Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №205/741/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

справа №205/741/26

провадження №2/932/888/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі головуючого-судді Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., представника позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління-Служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів за судовим наказом,

В С Т А Н О В И В:

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії.

16.01.2026 ОСОБА_4 звернувся із позовом до Новокодацького районного суду міста Дніпра, у якому просив припинити стягнення з нього аліментів, які стягуються в користь відповідача ОСОБА_2 на підставі судового наказу, виданого Ленінським районним судом міста Дніпропетровська у справі №205/1062/18 на утримання дитини ОСОБА_5 та відкликати (повернути) вказаний судовий наказ.

Ухвалою судді цього суду від 22.01.2026 справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра.

Ухвалою судді вказаного суду від 13.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

Ухвалами суду від 13.03.2026 та від 28.05.2026 відмовлено у задоволенні заяв позивача про забезпечення позову.

28.05.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який ухвалою суду від 28.05.2026 залишено без розгляду з підстав пропуску строку та порядку подання відзиву (не надіслано іншим учасникам справи). Відзив залишено в матеріалах справи у якості письмових пояснень.

01.06.2026 від представника відповідача надійшов відвід головуючому, який передано на вирішення іншому складу суду, який відмовив у задоволенні відводу (ухвала від 03.06.2026).

09.06.2026 суд перейшов до стадії розгляду справи та відклав ухвалення та проголошення рішення на 11.06.2026.

Стислий виклад позиції позивача.

Наказом Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07.03.2018 у справі №205/1062/18 із ОСОБА_4 стягнено на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , починаючи з 15.02.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

Заборгованість по сплаті аліментів відсутня.

Проте дочка проживає з позивачем та перебуває на повному його утриманні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позові. Представник уточнив, що позивач просить припинити стягнення за судовим наказом повністю та з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідачем відзиву не подано.

У письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що: позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону (не вказано адресу електронної пошти позивача, не вказано даних щодо відповідача); позовні вимоги викладені без зазначення розміру аліментів, які вимагає припинити позивач; вимога про відкликання виконавчого документу не може бути заявлена боржником; ціна позову необґрунтована жодним чином; позивач стверджує про захист прав дитини, проте її не визначено позивачем; позивач приховує факт проживання сторін спору із дитиною по АДРЕСА_1 до 2021 року; дочка перебуває за місцем проживання позивача в межах реалізації права батька та дитини на спілкування; відсутні об`єктивні докази факту проживання дитини з батьком; треті особи залучені позивачем безпідставно.

В судовому засіданні представник відповідача додатково зазначив про неможливість взяття до уваги пояснень дитини, з огляду на те, що відповідачка не надала згоди на допит дитини.

В судовому засіданні, допитана у якості свідка, відповідачка пояснила, що вони із позивачем проживали в будинку АДРЕСА_1 до 2021 року, після чого вона переїхала проживати в орендовану квартиру. Дочка сторін проживає з нею та позивачем приблизну рівну кількість часу, уточнила, що у позивача дочка проживає в будні дні, оскільки з відти їй ближче до школи, а у вихідні проживає з відповідачкою.

Зазначила, що надана позивачем довідка зі школи та акт обстеження житлових умов не відповідають дійсності.

Ствердила, що отримані від позивача аліменти вона спрямовує на оренду квартири, оренду дачі, на одяг та їду для доньки, а також за рахунок аліментів відбулося святкування дня народження доньки.

Стислий виклад заперечень третьої особи.

Треті особи пояснень не подали, в судове засідання явку представників не забезпечили.

Фактичні обставини встановлені судом.

Батьками ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

11.09.2015, відповідач змінила прізвище на « ОСОБА_8 » у зв`язку із укладенням шлюбу із позивачем, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська, шлюб між сторонами спору розірвано. Інших питань вказаним рішенням не вирішувалося.

Наказом Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07.03.2018 у справі №205/1062/18 із ОСОБА_4 стягнено на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , починаючи з 15.02.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

Такий наказ перебуває на виконанні у Другому Правобережному ВДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно довідки Дніпровського ліцею №36 ДМР від 18.12.2025, відповідно до інформації педагогічного колективу та класного керівника 10-А класу, батько учениці 10-А класу ОСОБА_9 спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям дитини, привозить та забирає, мати дитини контакту з ліцеєм де навчається дитина не підтримує, із вчителями не спілкується.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, складеним працівниками управління-служби у справах дітей Адміністрації Новокодацького району ДМР 30.01.2026, для виховання та розвитку дитини ОСОБА_6 створені наступні умови: окрема кімната, місце для сну, навчання та відпочинку, у достатній кількості одяг та взуття.

У судовому засіданні допитано свідків:

- ОСОБА_10 , який пояснив, що є сусідом позивача та бачив як таксі на вихідних із будинку останнього забирає та до будинку привозить дочку позивача ОСОБА_11 , також він час-від-часу бачив її біля будинку по вечорах інших днів;

- ОСОБА_12 , який пояснив що за дорученням та за винагороду позивача, приблизно з другого класу і до даного часу, возить його доньку ОСОБА_11 до школи та на гуртки, при цьому забирав та привозив її до будинку позивача, на даний час ОСОБА_13 може добиратися до школи й самостійно, також зазначив про те, що декілька разів також відвозив дитину до матері;

- ОСОБА_14 , який заначив, що є сусідом позивача, буває в останнього в гостях, доглядає за його будинком у його відсутність, ствердив що із позивачем проживає його донька ОСОБА_13 .

Також в судовому засіданні було допитано у якості свідка доньку сторін ОСОБА_11 , яка пояснила, що скільки вона пам`ятає, проживає по АДРЕСА_1 , разом з нею проживає її батько. Уточнила, що був період, коли вона пару місяців проживала з матір`ю, проте це було давно.

Застосовані судом джерела права.

За приписами частинами 2 та 3 ст.180 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до приписів ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

У постанові від 04.09.2019 у справі №711/8561/16-ц Верховний Суд зазначив, що за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів, за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 223 ЦПК України 2004 року. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту (припинення стягнення аліментів) своїх прав є ефективним.

При цьому норма ч.4 ст.223 ЦПК України 2004 року є ідентичною нормі ч.4 ст.273 ЦПК України у чинній на даний час редакції, в тому числі обидві норми містять формулювання «звільнення від них».

У постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №596/826/21-ц звернено увагу на застосування принципу найкращих інтересів дитини у справах щодо припинення стягнення аліментів. «Міжнародні норми закріплюють, що в кожному з питань, які стосуються дітей, всі органи мають керуватися принципом найкращих інтересів дитини. У питаннях щодо аліментів, майнового утримання дитини тощо цей принцип також є застосовним, тому суди зобов`язані його враховувати».

Припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №686/18140/21).

Хоча приписами п.10 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає таку підставу закінчення виконавчого провадження як повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, чинна редакція Закону України «Про виконавче провадження» не визначає підстав для такого повернення.

Пункт 10 ч.1 ст.39 вказаного Закону передбачена така підстав для закінчення виконавчого провадження як фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому чинна редакція Закону України «Про виконавче провадження» не визначає підстав для повернення виконавчого документу до суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4).

За приписами другого речення ч.2 ст.13 ЦПК України, суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.232 ЦПК України, допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз`яснює обов`язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (пункт 41)).

Висновки суду.

Щодо встановлених обставин.

Аліменти можуть стягуватися лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

На підтвердження факту проживання із ним дитини та його участь у її вихованні позивачем надано: акт яким підтверджується факт наявності у нього умов для проживання дитини, зокрема її речей; довідка зі школи про активну участь батька у навчанні доньки та відсутність у такому навчанні матері; показання свідків, які підтвердили факт проживання дитини з позивачем, забезпечення ним відвідування дитиною школи та гуртків; показання самої дитини, яка вказала про факт постійного проживання саме з батьком.

Вказані докази узгоджуються між собою.

В свою чергу відповідачкою не надано жодного доказу на підтвердження факту проживання дитини з нею.

Більше того, у своїх поясненнях свідка, відповідач вказала про те, що дитина у будні дні проживає у позивача, оскільки їй звідти ближче до школи. Такі пояснення свідчать в користь позицій позивача, адже вказують що більшість часу дитина проживає з батьком.

За вказаних обставин, висновок про проживання дитини з батьком, з урахуванням поданих доказів, видається вірогіднішим, ніж висновок про проживання дитини з матір`ю.

З урахуванням наведеного суд вважає голослівними доводи відповідача про відсутні об`єктивних доказів факту проживання дитини з батьком та заперечення про те, що дочка перебуває за місцем проживання позивача в межах реалізації права батька та дитини на спілкування.

Щодо належного способу захисту.

Аналізуючи приписи ч.4 ст.273 ЦПК України та наведені висновки Верховного Суду, суд приходить до переконання про те, що заявлена вимога про припинення стягнення аліментів є ефективним способом захисту прав.

За таких обставин відсутнє необхідність у задоволенні іншої вимоги про відкликання (повернення) судового наказу без виконання.

Орім того відсутні підстави, за яких закон надає суду право відкликати виконавчий документ.

В цій частині заперечення відповідача про неможливість повернення виконавчого документу за вимогою суду є слушними.

Щодо інших заперечень відповідача.

Доводи про те, що позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону (не вказано адресу електронної пошти позивача, не вказано даних щодо відповідача); ціна позову необґрунтована жодним чином; позивач стверджує про захист прав дитини, проте її не визначено позивачем; позивач приховує факт проживання сторін спору із дитиною по АДРЕСА_1 до 2021 року; треті особи залучені позивачем безпідставно не перешкоджають вирішення спору та не впливають на правильність його вирішення.

Позицію відповідача в цьому контексті суд вважає надмірним формалізмом тому відхиляє їх.

Доводи про те, що позовні вимоги викладені без зазначення розміру аліментів, які вимагає припинити позивач також відхиляються, адже позивач просить припинити стягнення аліментів за судовим наказом, а не зменшити розмір аліментів.

Щодо доводів про неможливість врахування пояснень дитини суд зазначає наступне.

Оскільки дана справа стосується захисту неповнолітніх осіб, суд вправі допитати свідка з власної ініціативи (ч.2 ст.13 ЦПК України).

Приписи ст. ст.232 ЦПК України не ставлять можливість допиту неповнолітнього свідка в залежність від волі законних представників, а присутність батьків або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей при допиті свідків, старших за 16 років визначається за розсудом суду.

Зважаючи на думку дитини, якій виповнилося 17 років, яка надала письмові пояснення про своє проживання з батьком, з`явилася до суду, дала згоду на свій допит у якості свідка (після роз`яснення порядку та наслідків допиту, а також права відмовитися давати пояснення), суд не вважає необхідною присутність при допиті представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

Зауваження щодо неможливості свідків назвати точні дати та періоди, про те, що свідки бачили дитину у та біля житла позивача лише періодично (не постійно) відхиляються.

Адже йшлося про проживання дитини із позивачем протягом тривалого періоду часу, тому не дивним є той факт, що свідки можуть не пам`ятати точних дат, кількості та часу коли вони бачили дитину.

Також свідки вказали про обставини, які в своїй сукупності свідчать про факт проживання дочки із батьком. При цьому такі пояснення узгоджуються як між собою так і з іншими доказами (в тому числі узгоджуються із поясненнями самої відповідачки).

Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 064 грн.

Оскільки суд задовольняє позов, із відповідача підлягає стягненню в користь позивача сплачений останнім судовий збір.

З огляду на наведене, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 задовільнити частково.

Припинити стягнення з ОСОБА_4 аліментів, які стягуються в користь відповідача ОСОБА_2 на підставі судового наказу, виданого Ленінським районним судом міста Дніпропетровська у справі №205/1062/18 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні вимоги про відкликання судового наказу - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 1 064 грн, в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання зареєстровано по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання зареєстровано по Шумовська в с. Рубанівка Каховського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: В.І. Цитульський