Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №362/6528/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/6528/25

Провадження № 1-кп/362/330/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР №12025111140000540 від 09.08.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новокузнецьк Кемеровської області, рф, РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, не судимий в силу ст. 89 КК України,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

08.08.2025 близько 20:10 під час дії в Україні воєнного стану ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу супермаркету «Сільпо», який розташований за адресою: вул. Грушевського, 19, м. Васильків Обухівського району Київської області, побачив біля металевої стоянки для велосипедів розміщується велосипед марки «Kinetic» моделі «Storm 27/5», чорного кольору з зеленими та синіми полосами на рамі, який належить ОСОБА_7 .

В цей час у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: велосипеда марки «Kinetic» моделі «Storm 27/5», чорного кольору з зеленими та синіми полосами на рамі.

В подальшому ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшов до велосипедної парковки, що поблизу супермаркету «Сільпо», який розташований за адресою: вул. Грушевського, 19, м. Васильків Обухівського району Київської області, таємно викрав велосипед марки «Kinetic» моделі «Storm 27/5», чорного кольору з зеленими та синіми полосами на рамі, вартістю 7725,00 грн, що належить ОСОБА_7 .

В подальшому, сівши на велосипед, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 7725,00 грн.

Кваліфікація діяння та застосування кримінального закону

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину визнав, пояснив, що дійсно вчинив крадіжку велосипеда за вказаних в обвинувальному акті обставин.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, до суду надіслала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі. Призначення покарання ОСОБА_2 покладає на розсуд суду. Матеріальні збитки ОСОБА_2 не відшкодовані.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, стороною обвинувачення надано докази, які досліджено судом:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_8 повідомив, що 08.08.2025 близько 20:40 його син поставив велосипед з правого боку від входу до магазину «Сільпо», а коли повернувся через 20 хвилин, велосипеда на місці вже не було;

- протокол огляду місця події від 09.08.2025 з фототаблицею до нього, відповідно до якого об`єктом огляду була відкрита ділянка місцевості поблизу магазину «Сільпо», який розташований за адресою: вул. Грушевського, 19, м. Васильків Обухівського району Київської області;

- висновок експерта № СЕ-19/111-25/49873-ТВ від 14.08.2025, відповідно до якого ринкова вартість велосипеда «Kinetic Storm 27/5», який був у використанні, станом на 08.08.2025 становить 7725,00 грн;

- протокол огляду предметів (оптичного носія інформації) від 19.08.2025, з якого вбачається, що на відеозаписі зафіксовано як о 20:19 08.08.2025 зі сторони магазину «Сільпо», який розташований за адресою: вул. Грушевського, 19, м. Васильків Обухівського району Київської області, виїжджає невстановлена особа чоловічої статі на велосипеді, далі рухається по дорозі, а потім переходить дорогу по пішохідному переході, тримаючи велосипед чорного кольору в руках, в подальшому вказана особа рухається, сидячи на велосипеді, в сторону ТЦ «Ліберті»;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.08.2025, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав на зображенні № 3 особу чоловічої статі, яка була одягнена в кофту чорного кольору з лампасами червоного кольору та їхала на велосипеді чорного кольору по вул. Володимирській в м. Васильків Обухівського району Київської області в сторону центрального базару, та довідку до нього, з якої вбачається, що на фото 3 зображено ОСОБА_2 ;

- висновок судово-психіатричного експерта № 229 від 21.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих йому дій не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, в даний час страждає на шизофренію, стан неповної ремісії і не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, потребує лікування від алкогольної залежності на загальних підставах. Протипоказань для такого лікування у нього не виявлено.

Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності до вимог КПК України.

Даючи оцінку зазначеним вище показанням обвинуваченого ОСОБА_2 , даними ним в судовому засіданні, суд зазначає, що обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав, дав суду відповідні показання, які логічно та об`єктивно узгоджуються з іншими доказами у провадженні, є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повністю доведена.

Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують, обтяжують покарання.

При призначенні покарання, суд враховує, що, згідно ч. 2 ст. 50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

За п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про покарання, відповідно до статті 65 КК України,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином; особу винного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, є інвалідом ІІ групи довічно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Разом з тим, враховуючи все вище зазначене, а також думку потерпілої, прокурора, яка в судових дебатах просила застосувати до ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд приходить до висновку про можливість застосування до основного покарання ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, в межах визначених судом.

Суд враховує, що, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 229 від 21.08.2025, ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих йому дій не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно зі ст. 20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне на підставі ст. 20 КК України визнати ОСОБА_2 обмежено осудним і врахувати цю обставину при призначенні йому покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 504 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно з положенням п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, як надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до висловленої Пленумом Верховного Суду України позиції в абзаці другому пункту 6 та у пункті 7 Постанови від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визнати правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановляють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом`якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання. З огляду на те, що надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких саме і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК), судам слід враховувати, що до осіб, визнаних обмежено осудними, у разі потреби може застосовуватися лише цей вид примусових заходів медичного характеру. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

А тому суд зазначає про необхідність врахування стану обмеженої осудності ОСОБА_2 як підставу застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Долю речових доказів по справі вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого витрати на проведення експертиз: № СЕ-19/111-25/49873-ТВ в розмірі 1337,10 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-374 КПК України, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 2 ст. 20, ст. 94 КК України, застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи на користь держави в розмірі 1337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн 10 коп.

Речові докази у даному кримінальному провадженні:

- компакт-диск DVD-R» з рукописним написом «Відеозапис з камер відеоспостереження «Васильківкомунікаціясервіс», долучений до матеріалів кримінального провадження, – залишити в матеріалах кримінального провадження;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_10