Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №161/11295/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11295/26

Провадження № 3/161/2956/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Володимир-Волинський Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, фізичної особи-підприємця, інваліда ІІ групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 162 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

16.05.2026 року о 10.30 ОСОБА_1 , перебуваючи у торговому модулі № 266 на території Центрального ринку, розташованого за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Глушець, 1, здійснив незаконний обмін валютних цінностей як засобу платежу, а саме: обміняв невідомій особі чоловічої статі 20 (двадцять) доларів США на 880 гривень, чим порушив вимоги Закону України «Про валюту та валютні операції».

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 162 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинені вказаного правопорушення не визнав, суду пояснив, що є фізичною особою-підприємцем, здійснює роздрібну торгівлю мобільними телефонами та аксесуарами до них. Ліцензії на здійснення валютних операцій він не має. Дійсно, 16.05.2026 року він купив у невідомого йому чоловіка 20 доларів США за 880 грн. Проте, вважає, що такі дії були спровоковані співробітниками поліції.

Вислухавши поясненя ОСОБА_1 , дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 162 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 207155 від 16.05.2026 року (а.с. 1);

-рапортом старшого інспектора-чергового Луцького РУП ГУНП у Волинській області Плечія Ф.І. від 16.0.2026 року (а.с. 2);

-рапортом ст. оперуповноваженого ВКП Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції Б. Миткалика від 16.05.2026 року (а.с. 3);

-актом розкриття пакетів речових доказів від 19.05.2026 року (а.с. 4);

-відеозаписом (а.с. 5);

-фототаблицями (а.с.6-9).

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, усі вищевказані докази у своїй сукупності в повній мірі узгоджуються між собою.

Диспозицією статті 162 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави.

Відповідно до п.п. 4, 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про валюту і валютні операції» валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей; валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали; торгівля валютними цінностями - операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі (для банківських металів - із фізичною поставкою), так і безготівковій формі (для банківських металів - без фізичної поставки).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про валюту і валютні операції» торгівля валютними цінностями здійснюється виключно через уповноважені установи, які отримали ліцензію на таку діяльність відповідно до статті 9 цього Закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є особою, яка має право на торгівлю валютними цінностями відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 162 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про провокацію з боку працівників поліції до вчинення ним даного адміністративного правопорушення, суд вважає необґрунтованими.

Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття провокація, як і в цілому національне законодавство, натомість Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зробив дефініцію такого поняття та критерії для розмежування законних дій співробітників поліції від провокації до вчинення злочину.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У практиці ЄСПЛ неодноразово досліджувалося питання провокації вчинення злочину, зокрема у справах «Раманаускас проти Литви» від 20 лютого 2018 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року сформовано критерії за якими можна констатувати її наявність:

- були активні дії правоохоронних органів;

- з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування);

- злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.

З наявних у справі доказів судом не встановлено того, що поліцейські своїми активними діями спонукали ОСОБА_1 до вчинення правопорушення. Доказів іншого ОСОБА_1 суду не надано.

Крім того, ОСОБА_1 , раніше притягувався судом до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП (а.с. 15, 16), а тому він є обізнаним з обмеженнями, встановленими чинним законодавством України, що здійснення валютних операцій.

Невизнання своєї вини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, який має на меті уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що обтяжують відповідальність чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. з конфіскацією валютних цінностей.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи (а.с. 17), а тому він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

На підставі ст. 162 КУпАП, керуючись ст.ст. 7, 40-1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 162 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятьсот) грн. з конфіскацією валютних цінностей.

Конфіскувати в дохід держави валютні цінності, вилучені у ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 207155 від 16.05.2026 року, а саме : одну банкноту номіналом 20 (двадцять) доларів США (МВ 38707515 J).

Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська