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №2010070-2408-1553 від 6.12.2022р. в сумі 71 886,01грн.;

- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №2010070-2408-1553-2020 від 6.12.2022р. в сумі 65 167,1грн.;

- нарахування по податковому повідомленню-рішенню №2010070-2408-1553-2019 від 6.12.2022р. в сумі 167 099,91грн.;

- нарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню №17197/15-32-24-07 від 18.07.2023р. в сумі 340грн.;

- нарахування пені відповідно до статті 129 ПК України в сумі 8 739,96грн.

Окрім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 2 квітня 2025р. у справі №916/4594/24 задоволено позов Одеської міської ради та стягнуто ФОП ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, будинок 1, код ЄДРПОУ 26597691; за наступними реквізитами: Одеська міська ТГ, отримувач - ГУК в Одеської області /м. Одесі/, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету - 18010600 «орендна плата з юридичних осіб») інфляційні втрати у розмірі 30 141,26 грн, 3% річних у розмірі 14 687,53 грн та пеню у розмірі 175,63 грн.

В ході розгляду справи №916/4594/24 позивачем Одеською міською радою було зменшено позовні вимоги на суму заборгованості з орендної плати з фізичних осіб, яку вже було на той час стягнуто з ФОП ОСОБА_1 рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 травня 2024р. у справі №420/2525/24.

Вважаючи, що ГУ ДПС в Одеській області допущено бездіяльність щодо зарахування сплаченої орендної плати в сумі 260 000грн. в рахунок сплати позивачем податків, у тому числі орендної плати, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Положеннями п.3.1, 3.3 ст.3 ПК України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Порядок адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначається виключно податковим законодавством, законодавством про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Відповідно до п.4.1 ст.4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

- загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

- фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

- соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

- економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

- нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

- стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

- рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

- єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов`язкових елементів податку.

Згідно п.4.4 ст.4 ПК України, встановлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України ().

Згідно із п.6.1 ст.6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.8.1,8.3 ст.8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

За правилами пп.10.1.1 п.10.1, п.10.2-1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (п.284.1 ст.284 ПК України).

Приписами пп.14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

За змістом статей 269, 270 та 271 ПК України платниками плати за землю є:

- платники земельного податку - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

- платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об`єктами оподаткування платою за землю є:

- об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

- об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Згідно із п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.2 ст.287 ПК України, облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.

Положеннями п.287.3, 287.4 ст.287 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5 ст.287 ПК України).

За правилами п.287.6, 287.7 ПК України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

За змістом ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов`язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.

Згідно із п.10.5 ст.10 ПК України зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Пунктами 19 та 19-1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України установлено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать: місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (крім єдиного податку, визначеного пунктом 16-4 частини другої статті 29 цього Кодексу, та орендної плати за земельні ділянки, визначеної пунктом 16-5 частини другої статті 29 цього Кодексу і пунктом 19-1 цієї частини статті); 10 відсотків орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України.

Положеннями ч.2 ст.67 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів належать доходи, визначені статтями 64, 64-1 і 66 цього Кодексу, та трансферти з інших бюджетів (крім субвенцій, визначених статтею 69-1 та частиною першою статті 71 цього Кодексу).

Згідно із ч.1,2 ст.78 Бюджетного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу. Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до місцевих бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України.

За приписами ч.5 ст.78 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства, а також здійснюють обмін відповідною інформацією з органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад координують діяльність відповідних органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.

Положеннями ст.43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:

1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, реєстрації взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов`язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та інших нормативно-правових актів Міністерства фінансів України;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Крім того, п.15.1, 15.2 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Порядок сплати податків та зборів визначений ст.35 ПК України.

Так, п.35.1, 35.2 ст.35 ПК України встановлено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Для цілей цього Кодексу обов`язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 35-1 цього Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги».

Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо (пункт 35.3 статті 35 ПК України).

Крім того, пунктом 14.3 статті 14 Податкового кодексу України установлено, що для цілей цього Кодексу внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.

Пунктами 35-1.1, 35-1.2 статті 35-1 Податкового кодексу України визначено, що єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42-1 цього Кодексу. Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року. Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку. У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Згідно із пунктом 35-1.3 статті 35-1 Податкового кодексу України з початком використання єдиного рахунку платник податків зобов`язаний здійснювати сплату грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 35-1.1 цієї статті. У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями.

Пунктами 35-1.4, 35-1.5 статті 35-1 Податкового кодексу України визначено, що для перерахування коштів, що надходять на єдиний рахунок, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, формує, підписує та надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зведений реєстр платежів з єдиного рахунку із зазначенням платіжних реквізитів отримувачів коштів та іншої інформації відповідно до законодавства. Зведений реєстр платежів з єдиного рахунку включає дані всіх реєстрів платежів з єдиного рахунку в розрізі окремих платників податків. Зведений реєстр платежів з єдиного рахунку є підставою для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Для формування реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, керується:

- податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків платіжних інструкціях на зарахування коштів на єдиний рахунок;

- податковою інформацією, що міститься в поданих платником податків податкових деклараціях (розрахунках), за якими настав строк сплати податкових зобов`язань відповідно до положень цього Кодексу, з урахуванням даних поданих уточнюючих декларацій (розрахунків);

- відомостями, що містяться в поданих платниками звітах з єдиного внеску, за якими настав строк сплати зобов`язань відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

- іншою податковою інформацією відповідно до положень цього Кодексу.

Платіжні інструкції на зарахування коштів на єдиний рахунок використовуються для сплати платежів, передбачених абз.1 п.35-1.1 цієї статті.

Згідно із п.35-1.6 ст.35-1 ПК України реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань відповідно до пункту 35-1.8 цього Кодексу з дотриманням такої черговості сплати:

- у першу чергу - недоїмка з єдиного внеску;

- у другу чергу - податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень пункту 131.2 статті 131 цього Кодексу;

- у третю чергу - грошові зобов`язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;

- у четверту чергу - визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов`язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;

- у п`яту чергу - грошові зобов`язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов`язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

- у шосту чергу - грошові зобов`язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов`язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

- у сьому чергу - інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Положеннями п.35-1.8 ст.35-1 ПК України встановлено, що суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов`язань (зобов`язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру. Платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру. Положення цього пункту не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань і пені у порядку, визначеному статтею 43 цього Кодексу.

Приписами п.36.1 - 36.3 ст.36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

За правилами п.36.4, 36.5 ст.36, п.38.1 - 38.3 ст.38 ПК України виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п.54.1 та пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Положеннями п.57.1, 57.5 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через банки (у тому числі із застосуванням єдиного рахунку в порядку, визначеному статтею 35-1 цього Кодексу) або небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей.

Відповідно до п.87.1, 87.7 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Забороняється будь-яка уступка грошового зобов`язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов`язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України помилково сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.

Пунктом 35-1.8 статті 35-1 Податкового кодексу України передбачено, що суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов`язань (зобов`язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру. Платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру. Положення цього пункту не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань і пені у порядку, визначеному статтею 43 цього Кодексу.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені статтею 43 Податкового кодексу України.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43 ПК України).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (пункт 43.3 статті 43 ПК України).

Згідно з пунктами 43.4, 43.5 та 43.6 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 затверджений «Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (надалі - Порядок №787).

Цей Порядок розроблено на виконання, зокрема, статті 43 Податкового кодексу України та він визначає процедури:

- повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі);

- перерахування платежів, помилково або надміру зарахованих до відповідних бюджетів (крім коштів, зарахованих через єдиний рахунок), у рахунок сплати інших платежів незалежно від виду бюджету на відповідні бюджетні рахунки для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями);

- перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок (пункт 2 розділу І Порядку №787).

Згідно із приписами п.5 розділу І Порядку №787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2019р. за №370/33341.

У разі повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та/або місцевих бюджетів з єдиного рахунка з причин технічних та/або методологічних помилок під час формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка згідно з Податковим кодексом України, до Казначейства подається повідомлення відповідно до Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 29 квітня 2020р. №321 (зі змінами).

Згідно із п.8 розділу І Порядку №787, у випадках повернення (перерахування) платежів (крім податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), що зараховані до місцевих бюджетів, а також платежів, що підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган, що контролює справляння надходжень бюджету або який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, передає засобами системи Казначейства подання на погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів з дня отримання засобами системи Казначейства подання на погодження здійснює його погодження шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) місцевого фінансового органу і кваліфікованої електронної печатки такого органу та засобами системи Казначейства подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Якщо згідно з інформацією, зазначеною у поданні, кошти не надходили до відповідного місцевого бюджету, місцевий фінансовий орган інформує орган, що контролює справляння надходжень бюджету, або орган, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, про відмову у погодженні подання шляхом надсилання засобами системи Казначейства відповідного електронного повідомлення.

За результатами опрацювання електронного повідомлення місцевого фінансового органу про відмову у погодженні подання орган, що контролює справляння надходжень бюджету, або орган, який веде облік заборгованості в розрізі позичальників, протягом трьох робочих днів з дня отримання такого електронного повідомлення готує та надсилає платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні (перерахуванні) коштів із зазначенням причини такої відмови.

Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України, за змістом якої контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції:

- здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

- контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

- здійснюють контроль за додержанням виконавчими органами сільських, селищних рад порядку прийняття та обліку податків і зборів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування зазначених сум до бюджету;

- реєструють та ведуть облік платників податків, платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків;

- формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

- забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску;

- забезпечують розвиток, впровадження та технічне супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій, автоматизацію процедур, зокрема організацію впровадження електронних сервісів для суб`єктів господарювання контролюючими органами;

- подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, звіти та інформацію про надходження податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

- забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

- організовують інформаційно-аналітичне забезпечення та організовують автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами;

- інформують органи державної влади про стан розрахунків платників податків з бюджетами та сплати єдиного внеску;

- інформують органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами.

За визначенням, наданим пп.14.1.1-1 п.14.1 ст.14 ПК України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021р. №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021р. за №321/35943, з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, керуючись вимогами Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - затверджено «Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Порядок №5, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 розділу І Порядку №5 надані такі визначення:

- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу;

- облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;

- облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників;

- оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку;

- первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо);

- первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи;

- податковий номер платника податків - код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів та нерезидентів), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;

- розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування;

- показники інформаційної системи - первинні, облікові та звітні показники.

Положеннями п.3 розділу I Порядку №5 встановлено, що оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.

Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Оперативний облік та звітність податкових органів ґрунтується на таких принципах:

- нарахування - показники фіксуються в оперативному обліку згідно з правилами оподаткування, установленими Кодексом та іншими законодавчими актами з питань податкового законодавства;

- превалювання сутності над формою - законність відображення облікових операцій та відповідність їх сутності;

- повне висвітлення - звітність податкових органів має містити інформацію, яка всебічно характеризує стан розрахунків платників податків з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування;

- безперервність - виконання повноважень та функцій податкових органів здійснюється виходячи з припущення, що їх діяльність буде тривати і надалі;

- єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх показників в інформаційній системі та звітності податкових органів в єдиній грошовій одиниці.

Для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком.

Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу II Порядку №5, для метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку, яка передбачена умовами адміністрування відповідного платежу, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).

Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Постійними реквізитами ІКП є:

- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (далі - податковий номер);

- найменування - для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) - для фізичної особи;

- код виду бюджету;

- код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску;

- дата відкриття ІКП;

- дата закриття ІКП;

- код територіального органу ДПС, в якому відкрита ІКП.

Змінними реквізитами ІКП є:

- дата здійснення облікової операції;

- код облікової операції;

- сума за обліковою операцією.

Під час відкриття, ведення, передачі, закриття ІКП використовується інформація про платників з реєстраційних даних.

Приписами п.4 розділу II Порядку №5 визначено, що у разі надходження до податкового органу заяви платника про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань до бюджетів та єдиного внеску до фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та/або відомостей з ЄДР щодо платників, за якими розпочата спрощена процедура припинення до Журналу опрацювання заяв на списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань до бюджетів та єдиного внеску до фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційної системи, вноситься інформація щодо заяв, поданих як в електронній, так і в паперовій формі, а також інформація за платниками, щодо яких державним реєстратором розпочата спрощена процедура припинення.

Підрозділи, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження не пізніше наступного робочого дня після внесення інформації до Журналу, підтверджують повноту відображення в інформаційній системі первинних показників за напрямами роботи шляхом встановлення відповідної відмітки.

На підставі наявних записів у Журналі підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та єдиного внеску, які підлягають списанню, підрозділ, що здійснює облік платежів, формує засобами інформаційної системи рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та єдиного внеску, які підлягають списанню.

Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та/або єдиного внеску, які підлягають списанню, списує відповідну суму.

Після внесення в інформаційну систему рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить перевірку відповідності списаної суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та/або єдиного внеску до сальдо розрахунків платника з бюджетом та/або фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування в ІКП (сума, розрахункові операції тощо).

Пунктами 1, 2 підрозділу 1 розділу III Порядку №5 визначено, що оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів:

- за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за № 1115/29245;

- за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за № 330/28460.

У разі сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, з використанням єдиного рахунку оперативний облік надходжень на бюджетні та/або небюджетні рахунки забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів на підставі реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, підтвердженого та прийнятого до виконання Казначейством у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади».

Порядок відображення в ІКП сум надходжень платежів визначається підрозділом 2 розділу III Порядку №5, пунктами 1 - 5 якого установлено, що після розміщення на відповідному сервері для завантаження відомостей Казначейства про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E інформаційною системою ДПС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями: рознесені платежі; нерознесені платежі; виключені з обробки платежі.

Рознесені платежі відображаються в ІКП датою зарахування на рахунки, відкриті в Казначействі, обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419.

При цьому виконуються такі процедури:

- якщо платнику не відкрито ІКП, працівник підрозділу, що здійснює облік платежів, відкриває ІКП за відповідним платежем та обробляє запис розрахункового документа, що автоматично не був рознесений інформаційною системою;

- якщо платника податків з податковим номером не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в податковому органі, сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»;

- якщо платником податків безпосередньо не здійснено сплату платежів, крім випадків, передбачених податковим законодавством,- податковим агентом, або представником платника податку, то сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування».

Суми в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, щоденно.

У разі з`ясування призначення платежу в звітному місяці, в якому здійснена сплата платником, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить засобами інформаційної системи перерознесення відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» до ІКП платника.

У разі з`ясування призначення платежу в місяці, наступного за звітним, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить перерознесення поточною датою відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» до ІКП платника, використовуючи операції, призначені для ідентифікації сум платежів.

Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання наявних записів у реєстрі «Платежі до з`ясування» забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, що здійснює облік платежів.

Критерій «Виключені з обробки платежі» присвоюється переліку розрахункових документів, які містять номер аналітичного рахунку за платіжками, які не контролюються податковими органами.

Під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Приписами п.1,2 підрозділу 4 розділу III Порядку №5 визначено, що для забезпечення повноти та своєчасності відображення в ІКП показників щодо надходжень платежів підрозділом, що здійснює облік платежів, щоденно здійснюється попередній контроль.

В інформаційній системі щоденно формується реєстр співставлення інформації про надходження платежів за даними Казначейства та податкових органів (далі - реєстр надходжень) на підставі даних реєстру «Рознесені платежі». Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання реєстру «Нерознесені платежі» за поточний банківський день забезпечується керівником підрозділу, що здійснює облік платежів.

У разі наявності розбіжностей у реєстрі надходжень підрозділ, що здійснює облік платежів, вживає заходів щодо усунення таких розбіжностей. Відсутність розбіжностей в реєстрі надходжень є фактом проходження попереднього контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023р. №148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023р. за №528/39584, затверджено «Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» (надалі - Порядок №148).

Положеннями п.1,3 розділу І Порядку №148 встановлено, що цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:

- сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;

- сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я територіальних органів ДПС;

- сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім`я ДПС;

- повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені;

- повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім`я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

Сплата (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюються на підставі платіжної інструкції, яка подається надавачу платіжних послуг ініціатором платіжної операції, щодо переказу коштів на бюджетні/небюджетні/єдиний/ депозитний рахунки / рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.

До ініціаторів таких платіжних інструкцій належать: платники при сплаті податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесенні авансових платежів (передоплати), грошової застави; територіальні органи ДПС та органи державної виконавчої служби при стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску; ДПС та територіальні органи ДПС при поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій.

Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку №148 установлено, що обов`язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/ єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису»;

«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім`я ДПС);

«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім`я ДПС);

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім`я ДПС);

«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні /небюджетні/ єдиний/ депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 цього розділу, такі поля:

«Код виду сплати»; у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;

«Додаткова інформація запису»; у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб`єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов`язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Відповідно до пунктів 8, 9 розділу ІІ Порядку №148, у разі сплати податку, збору, платежу та єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою.

Сплата податку, збору, платежу та єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством,- податковим агентом або представником платника.

Отже, орендна плата як складова плати за землю сплачується до місцевого бюджету безпосередньо платником орендної плати (землекористувачем (орендарем) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди), а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Сплата орендної плати є виконанням податкового обов`язку відповідного платника.

Зарахування плати за землю здійснюється у визначеному Бюджетним кодексом України порядку, а саме відповідні кошти визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору.

Обов`язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги».

При цьому плата за землю як місцевий податок є доходом загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (місцевих бюджетів), при виконанні якого застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке здійснюється органами Казначейства України. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Такі контролюючі органи, як податкові органи, виконують функції адміністрування плати за землю, проте не здійснюють зарахування податку до відповідного місцевого бюджету.

У межах адміністрування податків контролюючі органи здійснюють, зокрема, облік платників податків та об`єктів оподаткування, організацію та контроль за сплатою податків (достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків), забезпечують сервісне обслуговування платників і надають адміністративні послуги платникам податків.

Як вбачається із матеріалів справи, що учасниками даної справи не спростовуються обставини щодо:

- існування у позивача податкового обов`язку із сплати орендної плати за земельну ділянку;

- виконання цього обов`язку замість позивача іншою особою - ОСОБА_2 шляхом сплати 29.09.2023р. грошових коштів в сумі 260 000грн.;

- зазначення у платіжному документі реквізитів ОСОБА_2 як платника замість реквізитів позивача;

- фактичного зарахування (надходження) коштів в сумі 260 000грн. до місцевого бюджету;

- відображення відповідачем сплати коштів в сумі 260 000грн. в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- звернення ОСОБА_2 до ГУ ДПС в Одеській області із заявою про повернення помилково сплаченої до місцевого бюджету плати за землю в сумі 260 000грн. та виготовлення контролюючим органом відповідного подання;

- відмови місцевого фінансового органу (Департаменту фінансів Одеської міської ради) у погодженні подання;

- обліковування Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради коштів в сумі 260 000грн. в рахунок сплати ФОП ОСОБА_1 коштів за оренду землі на підставі заяви ОСОБА_2 від 3.10.2023р. №01-26/564 і платіжної інструкції та відповідного зменшення Одеською міською радою розміру позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 орендної плати у справі №916/4594/24;

- відсутності в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомостей про сплату коштів в сумі 260 000грн. в рахунок орендної плати за землю.

При цьому фактично предметом спору виступає стверджуваний позивачем обов`язок контролюючого органу зарахувати позивачу як сплачену орендну плату грошові кошти в сумі 260 000грн., які були сплачені іншою особою, а саме ОСОБА_2 .

Що стосується вказаного, судова колегія зазначає, що в даному випадку податковий орган не виконав обов`язків, визначених, зокрема, розділом III Порядку №5 та не з`ясував призначення платежу і безпосереднього платника, у тому числі отримавши від місцевого фінансового органу інформацію про зарахування до місцевого бюджету коштів в сумі 260 000грн. як таких, що надійшли в рахунок сплати саме позивачем орендної плати за земельну ділянку.

В цьому аспекті слід згадати, що згідно із платіжною інструкцією №0.0.3224389319.1 від 29.09.2023р. сплачено орендну плату за земельну ділянку в сумі 260 000грн. до бюджету Одеської територіальної громади, отримувач коштів ГУК в Одеській області/м.Одеса/18010900/, код отримувача 37607526, рахунок отримувача UA468999980334129812000015744, банк отримувача - Казначейство України, призначення платежу ««*;101; НОМЕР_2 ;18010900; Орендна плата з фізичних осіб; ОСОБА_10 ;».

Платником вказано ОСОБА_1 , однак у реквізиті «Код платника» зазначений належний ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 замість присвоєного позивачу номеру НОМЕР_1.

Отже, вказане у платіжній інструкції призначення платежу в частині коду платника не дозволяло контролюючому органу на час відкриття ІКП беззаперечно встановити особу, якою здійснено сплату орендної плати, правові підстави для виконання переказу коштів іншою особою, а тому цей платіж мав набути статус (спеціальний код) «Платежі до з`ясування» і відповідач повинен був вчинити дії щодо з`ясування дійсних платника та призначення платежу.

Судова колегія звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі податковий орган жодним чином не доводить правомірності своїх дій та оскаржуваної бездіяльності, посилаючись лише на вищезазначені обставини та приписи Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015р. №666, який втратив чинність 1.07.2023р. у зв`язку з набранням чинності Порядком №148, тобто ще до виникнення спірних правовідносин.

При цьому, податковий орган не наводить ні нормативних, ані фактичних підстав та обставин, які унеможливлювали вчинення дій щодо обліку сплаченої орендної плати за належним платником.

При цьому, відповідач не заперечує і не спростовує обставин того, що за даними Департаменту фінансів Одеської міської ради як місцевого фінансового органу, платіж в сумі 260 000грн. зарахований до бюджету Одеської територіальної громади як такий, що здійснений позивачем.

Отже, вказане свідчить про те, що позивачем виконано податковий обов`язок із сплати орендної плати за землю в сумі 260 000грн., а це вимагає відповідної корекції відомостей, що містяться в інтегрованій картці платника податків - ОСОБА_1 .

Також судова колегія бере до уваги те, що ПК України та Порядок №5 (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин), по-перше, не передбачали ініціювання платником податку з`ясування дійсних платника та призначення платежу, поклавши відповідний обов`язок саме на контролюючий орган, а по-друге, не містили регламентації процедури усунення розбіжності між належним та фактичним платником у випадку, коли податок сплачений з помилкою у коді платника, однак зарахований до бюджету за належним платником.

Однак, судова колегія погоджується із судом першої інстанції про те, що відсутність належного нормативного врегулювання не повинна унеможливлювати захист прав та інтересів платника податку або бути виправданням бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що у спірному випадку вчинені в порядку ст.43 ПК України дії фактичного платника ОСОБА_2 щодо повернення помилково сплачених коштів не призвели до позитивного результату, зокрема, унаслідок позиції місцевого фінансового органу, який відмовив у погодженні повернення коштів саме з підстав обліковування органом місцевого самоврядування орендної плати за ОСОБА_1 .

Отже, в даному випадку склалась ситуація, коли органами, що здійснюють функції з управління коштами місцевого бюджету та з контролю за справлянням надходжень бюджету визнається та фактично обліковується за позивачем сплачена орендна плата за землю в сумі 260 000грн., однак відповідачем ця ж сума одночасно зарахована в оперативному обліку за ОСОБА_2 та включена до боргу позивача, а ОСОБА_2 у визначеному законодавством порядку позбавлений можливості повернути ці кошти.

Наведене призводить до безпідставного обліку відповідачем вказаної суми коштів як боргу позивача перед місцевим бюджетом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук