Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №160/27983/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27983/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року (суддя Турлакова Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, Головного управління ПФУ у Вінницькій області, Головного управління ПФУ в Рівненській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області № 045650022982 від 25 липня 2025 року, рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області № 045650022982 від 12 серпня 2025 року, згідно яких ОСОБА_1 , відмовлено в зарахуванні до страхового стажу періоду проходження військової служби у місцевості з тяжкими кліматичними умовами у м. Ленінськ Кзил-Ординської області з 08.04.1988 по 05.12.1989 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці страхового стажу, та відмовлено в призначенні пенсії за віком по досягненню 60 років через недосягнення відповідного віку;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду проходження військової служби у місцевості з тяжкими кліматичними умовами у м. Ленінськ Кзил-Ординської області з 08.04.1988 по 05.12.1989 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці страхового стажу;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком по досягненню 60 років з 21 червня 2025 року (дня звернення пенсійного віку).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в липні 2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з питання призначення пенсії за віком із наданням документів. Проте рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області № 045650022982 від 25 липня 2025 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії, до якої долучив копію військового квитка. Проте рішенням Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області №"045650022982 від 12 серпня 2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу. Позивач вважає, що відповідачами протиправно відмовлено у призначенні пенсії, оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки порушують право позивача на належний та гарантований державою рівень пенсійного та соціального забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Рівненській області від 25.07.2025 №045650022982 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 12.08.2025 №045650022982 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління ПФУ в Рівненській області та Головне управління ПФУ у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби в м.Ленінськ Кзил-Ординської області з 04.03.1988 по 05.12.1989 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці страхового стажу.

Зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2025 та від 05.08.2025 про призначення пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що за доданими позивачем документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби позивача на території Республіки Казахстан згідно довідки 3/3858 від 10.06.2025, оскільки цей період підлягає уточненню відповідно до вимог ст. 24 Закону 1058, постанови КМУ № 562 від 16.05.2025. Окрім того, є неправильною позиція суду першої інстанції щодо зобов`язання одночасно двох органів Пенсійного фонду: Головного управління ПФУ в Рівненській області та Головного управління ПФУ у Вінницькій області зарахувати позивачу до страхового стажу вказаний період з 04.03.1988 по 05.12.1989 у кратному розмірі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що до страхового стажу не зараховано: період проходження військової служби на території Республіки Казахстан згідно довідки 3/3858 від 10.06.2025, оскільки відповідно до п.2 ст. 24-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі змінами, період трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховується до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №562 від 16.05.2025 у разі коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах та додає документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт

неотримання таких виплат. Статтями 57, 59 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» визначено умови, згідно з якими стаж може бути зараховано на пільгових умовах з розрахунку 1 місяць служби за півтора, однак вищезазначений період проходження військової служби заявника, до даного переліку не входить. Крім того, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є суб`єктом прийняття рішення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що період проходження військової служби, який зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової

допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Відповідно до абзацу 9 пункту 1 Порядку №393 до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов. Позивач звернувся за призначенням пенсії за віком на підставі статті 26 Закону №1058, не за вислугою років на пільгових умовах.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ в Рівненській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 25.07.2025 №045650022982 про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.

Так, в рішенні ГУ ПФУ в Рівненській області від 25.07.2025 №045650022982 зазначено: «Пенсійний вік визначений ст.26 Закону №1058 - 60 років. Вік аявника 60 років 25 днів. Необхідний страховий стаж становить не менше 32 років. Страховий стаж особи 29 років 10 місяців 19 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби з 08.04.1988 по 05.12.1989 на території Казахської РСР (м.Ленінськ, сучасна назва Байконур, Кизилординська область) згідно довідки №3/3858 від 10.06.2025, оскільки цей період підлягає уточненню відповідно до вимог статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ №562 від 16.05.2025, якою затверджено «Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу». Період проходження військової служби доцільно підтвердити додатковими документами відповідно до положень пункту 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637. Період проходження військової служби з 08.04.1988 по 05.12.1989 на території Казахської РС згідно довідки №3/3858 від 10.06.2025 неможливо зарахувати на пільгових умовах в розрахунку 1 місяць служби за півтора, оскільки це не передбачено ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відтак відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу.

05.08.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву ОСОБА_1 від 05.08.2025 за принципом екстериторіальності розглянуто ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 12.08.2025 №045650022982 про відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.

Так, в рішенні ГУ ПФУ у Вінницькій області від 12.08.2025 №045650022982 зазначено: « Пенсійний вік визначений ст.26 Закону №1058 - 60 років. Вік заявника 60 років.

Необхідний страховий стаж становить 32 років. У разі відсутності страхового стажу передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2028 по 31.12.2028 від 25 до 35 років. У разі відсутності страхового стажу передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2030 по 31.12.2030 від 15 до 25 років. Страховий стаж особи 29 років 10 місяців 19 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період проходження військової служби на території Республіки Казахстан згідно довідки 3/3858 від 10.06.2025, оскільки відповідно до п.2 ст.24-1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі змінами, період трудової діяльності до 01.01.1992 за межами України у республіках колишнього Союзу PCP зараховується до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №562 від 16.05.2025 у разі коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього, Союзу PCP, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах та додає документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат.

Статтями 57, 59 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» визначено умови, згідно з якими стаж може бути зараховано на пільгових умовах з розрахунку 1 місяць служби за півтора,- однак вищезазначений період проходження військової служби заявника, до даного переліку не входить. Відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись із не зарахуванням періоду проходження військової служби до страхового стажу та із не призначенням пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 26 Закону №1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.

Згідно частин 1 та 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами вказаної статті особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, Так, згідно копії військового квитка НОМЕР_2 , ОСОБА_1 проходив службу у ЗССРСР з 04.03.1988 по 05.12.1989.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.06.2025 року №3/3858, офіцер запасу ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу в Збройних Силах за призовом осіб офіцерського складу в період з 04.03.1988 по 05.12.1989, в т.ч. з 08.04.1988 по 05.12.1989 у місцевості з тяжкими кліматичними умовами в м.Ленінськ Кзил-Ординської області та має право на пільги (один місяць служби за півтора місяці) встановлені постановою Сов.Мін.СРСР від 06.04.1988 №445. Підстава: алфавітна картка, особова справа офіцера №23151.

Згідно із частиною першою статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» від 14.07.1956 пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 №986 (зі змінами, внесеними постановою Ради Міністрів СРСР від 06.04.1988 №445) з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» затверджено Положення «Про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей» (далі Положення №986), відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби, можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії».

При цьому, пп. «д» пункту 55 Положення №986 передбачено, що окремі періоди служби під час обчислення вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, що призначаються відповідно до пунктів 4 та 16) зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяці у період з 1 січня 1988 р., зокрема, у Джезказганській області колишнього СРСР.

Підпункту «д» пункту 55 Положення №986 кореспондуються положення Додатку 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за №1294/26071, яким встановлено періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, один місяць служби за півтора місяця – «Чиилийском районе Кзыл-Ординской области» - з 1 січня 1985 г.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).

Відповідно до абзацу 9 пункту 1 Порядку №393 до вислуги років зараховується дійсна військова служба у Радянській Армії, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов.

Таким чином, як законодавство припиненого СРСР до 01 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали і передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в Іркутській області, зокрема один місяць служби за півтора.

Позивач у спірний період перебував у м.Ленінськ Кзил-Ординської області як військовослужбовець Збройних Сил СРСР, а не цивільна особа, тому, має право на пільги, встановлені для категорії військовослужбовців.

У зв`язку з цим, враховуючи протиправне не зарахування відповідачем періоду проходження військової служби у пільговому розрахунку один місяць служби за півтора, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рішення Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області № 045650022982 від 25 липня 2025 року та рішення Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області № 045650022982 від 12 серпня 2025 року, яким не зараховано до загального страхового стажу позивача періоду його військової служби з 04.03.1988 по 05.12.1989 у пільговому розрахунку один місяць служби за півтора є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо доводів скаржників про те, що страхового стажу не зараховано спірні періоди, оскільки зазначені періоди трудової діяльності підлягають уточненню відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», постанови КМУ №562 від 16.05.2025, якою затверджено «Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу», то колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частин 1, 2 статті 24-1 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 №562 ( далі - Порядок №562), у разі коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах.

У разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат.

У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.

До надходження відповідних документів до територіального органу Пенсійного фонду України пенсія особі обчислюється без урахування періодів трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, крім випадків відсутності можливості здійснення обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави та документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

Якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР. У такому разі в заяві про призначення пенсії особа зазначає інформацію про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 4 Порядку №562 передбачено, що якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР.

Отже, обов`язок щодо отримання інформації про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року, покладається саме на органи Пенсійного фонду України, а не на осіб, які мають право на призначення пенсії.

Відтак, оскільки наразі відсутня можливість здійснення обміну інформацією/отримання підтверджуючих документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього Союзу РСР між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення, а тому відповідно до вимог пункту 4 Порядку №562, періоди роботи за межами України в республіках колишнього Союзу РСР підлягають врахуванню з метою обчислення пенсії позивачу.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Разом з тим, вирішуючи спір суд першої інстанції поклав обов`язок стосовно дій зобов`язального характеру на Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи слідує, що для прийняття рішення за результатами поданих позивачем заяв за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління пенсійного фонду України в Рівненській області та Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, рішеннями яких позивачу відмовлено в призначенні пенсії.

Таким чином, дії зобов`язального характеру щодо призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, якимуцьому випадку є Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, останній який розглядав заяву позивача від 05.08.2025, у зв`язку із чим апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22, від 24.05.2024 у справі № 460/17257/23.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно вирішуючи даний спір визнав протиправним та скасував рішення пенсійних органів про відмову у призначенні пенсії, проте в частині зобов`язання вчинити дії не врахував належного органу, який повинен вчинити такі дії.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зобов`язання двох відповідачів одночасно зарахувати один і той самий період проходження військової служби з розрахунку один місяць служби за півтора місяці до страхового стажу позивача, оскільки виконання такого зобов`язання призведе до порушення норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року скасувати.

Прийняти у справі нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Рівненській області від 25.07.2025 №045650022982 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Вінницькій області від 12.08.2025 №045650022982 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період проходження військової служби в м.Ленінськ Кзил-Ординської області з 04.03.1988 по 05.12.1989 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2025 про призначення пенсії за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, 21005, Україна, місто Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., «Поділля» район, вулиця Зодчих(пн), будинок 22) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, 33028, Україна, Рівненський р-н, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Борисенка Олександра, будинок 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко