Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №280/8826/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/8826/25 (суддя Прудивус О.В., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Перетятько К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №280/8826/25 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07 жовтня 2025 року звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури згідно з яким, просить:

– визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 в частині нарахування та виплати позивачу заробітної плати, розрахованої відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» без урахування окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Розділом ІХ Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру»;

– зобов`язати відповідача нараховувати та виплачувати з 15.07.2025 заробітну плату, розраховану відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», яка складається з окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених Розділом ІХ Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно не виплачує позивачу заробітну плату, розраховану відповідно до положень ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII “Про прокуратуру”, а саме без урахування окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України від 14.10.2014 №1697-VII.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати, розрахованої відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» без урахування окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Розділом ІХ Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» та зобов`язав Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити з 15.07.2025 заробітну плату, розраховану відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», яка складається з окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених Розділом ІХ Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», з урахуванням раніше виплачених сум.

У решті позовних вимог відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що під час розгляду цієї справи суд дійшов висновку про наявність у позивача права на виплату йому заробітної плати, розрахованої відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII з урахуванням окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Розділом ІХ Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII. Належних та достатніх доказів зворотного відповідачем не надано.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач зазначаючи, про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відтворює обґрунтування відзиву на позов.

Посилається на законодавство, що регулює виплати суддям. Зазначає про неврахування судом першої інстанції відсутності рішення КДКП, вирішення спору на майбутне, оскільки відповідачу не зрозуміло до якої дати здійснювати позивачу виплати визначені судом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач працює в органах прокуратури Запорізької області з 05.11.2001 по теперішній час, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 12.08.2025 № 07-108 вих-25 (а.с.26).

Наказом відповідача від 21.04.2023 № 161к його звільнено з посади першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області на підставі п. 19 розділу 1 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон України від 19.09.2019 № 113-ІХ) з 21.04.2023.

Рішенням Запорізького окружного адміністративний суду від 10.08.2023 по справі № 280/2649/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 21.04.2023 № 161к про звільнення позивача з посади першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області з 21.04.2023 та поновлено позивача на посаді першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області з 22.04.2023.

Наказом від 10.01.2024 № 23-к позивача було поновлено на відповідній посаді (а.с.22).

Рішенням Запорізького окружного адміністративний суду від 14.07.2025 по справі № 280/4789/25 позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача було задоволено повністю, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 в частині нарахування та виплати позивачу заробітної плати, розрахованої відповідно до положень ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII “Про прокуратуру” (далі – Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII), а саме без урахування окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України від 14.10.2014 №1697-VII; зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 03.05.2025 заробітну плату, розраховану відповідно до положень ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, яка складається з окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури та щомісячної надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, з урахуванням раніше виплачених сум.

05.08.2025 позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив, зокрема, надати відомості щодо підстав не нарахування та не виплати йому заробітної плати відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, яка складається з окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури та щомісячної надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII (а.с.19).

Листом відповідача від 12.08.2025 № 07-21-21 позивача повідомлено про те, що з 13.09.2023 оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років (а.с.20-21).

Також відповідачем були надані розрахунки заробітної плати позивача за липень – вересень 2025, відповідно до яких до заробітної плати позивача не зараховано щомісячна надбавка за вислугу років, а також інші виплати, передбачені Розділом IX Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII (а.с.24-25).

Правомірність вказаної бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити певні дії є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до п.п. 1-4 ч. 5 ст. 7 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII єдність системи прокуратури України забезпечується єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; єдиним статусом прокурорів; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України.

Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (абз. 1 ч. 2 ст.15 Закону № 1697-VII).

Рішенням Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(11)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абз. 3 п. 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України від 19.09.2019 № 113-IX.

Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що прокурори сприяють здійсненню правосуддя в межах повноважень, якими їх наділено відповідно до ст. 131-1 Конституції України. Вони виконують свої обов`язки на професійній основі, мають юридичний статус, основу якого становлять спільні елементи, незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України або адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі. Єдиний порядок набуття статусу прокурора, наділення прокурорів однаковим обсягом гарантій незалежності, сукупність повноважень та обов`язків прокурора свідчить про єдиний юридичний статус усіх прокурорів.

Заробітна плата прокурора визначена ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, нормою ч. 1 якої встановлено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 2 Закону ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з частинами 3,4 ст.81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.

Нормою пп. 12 ч. 5 ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII встановлено, що посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі: першого заступника керівника окружної прокуратури - 1,4 посадового окладу прокурора окружної прокуратури.

За приписами ч. 7 ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п. 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У п. 2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України визначено, що положення п. 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня прийняття Конституційним Судом України цього Рішення.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач працює в органах прокуратури Запорізької області з 05.11.2001 по теперішній час, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки від 12.08.2025 № 07-108 вих-25 (а.с.26).

Наказом відповідача від 21.04.2023 № 161к його звільнено з посади першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області на підставі п. 19 розділу 1 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ з 21.04.2023.

Рішенням Запорізького окружного адміністративний суду від 10.08.2023 по справі № 280/2649/23 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 21.04.2023 № 161к про звільнення позивача з посади першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області з 21.04.2023, поновлено позивача на посаді першого заступника керівника Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області з 22.04.2023.

Наказом від 10.01.2024 № 23-к ОСОБА_1 було поновлено на відповідній посаді (а.с.22).

Рішенням Запорізького окружного адміністративний суду від 14.07.2025 по справі № 280/4789/25 (Головуючий суддя – Р.В. Кисіль) позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача було задоволено повністю, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 в частині нарахування та виплати позивачу заробітної плати, розрахованої відповідно до положень ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, а саме без урахування окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII; зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 03.05.2025 заробітну плату, розраховану відповідно до положень ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, яка складається з окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури та щомісячної надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, з урахуванням раніше виплачених сум.

05.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом, в якому просив, зокрема, надати відомості щодо підстав не нарахування та не виплати йому заробітної плати відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, яка складається з окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури та щомісячної надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених Розділом IX Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII (а.с.19).

Листом відповідача від 12.08.2025 № 07-21-21 ОСОБА_1 повідомлено про те, що з 13.09.2023 оплата праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації здійснюється на підставі статті 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, розрахованої на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без установлення будь-яких надбавок, у тому числі за вислугу років (а.с.20-21).

Також відповідачем були надані розрахунки заробітної плати ОСОБА_1 за липень – вересень 2025, відповідно до яких до заробітної плати позивача не зараховано щомісячна надбавка за вислугу років, а також інші виплати, передбачені Розділом IX Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII (а.с.24-25).

Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу заробітної плати, виходячи із посадового окладу прокурора окружної прокуратури без урахування надбавок, відповідач посилався на лист Офісу Генерального прокурора від 12.10.2023 № 21-2139вих-503окв-23, згідно з яким з 13.09.2023 оплату праці прокурорів та слідчих, поновлених за рішеннями судів на посадах у регіональних, місцевих і військових прокуратурах, до проходження ними атестації слід здійснювати на підставі ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, розраховуючи її на основі посадового окладу прокурора органів прокуратури відповідного рівня без встановлення надбавок, у тому числі за вислугу років” (а.с.36).

При цьому надаючи оцінку зазначеним діям відповідача та його доводам, суд першої інстанції правильно зазначив про безпідставність посилання відповідача на Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII який не містить будь-яких правових норм щодо оплати праці прокурорів, які не пройшли атестацію, відмінне від тих прокурорів, які таку атестацію пройшли та на Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII, оскільки цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні і не встановлює порядок виплати заробітної плати працівникам прокуратури, в том числі і тих, які є поновленими за рішеннями судів.

Отже, враховуючи приписи норм права, що регулюють спірні правовідносини та обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на отримання заробітної плати, розрахованої відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII з урахуванням окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Розділом ІХ Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 в частині нарахування та виплати позивачу заробітної плати, розрахованої відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII без урахування окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років та інших виплат, передбачених Розділом ІХ Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII та необхідності у зв`язку з цим зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити з 15.07.2025, заробітну плату, розраховану відповідно до ст. 81 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, яка складається з окладу на посаді першого заступника керівника окружної прокуратури, щомісячної надбавки за вислугу років, а також інших виплат, передбачених Розділом ІХ Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII, з урахуванням раніше виплачених сум.

Правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постанові від 14 травня 2026 року у справі №280/1982/24.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання відповідача, на норми права, що визначають розмір виплати грошової винагороди суддям, як законодавства, що може бути застосовано до вирішення спірних правовідносини, оскільки саме Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII, як спеціальний, регулює спірні правовідносини.

Водночас, є безпідставними і доводи відповідача про неврахування судом першої інстанції обставин відсутності рішення КДКП, оскільки саме на наявності цієї обставини ґрунтувалась бездіяльність відповідача, якій суд першої інстанції надав оцінку, як протиправній.

Щодо доводів відповідача про вирішення спору на майбутне, оскільки відповідачу не зрозуміло до якої дати здійснювати позивачу виплати визначені судом, слід зазначити, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції було відмовлено, як у передчасних.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача на те, що у разі не зрозумілості ним рішення суду відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення…

Відносно доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури – залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №280/8826/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 11 червня 2026 року.

Повне судове рішення складено 11 червня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов