Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №160/27984/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27984/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі №160/27984/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась в поновленні виплати пенсії “Не підлягають МП, признач за ріш.суду в твердому розмірі. – з 07.12.2023 по довічно; Призначення за рішенням суду – з 07.12.2023 по довічно”;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві без застосування до її пенсійних виплат особливості - “Не підлягає МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 07.12.2023 по довічно” та з дотриманням вимог ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 07.12.2023 року, здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025р. у справі №160/28519/24 було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.12.2023 та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником. На адвокатський запит представника позивача від 14.08.2025р., листом №0400-010307-8/158772 від 21.08.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника позивача про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі №160/28519/24 ОСОБА_1 поновлена пенсія з 07.12.2023; виплати за рішенням суду, якими зобов`язано здійснити призначення (поновлення) пенсії і в якому не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснювати нарахування та виплату пенсії здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни чи скасування норм законодавства, якими керувався суд, постановляючи своє рішення. У випадках, коли інше не зазначено у рішенні суду, пенсія призначається (поновлюється) у розмірі, визначеному на дату призначення (поновлення), тому на виконання рішення суду розмір пенсії заявниці з 07.12.2023 складає 1177,24 грн. Позивач вважає таку бездіяльність пенсійного органу протиправною, оскільки відповідачу для належного виконання рішення суду по справі №160/28519/24 необхідно було автоматично здійснити перерахунок (індексацію) пенсії після її поновлення, так як це є похідним етапом пенсійних правовідносин після поновлення пенсії, окрім того, рішенням суду по справі №160/28519/24 не вирішувалось питання про призначення пенсії в твердому розмірі, тому відповідачем на власний розсуд здійснено поновлення пенсії саме в твердому розмірі. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на рішення Європейського Суду з прав людини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року позов задоволено.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон, наявною у справі.

Згідно особистої заяви від 22.01.2016 року, ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії в зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон (Ізраїль) з 01.08.2016 року (з урахуванням виплати пенсії за 6 місяців наперед), що встановлено в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2024р. у справі №160/6875/24, яке набрало законної сили 05.09.2024р. (згідно відомостей з ЄДРСР).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025р. у справі №160/28519/24 було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.12.2023 та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником, що підтверджується копією відповідного судового рішення, наявною у справі.

Наведене судове рішення набрало законної сили 22.05.2025р.

На виконання наведеного судового рішення, пенсійним органом було прийнято рішення №045750033673 від 30.07.2025р. про призначення пенсії позивачці, згідно якого пенсія позивачеві поновлена з 07.12.2023р. у розмірі 1177,24 грн., Особливості: “Не підлягають МП, признач за ріш.суду в твердому розмірі. з 07.12.2023 по довічно; Призначення за рішенням суду – з 07.12.2023 по довічно”, що підтверджується змістом копії відповідного рішення, наявної у справі.

На адвокатський запит представника позивача від 14.08.2025р., листом №0400-010307-8/158772 від 21.08.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника позивача про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі №160/28519/24 ОСОБА_1 поновлена пенсія з 07.12.2023; виплати за рішенням суду, якими зобов`язано здійснити призначення (поновлення) пенсії і в якому не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснювати нарахування та виплату пенсії здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни чи скасування норм законодавства, якими керувався суд, постановляючи своє рішення. У випадках, коли інше не зазначено у рішенні суду, пенсія призначається (поновлюється) у розмірі, визначеному на дату призначення (поновлення), тому на виконання рішення суду розмір пенсії заявниці з 07.12.2023 складає 1177,24 грн., що підтверджується змістом копії відповідного листа, наявної у справі.

Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1058-ІV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закон №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Як зазначено у статті 1 Закон №1058-IV мінімальна пенсія це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Згідно із абзацом 8 частини 2 статті 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно статті 16 Закону №1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Статтею 42 Закону №1058 встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, з дня призначення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з Законом №1058-IV, будь-яких обмежень його прав як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.

Отже, виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком відповідача.

При цьому відповідач зазначає, що поновлено виплату пенсії без подальших перерахунків, в твердому розмірі, оскільки вищезазначені рішення суду не передбачають проведення масових перерахунки/індексації пенсії на загальних підставах.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду у справі №160/28519/24 не містять застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати позивачеві та щодо того, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам.

До того ж, Закон №1058-IV також не містить застережень щодо встановлення фіксованого (твердого) розміру пенсійної виплати та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України, з огляду на що суд дійшов висновку про порушення відповідачем права позивача на належний розрахунок пенсії.

З моменту поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону №1058-IV, будь-яких обмежень його прав як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду наведеним Законом не встановлено.

Крім того, Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік передбачається зростання мінімальної заробітної плати, у зв`язку з чим, пенсійний орган в автоматичному режимі перераховує мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів, що також підтверджує безпідставність доводів представника відповідача про відсутність у рішенні суду про зобов`язання щодо проведення перерахунку пенсії.

Таким чином, при призначенні позивачу пенсії та здійсненні перерахунку відповідачем безпідставно встановлено особливість Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм., що призвело до порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальшого підвищення її розміру відповідно до приписів статті 42 Закону №1058-ІV.

Враховуючи наведене, відповідач протиправно не проводив перерахунок пенсії позивачу з 26.02.2017 відповідно до положень частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з обраним судом способом захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування особливості - “Не підлягає МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм. - з 07.12.2023 по довічно” та з дотриманням вимог ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 07.12.2023 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова