Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №160/34823/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34823/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року (суддя Рищенко А.Ю.) у справі № 160/34823/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №046550007240 від 03.11.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26)зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) час роботи в колективному сільськогосподарському підприємстві «Перемога» на посаді інженера по газифікації в період з 02.11.1993 року по 04.02.1997 року згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 від 22 грудня 1985 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 07.10.2025 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку його пенсії, а саме врахування до трудового стажу періоду роботи в КСП «Перемога» на посаді інженера по газифікації в період з 02.11.1993 по 04.02.1997. До вказаної заяви ним було додано копію трудової книжки, протокол КСП «Перемога» та архівні довідки за №1361 від 23.10.2023, №1362 від 23.10.2023, №1363 від 23.10.2023. Позивач зазначає, що отримав повідомлення про направлення рішення про відмову у перерахунку пенсії за №046550007240 від 03.11.2025 року, в якому зазначено, що оскільки в результаті розгляду пенсійної справи, встановлено, що 26.11.2023 року архівну довідку про підтвердження стажу з 02.11.1993 року по 04.02.1997 рік направлено на перевірку до відділу контрольно — перевірочної роботи і періоди стажу будуть враховані після надходження акту перевірки. Позивач вважає, що йому протиправно відмовлено в зарахуванні вказаного періоду його роботи, оскільки роботи в КСП «Перемога» підтверджується записом в трудовій книжці.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026

року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, відтак дійшов висновку, що спірний період роботи позивача в КСП «Перемога» на посаді інженера по газифікації в період з 02.11.1993 року по 04.02.1997 рік підлягає зарахуванню до його страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що в рішенні про відмову у перерахунку пенсії зазначено, що оскільки в результаті розгляду його пенсійної справи, встановлено, що 26.11.2023 року архівну довідку про підтвердження стажу з 02.11.1993 року по 04.02.1997 рік направлено на перевірку до відділу контрольно - перевірочної роботи і періоди стажу будуть враховані після надходження акту перевірки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 07.10.2025 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку його пенсії, а саме врахування до його трудового стажу час роботи в КСП «Перемога» на посаді інженера по газифікації в період з 02.11.1993 року по 04.02.1997 рік.

Для підтвердження трудового стажу періоду роботи в КСП «Перемога» з 02.11.1993 по 04.02.1997 позивачем були подані: копія трудової книжки, протокол КСП «Перемога» та архівні довідки за №1361 від 23.10.2023, №1362 від 23.10.2023, №1363 від 23.10.2023.

Листом від 05.11.2025 за №0400-010211-8/209511 відділом обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено повідомлення про направлення рішення про відмову у перерахунку пенсії за №046550007240 від 03.11.2025 року в якому зазначено, що в результаті розглядупенсійної справи, встановлено, що 26.11.2023 року архівну довідку про підтвердження стажу з 02.11.1993 року по 04.02.1997 рік направлено на перевірку до відділу контрольно - перевірочної роботи і періоди стажу будуть враховані після надходження акту перевірки. Саме з такої підстави в даному перерахунку пенсії позивачу відмовлено.

Вважаючи вказане рішення про відмову в перерахунку пенсії протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 24 цього закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №1788-ХІІ при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Згідно п.2 Постанови Ради Міністрів СССР від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників» трудова книжка колгоспника являється основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.

Відповідно до пунктів 5, 6 Постанови №310 до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 13 Постанови №310 передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Відтак, особи, що працювали як члени колгоспів, мали свій окремий вид трудової книжки - трудову книжку колгоспника.

Матеріалами справи підтверджено, що спірним рішенням Головного управління ПФУ в Хмельницькій області від №046550007240 від 03.11.2025 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки в результаті розгляду його пенсійної справи, встановлено, що 26.11.2023 року архівну довідку про підтвердження стажу з 02.11.1993 року по 04.02.1997 рік направлено на перевірку до відділу контрольно - перевірочної роботи і періоди стажу будуть враховані після надходження акту перевірки.

Суд першої інстанції з`ясував, що 03.11.2023 позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок його пенсії.

На означену заяву позивачу надійшло рішення від 08.11.2023 року №046550007240, в якому було зазначено, що періоди стажу з 02.11.1993 року по 04.02.1997 рік не можуть бути враховані при до призначенні пенсії, оскільки згідно запису трудової книжки № 11 заявник був прийнятий в члени КСП «Перемога» на посаду інженера по газифікації (нак. №11 від 02.11.1993 р.), а в записі № 12 зазначено, що він був виключений з членів колгоспу за власним бажанням (нак. №2 ок від 04.02.1997 р.). Дані про перейменування організації відсутні. Враховуючи зазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю законних підстав.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, відповідно до пункту 3 Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 17 жовтня 2018 року № 3236/5) назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб`єкта господарювання.

Як видно із записів 11 та 12 у трудовій книжці позивача, в них міститься лише одна назва: КСП «Перемога» (у записі 11). А в записі 12 жодної іншої назви юридичної особи, яка б містила організаційно-правову форму та назву у лапках, не має.

Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Також, апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім того, в наданих позивачем архівних довідках від 23.10.2023 №1361, №1362, №1363 вказано, що в книгах обліку оплати праці колгоспу «Победа» з 1993 року КСП «Победа» значиться ОСОБА_2 , також зазначено його відпрацьовані людино-дні за період з 1993 року до 1997 року і його заробітна плата за вказаний період.

Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи позивача в колективному сільськогосподарському підприємстві «Перемога» в період з 02.11.1993 року по 04.02.1997 року підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, оскільки трудову діяльність позивача у цей період підтверджують відомості трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.12.1985 року, а також архівні довідки від 23.10.2023 №1361, №1362, №1363.

За цих обставин, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.11.2025 року № 046550007240 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи про втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу шляхом зобов`язання його вчинити дії, адже такі повноваження пенсійним органом вже реалізовано самостійно, а наслідкам реалізації таких повноважень судом надано оцінку у цій справі.

Враховуючи викладене, керуючись приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року у справі № 160/34823/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 11.06.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров