Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №520/23765/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 р. Справа № 520/23765/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Ширант А.А., м. Харків, повний текст складено 19.08.25 у справі № 520/23765/24

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛЕВ"

про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області (надалі також – позивач, ГУ ДПС у Харківській області) звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛЕВ" (далі також – відповідач, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛЕВ"), в якому просило стягнути до бюджету України кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕВ», податковий номер: 42347696, з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 504 311,25 гривень в рахунок погашення податкового боргу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не урахував того, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого сформовано податкову вимогу, а також податкова вимога направлялися контролюючим органом за податковою адресою платника податків із дотриманням умов, визначених п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України; податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС 11.07.2023 було направлено 18.09.2025 за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600032007730, який повернувся з позначкою «за закінченням терміну зберігання» 03.08.2023; податкова вимога направлена 26.09.2023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0600048572585, який повернуто 28.10.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач є юридичною особи з ідентифікаційним кодом 42347696, взятий на податковий облік.

За наслідками проведення перевірки позивач прийняв податкове-повідомлення рішення від 11.07.2023 за №00203160719 та визначив відповідачу суму грошового зобов`язання: за податковим та/або іншим зобов`язанням - 403 449,00 грн; за штрафними санкціями 100 862,25 грн, усього: 504 311,25 грн.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені строки, ГУ ДПС у Харківській області сформовано та направлено відповідачеві податкову вимогу від 22.09.2023 за №0007450-1314-2040.

Сума податкового боргу обліковується в інтегрованій картці платника податків за відповідним платежем.

Відповідно до листа позивача від 06.08.2024 податковий борг відповідача з моменту направлення податкової вимоги від 22.09.2023 за № 0007450-1314-2040 не переривався. Податкова вимога від 22.09.2023 за № 0007450-1314-2040 не скасовувалася, не оскаржувалася та на теперішній час є чинною.

Посилаючись на те, що відповідач має податковий борг у загальному розмірі 504 311,25 грн, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності факту належного вручення відповідачу податкової вимоги, якою визначено до сплати суму податкового боргу, про стягнення якого поданий цей позов, як обов`язкової передумови для вчинення подальших дій щодо стягнення такого боргу, та дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення такого боргу в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як передбачено підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 42.1 ст.42 ПК України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Згідно з п. 42.2, п.42.5 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначає також Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений Наказом МФУ №1204 від 28.12.2015 (далі - Порядок № 1204), п. 2 розділу ІІІ також визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Крім того, більш конкретизовано регламентовані дії посадових осіб внесення інформації про нього до відповідних інформаційних систем контролюючого органу, на основі яких формуються реєстр податкових повідомлень-рішень.

Дотримання вищезазначених вимог законодавства є необхідним, оскільки лише при відповідних діях суб`єкта владних повноважень грошове зобов`язання визначене контролюючим органом в податковому повідомленні рішенні набуває статус узгодженого та відповідно при його не сплаті статусу податкового боргу.

Виходячи із визначення, зазначеного у підпункті 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначення, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, грошове зобов`язання, узгоджене відповідно до ПК України, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки, визначені законодавством, набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись із відповідним позовом до суду.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Загальні строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Водночас абзацом другим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України.

Судом установлено, що ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове-повідомлення рішення від 11.07.2023 за №00203160719 на загальну суму 504 311,25 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішенні направлено ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛЕВ" засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 11.07.2023 на податкову адресу відповідача – вул. Саратовська, 2, м. Харків, 61030, однак у зв`язку із закінченням терміну зберігання, поштове відправлення повернуто на адресу ГУ ДПС у Харківській області 03.08.2023, що підтверджується, долученими до позовної заяви копією конверта з відбитком календарного штемпеля установи поштового зв`язку, який наявний у системі «Електронний суд».

З огляду на несплату відповідачем суми грошового зобов`язання та набуття 13.08.2023 таким зобов`язанням статусу узгодженого ГУ ДПС у Харківській області сформовано податкову вимогу від 22.09.2023 за № 0007450-1314-2040 та 26.09.2023 направлено ТОВ «БК «Лев» на його податкову адресу засобами поштового зв`язку, однак у зв`язку з закінченням терміну зберігання поштове відправлення повернуто на адресу ГУ ДПС у Харківській області 28.10.2023, що підтверджується, долученими до позовної заяви копією конверта з відбитком календарного штемпеля установи поштового зв`язку, який наявний в системі «Електронний суд».

Копії вказаних документів не містять дефектів форми, відповідають встановленим вимогам, є читабельними та у повному обсязі дають змогу встановити інформацію, зазначену в них.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції у рішенні про те, що згідно з наявними у матеріалах справи копіями поштових документів (а.с.84-88) неможливо встановити дату направлення відповідачу вищезазначених податкових повідомлення-рішення та податкової вимоги, неможливо встановити дату повернення поштового відправлення з податковою вимогою, оскільки зазначені дві різні дати – 28.10.2023 та 31.10.2023, є таким, що не відповідає дослідженим матеріалам справи.

Колегія суддів зазначає, що наведені вище положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За встановлених у цій справі обставин наявності доказів направлення на податкову адресу відповідача податкової вимоги від 22.09.2023 за № 0007450-1314-2040 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, колегія суддів дійшла висновку, що таке рішення контролюючого органу вважається належним чином надісланими (врученими) платнику податків, у зв`язку з чим, відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, у контролюючого органу виникло право на стягнення податкового боргу.

В силу приписів ПК України та Порядку №1204 відомості з такого поштового повідомлення обґрунтовано внесені до відповідних інформаційних систем контролюючого органу, що у подальшому потягло визначення вказаної у податковій вимозі суми як податкового боргу, що стало підставою для звернення контролюючого органу з позовом про її стягнення.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на тому, що податкове зобов`язання, визначене платнику податків ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛЕВ" у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2023 за №00203160719 та податковій вимозі від 22.09.2023 №0007450-1314-2040 останнім не оскаржувалися, відповідних доказів до матеріалів справи не надано, а отже набуло статусу узгодженого та відповідно статусу податкового боргу.

Разом з цим питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз.

Оцінка податкового правопорушення, установленого за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 ПК України.

Наведене узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 05.03.2020 у справі № 804/8630/16, від 21.08.2019 у справі № 2340/4023/18, від 12.12.2019 у справі № 500/960/19.

Оскільки в ході апеляційного розгляду встановлено наявність підстав для стягнення податкового боргу з ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛЕВ", колегія суддів дійшла висновку, що вимоги про стягнення спірної заборгованості підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів у якості належних.

Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також у зв`язку із тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог.

З урахуванням приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі № 520/23765/24 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Стягнути до бюджету України кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕВ», податковий номер: 42347696, з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 504 311,25 гривень в рахунок погашення податкового боргу.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц