Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №520/2239/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 р. Справа № 520/2239/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 22.09.25 у справі № 520/2239/23

за позовом Фермерського господарства "ДУ-АН"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "ДУ-АН" (далі за текстом також - позивач, ФГ "ДУ-АН") звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України (далі за текстом також - відповідачі), у якій просило:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо неприйняття пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, які виражені в квитанціях як результат обробки за реєстраційним від 10.11.2022 за №9236998817 та за реєстраційним від 13.01.2023 за №9296851728;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.09.2020 за №3, оформлену та подану ФГ «ДУ-АН», датою фактичного її подання.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.10.2020 за №4, оформлену та подану ФГ «ДУ-АН», датою фактичного її подання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року замінено неналежного відповідача - Головне управління ДПС в Харківській області, на належного - Головне управління ДПС у Рівненській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідачів щодо неприйняття пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, які виражені в квитанціях як результат обробки від 10.11.2022 за реєстраційним №9236998817 та від 13.01.2023 за реєстраційним №9296851728.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.09.2020 за №3, оформлену та подану ФГ «ДУ-АН», датою фактичного її подання.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 23.10.2020, оформлену та подану Фермерським господарством «ДУ-АН», датою фактичного її подання.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «ДУ-АН» витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.

Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «ДУ-АН» витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Рівненській області зазначило, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, а також пунктів 4, 5, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520. Вказує, що позивачем за податковими накладними, стосовно яких виникли спірні правовідносини, надано не всі первинні документи відповідно до вимог чинного законодавства, а отже рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті відповідно до чинного законодавства. Також просить урахувати, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки не вчиняло жодних юридично дій відносно предмета позову.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Рівненській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області.

Видами діяльності ФГ "ДУ-АН" за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

З метою здійснення господарської діяльності 11 вересня 2020 року між ФГ «ДУ-АН» (Продавець) та ТОВ «Стратег-Агро» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №11/09-2020.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. зазначеного договору продавець зобов`язується передати товар у власність Покупцеві в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товар, який підлягає поставці за цим договором, є соняшник.

13 вересня 2020 року ФГ "ДУ-АН" відповідно до умов договору оформлено рахунок №1 від 13.09.2020 та поставлено товар – насіння соняшника, у кількості 18,12 т на загальну суму 229 580,33 грн (у тому числі ПДВ у сумі 38263,39 грн).

Відповідно до умов договору 14 вересня 2020 року від ТОВ «Стратег-Агро» на рахунок ФГ «ДУ-АН» надійшла оплата за соняшник у сумі 183664,26 грн.

18 вересня 2020 року ФГ «ДУ-АН» сформовано податкову накладну №1 від 13.09.2020 на суму 229580,33 грн (у тому числі ПДВ – 38263,39 грн) та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

18.09.2020 позивачу надійшла квитанція №9237206767 від автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, з якої вбачається, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставами для зупинення реєстрації вище наведеної податкової накладної вказано наступні виявлені помилки: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, господарству запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

15.10.2020 ФГ «ДУ-АН» засобами електронного зв`язку направлено до контролюючого органу повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПЦ/РК, реєстрація яких зупинена із відповідними поясненнями. Разом з поясненнями позивачем надано копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: договір поставки №1792/20/188 від 22.04.2020, додаток до договору поставки №1792/20/188 від 22.04.2020, видаткову накладну, акт витрати насіння і садивного матеріалу, договір оренди сільськогосподарської техніки №12/05/2020 від 12.05.2020, акт надання послуг до договору оренди сільськогосподарської техніки, договір купівлі-продажу №11/09-2020 від 11.09.2020, укладений з ТОВ «Стратег-Агро», видаткову накладну до договору купівлі-продажу №11/09-2020, ТТН №1 від 13.09.2020, пояснення по суті здійсненої господарської операції та таблицю даних платника податку на додану вартість.

21.10.2020 комісією, яка приймає рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №2053763/43283136 від 21.10.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Фермерського господарства «ДУ-АН» від 18.09.2020 за №1, з підстав ненадання платником податку документів, в тому числі: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Податкову накладну №1 від 18.09.2020 зареєстровано в ЄРПН за Рішенням суду у справі №520/18753/2020.

В липні 2022 року позивачем виявлено помилку, податкова накладна №1 була виписана не тією датою, замість вірної дати 13.09.2020 року, помилково була зазначена дата 18.09.2020, тому 15.07.2022 року до податкової накладної №1 від 18.09.2020 року було подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників та анульовано ПН №1 від 18.09.2020 року в зв`язку і з невірним зазначенням дати.

Цього ж дня, 15.07.2022 сформовано ПН №3 з вірною датою, 13.09.2020 року, та направлено на реєстрацію.

Згідно з отриманою позивачем квитанцією реєстрацію податкової накладної зупинено в зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

10.11.2022 позивачем до контролюючого органу направлено повідомлення разом із поясненнями і документами, який надавався до податкової накладної №1 від 18.09.2020, також додано судове рішення від 24 лютого 2021 року у справі №520/18753/2020.

Повідомлення від 10.11.2022 за №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 13.09.2020 за №3 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.

Також, з метою здійснення господарської діяльності, 23 жовтня 2020 року між ФГ «ДУ-АН» (Продавець) та ТОВ «Агрома» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №23/10-2020.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. зазначеного договору продавець зобов`язується передати товар у власність Покупцеві в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товар, який підлягає поставці за цим договором, є соняшник.

Відповідно до умов договору 23 жовтня 2020 року Покупцю поставлено товар насіння соняшника за видатковою накладною №2, у кількості 14 т на загальну суму 205 099,94 грн (у тому числі ПДВ у сумі 34 183,32 грн) та за видатковою накладною №3 кількістю 5,990 т на загальну суму 87 753,48 грн (у тому числі ПДВ у сумі 14 625,58 грн).

Загалом поставлено 19,990 т соняшника на загальну суму 292853,42 (у тому числі ПДВ у сумі 48808,90 грн).

23 жовтня 2020 року ФГ «ДУ-АН» оформлено рахунок №2 від 23 жовтня 2020 року на загальну суму 292 853,42 грн.

26 жовтня 2020 року відповідно до умов договору від ТОВ «АГРОМА» » на рахунок ФГ «ДУ-АН» надійшла оплата за соняшник у сумі 292 853,42 грн (у тому числі ПДВ у розмірі 48808,90 грн).

13 листопада 2020 року ФГ «ДУ-АН» сформовано податкову накладну №2 на суму 292853,42 грн (у тому числі ПДВ у сумі 48808,90 грн) та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

13.11.2020 позивачу надійшла квитанція №9300473894 від автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, з якої вбачається, що документ прийнято, реєстрація зупинена.

Підставами для зупинення реєстрації зазначеної податкової накладної вказано: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, господарству запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування В ЄРПН.

18 грудня 2020 року ФГ «ДУ-АН» засобами електронного зв`язку направлено до контролюючого органу повідомлення, щодо подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Разом з поясненнями позивачем надано копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: податкову накладну №2 від 13.11.2020, квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №2 від 13.11.2020, платіжне доручення №1095 від 26.10.2020, договір поставки №1792/20/188 від 22.04.2020 з додатками та ВН №30965 від 22.04.2020, договір найму (оренди) транспортного засобу від 08.05.2020, форму 20-ОПП з квитанцією, договір оренди обладнання №12/05/2020 від 12.05.2020 з актом надання послуг від 11.06.2020, посвідчення тракториста-машиніста АА №274629, наказ про призначення директора, штатний розпис, наказ про затвердження суміщення посад, акт №1 витрат насіння і садивного матеріалу за травень 2020 року, обліковий лист тракториста-машиніста за травень 2020 року, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів №СХС 470277 та №СХС 470278, договір оренди сільськогосподарської техніки №04/09-01 від 04.09.2020 з актом наданих послуг від 07.09.2020, договір купівлі-продажу №23/10-2020 від 23.10.2020, ВН №2 від 23.10.2020, ВН №3 від 23.10.2020, ТТН №2 23.10.2020, ТТН №3 від 23.10.2020.

28 грудня 2020 року комісією прийнято рішення №2268363/43283136 від 28.12.2020 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Фермерського господарства «ДУ-АН» від 13.11.2020 за №2 з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Податкову накладну №2 від 13.11.2020 зареєстровано в ЄРПН за рішенням суду у справі №520/6335/21.

В липні 2022 року позивачем виявлено помилку, податкова накладна №2 оформлена не тією датою: замість правильної дати – 23.10.2020, помилково зазначена дата 13.11.2020, тому 31.10.2022 до податкової накладної №2 від 13.11.2020 подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників.

Рішенням від 02.12.2022 розрахунок коригування зареєстровано та анульовано ПН №2 від 13.11.2020 у зв`язку із невірним зазначенням дати.

15.07.2022 позивачем сформовано податкову накладну №4 з правильною датою – 23.10.2020, та направлено на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно з квитанцією реєстрацію податкової накладної зупинено в зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

13.01.2023 до контролюючого органу направлено повідомлення разом із поясненнями і документами, який надавався до податкової раніше, також було додано судове рішення від 08 липня 2021 року у справі №520/6335/21.

Повідомлення від 13.01.2023 за №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: по ПН/РК від 23.10.2020 року №4 порушено терміни, визначені пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 за №520.

Не погодившись з діями контролюючого органу щодо неприйняття пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, які виражені в квитанціях як результат обробки за реєстраційним №9236998817 від 10.11.2022 та за реєстраційним №9296851728 від 13.01.2023, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, зокрема, тих обставин, які передбачені нормою права, що застосовуються. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Рішення відповідачів з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Зважаючи на відсутність підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

В силу пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Верховним Судом у постанові від 07 травня 2020 року у справі №300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

За матеріалами справи платник податку, ФГ «ДУ-АН», після настання першої з умов виникнення податкових зобов`язань, встановлених статтею 187 Податкового кодексу України, склав та подав на реєстрацію податкові накладні за наслідками господарських операцій, що підтверджено відповідними видатковими накладними.

Податкові накладні зареєстровані на підставі судових рішень відповідно до приписів пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за №1246.

У подальшому, у зв`язку із помилковим зазначенням дати, оформлення таких накладних анульовано у зв`язку і з невірним зазначенням дати.

Разом з цим, за відповідними господарськими операціями, підтвердженими видатковими накладними, що надавалися контролюючому органу, позивачем оформлено податкові накладні № 3 від 13.09.2020 та № 4 від 23.10.2020 із зазначенням належних дат.

Такі податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що контролюючий орган не заперечує.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності дій щодо неприйняття пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, що зазначені в квитанціях як результат обробки за реєстраційним №9236998817 від 10.11.2022 та реєстраційним №9296851728 від 13.01.2023.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати спірні податкові накладні № 3 від 13.09.2020 та № 4 від 23.10.2020, складені ФК «ДУ-АН», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що дії контролюючого органу щодо неприйняття пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено судом визнано протиправними, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, складені ФГ «ДУ-АН», днем їх подання на реєстрацію.

Твердження ГУ ДПС України у Рівненській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних позивача з посиланням на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставними та такими, що спростовуються наведеним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Щодо посилання ГУ ДПС України у Рівненській області на те, що апелянт є неналежним відповідачем у справі, оскільки не вчиняло жодних юридично дій відносно предмета позову, колегія суддів зауважує на таке.

Матеріали справи свідчать про те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року клопотання представника Фермерського господарства "ДУ-АН" про заміну неналежного відповідача у адміністративній справі № 520/2239/23 було задоволено, а саме: замінено неналежного відповідача - Головне управління ДПС в Харківській області на належного - Головне управління ДПС у Рівненській області.

При цьому згідно з цією ухвалою суд першої інстанції виходив з того, що Наказом ДПС України від 24.02.2022 №243-о введено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, який припинено з 15.04.2022 наказом ДПС України від 14.04.2022 №189, ГУ ДПС у Харківській області видано наказ від 15.04.2022 №15-о/вс «Про встановлення простою та запровадження дистанційної роботи в Головному управління ДПС у Харківській області».

Наказом ДПС України «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами, внесеними Наказом ДПС України від 24.06.2022 за №344) від 28.03.2022 №173 закріплено виконання повноважень Головного управління ДПС у Харківській області, передбачених положенням про Головне управління ДПС у Харківській області, за Головним управлінням ДПС у Рівненській області.

Відповідно до Додатку № 1 до Наказу ДПС України №173 за Головним управлінням ДПС у Рівненській області закріплюється виконання повноважень іншого територіального органу - Головного управління ДПС у Харківській області.

Відповідно до Наказу ДПС "Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 №173" від 09.06.2022 Додаток 1 викладено у новій редакції. Згідно із зазначеним Додатком та Наказу виконання повноважень ГУ ДПС у Харківській області закріплено за ГУ ДПС у Рівненській області. Відповідно до пункту 3 Наказ ДПС від 09.06.2022 за №311 набирає чинності з 10.06.2022.

Отже, з 10.06.2022 виконання повноважень ГУ ДПС у Харківській області, зокрема, організація роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних закріплено за ГУ ДПС у Рівненській області.

Предметом спору є рішення, прийняті після 10.06.2022.

Водночас колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на те, що допущена у рішенні описка в найменуванні контролюючого органу може бути виправлена судом першої інстанції у порядку, визначеному ст. 253 КАС України, та не може бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі № 520/2239/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова