Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №160/32570/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32570/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства “Затишне місто” Павлоградської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/32570/25 за позовом Комунального підприємства “Затишне місто” Павлоградської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

13.11.2025 Комунальне підприємство “Затишне місто” Павлоградської міської ради звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0478160413 від 21.08.2025 року.

В обґрунтування позову зазначено про незгоду з рішенням податкового органу, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість (ПДВ) за серпень та вересень 2024 року, оскільки порушення виникло виключно з технічних причин (автоматичного перерозподілу коштів), не залежних від волі підприємства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що податкове правопорушення полягає лише в несплаті або несвоєчасній сплаті грошового зобов`язання, що повинно бути доведено фактичним простроченням, а не технічними нюансами обліку коштів у системі електронного адміністрування ПДВ. Контролюючий орган не довів наявність вини платника, не встановив обставин, що свідчать про умисел чи недобросовісність останнього.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначив, що за наслідками проведеної перевірки до КП «Затишне місто» ПМР оскарженим податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафну санкцію на підставі і в розмірі передбаченими пунктом 124.1 статті 124 ПК України. Пунктом 124.1 статті 124 ПК України не передбачено застосування збільшеного розміру (ставки) штрафних санкцій за умисність (при наявності умисного діяння) або повторність діяння, як це передбачено пунктами 124.2, 124.3 статті 124 ПК України. У зв`язку з чим у податкового органа не було підстав для визначення/доказування наявності умислу і повторності в діяннях позивача.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство “Затишне місто” Павлоградської міської ради зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37085410 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується матеріалами справи.

Основним видом діяльності Комунального підприємства “Затишне місто” Павлоградської міської ради є 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Кодексу, проведено камеральну перевірку Комунального підприємства “Затишне місто” Павлоградської міської ради щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт №42177/04-36-04-13/37085410 від 17.07.2025 року, яким встановлено порушення КП “Затишне місто” Павлоградської міської ради підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 203.2 статті 203, вимог пункту 57.1 статті 57 Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Камеральною перевіркою було встановлено, що позивачем не було сплачено у граничні терміни сплати 01.10.2024 року та 31.10.2024 року узгоджені суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, які фактично було сплачено 12.06.2025 року, 24.06.2025 року, 27.06.2025 року, 09.07.2025 року на загальну суму 1 308 218,08 грн.

На підставі акту №42177/04-36-04-13/37085410 від 17.07.2025 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми “Ш” № 0478160413 від 21.08.2025 року, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 130 821,80 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарга залишеба без задоволення, а податков повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення, оскільки його прамомірність доведена відповідачем.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Основним доводом позивача є здійснення нарахування відповідачем штрафних санкцій з порушенням приписів ст. 124 ПК України, без доведення наявності вини підприємства, а також неправомірне зарахування податковим органом сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма визначає порядок визначення розміру штрафних санкції з урахуванням дати сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що починає обраховуватись на наступний день строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідальність передбачена п. 124.1 ст. 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Оскільки позивачу визначена штрафна санкція відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, доводи скаржника/позивача про недоведеність контролюючим органом вини платника податків є безпідставними.

Ці висновки суду відповідають правовим позиціям викладених у постановах Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі №500/7352/23, від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції про правомірність спірного податкового рішення є правильними.

Також суд першої інстанції правильно відхилив доводи позивача про неправомірне зарахування податковим органом сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу, оскільки грошові кошти, сплачені позивачем за платіжними дорученнями були зараховані податковим органом на погашення грошових зобов`язань за деклараціями з податку на додану вартість у порядку черговості відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність задовольнити позовні вимоги, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Затишне місто” Павлоградської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року в адміністративній справі №160/32570/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак