Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №280/7419/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7419/25

Головуючий суддя І інстанції – Прасов О.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Одеської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в адміністративній справі № 280/7419/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГСТАЛЬ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГСТАЛЬ» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці №UA500500/2025/000265/2 від 25.07.2025.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2025 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці №UA500500/2025/000265/2 від 25.07.2025.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 15.03.2024 між TOB ЮГСТАЛЬ «Покупець» та «HEBEI JINSHI INDUSTRIAL METAL CO.,LTD» (Китай) «Продавець» укладено Контракт №JSW240316, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товар (а.с.24-26).

Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №JSW240316 від 15.03.2024, позивачем 24.07.2025 подано Митну декларацію №25UA500500023541U5 (а.с.13, 84-зворот-85).

При митному оформленні товар задекларований позивачем як: « 1.Вироби з чорних металів: Скоби будівельні, виготовлені зі сталевої арматури HRB400E діаметром 10 мм, розмір 70 х 300 х 70 мм 110000 шт. Фірма виробник: HEBEI JINSHI INDUSTRIAL METAL CO.,LTD. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва: Китай, CN.».

Умови поставки (графа 20 МД №25UA500500023541U5 від 24.07.2025) FOB CN QINGDAO.

При поданні МД №25UA500500023541U5 від 24.07.2025 декларантом надано Одеській митниці: Комерційний інвойс №JSW240316Н-3 від 28.05.2025; Пакувальний лист б/н від 25.05.2025; Проформу-інвойс №JSW240316Н від 09.04.2025; Комерційний інвойс №JSW240316Н-3 від 25.05.2025; Коносамент №ZM25060010A від 03.06.2025; ЦМР №9017 від 21.07.2025; Сертифікат про походження товару 25С1300С0961/00070 від 04.06.2025; Свіфт №150 від 10.04.2025; Свіфт №152 від 14.04.2025; Свіфт №163 від 22.05.2025; Свіфт №153 від 18.04.2025; Довідку №1407/01 від 14.07.2025; Додаткову угоду №2 від 10.07.2024; Додаткову угоду №4 від 27.09.2024; Специфікацію №9 від 09.04.2025; Проформу-інвойс №JSW2403161 від 15.03.2025; Договір перевезення №04092024 від 04.09.2024; Вагову №3870 від 22.07.2025; лист декларанта №2407/1 від 24.07.2025; Експортну декларацію №425820250000657172 від 31.05.2025.

Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 25.07.2025 Одеською митницею за №UA500500/2025/000265/2 (а.с.16, 82).

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000265/2 від 25.07.2025 зазначено наступне: «… Митним органом скориговано митну вартість товару до рівня митної вартості 1,8737 дол.США/кг (ЕМД від 13.03.2025 №UA209170/2025/021307). Надаємо докладну інформацію щодо зроблених коригувань митне оформлення співставив з оцінюваним товаром з урахуванням заявленого коду товару 7317008000 згідно УКТЗЕД, опису товару та фізичних характеристик товар «Вироби з чорних металів-вагою нетто 3496,88 кг, країна походження та відправлення - Китай, умови поставки FOB NINGBO випущено у вільний обіг за ціною угоди. …».

Оформлення товару (задекларованого за МД №25UA500500023541U5 від 24.07.2025) здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2025/000265/2 від 25.07.2025 і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №25UА500500023765U5 від 26.07.2025 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України (а.с.12).

За змістом умов постачання FОВ правил Інкотермс від 2010 «Free On Board» («Вільно на борту») означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна (на борт судна) в зазначеному порту відвантаження. Ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця, коли товар знаходиться на борту судна, з цього моменту покупець несе всі витрати. При розміщенні товару в контейнері типовим для продавця є передача товару перевізнику на терміналі, а не шляхом розміщення на борту судна, в таких випадках слід використовувати термін FCA.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГСТАЛЬ» надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу).

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні товару були висновки відповідача про те, що:

- відповідно до розрахунку, здійсненого декларантом, транспортні та експедиційні витрати до ввезення на митну територію України, включені до складових митної вартості товару виключно за довідкою експедитора від 14.07.2025 №1407/01, що не відповідає порядку заповнення декларації митної вартості (Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599) та положенням Митного та Податкового кодексів України;

- у поданому коносаменті від 03.06.2025 № ZM25060010A у якості умов оплати фрахту зазначено «freight collect So.No. AKKQDG25066059». Слід відмітити, що документ So.No. AKKQDG25066059 наявний у копії митної декларації країни відправлення від 31.05.2025 № 425820250000657172. Проте, зазначений документ до митного оформлення не надавався, що унеможливлює здійснення перевірки оплати витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України. Крім того, у коносаменті від 03.06.2025 № ZM25060010A зазначено судно TOR/0225W, у копії митної декларації країни відправлення від 31.05.2025 № 425820250000657172 зазначено судно TOR/0325W, яке відмінне від заявленого у митній декларації ELBE що може свідчить про наявність витрат про навантажувально-розантажувальні роботи поза межами митної території.

Стосовно посилань відповідача на включення до митної вартості товару транспортних та експедиційних витрат до ввезення на митну територію України за довідкою експедитора від 14.07.2025 №1407/01, колегія суддів зазначає, що митним органом не обґрунтовано, яким саме чином вищевказана довідка не може підтверджувати складові митної вартості товару, та які сумніви дана довідка викликає у митного органу щодо ціноутворення транспортних витрат до ввезення товару на митну територію України, окрім посилань на Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та положення Митного та Податкового кодексів України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що довідка про транспортні витрати є належним документом, який містить калькуляцію та числові значення витрат на перевезення. Чинне законодавство не встановлює виключного вичерпного переліку документів, якими може бути підтверджено розрахунок транспортних витрат, якщо наданий документ дозволяє чітко ідентифікувати вартість складових елементів перевезення до кордону.

Наказ Мінфіну № 599 регулює порядок заповнення декларації, проте не може звужувати чи обмежувати право декларанта підтверджувати числові значення складових митної вартості первинними документами, виданими суб`єктами господарювання (експедиторами), які безпосередньо здійснювали або організовували таке перевезення.

Відтак, вказана обставина не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару.

Відносно надання до митного оформлення копії документу So.No. AKKQDG25066059, слід зазначити наступне.

Частиною другою статті 53 МК України визначено вичерпний переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів. Даний перелік не передбачає обов`язкового надання внутрішніх комерційних чи технічних документів судноплавних ліній/агентів, які не є складовою частиною основного зовнішньоекономічного контракту.

Митний орган не врахував, що відмітка freight collect у коносаменті свідчить лише про те, що фрахт підлягає сплаті в порту призначення (або одержувачем), що повністю узгоджується із заявленими декларантом умовами поставки та структурою митної вартості, де ці витрати чітко виділені та включені на підставі довідки експедитора.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України, витребування додаткових документів є правом митного органу виключно у разі наявності обґрунтованих сумнівів та розбіжностей, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості.

Проте, відповідачем не надано доказів того, що ним оформлювалася письмова вимога в порядку статей 53, 54 МК України із зазначенням конкретних причин та підстав, які заважають перевірити заявлену вартість без документа So.No. AKKQDG25066059. Сама по собі наявність внутрішнього номера замовлення у коносаменті не свідчить про приховування декларантом відомостей про вартість, оскільки фінансові зобов`язання сторін підтверджуються рахунками (інвойсами) та договорами, які були надані до митного оформлення.

Щодо тверджень відповідача про розбіжності в назвах суден у коносаменті від 03.06.2025 № ZM25060010A (TOR/0225W), копії митної декларації країни відправлення від 31.05.2025 № 425820250000657172 (TOR/0325W) та митній декларації (ELBE), що, на думку митниці, може свідчити про наявність додаткових витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи поза межами митної території України, колегія суддів зазначає наступне.

Зазначені розбіжності відображають стандартну специфіку міжнародних мультимодальних (морських) перевезень, де транспортування може здійснюватися з перевалкою товару в транзитних портах з одного судна на інше судно, або бути наслідком уточнення лінійного розкладу судноплавної компанії (номер рейсу/назва судна).

Припущення митного органу про можливе існування не заявлених витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи через зміну суден ґрунтуються виключно на здогадках і не підтверджені жодними фактичними даними чи документами.

В даному випадку, відповідачем не було обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, наявність розбіжностей або невідповідностей у поданих позивачем документах на підтвердження митної вартості товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а відтак надання позивачем експортної декларації країни відправлення з помилками не свідчить про не підтвердження заявленої позивачем митної вартості заявленого товару.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем спірних рішень та необхідності їх скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в адміністративній справі № 280/7419/25 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2025 в адміністративній справі № 280/7419/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва