Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №160/34191/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34191/24

Головуючий суддя І інстанції – Єфанова О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 в адміністративній справі № 160/34191/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДЛАІН» до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №041254 від 03.07.2024 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Дяденчуком Дмитром.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №041254 від 03.07.2024 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Дяденчуком Дмитром.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що наданий Договір №354 не підпадає під тлумачення «належний» та не відповідає вимогам чинного законодавства з наступних причин. Юридичні особи при здійсненні своєї діяльності повинні керуватися Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції « 1000/5 від 18.06.2015 року. Оскільки договір по своїй суті є документом, ці Правила застосовуються і до оформлення договорів. Документи оформлюють державною мовою. При цьому у договорі відсутні марка і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання, а також передбачуваних договором реєстраційного номера та року виготовлення. Отже, в наданих позивачем додатках до позовної заяви, відсутні необхідні обов`язкові реквізити договору із замовником послуг.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ГРАНДЛАІН" зареєстроване 29.09.2020 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності ТОВ "ГРАНДЛАІН" за КВЕД: 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. (основний); 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

14.05.2024 року співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку м. Умань, вул. Київська, 1, «АС-Умань» та був перевірений транспортний засіб Volkswagen CKAFTER, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "ГРАНДЛАІН".

За результатами перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.05.2024 року №АР 054948, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення ст.ст.34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення, а саме: відсутня копія договору із замовником послуги, чим порушено вимоги ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт". У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" абзац третій частина 1, що полягала у перевезенні пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів передбачених ст.ст.34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня копія договору із замовником послуги.

У графі Акту «пояснення водія про причини порушень» водієм ОСОБА_1 зазначено наступне: надав всі необхідні документи інспектору, але він не бере до уваги.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті 03.07.2024 року за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ "ГРАНДЛАІН" складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 041254, згідно із якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн. за порушення статей 34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.07.2024 року № 041254, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 (далі - Положення № 103; у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з підпунктами 2, 54, 57 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт на час виникнення спірних правовідносин було визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567; у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі- транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону № 2344-ІІІ, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

14.05.2024 року співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку м. Умань, вул. Київська, 1, «АС-Умань» та був перевірений транспортний засіб Volkswagen CKAFTER, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ "ГРАНДЛАІН".

Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно з абз.3 ч.4 ст.39 цього Закону документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Аналіз положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством України.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи: за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначають Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі - Правила № 176).

Правила № 176 є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Відповідно до пункту 51 Правил № 176 нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Згідно з пунктом 58 цих Правил під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський автомобільний перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів.

Пунктом 61 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

За приписами пунктів 104, 105 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 р. № 176, для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов`язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб`єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.

Так, під час проведення перевірки 14.05.2024 року водієм було запропоновано до огляду інспектора договір, проте останнім його не було прийнято до уваги, не надано жодної оцінки та помилково зроблено висновок про його відсутність.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті не заперечує, по позивач надавав копію договору із замовником послуг, але указав, що договір не підлягає тлумаченню «належний» та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак, доводи позивача про наявність на момент перевірки у водія копії договору із замовником послуг підтверджуються наявними доказами у справі та не спростовані відповідачем.

Враховуючи, що відповідальність за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" настає виключно за відсутність документів на момент перевірки, а не за їхнє внутрішнє наповнення чи суб`єктивну оцінку їхньої якості інспектором, колегія суддів констатує, що у відповідача не було правових підстав для винесення постанови про застосування штрафу. Суб`єкт владних повноважень не може підміняти поняття "відсутність документа" поняттям "неналежне оформлення документа" з метою притягнення особи до відповідальності.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ "ГРАНДЛАІН", скасувавши постанову № 041254 від 03.07.2024 року

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 в адміністративній справі № 160/34191/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко