Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №357/5776/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5776/26

3/357/2175/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст. 126 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 629020 від 01.04.2026 року: 01.04.2026 року о 04 год. 52 хв. в м. Біла Церква, вул. Леваневського, 50/5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи обмеженим в праві керування транспортними засобами, чим порушив вимоги ч.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч.3 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Пакало А.В. належним чином повідомлялись про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явились. Адвокат Пакало А.В. подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та захисника.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

До суду надійшло клопотання адвоката адвоката Пакало А.В. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, адвокат Пакало А.В. вказав, що ОСОБА_1 не був обізнаним про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а про наявність такого, ОСОБА_1 дізнався виключно від працівників поліції. При цьому ОСОБА_1 раніше неодноразово зупиняли поліцейські, проте жодного разу йому не повідомляли про наявність такого обмеження.

Дослідивши клопотання адвоката Пакала А.В. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 629020 від 01.04.2026 року, копію постанови державного виконавця від 11.03.2020, рапорт від 01.04.2026, відеозаписи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч.3 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Обов`язковою ознакою правопорушення передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП є умисел на вчинення вказаного правопорушення.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

Отже, ОСОБА_1 мав усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання, однак досліджені матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того факту, що останньому було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

З клопотання сторони захисту слідує, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортним, при цьому відомостей про те, що ОСОБА_1 вручалась постанова про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, матеріали справи не містять.

З досліджених відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 в дійсності не був обізнаний про наявність постанови про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним, про що свідчить поведінка ОСОБА_1 , після повідомлення працівників поліції про дані обставини.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що керуючи транспортним засобом 01.04.2026 року ОСОБА_1 не був обізнаним про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а тому не міг усвідомлювати протиправний характер своїх дій, тобто у останнього був відсутній умисел на вчинення вказаного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись положеннями ч.3 ст.62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст.126, 247, 283, 284, 288, 289 ст. КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.3 ст.126 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь