Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №420/19798/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19798/24

Суддя першої інстанції - Дубровна В.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

при секретарі - Вовненко А.В.

за участю:

представника позивача – Шугаленка І.В.

представника апелянта – Дмитрієнко К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1446 від 06 червня 2024 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області” з урахуванням змін внесених наказом №1864 від 20 липня 2024 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №920 о/с від 21 червня 2024 року “По особовому складу”;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 21 червня 2024 року;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 21 червня 2024 року по день ухвалення рішення суду;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 21 червня 2024 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 (один) місяць.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд:

- визнав протиправним та скасував наказ ГУНП в Одеській області №1446 від 06 червня 2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області», яким до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, з урахуванням змін внесених наказом ГУНП в Одеській області № 1864 від 20 липня 2024 року;

- визнав протиправним та скасував наказ ГУНП в Одеській області №920 о/с від 21 червня 2024 року «По особовому складу», яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції);

- поновив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області з 22 червня 2024 року;

- стягнув з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 червня 2024 року по 03 березня 2026 року (дата ухвалення рішення суду) включно в сумі 408 152,20 гривень (чотириста вісім тисяч сто п`ятдесят дві грн 20 коп) гривень без урахування податків та зборів.

У задоволенні решти вимог відмовив.

Своє рішення мотивував безпідставністю звільнення позивача в період вагітності.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі №420/19798/24.

Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, безпідставно поширивши на спірні правовідносини статтю 184 КЗпП України.

На думку апелянта, жодної норми, яка б встановлювала заборону застосування стягнення у вигляді звільнення до вагітної поліцейської, спеціальне законодавство не містить. Натомість, суд першої інстанції, визнавши пріоритет спеціального законодавства, водночас, дійшов висновку, що оскільки спеціальним законом нібито не врегульовано питання звільнення вагітної поліцейської, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 184 КЗпП України. Саме цей висновок суду, на думку Головного управління Національної поліції в Одеській області, є помилковим.

Вважає, що стаття 184 КЗпП регулює трудові правовідносини та забороняє звільнення вагітних жінок з ініціативи роботодавця, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації з обов`язковим працевлаштуванням. Зазначена норма не поширюється на правовідносини, пов`язані з проходженням публічної служби особливого характеру, і, відповідно, не може підміняти спеціальне регулювання дисциплінарної відповідальності поліцейських. Відсутність у Дисциплінарному статуті спеціальної норми про заборону звільнення вагітної поліцейської не означає прогалину, як помилково зазначив суд. Це означає, що законодавець, детально врегулювавши спеціальний статус поліцейського, підстави дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, не встановив відповідного винятку. Оскільки спеціальний закон прямо передбачає можливість звільнення зі служби в поліції шляхом реалізації дисциплінарного стягнення, на переконання апелянта, суд не мав підстав виводити додаткову заборону, яка законом не встановлена.

Фактично підхід суду першої інстанції зводиться до того, що сам по собі стан вагітності унеможливлює застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення незалежно від характеру, тяжкості, наслідків та навіть повторності дисциплінарного проступку. За такої логіки поліцейський, який є спеціальним суб`єктом публічної служби, може грубо порушувати службову дисципліну, правила професійної етики, порядок використання службової інформації чи навіть вчиняти дії, що очевидно підривають авторитет поліції, однак уникнути найсуворішого дисциплінарного стягнення лише з огляду на наявність довідки про вагітність. В той час як будь-якого іншого поліцейського може бути звільнено через відсутність вагітності.

За таких підстав, апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі № 420/19798/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

09 квітня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

27 квітня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Головного управління Національної поліції в Одеській області про призначення справи до розгляду у судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін.

06 травня 2026 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Колегія суддів розглянула справу у відкритому судовому засіданні. Перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 до звільнення зі служби в органах Національної поліції України, з 15 лютого 2021 року працювала оперуповноваженою відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського РВ поліції ГУНП в Одеській області.

02 травня 2024 року ТУ ДБР, розташованого у місці Києві, ОСОБА_1 , оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтями ч.3 ст.28, ч.3 ст.362, ч.2 ст.361-2 КК України.

03 травня 2024 року на адресу начальника ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Одеській області від 03 травня 2024 року вих. №55/130 щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, у тому числі, неналежного виконання службових обов`язків оперуповноваженими ВКП того ж підрозділу поліції капітаном поліції ОСОБА_2 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_4 , зокрема, збутті інформації з ІПНП України, що призвело до проведення обшуків за їх місцем мешкання та повідомленням їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення працівниками ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, в рамках досудового розслідування, відомості про яке 18 липня 2023 року внесено до ЄРДР за №42023110000000227 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.361-2, ч.3 ст.362 КК України, а також для вивчення її службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останніх, у зв`язку з чим запропоновано призначити службове розслідування.

06 травня 2024 року за вх. №4838 до ГУНП в Одеській області від Департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління надійшло Подання для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування, яким акцентовано керівнику ГУНП на тому, що працівники ТУ ДБР розташованої у м. Києві, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури та оперативної підтримки ДВБ провели ряд процесуальних заходів (обшуки) в Білгород-Дністровському РВП Головного управління та в місцях мешкання деяких поліцейських, у тому числі, і позивача ОСОБА_1 . Всі заходи проведені в рамках кримінального провадження №42023110000000227 від 19 липня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.28, ч.3 ст.362, ч.2 ст.361-2 КК України. При цьому, окремі поліцейські Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області допустили негативний вплив на авторитет НП України, грубі порушення службової дисципліни і Присяги працівників поліції, чим вчинили дисциплінарні проступки, у зв`язку із чим ОУ ДВБ клопотало перед керівником органу, призначити службове розслідування та включити до складу дисциплінарної комісії працівників ДВБ.

13 травня 2024 року наказом начальника ГУНП в Одеській області №1200 з метою повної та всебічної перевірки відомостей, викладених в доповідній записці начальника УГІ Головного управління від 03 травня 2024 року за вих. №55/1306, у тому числі, неналежного виконання службових обов`язків оперуповноваженим ВКП того ж підрозділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , призначено службове розслідування у формі письмового провадження.

13 травня 2024 року наказом ГУНП №700 о/с позивача відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

27 травня 2024 року наказом начальника ГУНП в Одеській області №1325 строк проведення службового розслідування продовжено до 07 червня 2024 року.

05 червня 2024 року Дисциплінарною комісією ГУ НП в Одеській області складено Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, затверджений 06 червня 2024 року начальником ГУНП в Одеській області, за яким визначено, що ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Під час проведення службового розслідування, в рамках наданих процесуальних повноважень, члени дисциплінарної комісії, опитали безпосередніх учасників подій (поліцейських Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області), серед яких і ОСОБА_1 (пояснення від 22 травня 2024 року).

06 червня 2024 року наказом ГУНП в Одеській області за №1446 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області» враховуючи, що відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 13 травня 2024 року №1200, дисциплінарною комісією проведено службове розслідування за фактами, викладеними в доповідній записці начальника УГІ ГУНГ в області полковника поліції В. Кануляка від 03 травня 2024 року №55/1306, щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області, у тому числі, неналежного виконання службових обов`язків оперуповноваженими ВКП цього ж підрозділу поліції, поміж інших, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , зокрема, збутті інформації з інформаційних підсистем Національної поліції України, що призвело до проведення обшуків за їх місцем мешкання та повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, у межах досудового розслідування, відомості про яке 18 липня 2023 року внесено до ОРДР за №42023 і 10000000227 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 361-2, частиною третьою статті 362 КК України, а також для вивчення службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останніх за порушення вимог пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, частини першої статті 8 та підпунктів 1, 2 частини першої статті 18, частин першої та другої статті 28, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22, частини першої статті 24, статей 38, 43 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 2 статті 11 Закону України «Про інформацію», частини третьої статті 10, частини другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», пункту 6 розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03 серпня 2017 року №676, абзацу 2, 3, 4, 6, 12 пункту 1, абзац 5 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, підпунктів 2.38, 2.39 пункту 2, підпунктів 4.5, 4.6 пункту 4 посадової інструкції, що виразилось у несанкціонованих протиправних діях із службовою інформацією, а саме її копіюванні, що призвело до витоку даних, що зберігаються і обробляються в ITC ІПНП, щодо транспортних засобів з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0092457) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

21 червня 2024 року наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №920 о/с “ По особовому складу” відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 уповноваженою відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського РВ поліції ГУНП в Одеській області з 21 червня 2024 року. Підстава: наказ ГУ НП в Одеській області №1446 від 06 червня 2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області» та довідка УЛМТЗ ГУНП в Одеській області від 17 червня 2024 року №82 про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.

20 липня 2024 року наказом ГУНП в Одеській області №1864 від 20 липня 2024 року внесено зміни до наказу ГУНП в Одеській області №1446 від 06 червня 2024 року та викладено пункт 4 наказу в новій редакції:

«За порушення вимог пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, частини першої статті 8 та пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частин першої та другої статті 28, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 22, частини першої статті 24, статей 38, 43 Закону України «Про запобігання корупції», частини другої статті 11 Закону України «Про інформацію», частини третьої статті 10, частини другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», пункту 6 розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 03 серпня 2017 року №676, абзаців другого, третього, шостого, дванадцятого пункту 1, абзацу п`ятого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, підпункту 2.26 пункту 2, підпунктів 4.5, 4.6 пункту 4 посадової інструкції, що виразилось у несанкціонованих протиправних діях із службовою інформацією, а саме її копіюванні, що призвело до витоку даних, що зберігаються і обробляються в ITC ІПНП, щодо ОСОБА_6 , до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0092457) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції".

Прийняття відповідачем наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Колегія суддів в межах доводів апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Одеській області вказує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі – Закон № 580-VIII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку ( частина перша статті 1 Закону №580-VIII).

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону № 580-VIII).

Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (пункти 1 та 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII).

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" ( частина перша статті 19 Закону № 580-VIII).

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580-VIII).

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (підпункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (Стаття 3 КЗпП України).

За статтею 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Згідно п.10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

За пунктом 17 Положення № 114 вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Враховуючи, що Закон України «Про Національну поліцію» не містить положень щодо гарантій вагітних жінок і одиноких, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, то в даному випадку до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Стаття 184 КЗпП України визначає гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей.

Зазначена норма надає гарантію щодо обмежень на звільнення вагітних жінок та одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років. Так, звільнення жінок, зазначених у частині 3 статті 184 КЗпП України, має певні особливості, зокрема, таке звільнення можливе, проте власник зобов`язаний працевлаштувати жінку на цьому самому або іншому підприємстві відповідно до її спеціальності.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2018 у справі № 826/26336/15 та у постанові від 19.09.2019 по справі №561/171/17.

При цьому, Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 6-р(ІІ)/2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс).

Конституційний Суд України, вирішуючи порушені у конституційній скарзі питання, виходив з того, що всі трудові відносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

З приписів Конституції України випливає, що незалежно від підстав виникнення трудових правовідносин держава зобов`язана створювати ефективні організаційно-правові механізми для реалізації трудових правовідносин на рівні закону, а відсутність таких механізмів нівелює сутність конституційних прав і свобод працівника, - зазначається у Рішенні Суду.

Судом першої інстанції вказувалось, що встановлені фактичні обставини зумовлюють висновок суду про те, що звільнення позивача проведено із порушенням визначених законодавством гарантій щодо охорони материнства, що призвело до порушення трудових прав позивача, з чим погоджується і апеляційний суд.

Правові висновки про непорушність гарантій захисту прав вагітних жінок за статтею 184 КЗпП України, а також невідворотність обов`язку власника (роботодавця) поновити на роботі працівника, який звільнений незаконно на вимогу статті 235 КЗпП України висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 по справі №759/19440/15-ц.

Стосовно доводів апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин статтю 184 КЗпП України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Разом із тим, ані Закон України «Про Національну поліцію», ані Дисциплінарний статут Національної поліції України не містять прямого правового регулювання питання щодо допустимості звільнення вагітної поліцейської у межах реалізації дисциплінарного стягнення.

За таких умов, суд першої інстанції обґрунтовано врахував загальні гарантії трудового законодавства щодо захисту вагітних жінок, передбачені статтею 184 КЗпП України.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 червня 2021 року у справі № 420/6432/19.

Суд першої інстанції не підмінив положення спеціального законодавства нормами трудового права, а лише застосував загальні конституційні та трудові гарантії захисту материнства у ситуації відсутності прямого нормативного врегулювання спірного питання спеціальним законом.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 24 Конституції України жінки і чоловіки мають рівні права і свободи, а держава забезпечує охорону материнства.

Відносно доводів апеляційної скарги про те, що позивач, як працівник поліції, є спеціальним суб`єктом підвищеної дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає, що цей статус не виключає обов`язку державного органу дотримуватись принципів верховенства права та забезпечувати дотримання належних їй прав.

Суд першої інстанції не позбавив відповідача права застосувати до позивача дисциплінарні стягнення, а лише визнав незаконним звільнення позивача за конкретних обставин цієї справи та описаних вище підстав.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову у відповідній частині.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв