Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №160/11295/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2026 року справа № 160/11295/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №160/11295/25 (суддя Кучма К.С., справа розглянута за правилами загального позовного провадження) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» (ТОВ «Славний хліб») до Українського інституту національної пам`яті, третя особа на стороні відповідача Міністерство юстиції України про визнання дії протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» (змінена назва ТОВ «Славний хліб») (далі позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Українського інституту національної пам`яті (далі відповідач) щодо надання висновку, який оформлений листом від 01.04.2025 р. №763/2.2-07-25 про належність назви ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” до символіки російської імперської політики, відповідно до Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії відповідача пов`язанні з наданням висновку - роз`яснення щодо невідповідності назви ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” не відповідають вимогам діючого законодавства, є помилковими та протиправними. Крім того, відповідач при вчиненні дій з надання роз`яснень навіть не взяв до уваги ні мету діяльності товариства, ні природу походження його назви, ні ті наслідки, які можуть спричинити такі дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року позовні вимоги позивача були задоволені. Суд визнав протиправними дії Українського інституту національної пам`яті щодо надання висновку, який оформлений листом від 01.04.2025р. № 763/2.2-07-25 про належність назви ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” до символіки російської імперської політики, відповідно до Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа на стороні відповідача - Міністерство юстиції України подали апеляційні скарги.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026 року апеляційну скаргу відповідача було повернуто скаржнику на підставі ч.2 ст. 298 та п.1 ч.4 ст. 169 КАС України.

Міністерство юстиції України, в своїй скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

В обґрунтування вимог скарги скаржник зазначає, що Інститут діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом. Надання роз`яснень та рекомендацій щодо реалізації Закону № 3005-IX, зокрема, стосовно російської імперської політики належить до повноважень Інституту. Формулюючи Висновок, Інститут керувався Законом № 3005-IX та діяв у межах своїх повноважень. Неправильне тлумачення судом першої інстанції норм Закону № 3005-IX полягає у тому, що він довільно тлумачить зміст російської імперської політики, передбачених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 3005-IX.

Прийняття рішення про відповідність або невідповідність найменування позивача вимогам Закону № 3005-IX належить до компетенції Комісії, оскільки саме нею проводиться правова експертиза щодо відповідності/невідповідності діяльності, найменування та/або символіки об`єкта правової експертизи вимогам Закону № 3005-IX, за результатами якої складається правовий висновок, який затверджується наказом Мін`юсту.

Суд дійшов хибного висновку стовно недопустимості Фахового висновку Інституту з мотивів порушення принципів незалежності, об`єктивності та неупередженості експерта, які передбачено Законом України «Про судову експертизу». Фаховий висновок Інституту не є висновком експерта, а тому й не мусить відповідати вимогам статті 101 КАС України, оскільки вказаний висновок є письмовим доказом у справі. Цей документ помилково оцінений судом як висновок експерта.

Позивач має найменування – ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ», місцезнаходження - місто Дніпро. У свою чергу, загальновідомим є факт, що у певний час сучасне місто Дніпро мало назву Катеринослав на честь російської імператриці Катерини ІІ. Вказане свідчить про очевидність походження найменування позивача саме від міста Катеринослав.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу третьої особи. У відзиві вказує, що Інститут на виконання норм законодавства України надав роз`яснення на запит Міністерства юстиції України як центральний орган виконавчої влади, який реалізував державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу у межах своєї компетенції. Роз`яснення Інституту як центрального органу виконавчої влади у вигляді листа, не є підґрунтям та підставою для прийняття Комісією правового висновку про невідповідність назви ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» вимогам законодавства.

Погоджується з доводами скаржника та вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач у своєму відзиві на скаргу стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися обома сторонами. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції, що у межах реалізації своїх повноважень Комісія звернулася до Українського інституту національної пам`яті із запитом про надання інформації, після отримання якої формує правовий висновок про відповідність або невідповідність найменування юридичної особи вимогам законодавства. Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 354 від 27.05.2015, за результатами правової експертизи щодо кожного об`єкта складається окремий правовий висновок, який подається Міністру юстиції України для затвердження та є підставою для подальшого звернення до суду з позовом про припинення діяльності юридичної особи. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що роз`яснення Інституту, оформлене листом, є підґрунтям та підставою для прийняття Комісією правового висновку про невідповідність назви ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» вимогам законодавства, що у свою чергу, створює реальну загрозу припинення діяльності позивача у судовому порядку.

Оскаржений лист Українського інституту національної пам`яті від 01.04.2025 № 763/2.2-07-25 містить однозначний висновок про нібито походження назви ТОВ «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» від забороненої географічної назви та/або імені діяча Російської імперії. Водночас, у матеріалах справи наявні висновки судових експертів, виконані на замовлення позивача, які свідчать про те, що значення назви «КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ» не є однозначним та не є винятково похідним від назви географічного об`єкта Російської імперії «Екатеринослав», а передбачає можливість альтернативних тлумачень.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача підтримав позицію скаржника, вважав, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції – скасуванню.

Представник позивача прохав залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, третьої особи, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” 08.04.2025 року отримало лист від Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України за вих. № 48086/19.2.2/33-25 від 03.04.2025 року щодо надання в 10-ти денний строк пояснень з приводу невідповідності найменування Товариства вимогам Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” від 21.03.2023 року № 3005-ІХ (далі - Закон № 3005-ІХ).

За змістом вказаного листа Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України приходить до висновків про те, що позивач використовує у своїй назві похідне слово від назви географічного об`єкта російської імперії - м. Катеринослав, що підпадає під обмеження Закону № 3005-ІХ. Такий висновок Департамент державної реєстрації МУЮ робить на підставі документу, виданого Українським інститутом національної пам`яті від 01.04.2025 року №763/2.2-07-25.

Судом також встановлено, що в своєму листі від 01.04.2025 р. №763/2.2-07-25 відповідач надає своє роз`яснення на запитувану інформацію листом Міністерства юстиції України від 10.03.2025р. №34119/19.2.2/11-25 щодо належності найменувань ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” (ідентифікаційний код юридичної особи 35680054), ТОВ М`ЯСОКОМБІНАТ “ЮВІЛЕЙНИЙ” (ідентифікаційний код юридичної особи 24615640 та ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ “ДЕМЕНТ`ЄВА 14” (ідентифікаційний код юридичної особи 40820776) до символіки російської імперської політики.

В оскарженому висновку, що оформлено у листі від 01.04.2025 р. №763/2.2-07-25, відповідач стверджує, що назва позивача порушує положення діючого законодавства: “назва ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” (ідентифікаційний код юридичної особи 35680054) є похідною від назви географічного об`єкту Російської імперії – м.Катеринослав (колишньої назви міста Дніпро Дніпропетровської області), у назві якого використано ім`я російської імператриці Катерини ІІ (1729-1796, на імператорському престолі 1762-1796 роках). З урахуванням наведеного, назва ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” як така, у якій використано назву колишнього географічного об`єкту Російської імперії – міста Катеринослав, якому було присвоєно ім`я російської імператриці Катерини ІІ, належить до символіки російської імперської політики”.

Позивач, вважаючи дії Українського інституту національної пам`яті (далі відповідач) щодо надання висновку, який оформлений листом від 01.04.2025 р. №763/2.2-07-25 про належність назви ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” до символіки російської імперської політики, протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновок, оформлений листом від 01.04.2025 р. № 763/2.2-07-25 щодо невідповідності найменування юридичної особи ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” Закону № 3005-ІХ, має характер припущення без ознак будь-якої доказової бази однозначності ідентичності назви позивача та назви географічного об`єкту Російської імперії – м. Катеринослав та ім`ям російської імператриці Катерини ІІ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 р. № 684 затверджено Положення про Український інститут національної пам`яті (далі - Положення № 684).

Згідно із пунктами 1, 2 Положенням № 684, Український інститут національної пам`яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу.

Інститут у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 3 Положення № 684, основними завданнями Інституту є: 1) реалізація державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, а саме: організація всебічного вивчення історії українського державотворення, етапів боротьби за відновлення державності та поширення відповідної інформації в Україні та світі; здійснення комплексу заходів з увічнення пам`яті учасників українського визвольного руху, Української революції 1917 - 1921 років, воєн, жертв Голодомору 1932 - 1933 років, масового голоду 1921 - 1923, 1946 - 1947 років та політичних репресій, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також в антитерористичних операціях; організація дослідження історичної спадщини та сприяння інтеграції в українське суспільство національних меншин і корінних народів; популяризація історії України, її видатних особистостей; подолання історичних міфів; 2) подання Міністрові культури пропозицій щодо формування державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу та національної свідомості громадян з урахуванням багатонаціонального складу населення та регіональних відмінностей України, зокрема щодо: популяризації в світі ролі Українського народу у боротьбі проти тоталітаризму, відстоюванні прав та свобод людини; відновлення національної пам`яті Українського народу, недопущення використання символів тоталітарних режимів; надання оцінки тоталітарним режимам XX століття в Україні, Голодомору 1932 - 1933 років, масовому голоду 1921 - 1923, 1946 - 1947 років, примусовим депортаціям, політичним репресіям, діям організаторів і виконавців таких злочинів, а також наслідкам їх дій для України та світу; формування у громадян України патріотизму, національної свідомості, активної позиції.

Підпунктом 17-5 пункту 4 Положення № 684 Інститут надає роз`яснення та рекомендації щодо реалізації норм Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.

Наказом Міністерства юстиції України від 04.12.2023 р. № 4150/5 затверджено Положення про Комісію з питань дотримання Законів України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” (надалі – Комісія) (далі – Положення № 4150/5).

Відповідно до пункту 1 частини ІІ Положення № 4150/5, завданням Комісії є проведення правової експертизи поданих матеріалів щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.

Згідно із пунктом 3 частини II Положення № 4150/5, в ході реалізації своїх завдань та функцій Комісія має право, зокрема отримувати в установленому порядку від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань.

Як встановлено судом, Комісія, реалізуючи покладені на неї функції, звернулася із запитом до відповідача про надання інформації №34119/19.2.2/11-25 від 10.03.2025 року.

Після отримання відповідних роз`яснень від Інституту, як органу центральної виконавчої влади, Комісія робить правовий висновок про відповідність/невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”.

В силу пункту 8 частини IV Положення № 4150/5 правовий висновок разом з проектом відповідного наказу Голова Комісії подає для затвердження Міністру юстиції України.

Відповідно до пунктів 7, 8, 9 Порядку №354 для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів, утворюється Комісія з питань дотримання Законів України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” (далі - Комісія).

Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті, склад та положення якої затверджуються наказом Мін`юсту.

До складу Комісії входять працівники Мін`юсту.

До роботи Комісії можуть залучатися представники правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежні експерти (за згодою).

Комісія для виконання покладених на неї завдань має право отримувати в установленому порядку інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Пунктами 15, 18, 23 Порядку № 354 встановлено, що за результатами правової експертизи щодо кожного об`єкта складається окремий правовий висновок про відповідність або невідповідність його діяльності, найменування та/або символіки вимогам Законів.

Комісія під час правової експертизи бере до уваги повідомлення об`єкта правової експертизи про наявні об`єктивні причини неможливості виконання ним вимог Законів та про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог Законів.

У тридцятиденний строк з дня прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Законів Мін`юст звертається з позовом до суду про припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян або повідомляє іншим органам державної влади, які уповноважені звертатися з відповідним позовом до суду.

Отже, є правильними висновки суду, що роз`яснення Інституту у вигляді листа, є підґрунтям та підставою для прийняття Комісією правового висновку про невідповідність назви ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” вимогам законодавства, що спричинить прямий наслідок - припинення діяльності ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” в судовому порядку.

Колегія суддів у судовому засіданні встановила, що відповідний позов про припинення діяльності ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” було ініційовано Міністерством юстиції України.

Наказом Мін`юсту від 26.07.2023 р. № 1853/7 (зі змінами) створено Комісію з питань дотримання Законів України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” (далі - Комісія) та затверджено її склад.

Відповідно до статей 1, 3, 4, 7 Закону № 3005-ІХ цей Закон визначає правові засади засудження російської імперської політики в Україні, заборони пропаганди її символіки та встановлює порядок ліквідації символіки російської імперської політики.

Російська імперська політика визнається злочинною та засуджується.

Пропаганда російської імперської політики та її символіки забороняється.

Присвоєння географічним об`єктам, юридичним особам та об`єктам права власності назв, що глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики, а також держави-терориста (держави-агресора) або її визначні, пам`ятні, історичні та культурні місця, населені пункти, дати, події, забороняється.

Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно із ст.2 Закону № 3005-ІХ пропаганда російської імперської політики - публічна глорифікація або виправдання російської імперської політики, поширення інформації, спрямованої на виправдання російської імперської політики, а також публічне використання продукції, що містить символіку російської імперської політики, публічне заперечення злочинів (репресивних заходів) проти Українського народу.

Символіка російської імперської політики - символіка, що включає, зокрема, назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об`єктів топонімії населених пунктів, підприємств, установ, організацій на території України, яким присвоєні імена або псевдоніми осіб, які відповідають критеріям, встановленим підпунктами "в" і "г" цього пункту, назви подій, пов`язаних із реалізацією російської імперської політики, назви російських міст та інших географічних, історичних та культурних об`єктів російської федерації, що не пов`язані безпосередньо із захистом політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитком української національної державності, науки, культури або з культурою поневолених народів російської федерації.

У частині 2 статті 6 Закону № 3005-ІХ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, збирає, узагальнює та оприлюднює інформацію про злочини (репресивні заходи) російської імперської політики проти Українського народу, надає роз`яснення та рекомендації щодо реалізації норм цього Закону.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам`яті Українського народу, є Український інститут національної пам`яті, який для цього наділений відповідними повноваженнями.

Суд встановив, що оскаржений позивачем висновок, оформлений листом Українського інституту національної пам`яті від 01.04.2025 року №763/2.2-07-25 - підготовлено на запит Міністерства юстиції України та містить роз`яснення з питань, пов`язаних із застосуванням положень Закону №3005-ІХ. У листі відповідач зазначає, що назва позивача є похідною від назви географічного об`єкту Російської імперії – м. Катеринослав, у назві якого використано ім`я російської імператриці Катерини ІІ.

В свою чергу, в матеріалах справи міститься лист за вих. №250411/2 від 11.04.2025 року, складений позивачем на ім`я першого заступника Міністра юстиції України, в якому стверджується, що назву “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” обрано виключно на честь (Во Славу) Святої Катерини Великомучениці, як символу захисту та Божого благословення. В листі наводиться обґрунтовування підстав обрання саме такої назви, та заперечення проти твердження відповідача про походження назви ТОВ “КАТЕРИНОСЛАВХЛІБ” від назви географічного об`єкту та політичного діяча Російської імперії.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідач свій висновок виклав у формі беззаперечного твердження, яке не допускає сумнівів або альтернативного тлумачення. При цьому, на веб-сторінці Українського інституту національної пам`яті міститься роз`яснення, що не підпадають під заборону назви, лише співзвучні з іменами чи об`єктами, на які поширюються обмеження передбачені Законом № 3005-ІХ.

Така безальтернативність висновку відповідача у листі, адресованому Міністерству юстиції України, як встановив суд потягнула негативні наслідки для позивача, а отже, суд правильно встановив, що такий висновок є протиправним.

Щодо доводів скаржника та відповідача про допущені судом порушення процесуальних норм в частині відхилення як доказу поданого Фахового висновку Інституту з мотивів порушення принципів незалежності, об`єктивності та неупередженості експерта, та врахування при цьому як належних доказів подані позивачем експертні висновки, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даній справі суд вказав мотиви врахування ним доказів, поданих позивачем, та мотиви відхилення доказів, поданих відповідачем. Отже, судом дотримано вимоги норм КАС України в частині оцінки доказів у справі та зазначення мотивів їх прийняття.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами відповідача та третьої особи про помилковість оцінки суду Фахового висновку Інституту на відповідність вимог, що висуваються до висновків експерта, згідно вимог Закону України «Про судову експертизу», оскільки такий Висновок подався стороною у справі як письмовий доказ, що містить фахову оцінку спірних моментів у справі.

В той же час, на думку колегії суддів у спірних правовідносинах не було потреби надання та врахування висновків експертів, чи врахування судом поданого стороною відповідача Фахового висновку Експертної комісії з огляду на предмет спору.

Висновок Інституту, оформлений листом від 01.04.2025 року, не ґрунтувався на Фаховому висновку Експертної комісії, а його протиправність і полягає в тому, що такі висновки відносно назви позивача у співвідношенні до Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” сформовано без належної експертної оцінки, у безальтернативній формі, що потягло за собою негативні наслідки для Товариства.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що найменування позивача обрано на честь назви географічного об`єкту Російської імперії та діяча Російської Імперії або правонаступництва його від будь-яких топонімів та/або підприємств/установ названих на честь вказаного географічного об`єкту та/або діяча Російської Імперії, що б підтверджувало походження назви позивача на честь саме м. Катеринослав та/або російської імператриці Катерини ІІ.

Доводи апеляційної скарги третьої особи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, колегія суддів не встановила підстав для скасування оскарженого рішення та ухвалення нового у справі. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №160/11295/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак