Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №340/6397/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6397/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Дерев`янко А.В.,

представника відповідача: Поповічева В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 (суддя суду першої інстанції Момонт Г.М.), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №340/6397/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

18.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень та доповнень, просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 керівництва КНП “ЦЕМД та МК у Кіровоградській області”, яка полягає у невжитті необхідних заходів для своєчасного та належного оформлення бронювання позивача, як лікаря невідкладних станів;

- зобов`язати відповідача-1 КНП “ЦЕМД та МК у Кіровоградській області” подати до відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 повний і належним чином оформлений пакет документів для бронювання позивача як лікаря невідкладних станів відповідно до вимог чинного законодавства;

- визнати протиправними дії відповідача-1 кадрової служби КНП “ЦЕМД та МК у Кіровоградській області”, які полягали у поданні неповного пакета документів (заява №20250721-1213715) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричинило незаконну відмову у бронюванні позивача;

- визнати протиправною безпідставну відмову відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у видачі позивачу паперового військово-облікового документа;

- зобов`язати відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_3 внести в офіційні військово-облікові документи позивача правильні відомості про вищу медичну освіту ОСОБА_1 та присвоїти військово-облікову спеціальність відповідно до фаху “лікар”;

- визнати неправомірними дії відповідача-1 кадрової служби Комунального некомерційного підприємства “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області” Кіровоградської обласної ради, які полягали у безпідставному формулюванні, що подання позивачем документів на бронювання нібито перешкоджає діяльності Збройних Сил України;

- визнати протиправними дії відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у безпідставному трактуванні неявки позивача за повісткою від 11.09.2025 р. як ухилення від мобілізації, оскільки така неявка обґрунтована медичними причинами та підтверджена відповідними документами;

- зобов`язати відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_3 тимчасово призупинити будь які дії щодо мобілізації позивача до повного розгляду справи судом та офомрлення його бронювання як медичного працівника;

- зобов`язати відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 заходів контролю за діями підпорядкованого структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити належне оформлення і реєстрацію бронювання позивача як лікаря невідкладних станів відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.179-183, 248-252, Т.1)

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у врученні повістки на відправку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.02.2016 р. працює лікарем невідкладних станів у відповідача-1 на підставі наказу №30/л від 01.02.2016 р. Відповідно до постанов КМУ №76 від 27.01.2023 р. та №36 від 14.01.2025 р. медичні працівники критично важливих закладів охорони здоров`я підлягають 100% бронюванню від мобілізації. Позивач стверджує, що неодноразово звертався до керівника відповідача-1 щодо оформлення бронювання, проте заходи щодо забезпечення виконання вимог законодавства не були вжиті. Позивач наголошує на тому, що у липні 2025 року виконав усі вимоги відповіача-2: оновив військово-облікові дані; пройшов ВЛК; надав довідки та військово-обліковий документ із системи “Резерв+”. 21.07.2025 р. кадрова служба відповідача-1 подала заяву №20250721-1213715 про бронювання позивача та структурного підрозділу відповідача-2 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак отримала відмову через “відсутність контактних даних”. 06.08.2025 р. позивач самостійно оновив контакти у системі “Резерв+”, проте повторного подання заяви керівництвом відповідача-1 не здійснено. 05.09.2025 р. відповідачам-2 вручено позивачу бойову повістку ВОС №999. З 10.09.2025 р. по 19.09.2025 р. позивач перебував на лікарняному, що на переконання позивача, є об`єктивною причиною неявки за повісткою. Позивач вказує, що він своєчасно подав усі необхідні документи для оформлення бронювання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №76 від 27.01.2023 р. та Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак, оформлення та подання повного пакета документів до територіального центру комплектування належить до компетенції керівника відповідача-1, де працює позивач. Як зазначає позивач, відсутність бронювання виникла не з його вини, а через бездіяльність керівника установи. У матеріалах особової справи позивача, що зберігається у відповідача-2 відсутні відомості про наявність у позивача вищої медичної освіти, що призвело до неправильного присвоєння військово-облікової спеціальності “молодший спеціаліст, фельдшер” замість “лікар”. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача-1 призвела до того, що відповідач-2 не мав можливості внести конкретні відомості. Позивач зазначає, що внаслідок бездіяльності та неналежного контролю з боку відповідачів позивач фактично втратив право на бронювання, передбачене законодавством та зазнав ризику незаконної мобілізації.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. відмовлено у відкритті провадження в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у врученні повістки на відправку (а.с.16-18, Т.2).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 керівництва КНП “ЦЕМД та МК у Кіровоградській області”, яка полягає у невжитті необхідних заходів для своєчасного та належного оформлення бронювання позивача, як лікаря невідкладних станів; зобов`язання відповідача-1 КНП “ЦЕМД та МК у Кіровоградській області” подати до відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 повний і належним чином оформлений пакет документів для бронювання позивача як лікаря невідкладних станів відповідно до вимог чинного законодавства; визнання протиправними дій відповідача-1 кадрової служби КНП “ЦЕМД та МК у Кіровоградській області”, які полягали у поданні неповного пакета документів (заява №20250721-1213715) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричинило незаконну відмову у бронюванні позивача; визнання неправомірними дій відповідача-1 кадрової служби Комунального некомерційного підприємства “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області” Кіровоградської обласної ради, які полягали у безпідставному формулюванні, що подання позивачем документів на бронювання нібито перешкоджає діяльності Збройних Сил України.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 06.03.2026 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі до відповідача -1 та до відповідача -2.

Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає, що судом першої інстанції належним чином не перевірено факт того, що розписка в отримання бойової повістки датована 05.08.2025, дата виконана чужим почерком. Запис в обліковій картці – зазначено дату видачі повістки 05.09.2025. Фактичне вручення повістки відбулось 05.09.2025. В самій повістці зазначена лише дата прибуття – 11.09.2025, що є грубим порушенням вимог Закону. Суд, на думку позивача, не вказав в своєму рішенні аргументи відхилення доказів, не вказав чому не врахував того, що має місце написання різних дат в повістці. Також, позивач наголошує, що має диплом лікаря (вища освіта), що є підтвердженням його професійної кваліфікації. Відповідно до змісту Наказу №444 наявність повної вищої медичної освіти є достатньою підставою для віднесення особи до відповідної групи ВОС офіцерського складу (група 90 – охорона здоров`я). Крім того, позивач наголошує на тому, що у липні 2025 року виконав усі вимоги відповіача-2: оновив військово-облікові дані; пройшов ВЛК; надав довідки та військово-обліковий документ із системи “Резерв+”. 21.07.2025 р. кадрова служба відповідача-1 подала заяву №20250721-1213715 про бронювання позивача та структурного підрозділу відповідача-2 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак отримала відмову через “відсутність контактних даних”. 06.08.2025 р. позивач самостійно оновив контакти у системі “Резерв+”, проте повторного подання заяви керівництвом відповідача-1 не здійснено. 05.09.2025 р. відповідачам-2 вручено позивачу бойову повістку ВОС №999.

Також, в апеляційній скарзі позивач просив суд апеляційної інстанції продовжити строк дії забезпечення позову, встановленого ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2025.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 р. частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення адміністративного шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язані із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до набрання законної сили рішенням у справі №340/6397/25 (а.с.239-240, Т.3).

В тексті рішення суду першої інстанції зазначено, що заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.

Як вже зазначалось, позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в цій справі у строк встановлений судом, отже станом на даний час рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду не набрало законної сили, а відповідно заходи забезпечення позову, які вжито ухвалою від 05.12.2025 діють, відповідно у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для додаткового продовження строку дії заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою від 05.12.2025 в цій справі. Крім того, чинним КАС України не передбачено вжиття апеляційним судом заходів про підтвердження забезпечення, встановленого судом першої інстанції.

За таких обставин, підстави для задоволення вказаного клопотання позивача – відсутні.

Крім того позивачем подано клопотання, в якому він просить суд з огляду на принцип офіційного з`ясування обставин справи, з метою ефективного відновлення його порушених прав, обрати інший судовий захист, а саме: скасувати повістку та актуалізувати дані про позивача в державному реєстрі згідно з фактичним дипломом позивача.

З приводу цього клопотання колегія суддів зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, позовні вимога про скасування повістки не була заявлена позивачем до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. відмовлено у відкритті провадження в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у врученні повістки на відправку (а.с.16-18, Т.2).

В силу приписів ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Отже, оскільки позовна вимога про скасування повістки не була предметом розгляду в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не може здійснити розгляд такої позовної вимоги.

Також, колегія суддів зазначає, що принцип офіційного з`ясування обставин справи спрямований на з`ясування судом дійсних обставин справи, перевірці доводів сторін, оцінки наданих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог, вихід за межі позовних вимог полягає у вирішенні судом незаявленої позовної вимоги, яка безумовно пов`язана з предметом доказування та підставами оскарження, та безумовно слідує з інших заявлених вимог. Тобто, в таких випадках суд фактично доповнює вимоги позивача, з метою забезпечення ефективного судового захисту, суворо у відповідності до предмету та підстав позову, а не змінює предмет спірних відносин.

В даному випадку, як вже зазналось ні основної вимоги про скасування повістки, ні будь-якої пов`язаної із нею вимоги (визнання протиправними дій) судом першої інстанції не розглядалось, тому суд апеляційної інстанції не вправі розглядати позовну вимогу ОСОБА_1 про скасування повістки, оскільки не наділений повноваженнями самостійно змінювати як предмет оскарження так і підстави позову, а також вирішувати позовні вимоги, які не розглядались судом першої інстанції.

ІНФОРМАЦІЯ_3 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував на необґрунтованість доводів скарги, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд» подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій вкзує на безпіставність доводів відповідача -2.

КНП “ЦЕМД та МК у Кіровоградській області” поштовим зв`язком подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Наполягає, що відповідачем – 1 не було порушено прав та інтересів позивача.

Позивач через ЄСІТС «Електронний Суд» подав відповідь відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що доводи відповідача – 1 не грунтуються на приписах чинного законодавства.

Також, позивачем були заявлені клопотання про надання йому доступу в підсистемі ЄСІТС "Електронний Суд" для ознайомлення з текстом відзиву КНП “ЦЕМД та МК у Кіровоградській області” .

Судом з`ясовно, що вказаний відзив поданий відповідачем -1 в паперовому вигляді поштовим зв`язком, з доказами одночасного направлення документу на поштову адресу сторін.

Сам позивач підтверджує отримання примірника вказаного відзиву, а у строк визначений законом ОСОБА_1 подав до суду відповідь на цей відзив.

Враховуючи те, що матеріали справи №340/6397/25 сформовані у змішаній формі (в електронній та паперовій), а також з огляду на те, що позивач отримав примірник відзиву на апеляційну скаргу, вже ознайолений зі його змістом та надав на нього відповідь, колегія суддів вважає, що перешкод для розгляду справи по суті не існує, а необхідності надання позивачеві додатково ознайомитись зі змістом відзиву в електронному вигляді немає.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді лікаря з медицини невідкладних станів підстанції №1 станції екстреної (швидкої) медичної допомоги комунального некомерційного підприємства “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради” з 01 лютого 2016 року (наказ №30/л від 01.02.2016 р.) (а.с.34, 185, Т.1, а.с.83, 118, 137, 188, Т.2).

Листом від 24.06.2025 р. №759 Комунальне некомерційне підприємство “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради” повідомило лікарю з медицини невідкладних станів ОСОБА_2 про необхідність звернутися до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації для отримання військово-облікового документу для надання з метою військового обліку за місцем роботи (а.с.14-15, Т.1, а.с.138, 199, Т.2).

Комунальне некомерційне підприємство “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради” листом від 02.07.2025 р. №810 повідомило ІНФОРМАЦІЯ_6 про порушення правил військового обліку військовозобов`язаним ОСОБА_1 , який працює у КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області КОР” на посаді лікаря МНС підстанції №1 і перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: відсутність військово-облікового документу, як особа, яка досягла граничного 25-річного віку (а.с.139, 200, Т.2).

Листом №2053 від 14.07.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради”, що згідно відомостей з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 не перебуває (а.с.145, 203, Т.2).

17.07.2025 р. ОСОБА_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву про взяття його на військовий облік військовозобов`язаних рядового, сержантського, старшинського складу запасу у зв`язку з граничним віком призовників (а.с.67, Т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 видано направлення від 17.07.2025 р. №4393891 для проходження медичного огляду 21.07.2025 р. з метою визначення придатності до військової служби (а.с.40, 210, Т.1, а.с.140, 189, Т.2).

Зі змісту розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Резерв+”, сформованого 18.07.2025 р., вствновлено, що ОСОБА_1 взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_8 17.07.2025 р. (а.с.121-123, Т.2). При цьому, станом на 18.07.2025 р. у військово-облікових даних ОСОБА_1 були відсутні відомості щодо телефону та електронної пошти.

Наказом Комунального некомерційного підприємства “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради” від 18.07.2025 р. №314/О “Про увільнення від роботи ОСОБА_1 на час проходження медичного огляду за направленням ТЦК та СП” ОСОБА_1 , лікаря з медицини невідкладних станів підстанції №1 станції екстреної (швидкої) медичної допомоги від роботи з 21 липня 2025 року на час проходження медичного огляду за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 (Знам`янка) зі збереженням місця роботи, обійманої посади та середньої заробітної плати (а.с.13, Т.1, а.с.141, 201, Т.2).

ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено медичний огляд солдата запасу ОСОБА_1 та на підставі статті 13б, 52в графи ІІ розкладу хвороб встановлено придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, про що складено довідку військово-лікарської комісії №2025-0728-1449-0159-7 від 21.07.2025 р. (а.с.10, 22, 41-42, 97-98, 119-120, 207, Т.1, а.с.182, Т.2).

Комунальним некомерційним підприємством “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради” в електронній формі засобами Порталу Дія подано заяву №20250721-1213715 про бронювання медичних працівників, для яких робота у закладах охорони здоров`я є основним місцем роботи за результатом 27.07.2025 р. ОСОБА_1 не заброньований, оскільки відсутня інформація про оновлення контактних даних особи (а.с.143, 202, Т.2).

Зі змісту військово-облікового документу “Резерв+” ОСОБА_1 , сформованого 30.07.2025 р., встановлено, що відомості щодо телефону та електронної пошти ОСОБА_1 відсутні (а.с.144, Т.2).

Листом від 04.08.2025 р. №990 Комунальне некомерційне підприємство “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради” звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо повідомлення чи перебуває на обліку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів військовозобов`язаний працівник ОСОБА_1 , який працює у КНП “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області КОР” на посаді лікаря з МНС підстанції №1 і перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.146, Т.2).

У відповідь на запит від 04.08.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 12.08.2025 р. №2332 повідомив КНП “ЦМД та МК у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради”, що ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС “Оберіг”) перебуває на обліку військовозобов`язаних у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ) лише з 17.07.2025 р., де перебував на обліку до цього, інформація в названому реєстрі відсутня. Згідно з АІТС “Оберіг” військовозобов`язаний ОСОБА_1 як порушник правил військового обліку не значиться, однак в період з травня по липень 2024 року та до цього часу він до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) не з`являвся і не у повному обсязі оновив свої персональні дані та контактні облікові дані. Зазначено, що ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 з документом, що посвідчує його особу та отримати (при відсутності) військово-обліковий документ (а.с.147, 175, 191, 204, 255, Т.2).

05.08.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної військової адміністрації із заявою про надання роз`яснень щодо відмови у його бронюванні та/або відтермінування його бронювання керівництвом ЦЕМД та МК у Кіровоградській області КОР (а.с.44-45, 194, Т.1).

06.08.2025 р. ОСОБА_1 уточнено військово-облікових дані у військово-обліковому документі “ ІНФОРМАЦІЯ_10 +”, як наслідок, військово-обліковий документ “Резерв+” містить відомості щодо адреси проживання, телефону та електронної пошти ОСОБА_1 (а.с.12, 21, 43, 96, 186-189, 234, Т.1, а.с.95, 149, 170-174, 181, 205, 226-227, Т.2).

Листом від 15.08.2025 р. №Р-253/281/0-28 Департамент охорони здоров`я Кіровоградської обласної військової адміністрації у відповідь на заяву від 05.08.2025 р., серед іншого, повідомив ОСОБА_3 , що 04.08.2025 р. Центром надісланий повторний запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 №990 щодо перебування на обліку, коли з`явиться інформація про оновлення даних в електронно-цифровому порталі “Дія” одразу буде сформовано заяву на бронювання (а.с.48-49, 192, Т.1, а.с.124, Т.2).

05.09.2025 р. ІНФОРМАЦІЯ_8 вручено ОСОБА_1 повістку на відправку на 11.09.2025 р. (а.с.11, 20, 39, 99, 219, 233, Т.1, а.с.148, 190, 232, Т.2), що підтверджується розпискою (а.с.67, зі зворотного боку, Т.2).

ОСОБА_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву від 05.09.2025 р. про видачу військово-облікового документа, яка зареєстрована 08.09.2025 р. (а.с.68, Т.2, а.с.106, Т.3).

15.09.2025 р. ОСОБА_1 подано до Департаменту охорони здоров`я Кіровоградської обласної військової адміністрації скаргу стосовно проведення перевірки дій та бездіяльності керівництва УЕМД та МК у Кіровоградській області КОР щодо своєчасного оформлення бронювання медичних працівників та вжиття заходів реагування з метою усунення порушень та притягнення винних осіб до відповідальності (а.с.46-47, 185, 235, Т.1).

У відповідь на скаргу від 15.09.2025 р., листом від 17.09.2025 р. №Р-324/328/0-28 Департамент охорони здоров`я Кіровоградської обласної військової адміністрації, серед іншого, повідомив ОСОБА_3 , що 16.09.2025 р. на особистому прийомі у заступника начальника обласної військової адміністрації ОСОБА_4 були надані всі пояснення щодо питань висвітлених у зверненнях (а.с.50, 168, 236, Т.1, а.с.44, Т.2).

Також ОСОБА_1 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву від 15.09.2025 р. про відтермінування його мобілізації до моменту остаточного з`ясування обставин його права на бронювання (а.с.54-55, 237, Т.1, а.с.38, 91, Т.2). Зазначена заява вручена адресату 18.09.2026 р. (а.с.92, Т.2).

За результатом розгляду заяви стосовно надання відстрочки, ІНФОРМАЦІЯ_11 листом від 30.09.2025 р. №1/2782 повідомив ОСОБА_1 , що його заяви від 15.09.2025 р. з інформацією про неможливість прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв`язку із перебуванням на лікарняному взяті до відома, а також рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою відповідно до Порядку №560, долучивши необхідні додатки (а.с.40, Т.2).

Листом від 17.09.2025 р. №1162 Комунальне некомерційне підприємство “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради” звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування повістки на відправку, виданої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.150, Т.2).

За результатом розгляду запиту від 17.09.2025 р. №1162 ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 23.09.2025 р. №1/2708 повідомив Комунальному некомерційному підприємству “Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради”, що питання скасування повістки на відправку чинним законодавством не визначене (а.с.151, 206, Т.2).

ОСОБА_1 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву від 17.09.2025 р. про повторний огляд у військово-лікарській комісії (а.с.41, Т.2). Зазначена заява вручена адресату 22.09.2026 р. (а.с.42, Т.2).

За результатом розгляду заяви стосовно надання направлення для повторного проходження військово-лікарської комісії, ІНФОРМАЦІЯ_11 листом від 30.09.2025 р. №1/2781 повідомив ОСОБА_1 , що для отримання направлення вказаного у заяві йому необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.43, 108, Т.2).

ОСОБА_1 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву від 18.09.2025 р. про виправлення ВОС (військово-облікової спеціальності) згідно фактичної освіти, оскільки йому присвоєно ВОС “молодший спеціаліст, фельдшер”, тоді як він має повну вищу освіту (спеціальність “Лікувальна справа”, диплом НОМЕР_1 ) (а.с.56, 196, Т.1, а.с.89, Т.2). Зазначена заява вручена адресату 22.09.2026 р. (а.с.196, зі зворотного боку, Т.1, а.с.90, Т.2).

З огляду на диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 закінчив у 2014 році Національний медичний університет імені О.О. Богомольця і отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Лікувальна справа” та здобув кваліфікацію лікар (а.с.197-198, Т.1, а.с.93-94, 119-120, Т.2).

Листом №140774 від 10.11.2025 р. Відділу поліції №1 Кропивницького районного управління поліції в Кіровоградській області Головного управління Національної поліції повідомлено ОСОБА_3 , що 30.09.2025 р. до відділу поліції №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшла заява від ІНФОРМАЦІЯ_4 про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ст.336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період). Відомості викладені у даному зверненні зареєстровано в інформаційно-комунікаційну систему “Інформаційний портал Національної поліції України” відділу поліції №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за №17447 від 30.09.2025 р. В ході проведення перевірки поліцейськими вище вказаного відділу поліції за викладеними у вище зазначеному зверненні фактами не було здобуто достатніх, допустимих та достовірних доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 факту ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Питання щодо наявності в діях складу адміністративного правопорушення буде вирішуватися після явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.88, Т.3, а.с.117, 123, Т.4).

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не допущено протиправних дій по відношенню до позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною безпідставної відмови відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у видачі позивачу паперового військово-облікового документа, суд ззначає таке.

Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі за текстом – Закон №2232) призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців – відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа” затверджено Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників (далі за текстом – Порядок №559, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та форму військово-облікового документа.

Пунктом 1 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”, а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Згідно з п.2 Порядку №559 військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі – засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі – на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559.

Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Відповідно до п.13 Порядку №559 бланк військово-облікового документа у паперовій формі виготовляється самостійно районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки або їх відділами (відповідними органами СБУ, підрозділами розвідувальних органів) згідно з вимогами, зазначеними у додатку 1.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або їх відділи (відповідні органи СБУ, підрозділи розвідувальних органів) можуть роздруковувати бланк військово-облікового документа, який формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Бланк військово-облікового документа виготовляється з паперу і має розмір 148 х 210 міліметрів (формат А5). Зміст пунктів 1-8 друкується (заповнюється) на лицьовому боці військово-облікового документа, пунктів 9-15 – на його зворотному боці. У верхній лівій частині лицьового боку документа вклеюється кольорова фотокартка його власника розміром 35 х 45 міліметрів, яка засвідчується гербовою мастиковою печаткою районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного органу СБУ, розвідувального органу).

Підпис керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, підрозділу розвідувального органу) засвідчується гербовою мастиковою печаткою.

Номер військово-облікового документа на бланку і дата його видачі вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день видачі.

Пунктом 14 Порядку №559 передбачено, що військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках: взяття громадянина на військовий облік як призовника, військовозобов`язаного або резервіста; якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов`язаний та резервіст – військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Згідно з п.17 Порядку №559 для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов`язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.

Якщо громадянин України за станом здоров`я не може пересуватися (є особою з обмеженою мобільністю) або визнаний в установленому порядку недієздатним, що підтверджується відповідними документами, із заявою може звернутися особа, яка здійснює за ним догляд, або його опікун.

Пунктом 18 Порядку №559 передбачено, що військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).

Відповідно до пункту 20 Порядку №559 військово-обліковий документ на бланку видається особі під особистий підпис, крім випадків, визначених в абзаці другому пункту 17 цього Порядку, у відомості видачі військово-облікових документів на бланку за формою згідно з додатком 2 з одночасним доведенням правил військового обліку.

Отже, як видно з вищевикладеного, обов`язок відповідного ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо видачі військово-облікового документа на бланку кореспондується з обов`язком військовозобов`язаного особисто з`явитися до РТЦК для отримання військово-облікового документа на бланку під особистий підпис. Пунктом 17 Порядку №559 передбачені винятки за яких допускається звернення із заявою про отримання військово-облікового документа на бланку особи, яка здійснює догляд або опікуна, якщо особа за станом здоров`я не може пересуватися (є особою з обмеженою мобільністю) або визнана в установленому порядку недієздатною, що підтверджується відповідними документами.

Встановлені обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою від 05.09.2025 р. про видачу йому військово-облікового документа (а.с.68, Т.2, а.с.106, Т.3).

Відповідач наголошує, що військово-обліковий документ на бланку ОСОБА_1 виготовлений і може бути виданий під особистий підпис, коли він з`явиться до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом встановлено, що в обліковій картці ОСОБА_1 відображено видачу військового квитка 05.09.2025 р. (а.с.99, 105, Т.3).

Однак, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 військово-обліковий документ на бланку під підпис не отримував, оскільки не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З аналізу Порядку №559, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дата видачі військово-облікового документа на бланку має співпадати із датою його отримання військовозобов`язаним.

Отже, відображення в обліковій картці ОСОБА_1 відомостей про видачу військово-облікового документа 05.09.2025 р. є передчасним.

Водночас, позивач вважає, що відповідач-2 був зобов`язаний організувати альтернативний спосіб отримання ним військово-облікового документа на бланку, оскільки через хворобу та обмежену рухливість він фізично не може з`явитися особисто.

Суд першої інстанції правильно враховав, що обмежена рухливість, на яку, як підставу неможливості прибуття для отримання військово-облікового документа на бланку, зазначає позивач, не є тотожною до обмеженої мобільності, зумовленої фізичними вадами (сенсорного або рухового характеру, постійну або тимчасову), порушенням інтелектуального розвитку, віком або будь-якою іншою причиною інвалідності, що спричиняє потребу в особливій увазі й адаптації до потреб особи. Як встановлено судом, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є особою з обмеженою мобільністю.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядком №559 передбачено єдиний спосіб видачі військово-облікового документа на бланку – військовозобов`язаному під особистий підпис, будь-якого іншого альтернативного порядку видачі такого документу законодавчо не визначено. Відповідно відповідач-2 як суб`єкт владних повноважень не мав права діяти у будь-який інший не передбачений законодавством спосіб щодо видачі військово-облікового документа на бланку.

Посилання позивача на те, що дії відповідача-2 є проявом надмірного формалізму, який суперечить завданням адміністративного судочинства (ст.2 КАС України) та принципу пропорційності, закріпленому у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є необґрунтованими, позаяк стаття 2 КАС України та стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосуються здійснення судочинства.

Зважаючи на те, що не видача ОСОБА_1 військово-облікового документа на бланку зумовлена його не з`явленням до ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання зазначеного документа під підпис, суд дійшов правильного висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача-2.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною безпідставної відмови відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у видачі позивачу паперового військово-облікового документа задоволенню не підлягає.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_3 внести в офіційні військово-облікові документи позивача правильні відомості про вищу медичну освіту ОСОБА_1 та присвоїти військово-облікову спеціальність відповідно до фаху “лікар” колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до облікової картки ОСОБА_1 встановлено, що йому присвоєно військово-облікову спеціальність (ВОС) 879 код ВОС 962А (а.с.99, 105, Т.3).

Частинами 7, 13 статті 2 Закону №2232, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що базову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України – Головою Служби безпеки України.

Наказом Міністерства оборони України від 07.09.2020 р. №317 затверджено Перелік військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України (далі за текстом – Перелік №317).

Перелік №317 визначає медичні спеціальності, а саме: молодшого медичного персоналу (ВОС 878); молодших спеціалістів з медичною освітою (ВОС 879); медичного обладнання (ВОС 880); фізичної та реабілітаційної медицини (ВОС 881, 882, 883).

Тобто позивачу визначено ВОС згідно з Переліком №317.

Окрім того, наказом Міністерства оборони України від 01.08.2023 р. №444 затверджено Перелік військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу (далі за текстом – Перелік №444).

Пунктом 1 Переліку №444 визначено, що військово-облікова спеціальність – це категорія військового обліку, яка визначає військовослужбовцям та військовозобов`язаним військову спеціальність та належність до виду (роду) військ (сил) (далі – ВОС).

ВОС має цифрове позначення (номер, код) та найменування, що дозволяє вести автоматизований військовий облік.

Перелік №444 містить групу 90 у якій визначені ВОС для охорони здоров`я.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 закінчив у 2014 році Національний медичний університет імені О.О. Богомольця і отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Лікувальна справа” та здобув кваліфікацію лікар, що підтверджується дипломом спеціаліста серії НОМЕР_1 (а.с.197-198, Т.1, а.с.93-94, 119-120, Т.2). Зазначені відомості у повному обсязі відображені в обліковій картці ОСОБА_1 (а.с.99, 105, Т.3).

Частинами 1-8 статті 11 Закону №2232, у редакції, яка діяла на час здобуття позивачем вищої освіти, передбачалося, що військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять студенти вищих навчальних закладів III або IV рівня акредитації з денною формою навчання, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями.

Порядок проведення військової підготовки студентів вищих навчальних закладів за програмою підготовки офіцерів запасу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.

Громадянам України, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України можуть бути призвані для проходження військової служби осіб офіцерського складу.

Громадяни України, які не атестовані для присвоєння військового звання офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу і не пройшли строкової військової служби, підлягають призову на строкову військову службу з урахуванням, за можливості, фаху, який вони здобули у вищому навчальному закладі, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.

Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими ведеться військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за такими спеціальностями визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Перелік вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади. Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами таких вищих навчальних закладів. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію військових навчальних підрозділів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим із центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.

Отже, на час закінчення позивачем вищого навчального закладу, первинне військове звання офіцера запасу присвоювалося громадянам України за умов: здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра; проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; складення встановлених іспитів та атестування до офіцерського складу.

Зі змісту диплому серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 не проходив військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу як окрему навчальну дисципліну (а.с.197-198, Т.1, а.с.93-94, 119-120, Т.2).

Таким чином, саме по собі здобуття позивачем вищої освіти не надавало йому права на присвоєння первинного військового звання офіцера запасу, а тому відсутні правові підстави для визначення ОСОБА_5 військово-облікової спеціальності за Переліком №444.

Позивач вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати частину 2 статі 11 Закону №2232, у редакції Закону України №4538-IX від 16.07.2025 р.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону №2232, у редакції Закону України №4538-IX від 16.07.2025 р., військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров`я та пройшли професійно-психологічний відбір, а в обов`язковому порядку – громадяни України, які здобувають вищу освіту за медичними та фармацевтичними спеціальностями, придатні до військової служби за станом здоров`я та пройшли професійно-психологічний відбір.

Так, зазначена норма передбачає проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу саме на добровільних засадах.

Натомість, згідно з абз.3 ч.3 ст.11 Закону №2232, у редакції Закону України №4538-IX від 16.07.2025 р., заклади вищої освіти всіх форм власності та підпорядкування, що провадять освітню діяльність за медичними та фармацевтичними спеціальностями згідно з отриманою ліцензією на відповідну діяльність, зобов`язані забезпечити проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу громадянами України, які здобувають вищу освіту за медичними та фармацевтичними спеціальностями, придатні до військової служби за станом здоров`я та пройшли професійно-психологічний відбір.

Вказана норма є застосовною до осіб, які здобувають вищу освіту за медичними та фармацевтичними спеціальностями саме на час дії відповідної редакції ч.2 ст.11 Закону №2232.

Натомість, як видно з матеріалів справи, позивач здобув вищу медичну освіту у 2014 році, коли проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу громадянами України, які здобувають вищу освіту за медичними та фармацевтичними спеціальностями не було обов`язковим і відповідно ОСОБА_1 таку підготовку не проходив.

Окрім того, судом першої інстанції правильно враховано, що 17.07.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про взяття його на військовий облік військовозобов`язаних рядового, сержантського, старшинського складу запасу, а не як офіцера запасу (а.с.67, Т.2).

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у безпідставному трактуванні неявки позивача за повісткою від 11.09.2025 р. як ухилення від мобілізації, оскільки така неявка обґрунтована медичними причинами та підтверджена відповідними документами, суд враховує наступне.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Моментом порушення є момент прийняття рішення, вчинення дій чи бездіяльності, які породжують або можуть породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення (дії чи бездіяльність) є юридичним фактом, котрий має існувати на момент звернення до суду, передувати йому та підтверджуватися належними доказами.

Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Позивач оскаржує дії відповідача-2 щодо трактування неявки позивача за повісткою від 11.09.2025 р. як ухилення від мобілізації. Однак, саме по собі оцінка (трактування) суб`єктом владних повноважень поведінки особи як порушення, зокрема як ухилення від мобілізації, не порушує прав особи. Натомість, права особи можуть порушуватися шляхом вжиття дій та/або прийняття рішень за наслідками відповідної оцінки, зокрема, але не виключно, під час притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що у разі, якщо позивача буде притягнуто до адміністративної відповідальності, належним способом захисту його прав буде оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Тобто саме в межах провадження щодо вирішення питання наявності або відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення має надаватися оцінка поважності підстав, які зумовили неявку його за повісткою та та оцінка, яка була надана відповідачем його неявці.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у безпідставному трактуванні неявки позивача за повісткою від 11.09.2025 р. як ухилення від мобілізації, оскільки така неявка обґрунтована медичними причинами та підтверджена відповідними документами, не підлягає задоволенню внаслідок відсутності порушеного права на момент звернення до суду з позовом та неправильний спосіб захисту.

Відповідно, з огляду на викладене вище, не підлягають також задоволенню похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_3 тимчасово призупинити будь-які дії щодо мобілізації позивача до повного розгляду справи судом та оформлення його бронювання як медичного працівника та про зобов`язання відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_3 вжити заходів контролю за діями підпорядкованого структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити належне оформлення і реєстрацію бронювання позивача як лікаря невідкладних станів відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки такі вимоги не пов`язані з основними вимогами щодо вирішення публічно-правового спору, які б ставилися на розгляд суду.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо видачі позивачу повістки, колегія суддів зазначає, що вона також не підлягає задоволенню, адже станом на даний час позивач не має статусу заброньованої особи, відтак відповідач -2 в межах власних повноважень має право на формування та направлення повістки позивачеві як військовозобов`язаній особі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для зміни або скасування рішщення суду в межах доводів скарги не існує.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 року в адміністративній справі №340/6397/25– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 10.06.2026.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш

суддя А.В. Шлай