Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №344/18247/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 344/18247/25

провадження № 2/208/1330/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження по цивільній справі № 208/18247/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Згідно заявлених позовних вимоги позивач просить суд:

- Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно судового рішення Свалявського районного суду Закарпатської області справа № 306/2590/24, провадження №2/306/284/25 від 17.04.2024 року з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку

- Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно судового рішення Центрального районного суду міста Дніпра, справа № 203/5797/25 провадження № 2/0203/2467/2025 від 10.09.2025 року в розмірі 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

В обґрунтування заявлених позовних вимоги позивач зазначає, що за рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області справа № 306/2590/24, провадження № 2/306/284/25 від 17.04.2024 року з нього утримуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Крім того, рішенням Центрального районного суду міста Дніпра, справа № 203/5797/25 провадження № 2/0203/2467/2025 від 10.09.2025 року з нього утримуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією наявного в матеріалах справи витягу з наказу ГУНП в Донецькій області № 401 о/с від 16.08.2024, судом було стягнуто аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 18 серпня 2025 року та до досягнення дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Починаючи з 17 грудня 2024 року згідно постанови Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 повинен виплатити аліменти, що є наявним боргом, але чомусь ОСОБА_3 не подає документы до ВДВС і коли це зробить ОСОБА_1 не відомо у зв`язку з відмовою в спілкуванні та вирішенні цих питань шляхом розмови та домовленостей.

Позивач працює в ГУНП в Донецькій області та на даний час проживає не за місцем реєстрації, а має знімати собі квартиру та по усній домовленості із ОСОБА_2 також знімати їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ( згідно з договором оренди). Матеріальне становище на даний час не є стабільним і заробітна плата знизилась.

Утримування з позивача аліментів загалом становлять згідно рішень судів 75 відсотків, 50% відсотків на двох дітей та 25% відсотків на утримання ОСОБА_2 його заробітку, що перевищує встановлену законом частку, оскільки, згідно ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Зазначає, що загальний розмір його аліментних зобов`язань є надмірним та створює непропорційне фінансове навантаження. З урахуванням усіх наявних судових рішень щодо стягнення аліментів на дитину від першого та другого шлюбу та на утримання другої дружини, загальна частка доходу позивача, що відраховується на утримання, становить значну частину заробітку. Така ситуація фактично позбавляє платника можливості забезпечити власні базові життєві потреби та належно виконувати інші обов`язкові матеріальні зобов`язання.

Таким чином, сумарне навантаження на платника є надмірним і обґрунтовує необхідність звернення до суду з метою зменшення розміру аліментів, зберігаючи при цьому можливість виконання ним обов`язків щодо дітей та дружини, але не позбавляючи його коштів на базові потреби.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 року по цивільній справі №208/18247/25 визначено головуючого суддю Гречану В.Г.

Ухвалою суду від 28.11.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

03.12.2025 позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Відповідно до наявної в матеріалах відповіді № 1892322 від 15.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається до наявної в матеріалах відповіді № 1892333 від 15.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідго із відповідю, що міститься в матеріалах справи № 1901720 № від 17.10.2025 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із відповіддю № 1901728 від 17.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду від 08.12.2025 року відкрито провадження по справі № 344/18247/25 та призначено підготовче судове засідання.

26.12.2025 року відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивач у своєму позові зазначає, що вона працює та може на рівні з батьком утримувати свою дитину, однак це не відповідає дійсності, оскільки вона не працює та не має постійного доходу . перебуває у складному матеріальному становищі та фактично самостійно забезпечує більшу частину витрат на утримання дитини, яка проживає разом з нею.

Окрім того зазначила, що позивач має значну заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина, що свідчить про систематичне невиконання ним своїх обов`язків, також зазначає, що позивач фактично не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, не надає добровільної допомоги, не цікавиться станом здоров`я та проблемами дитини.

Водночас, з іншою дитиною позивач проживає спільно, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з її матір`ю , який на даний час не розірвано, що суттєво зменшує його фактичні витрати на утримання цієї дитини у порівняні з дитиною, що проживає з нею.

Вважає, що посилання позивача на надмірне фінансове навантаження є необґрунтованим, оскільки утриманні дитини, з якою він проживає разом здійснюється у спільному домогосподарстві Окрім того позивачем не надано жодного доказу про погіршення його матеріального становища, яке б свідчило про неможливість виплат аліментів у призначеному судом розмірі.

Також просить суд звернути увагу на той факт, що позивачем чомусь не ставиться питання про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання другої дружини, яка перебуває з ним в зареєстрованому шлюбі, а лише хоче зменшити аліменти на утримання дітей, чим порушуються права в першу чергу дітей на належне утримання.

Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позову.

24.02.2026 року представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом Бєлих Я.Є. подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що вважає вимоги позову такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як зазначає ОСОБА_1 підставою для зменшення розміру аліментів, який стягується з нього на утримання його дітей, є те “Утримування з позивача аліментів загалом становлять згідно рішень судів 75 відсотків, 50% відсотків на двох дітей та 25% відсотків на утримання ОСОБА_2 його заробітку, що перевищує встановлену законом частку” та те, шо “ ОСОБА_1 працює в ГУНП в Донецькій області та на даний час проживає не за місцем реєстрації, а має знімати собі квартиру та по усній домовленості ОСОБА_2 також знімати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ( згідно з договором оренди). Матеріальне становище на даний час не є стабільним і заробітна плата знизилась.

Слід зазначити, що вказані доводи не є підставою для задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів на утримання дітей згідно із законодавством.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За приписами частини 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Ввважає, що підстави для зменшення розміру аліментів, на які посилається Позивач ОСОБА_1 у вигляді сплати ним аліментів на утримання його дитини від нового шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та його нової дружини - Відповідачки ОСОБА_2 , самі по собі не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, які сплачує Позивач на утримання його дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Як вбачається з наданої позивачем довідки про доходи № 671 від 02 грудня 2025 року вбачається, загальна сума хойо доходу за період з 01 червня 2025 року по 30 листопада 2025 року (за вирахуванням утримань та аліментів) становить 690 027 (шістсот дев`яносто тисяч двадцять сім) гривень 69 копійок.

Шляхом проведення арифметичних розрахунків вбачається, що середньомісячна сума доходу Позивача становить понад 115 000 (сто п`ятнадцять) тисяч гривень після вирахування податків та інших утримань (690027,69/6 =115004,62).

В той час як показник середньої заробітної плати за даними Пенсійного фонду України (за 2025 рік) становить 20 653 (двадцять тисяч шістсот п`ятдесят три) гривні 55 копійок.

Отже, доводи Позивача про значне погіршення його матеріального становища та зниження його заробітної плати, не підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами, та навпаки спростовуються наданими самим Позивачем доказами. Адже Позивач має розмір грошового забезпечення, що майже в ШІСТЬ разів перевищує розмір середньої заробітної плати в Україні.

25.03.2026 року позивачем ОСОБА_1 подано додаткові пояснення, з яких слідує, що позивач ОСОБА_1 , даним позовом хоче забезпечити рівні права для своїх дітей, окільки стосується обох дітей як ОСОБА_4 так і ОСОБА_6 .

Згідно статтею 183 Сімейного кодексу України частка аліментів на двох дітей стандартно становить 1/3 (або 33,3%) від заробітку платника. Розподіл по 1/6 на кожну дитину часто застосовується у випадках, коли у платника є діти від різних шлюбів, щоб забезпечити рівність їхніх прав.

ОСОБА_1 вважає всі пояснення від відповідача ОСОБА_3 та її представника маніпулятивними та зловживанням батьківськими правами та порушити право батька ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 52 Конституції та Сімейного кодексу, походження дитини або шлюбний статус батьків не впливають на її права на виховання, утримання (аліменти) та спадкування.

Відповідач ОСОБА_3 чомусь не враховує, зловживає правом та приховує , що за весь час окремого проживання ОСОБА_1 систематично брав участь в матеріальному забезпеченні сина ОСОБА_7 перераховуючи на карту відповідача ОСОБА_3 кошти в розмірі від 8000грн. до 11000грн., до моменту подання позовної заяви про стягнення аліментів та утримання дитини від ОСОБА_3 . Оскільки в зв`язку зі збройною агресією росії на Україну, ОСОБА_1 перебуває у спеціальному підрозділі «Стрілецький батальон» Головного управління Національної поліції в Донецькій області, то не може часто бачитись з сином але він завжди у вільний час намагається спілкуватись з сином в телефонному режимі попри те, що ОСОБА_3 активно налаштовує сина проти позивача і всіляко вчиняє перепони для спілкування позивача з сином та розповідаючи про те, що ОСОБА_1 в період коли тривали судові засідання не виплачував аліменти та не надавав гроші, хоча подарунки від батька ОСОБА_1 отримував не одноразово.

Після рішення суду, яке було в серпні місяці відповідач ОСОБА_3 звернулася до ВДВС тільки в грудні місяці, що я вважаю було навмисно для збільшення заборгованості.

Окрім того, ОСОБА_1 16 грудня 2024 року придбав трикімнатну квартиру АДРЕСА_5 , яка зареєстрована на праві власності в рівних частинах на позивача та його сина ОСОБА_7 , що є підтвердженням того, що ОСОБА_8 піклується про свого сина не лише наданням матеріальної допомоги на його утримання, а й забезпечив його подальше життя нерухомим майном.

Крім того, згідно Постанов Селидівського ВДВС у Покровському районі Донецької області з позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на трьох осіб, а саме:

- ВП № 79200202 ПОСТАНОВА про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника 28.11.2025 м. Умань. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

- ВП № 79812705 ПОСТАНОВА про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника 23.12.2025 м. Умань. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини усіх видівзаробітку але не менше 50 % прожитковогомінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 18 серпня 2025 року.

- ВП № 79812832 ПОСТАНОВА про зверненнястягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника 23.12.2025 м. Умань Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 18 серпня 2025 року та до досягнення дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох років, тобто до 28 березня2027 року.

ОСОБА_1 не відмовляється від сплати аліментів і з моменту відкриття постанов про стягнення аліментів сплачує аліменти.

Також хоче відмінити, що представником ОСОБА_10 було прораховано майновий стан ОСОБА_1 , як загальну суму заробітної плати та проведення арифметичних розрахунків, що не відповідає дійсності.

Згідно ст. 1 Закону «Про оплату праці» вона складається з основної (оклад/тарифна ставка) та додаткової (премії, надбавки) зарплати. Виплата проводиться у гривнях, зазвичай у грошовій формі. Ніяких середніх арифметичних вичеслень не може бути. Сума яку прорахував представник ОСОБА_10 не відповідає щомісячній заробітній платі ОСОБА_1 , була надана довідка з прорахунком бухгалтера (довідки про доходи № 671 від 02 грудня 2025 року) з якої вбачається, що ОСОБА_1 , працює в Головному управління національної поліції Донецької областізгідно зі ст. 94 Закону "Про Національну поліцію") складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, доплат за умови служби, інтенсивності, та премії. Сума залежить від посади, стажу та регіону, а також індексується, тож щомісячна заробітна плата не є точною, згідно довідки від 28.02.2026 року № 181/38/03-2026 з 14.10.2025 року перебуває у складі Зведеної бригади поліції при Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області підумовним найменуванням «Воля», з метою виконання завдань стримування вторгнення противника, недопущення збройних сутичок, диверсій, терористичних актів, бойових дій, проведення стабілізаційних та оборонних заходів(додаток довідка додається).

Підсумок розрахунку представником ОСОБА_10 ( проведення арифметичних розрахунків вбачається, що середньомісячна сума до ходу ОСОБА_1 становить понад 115 000 тысяч) є таким, що не відповідає дійсності.

Це ще раз підкреслює намір відповідача ОСОБА_3 , зловживати батьківськими правами та порушити право батька позивача ОСОБА_1 .

Вищевказане вказує на те що, намір зменшити розмір аліментів є законним та вирішить тільки суд.

27.03.2026 року представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом Бєлих Ярославом Євгеновичем подано до суду заперечення на додаткові пояснення позивача ОСОБА_1 , з який слідує, що відповідач ОСОБА_3 при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів з позивача на утримання сина діяла в інтересах дитини та відповідно до законодавства, не порушуючи права учасників справи. Позивач у своїх додаткових поясненнях зазначає, що постійно і систематично приймав участь в матеріальному забезпечені та утриманні сина, однак не надав суду жодних належних та допустимих доказів зазначених ним обставин.

Додатково ОСОБА_1 посилається на факт того, що “у грудні 2024 року придбав трикімнатну квартиру в м. Івано- Франківськ, яка зареєстрована на праві власності у рівних частинах за ним та їхнім спільним сином. Проте слід зазначити, що придбання даної квартири було здійснено для задоволення інтересів ОСОБА_1 , а не його сина.

Як вбачається з наданих документів, джерелом грошових коштів для придбання вказаної вище квартири була грошова компенсація для ОСОБА_1 за належні для отримання жилі приміщення, отримана відповідно до вимог Порядку та умов отримання такої компенсації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 р. № 280. Відповідно до пункту 17 Порядку, розмір грошової компенсації розраховується за такою формулою: ГК = ((13,65 х Nс) - Вп + 35,22 + (10 x Nп)) x Bг x Км + ПЗ, де Nс - кількість осіб, на яких розраховується грошова компенсація.

Тому в придбанні квартири та оформленні частки на сина позивач мав свою вигоду.

Щодо посилання позивача на той факт, що відповідач навмисно пізно пред`явила виконавчий документ до виконання з метою збільшення заборгованості, зазначає, що ОСОБА_3 відразу після повернення справи з апеляційного суду отримала виконавчий лист і після відмови позивача в добровільному порядку сплачувати аліменти, відразу звернулася до виконавчої служби.

Постановою Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25 вересня 2025 року було відкрито виконавче провадження № 79200202 з виконання рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2025 року по справі № 306/2590/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Додатково слід звернути увагу суду, що ухилення ОСОБА_1 призвело до формування заборгованості зі сплати аліментів понад ДЕСЯТЬ МІСЯЦІВ у сукупному розмірі 260322 (двісті шістдесят тисяч триста двадцять дві) гривні 56 копійок.

Вказані фактичні обставини лише підтверджують доводи ОСОБА_3 щодо зловживання правами з боку Позивача ОСОБА_1 та Відповідача ОСОБА_2 матеріальними правами.

З приводу розрахунку доходів Позивача зазначив, що його було здійсненено з наданої ним довідки про доходи № 671 від 02 грудня 2025 року вбачається, що загальна сума доходу Позивача за період з 01 червня 2025 року по 30 листопада 2025 року (за вирахуванням утримань та аліментів) становить 690027 (шістсот дев`яносто тисяч двадцять сім) гривень 69 копійок.

Шляхом проведення арифметичних розрахунків вбачається, що середньомісячна сума доходу Позивача становить понад 115 000 (сто п`ятнадцять) тисяч гривень після вирахування податків та інших утримань (690027,69/6 =115004,62).

До того ж з наданої довідки вбачається, що Позивачу було компенсовано утримання на сплату податку на доходи фізичних осіб.

Отже, доводи Позивача про невідповідність розрахунків розміру доходу Позивача представником Відповідача дійсності є неправдивими твердженнями.

Відповідно до норми ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що встановлюється лише обмеження на здійснення відрахувань із заробітної плати боржника, а не встановлюється його право на зменшення розміру аліментів. Позивач просто намагається зловживати своїми процесуальними та матеріальними правами задля уникнення свого законного обов`язку.

Ухвалою суду від 27.03.2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та у зв`язку з погіршенням його майнового стану просив суд його задовольнити та зменшити стягувані з нього аліменти з частки на 1/6 частку.

Зазначив, що на його утриманні на даний момент перебуває двоє дітей від першого та другого шлюбу, а також дружина від другого шлюбу до досягнення дитиною трирічного віку. Таким чином, з нього стягується за рішеннями судів загальний розмір аліментів 75%, що призводить до того, що в нього на його утримання залишається незначна сума коштів, саме тому він звернувся до суду з даним позовом. Вказав також, що з другою дружиною вів не проживає разом, оскільки після того, як він пішов воювати, то в них почали виникати непорозуміння і вони розійшлися. Окрім того, за домовленістю з іншою дружиною, він ще оплачує житло для неї та дитини і сплачує комунальні послуги, саме тому вона не заперечує проти зміни розміру аліментів. Підтвердив факт того, що в нього наявний борг зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , які стягуються на користь його матері ОСОБА_3 , оскільки суд про стягнення аліментів тривав більше року, і після набрання рішенням законної сили та пред`явлення виконавчого листа для примусового виконання, державним виконавцем було нарахована заборгованість з дня стягнення аліментів. Наголосив на тому, що він раніше добровільно надавав ОСОБА_3 допомогу на утримання сина, про що маються квитанції, однак їх він пред`явить вже до виконавчої служби, а також відшкодовував всі значні витрати на утримання сина та придбання всього необхідного для його забезпечення та розвитку. Однак лише після того, як він пішов воювати та отримувати великий дохід, ОСОБА_3 звернулася до суду для примусового стягнення аліментів. Також зазначив, що твердження адвоката Бєлих Я.Є. у своєму відзиві та додаткових поясненнях з приводу того, що квартиру він оформив на себе та дитину з особистої вигоди, не відповідають дійсності, оскільки більша частина компенсації на придбання квартири була виділена саме для нього. Загальний розмір виплаченої компенсації на придбання квартири була виплачена йому в розмірі 51 000,00 доларів США, а квартиру він придбав та оформив в рівних частина на себе та сина в розмірі 61 000,00 СШАВ, тобто ще доклав свої 10 000,00 доларів США. Будь-якої вигоди для себе не переслідував, а діяв лише в інтересах дитини з метою забезпечення його власним житлом на майбутнє. Також вважає, що твердження адвоката відповідача про те, що даний позов поданий ним за домовленістю з ОСОБА_2 , що свідчить про зловживання його матеріальними права є лише його припущенням, яке нічим не підтверджується. Наголосив на тому, що із ОСОБА_2 він не проживає разом. Просить суд задовольнити його позов та зменшити розмір аліментів.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Бєлих Я.Є. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити. Детальний виклад обґрунтування викладений ним у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Вважає, що надані позивачем докази не підтверджують зміну його матеріального становища, а зміна його сімейного стану та народження дитини, як самостійна підстав, враховуючи установлену практику Верховного суду, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. З наданих позивачем документів, а саме довідки про його доходи вбачається відсутність змін його матеріального становища. Також даною довідкою про доходи спростовується посилання позивача на той факт, що в нього із заробітної плати стягується значна сума податків, оскільки вирахувані податки були були йому компенсовані, про що міститься відповідна інформація в довідці. Також зазначив, що вважає дії позивача та відповідача ОСОБА_2 зловживанням їх матеріальними правами, оскільки не зважаючи на те, що вони одна рожина, ОСОБА_2 відразу після набрання рішенням суду про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , подала до суду позов про стягнення аліментів на утримання доньки та своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку. Після винесення судом рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, та рішення набрало законної сили, ОСОБА_1 відразу подав позов про зменшення розміру аліментів. Вважає, що дані умови створені ними штучко, які призведуть лише до погіршення матеріального забезпечення сина ОСОБА_7 , так як кошти, які отримує ОСОБА_2 йдуть в сім`ю, де вона має спільний бюджет із позивачем. Цей факт на його думку підтверджується й тим, що ОСОБА_2 у поданій заяві до суду про розгляд справи за її відсутності також зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, при тому йдучи проти інтересів своєї дитини на належне утримання відповідно до норм чинного законодавства. Тому вважає, що у позові слід відмовити не лише за відсутності погіршення матеріального становища позивача, а й за наявності зловживання матеріальним правом позивача разом з відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Наголосила на тому, що з відповідачем по справі не проживає разом, а оскільки законом на утримання двох дітей передбачено розмір аліментів у вигляді 1/3 частки від доходу, то на кожну дитину припадає 1/6 частка. Зазначає, що в даному випадку вона не бачить порушення прав дитини і не вбачає підстав для необхідності її звернення до суду для зміни розміру аліментів на своє утримання. Вважає, що батьки рівні в обов`язку утримувати свою дитину, а тому після досягнення дитиною трирічного віку вона вийде на роботу і буде також утримувати свою дитину. На даний момент вона не має змоги працювати, тому й стягує з ОСОБА_1 аліменти на своє утримання, яке гарантовано їй законом. Не заперечує, щоб після того, як припиниться стягнення на її утримання, аліменти на дитину стягувалися в розмірі 1/6 частки від доходу позивача.

03.06.2026 року у судовому засіданні після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. На підставі ч.1 ст. 244 ЦПК України ухвалення судового рішення було відкладено та визначено дату та час судового засідання, в якому буде відбуватися проголошення судового рішення, про що учасники справи були повідомлені у спосіб, встановлений ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , виданого Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 907, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками дитини.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 17.04.2025 року у справі № 306/2590/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина – ОСОБА_4 в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 17 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_2 , виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 67, батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 10.09.2025 року у справі № 203/5797/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.08.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з 18.08.2025 року та до длсягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На примусовому виконанні в Селидівському відділі державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 79200202 з примусового виконання виконавчого листа № 306/2590/24, виданого 26.08.2025 року Свалявським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі частини від його доходу. Зазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи постановою державного виконавця від 28.11.2025 року про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з наданого стороною відповідача розрахунку заборгованості за ВП 79200202, станом на 01 березня 2026 року за позивачем рахується заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 260322,56 грн. При тому з даного розрахунку вбачається, що сплата аліментів позивачем почала здійснюватися з грудня 2025 року.

Також з наявних в матеріалах справи постанов про відкриття виконавчого провадженні від 23.12.2025 року судом встановлено, що в Селидівському відділі державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходяться виконавчі провадження № 79812705 та 79812832 з примусового стягнення виконавчих листів № 203/5797/25, виданих 07.11.2025 року Центральним районним судом м. Дніпра про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_11 ніколь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 18.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття та до досягнення дитиною повноліття, а також на утримання ОСОБА_2 до досягнення дитиною трьох років у розімірі частини, починаючи стягнення з 18.08.2025 року і до досягненням дитиною трьох років

Як вбачається з наявного в матеріалах справи посвідчення серія НОМЕР_3 від 22.01.2016 року є працівником поліції та має статус учасника бойових дій.

З наявного в матеріалах справи Рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 24.06.2016 року № 7/І/V/301 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій.

В матіралах справи також наявна копія договору купівлі-продажу квартири від 02.12.2024 року серія НТК № 865191, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріс Н.Р., з якого слідує, що позивачем придбано квартиру, яка оформлена в рівних частках на нього та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З довідки про доходи, виданої заступником начальника УФЗБО ГУНП в Донецькій області загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01 червня 2025 року по 30 листопада 2025 року за винятком утримань та аліментів становить 690 027,69 грн.

Як вбачається із пояснень позивача, що із доходів позивача на оплату аліментів стягується щомісячно 75% % його заробітку.

Відповідно до ст. 128 Кодексу законів про працю , при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Згідно з частиною 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» , загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

З наданих позивачем доказів суд не вбачає підтвердження погіршення його майнового стану чи стану здоров`я. Водночас встановлено факт стягнення з нього аліментів на утримання двох дітей та дружини від другого шлюбу до досягнення молодшою дитиною трирічного віку.

Окрім того, судом встановлено, що в рамках виконавчого провадження ВП 79200202, наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01 березня 2026 року за складає 260322,56 грн

Будь-який доказів нецільового витрачання аліментів, що стягуються на дітей, судом не встановлено.

Судом ставновлено, що загальний розмір аліментів, що стягуються з позивача, на даний момент перевищує передбачений ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» максимальний розмір відрахувань за виконавчими документами.

Згідно положень статті 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції). Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифікованоЗаконом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як передбаченост. 11 Закону України «Про охорону дитинство», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно доч.1ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно до абз.2 ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років – 2 817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 гривні.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст. ст. 182, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі№ 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Як роз`яснено до п.п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та другастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач за рішенням судів сплачує аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та доньки ОСОБА_5 , а також не утримання дружини ОСОБА_2 до досягнення дитиною ОСОБА_5 трирічного віку.

На кожного з зазначених осіб стягуються аліментів розмірі частина від заробітку позивача.

При тому, суд зазначає, що відповідач по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, та стверджувала, що у разі зміни аліментів на утримання доньки, коштів, які будуть стягуватися на її утримання та утримання доньки їй повністю вистачатиме, тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача та зменшити розмір аліментів на утримання саме доньки. Окрім того, ОСОБА_2 стверджує, що зменшення аліментів саме на утримання дитини, а не її аліментів, не призводить до порушення прав дитини, оскільки відповідно до закону передбачено, що на двох діток повинні стягуватися аліменти в розмірі 1/3 частки від доходів позивача, а значить виходить по 1/6.

В свою чергу твердження позивача з приводу того, що він додатково завджи надав матеріальну допомогу на утримання сина від першого шлюбу та придбав йому житло, суд не приймає до уваги, оскільки буд ь- якими доказами доводи про надання ними додаткової допомоги на утримання сина він суду не надав, а придбання квартири та оформлення її частки на сина – це добровільне рішення самого позивача, яке жодного відношення до стягнення аліментів не відноситься.

Будь-якого належного та допустимого доказу, зокрема нотаріально посвідченого документа, на підтвердження того, що частка у зазначеній квартирі була придбана ним у рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів або в рахунок їх сплати, матеріали справи не містять. За таких обставин зазначені доводи не можуть бути покладені судом в основу рішення та не беруться до уваги під час вирішення спору по суті.

Окрім того судом встановлено, що позивач, окрім сплати аліментів на утримання дружини від другого шлюбу та дитини ОСОБА_13 , за домовленістю з ОСОБА_2 здіснює також оплату оренди квартири та комунальних послуг в м. Дніпрі, де остання проживає разом з дитиною. Таким чином суд вбачає, що позивачем надається відповідачу ОСОБА_3 ще й додаткова матеріальна допомога на утримання дитини та її.

На утримання ж сина ОСОБА_7 , позивачем на даний момент сплачуються лише аліменти, та наявний великий розмір заборгованості, яка виникла через те, що, як стверджував позивач, судовий процес про стягнення аліментів тривав більше року. Однак суд зазначає, що позивач, знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання сина, міг в цей період здійснювати оплату коштів на утримання сина через банківські установи і в квитанціях зазначати – сплата аліментів з метою подальшого підтвердження вжиття ним заходів для забезпечення сина, однак в судовому засіданні зазначив, що має певні квитанції про перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 , але відповідні докази суду надані не були. Тому в даному випадку наявність великої заборгованості зі сплати аліментів, виникла, на думку суду, лише з вини самого позивача.

Окрім того, суд не вважає належними та допустимими доводи представника позивача — адвоката Бєлих Я. Є. — щодо зловживання позивачем та відповідачем ОСОБА_2 своїми матеріальними правами, оскільки викладені ним обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Водночас ОСОБА_2 мала право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів як на утримання дитини, так і на власне утримання у той момент, коли в неї виникла така потреба, а тому суд не вбачає в даноум випадку зловживання сторонами їх матеріальними правами.

Аналізуючи докази у справі та вимоги закону і роз`яснення Пленуму ВСУ, а також враховуючи матеріальний і сімейний стан позивача, а саме: те, що з його заробітку відбувається стягнення аліментів, що перевищує 70% від його доходу, а також, враховуючи матеріальний стан відповідачів, позицію відповідача ОСОБА_2 , позицію та доводи представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_10 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині зменшення розміру аліментів, який стягується з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , 26 відповідно до рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 10.09.2025 року у справі №203/5797/25 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1\4 частини до 1\5 з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Зменшуючи розмір аліментів на утримання однієї дитини, суд не вбачає порушення її прав та законних інтересів, оскільки з позивача також стягуються аліменти на утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку. Таким чином, сукупний розмір аліментів, що підлягатимуть стягненню з позивача на користь матері та дитини, становитиме 45 % його доходу, що перевищує розмір аліментів, визначений раніше на утримання сина ОСОБА_7 , який становив 25 % доходу позивача. На думку суду, такий розподіл аліментних зобов`язань є справедливим, розумним та співмірним.

Окрім того, після припинення обставин, які стали підставою для зменшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_13 , відповідач ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини, за наявності передбачених законом підстав.

Враховуючи майновий стан відповідачів по справі, суд вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 141, 182, 192 СК України, ст.ст. 12, 76-78, 80, 89, 141, 211, 247, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів- задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 відповідно до рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 10.09.2025 року у справі №203/5797/25 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1\4 частини до 1\5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_6

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстарції : АДРЕСА_3 , фактичног проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення суду виготовлено та проголошено 10.06.2026 року.

Суддя В.Г. Гречана