Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №367/13014/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/13014/25

Провадження №2/367/2363/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

08 червня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Білогруд О.О., за участі секретаря судового засідання Гончаренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

установив:

позивач звернувся до суду з указаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.09.2003 Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 1270 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу подружжя мають двох неповнолітніх дітей. З березня 2022 позивач з відповідачкою разом не проживають, тому що позивач вступив до лав ЗСУ і знаходиться в інших містах України. Спілкування припинено, через відсутність спільних інтересів, ведення спільного побуту та взаєморозуміння. Позивач вважає, що шлюб з відповідачкою фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим і суперечить його інтересам. З огляду на указане позивач просив шлюб розірвати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний матеріал передано для розгляду судді Білогруд О.О.

Ухвалою від 04.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено до судового розгляду.

У судові засідання 12.01.2026, 05.03.2026 та 20.05.2026 сторони з`явилися, позивач у позовній заяві просив розгляд здійснити за його відсутності, також надсилав додаткові заяви.

Копію ухвали про відкриття провадження разом із копією позовної заяви з доданими до неї матеріалами, а також судові повістки у судові засідання на 12.01.2026, 05.03.2026 та 20.05.2026 направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки, однак поштові рекомендовані повідомлення повернуто до суду з відмітками «адресат відсутній за указаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України).

Відповідних клопотань подано не було.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 20.05.2026 постановлено провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).

Фактичні обставини, установлені судом.

06.09.2003 Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що в указану дату складено відповідний актовий запис за № 1270. Указане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 22.10.2025 повторно. Після реєстрації шлюбу відповідачці присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

У сторін є двоє спільних дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом із застосунку "Дія" (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 13.05.2008) та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується витягом із застосунку "Дія" (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , виданого 06.04.2016).

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Сім`я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України), шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України).

Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Відповідно до частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 115 СК України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно - сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи його розірвання, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається, враховуючи, що сторони ініціативи щодо примирення не проявили, відповідач заперечень проти задоволення позовних вимог не подав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного‚ на підставі статей 24, 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем міста Київ, Україна, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (до шлюбне прізвище ОСОБА_7 ), уродженкою міста Буча, Київської області, Україна, зареєстрований 06.09.2003 Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за актовим записом № 1270, - розірвати.

Після набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу направити до органу Державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням -http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 08.06.2026.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

ВІДПОВІДАЧКА: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Білогруд