Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №160/31848/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31848/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Дєєв М.В.) в адміністративній справі №160/31848/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення починаючи з 05.05.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 05.05.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач протиправно не провів індексацію її пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався при обчисленні пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,115 з урахуванням раніше застосованих коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з 05.05.2025 перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт 1,115 (з урахуванням попередніх коефіцієнтів індексації), позивач звернулася до суду з цим позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 з 05.05.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 05.05.2025 року, з урахуванням абзацу 2 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, з 05.05.2025 року.

Здійснено розподіл судових витрат у справі.

Позивачем та відповідачем на вказане рішення суду подані апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача провести з 05.05.2025 перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії за 2017– 2019 роки у розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти індексації, встановлені у 2021– 2025 роках (1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115). На думку скаржника, суд помилково виходив із того, що індексація у 2025 році має здійснюватися шляхом збільшення показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 відповідно до Порядку №124. Позивач вважає, що такий підхід суперечить частині другій статті 42 Закону №1058-IV, яка має вищу юридичну силу, а збільшений показник середньої заробітної плати підлягає застосуванню під час усіх наступних перерахунків пенсії. Скаржник посилається на положення Порядку №124 та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, та вважає, що відповідач повинен був провести індексацію пенсії шляхом послідовного застосування всіх коефіцієнтів збільшення, встановлених постановами Кабінету Міністрів України за 2021-2025 роки. У зв`язку з цим позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач в апеляційній скарзі також зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга відповідача ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Пенсійний орган наголошує на правильності розрахунку та виплати пенсії позивачу.

Сторони правом подання відзивів на апеляційні скарги не скористались.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.10.2020 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно листа відповідача від 07.10.2025 року №0400-010307-8/188805, при розрахунку розміру пенсії заявниці застосована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2017-2019 роки, який складає 7763,17 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 по справі № 160/27878/24 ОСОБА_1 з 17.04.2024 проведено індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796. Підстави щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії , в розмірі 13559,41 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» відсутні.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з 05.05.2025 перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт 1,115 (з урахуванням попередніх коефіцієнтів індексації), позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача провести індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,115 відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, із подальшим перерахунком та виплатою пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 05.05.2025.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На реалізацію положень ст.42 Закону № 1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 №124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Приписами пункту 1 та 2 Порядку №124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 Порядку №124, у 2019р. перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124, у 2019 р. при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 р.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у справі №160/28752/23 (постанова від 13.01.2025), у справі №400/4663/24 (постанова від 28.01.2025), у справі №160/6686/24 (постанова від 26.02.2025) та інших.

Варто зауважити, що Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 не знайшов підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення у 2025 році проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема у 2025 році - 1,115 згідно з пунктом 1 постановою №209.

Таким чином, індексація пенсій у 2025 році повинна проводитись відповідно до постанови №209, Порядку № 124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 (з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії).

З урахуванням наведених норм законодавства, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відмовившись провести індексацію пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку, допустив протиправну бездіяльність.

Водночас колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зобов`язання відповідача провести індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017– 2019 роки лише на коефіцієнт 1,115 без урахування раніше застосованих коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796.

Такий висновок є наслідком неповного з`ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права, оскільки пунктом 5 Порядку №124 передбачено, що кожний наступний перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні проводиться з урахуванням показника, збільшеного в попередні роки. Отже, під час проведення індексації з 01.03.2025 підлягав застосуванню показник середньої заробітної плати, послідовно збільшений на коефіцієнти індексації, встановлені за попередні роки.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє доводи відповідача, на підтвердження доводів скарги, щодо правильності розрахунку та виплати пенсії позивачу, оскільки такі доводи не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, у зв`язку з чим другий і третій абзаци резолютивної частини рішення суду першої інстанції підлягають зміні.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1453,44 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Абзац другий та третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року в адміністративній справі №160/31848/25 змінити та викласти їх в наступній редакції:

«Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення починаючи з 05.05.2025 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 05.05.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.».

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року в адміністративній справі №160/31848/25 – залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні 44 копійки).

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак