Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №420/26199/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26199/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Максимович Світлани Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року, прийняте у складі суду судді Попова В.Ф. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлену протоколом від 05.07.2025 № 2025-0705 0948-3609-3, в частині відомостей про причинний зв`язок захворювань ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву - ОСОБА_1 від 14 травня 2025 року та постановити змінити причинний зв`язок захворювань на такий, що пов`язаний із захистом Батьківщини, на підставі підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, оскільки під час проходження військової служби захворювання ОСОБА_1 досягли такого розвитку, що зумовили визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 64-а графи ІІ Розкладу хвороб (хвороби хребта).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Максимович Світлана Михайлівна звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 близько п`яти років, у період з 11.06.2022 по 28.08.2022 року приймав участь у бойових діях та був звільнений з військової служби за станом здоров`я. Апелянт вважає, що ані відповідач, ані суд першої інстанції не взяли до уваги відомості, які містяться в свідоцтві про хворобу № 2025-0424-1702-3280-7 від 24.04.2025 року, де вказується, що зі слів хворого та з медичної документації біль в хребті турбує ОСОБА_1 близько трьох років, а отже почала його турбувати під час безпосередньої участі у бойових діях в 2022 році. На думку апелянта, не обґрунтувавши підстави відхилення зазначених відомостей, відповідач припустився порушення процедури перегляду рішення ВЛК нижчого рівня.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач в період 16.12.2020 року по 28.05.2025 року проходив військову службу в Збройних силах України, є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 27.09.2024 року.

Відповідно до свідоцтва про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 24.04.2025 року №2025/1-0424-1702-3280-7 встановлено:

12. Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва,

М42.16

Остеохондроз поперекового відділу хребта на рівні L5-S1, спондилолістез L5 1 ступеня, лікований оперативно 06.03.2025 операція спондилодез системою транспедикулярної фіксації на рівні L4-L5-S1 (6 гвинтів) з декомпресією нервових структур у вигляді наявності транспедикулярної фіксації на рівні L4-L5-S1 (6 гвинтів) зі значним порушенням функції хребта.

Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/і) з проходженням військової служби.

М51.1

Хронічна дискогенна радикулопатія L5-S1 ліворуч зі стійким больовим, м`язово-тонічним синдромами, чутливими розладами, легким парезом лівої ступні з помірним пору функції.;

Захворювання, ТАК, пов`язан(-а/е/і) з проходженням військової служби.

14.05.2025 року позивач через свою представницю подав скаргу на вищезазначену постанову ВЛК до Центральної військово-лікарської комісії.

Постановою Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 05.07.2025, оформленою витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України від 05.07.2025 року № 2025-0705-0948-3609, зроблено висновок, що підстав для задоволення вимог адвоката Максимович Світлани Михайлівни згідно заяви від 14.05.2025 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок захворювань солдата ОСОБА_1 , за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 24.04.2025 № 2025-0424-1702-3280-7, її відміни або скасування та прийняття іншої постанови про причинний зв`язок захворювань у формулюванні “Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини", на підставі наданих документів, не встановлено. Причинний зв`язок захворювань за свідоцтвом про хворобу госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_3 від 24.04.2025 № 2025-0424-1702-3280-7 - залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України рішенням по встановленню причинного зв`язку захворювання, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що виявлення захворювання під час служби автоматично не означає, що таке захворювання виникло внаслідок служби у військових частинах та установах чи досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності. Суд також зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи, як зазначено у пункті 1.3 розділу I Положення № 402, є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

На підставі підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали адміністративного розслідування, дізнання, судового розгляду, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

За змістом пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

«Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.

«Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

На підставі пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення № 402 для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються зокрема такі документи (копії документів) медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, надавати оцінки діагнозу позивача, у тому числі періоду виникнення захворювань, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22.

В свою чергу, за висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 11 квітня 2025 року у справі № 480/278/23, невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов`язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що протиправним є рішення відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) у частині формулювання захворювання позивача, що захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби без врахування відомостей у свідоцтві про хворобу.

З цього приводу колегія суддів, дослідивши оскаржуване рішення, зазначає що відповідачем було дотримано вказану процедуру та досліджено свідоцтво про хворобу, що вбачається зі змісту вказаного рішення, оформленого відповідним протоколом.

Зокрема, відповідачем з цього приводу зазначено, що згідно форми первинної облікової документації ТОВ "Медіклінік", солдат ОСОБА_1 25.02.2025 звертався за медичною допомогою з діагнозом "Остеохондроз хребта у дорослих, поперековий відділ. Спондилолістез 15. Нестабільність сегмента хребта на рівні 14-LS51. Люмбоішалгічний синдром". Рекомендоване проведення операції спондилодез системою транспедикулярної фіксації на рівні 14-L5-S1 з декомпресією нервових структур.

Згідно медичної книжки військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 в 2022 та 2023 році оглядався бойовим медиком взводу охорони, скарг не мав. Вперше звернувся зі скаргами на біль в спині 03.03.2025, був скерований на стаціонарне лікування до ТОВ "Медіклінік", де 06.03.2025 була проведена операція спондилодез системою транспедикулярної фіксації на рівні LA-LS-S1 з декомпресією нервових структур.

Враховуючи етіо-патогенетичні особливості перебігу дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта, термін та тривалість перебування безпосередньо в зоні бойових дій, час першого звернения за медичною допомогою та проведення оперативного втручання, відповідач дійшов висновку, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювань прийнято вірно.

Колегія суддів акцентує увагу, що всупереч приписам Положення № 402, позивачем у госпітальну ВЛК та ЦВЛК не було надано медичних документів, які б підтверджували початок захворювання у період участі в бойових діях, зокрема медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання, медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я. Не було надано таких документів і до суду.

У цьому контексті апеляційний суд звертає увагу апелянта, що гарантованому у ч.2 ст. 77 КАС України обов`язку доказування суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч.1 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що зазначення у свідоцтві про хворобу зі слів хворого про час виникнення у нього проблем з і здоров`ям, а також посилання на медичні документи, які ані ВЛК, ані до ЦВЛК разом із скаргою надані не були, не свідчить про наявність порушень процедури, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Максимович Світлани Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька