Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №372/3111/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3111/26

Провадження № 1-кп-316/26

В И Р О К

іменем України

11 червня 2026 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та додані матеріали за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Обухів Київської області, громадянина України, розлученого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з повною середньою освітою, тимчасово не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.03.2026 о 23 годині 01 хвилині до чергової частини Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 вчиняє домашнє насильство відносно неї.

З метою перевірки вказаного повідомлення на місце події здійснено виїзд наряду ВРПП Обухівського РУП ГУНП в Київській області «БРАС-20» у складі інспектора ВРПП Обухівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_8 , жетон № 0112083, посвідчення КОП № 0029437 та інспектора ВРПП Обухівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_9 , жетон №0112107, посвідчення КОП № 022778.

Прибувши за вказаною адресою, працівники поліції встановили, що повідомлення підтвердилося, а біля будинку № 40 по вул. Каштановій у м. Обухів знаходиться ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До працівників правоохоронних органів належать особи, зазначені у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», зокрема працівники Національної поліції України.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, а також припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція має право застосовувати превентивні поліцейські заходи, зокрема перевірку документів особи, опитування особи та поверхневу перевірку.

Так, 22.03.2026 року о 23 годині 19 хвилин працівники поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , перебуваючи у форменому одязі з видимими знаками розпізнання та виконуючи свої службові обов`язки, здійснювали перевірку повідомлення про вчинення домашнього насильства.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи, що поруч із ним знаходяться працівники правоохоронного органу, які виконують свої службові обов`язки, наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя майору поліції ОСОБА_9 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді садна в лівій виличній ділянці, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 48 від 27.03.2026 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, наніс один удар правою ногою в область правої нижньої кінцівки майору поліції ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в проекції медіальної кісточки правого гомілково-ступневого суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 49 від 27.03.2026 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.345 КК України, оскільки він вчинив умисні дії які виразилися у умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

В судовому засіданні прокурор подав до суду угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором від 11 червня 2026 року, згідно якої сторони дійшли згоди щодо винуватості та покарання обвинуваченої.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просить затвердити дану угоду.

Захисник ОСОБА_4 підтримав думку обвинуваченого.

Прокурор не заперечив проти затвердження даної угоди .

Вислухавши думку обвинуваченого, прокурора, захисника, вивчивши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст. 474 КПК України, злочин, що вчинив ОСОБА_5 є не тяжким злочином , покарання яке пропонується – є покаранням в межах санкції ч.2 ст.345 КК України, а саме покарання у виді позбавлення волі з звільненням від його відбування на підставі ст.75 КК України. Обвинувачений дав згоду на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив положення угоди щодо беззастережного визнання себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, в обсязі обвинувального акту, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Злочин за ч.2ст.345 КК України, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є не тяжким злочином, шкода в якому завдана лише державним та суспільним інтересам.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим.

Підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлені.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов по справі не пред`являвся.

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст..100 КПК УкраїниКеруючись ст.ст. 314, 368, 369, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 червня 2026 року між прокурором Обухівської окружної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 345 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання

у виді позбавлення волі строком на два роки.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну – один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на Обухівський районний відділ №2 філії державної установи «Центр пробації» у Києві та Київській області.

Речові докази: ДВД диск з записом з нагрудної камери інспектора Обухівського РУП ОСОБА_8 ; ДВД диск з записом з нагрудної камери інспектора Обухівського РУП ОСОБА_9 ; ДВД диск з записом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_9 ; ДВД диск з записом слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_8 , що зберігаються при матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1