Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №160/5280/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/5280/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 року в адміністративній справі №160/5280/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

02.03.2026 р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку;

- зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку.

Одночасно із позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій останній просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки та їх посадовим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з заходами призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період до набрання законної си ли рішенням суду в адміністративній справі.

Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що за відсутності даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку, відповідач має право призвати позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період, після чого він набуде вже нового статусу військовослужбовця, що унеможливить його право на виключення з військового обліку, а також унеможливить виконання рішення суду за результатами розгляду поданої позивачем позовної заяви, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки виключення з військового обліку особи, яка вже є військовослужбовцем, неможливе, бо не передбачено законодавством України; існує очевидна небезпека заподіяння позивачу відповідачем такої шкоди як протиправне позбавлення його можливості реалізації його права на виключення з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування у запасі та обставини призову його на військову службу з врученням мобілізаційних розпоряджень із вказуванням визнання придатності до несення військової служби та наказу відповідача про відправку до військової частини, оскільки такий наказ про призов видається в день відправки військової команди до військової частини, а тому заявник просить застосувати заходи забезпечення позову на підставі ст.ст.150-154 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 року в адміністративній справі №160/5280/26 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/5280/26 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 року, ОСОБА_1 подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення його заяви про забезпечення позову. Апелянт зазначає, що при відмові у задоволенні заяви про забезпечення позову судом першої інстанції було неналежно оцінено наявні докази у справі, неправильно встановлено і проігноровано обставини у справі та неправильно застосовано норми права.

Відповідач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 06.03.2026 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову в адміністративній справі №160/5280/26 , колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 150 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є виключним процесуальним інститутом, застосування якого допускається лише за наявності належних та достатніх підстав, підтверджених відповідними доказами.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову припущенням про можливість його призову на військову службу під час мобілізації до вирішення спору по суті.

Разом з тим матеріали справи не містять належних доказів того, що відповідачем уже прийнято рішення щодо призову позивача, вручено мобілізаційне розпорядження чи здійснюються конкретні дії, які б свідчили про реальну та безпосередню загрозу порушення прав позивача до ухвалення судового рішення.

Колегія суддів також враховує, що заявлений захід забезпечення позову фактично спрямований на заборону відповідачу та невизначеному колу інших територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснювати повноваження, визначені законодавством України, що виходить за межі предмета спірних правовідносин.

Крім того, застосування такого заходу забезпечення позову фактично призведе до досягнення позивачем результату, на який спрямовані його позовні вимоги, ще до вирішення спору по суті, що суперечить правовій природі інституту забезпечення позову.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбачених статтею 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою обставин справи.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року в адміністративній справі №160/5280/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.М. Іванов

Судове рішення набрало

законної сили

11 червня 2026 року

Виготовлено з автоматизованої

системи документообігу суду

Суддя С.В. Сафронова