Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №277/313/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/313/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 червня 2026 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого верстатником ТОВ «Де Ліс»,

за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №608863 від 07.03.2026, зі змісту якого вбачається, що:

- 07 березня 2026 року о 20 год 32 хв. в селищі Ємільчине, вул. Козацька, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Cangoo із д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роьа, почервоніння шкіряного покриву обличчя). Від проходження освідування у встановленому законодавстов порядку за допомогою алкотестера Драгер, а також в закладі охорони здоров`я проходити відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер, оскільки не довіряє працівникам поліції, а в заклад охорони здоров`я не поїхав через відсутність вільного часу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Відповідно до частини другої статті 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №608863 від 07.03.2026, відповідно до якого 07.03.2026 року о 20 год 32 хв. в селищі Ємільчине, вул. Козацька, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Cangoo із д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роьа, почервоніння шкіряного покриву обличчя). Від проходження освідування у встановленому законодавстов порядку за допомогою алкотестера Драгер, а також в закладі охорони здоров`я проходити відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР (вчинено повторно);

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП від 07.03.2026 (від підпису водій відмовився);

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 07.03.2026 (від підпису водій відмовився);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.03.2026, згідно з яким ОСОБА_1 направлявся на огляд у КНП «Ємільчинська лікарня» Ємільчинської селищної ради Житомирської області. Огляд у мед закладі не проводився, оскільки водій відмовився від його проходження;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим такий огляд не проводився (від підпису відмовився);

- довідкою про адміністративне правопорушення від 07.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанова Ємільчинського районного суду Житомирської області № 277/222/25, наявна інформація щодо посвідчення водія;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6787811 від 07.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.;

- копією постанови Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01.07.2025 у справі № 277/222/25 відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постанова набрала законної сили 14.07.2025;

- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом від 07.03.2026 (від підпису водій відмовився);

- рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області капрала поліції Любича В.Р. від 07.03.2026;

- долученими до матеріалів справи відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського, записаними на DVD-R диску, з яких вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції та проінформований про причини такої зупинки, а також про наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому на запитання поліцейського ОСОБА_1 повідомив, що випив «бутилу пива» (відео № 2, 20 год 30 хв). На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер та в найближчому закладі охорони здоров`я, відмовився (відео №2, 20 год. 44 хв.). В подальшому, ОСОБА_1 ознайомлено зі його правами та із протоколом про адміністративне правопорушення, від підпису та отримання копії якого останній відмовився. ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом.

Відтак, судом установлено, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою приладу Drager Alkotest та в медичному закладі свідчить про невиконання водієм вимог п.2.5 ПДР України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинення порушення повторно протягом року, а тому його слід притягнути до відповідальності.

Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Подібний правовий висновок щодо наявності обов`язку у водіїв транспортних засобів пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, незалежно від підстав зупинки транспортного засобу, викладений у постанові ВС від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу Renault Cangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки такий не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та є достатнім і необхідним для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Останнім відомим судовим рішенням про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами є постанова Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01.07.2025, за якою на зазначену особу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Тому, з метою виконання вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, суд враховує невідбутий правопорушником строк адміністративного стягнення, який визначений вищевказаною постановою.

Постанова Ємільчинського районного суду Житомирської області від 01.07.2025 у справі № 277/222/25 набрала законної сили 14.07.2025.

Таким чином, станом на день ухвалення цієї постанови адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не відбуте правопорушником на строк 1 місяць 3 дні.

Отже, загальний строк додаткового адміністративного стягнення необхідно визначити з урахуванням вищевказаної невідбутої частини, тобто 3 роки 1 місяць 3 дні.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 130, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки 1 місяць 3 дні.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп, які перерахувати на рахунок №UA518999980313121206000006757, отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ смт Ємільчине/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складений 11 червня 2026 року

СуддяТ. Г. Корсун