Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №161/12003/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12003/26

Провадження № 1-кп/161/1218/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 10 червня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030580000807 від 19 травня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Липне, Ківерцівського району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого на посаді техніка – електрика ТзОВ «ДАРЛІСАД», ранішене судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 , зазначене кримінальне правопорушення вчинив за наступних обставин.

Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.04.2026 року у справі № 158/1492/26, яка 28.04.2026 набрала законної сили, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом, чим ухилявся від виконання постанови Ківерцівського районного суду Волинської області від 17.04.2026 року у справі №158/1492/26, яка 28.04.2026 набрала законної сили, при наступних обставинах.

Всупереч виконання вищевказаного рішення суду, 18 травня 2026 року о 18 годині 48 хвилини, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, здійснив керування транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Transporter», реєстраційний номер якого НОМЕР_1 та рухався поблизу будинку №70 по вулиці Лесі Українки в селі Жидичин Волинської області, де був зупинений працівниками СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області.

В подальшому, поліцейськими 18 травня 2026 року відносно ОСОБА_4 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.

Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що дійсно, за вказаних обставин, місця та часу вчинив дане кримінальне правопорушення. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненому, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує інформацію про стан його здоров`я, вину визнав повністю, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання, працює, тому суд призначає покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, у виді штрафу.

Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень так і іншими особами.

Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази: два оптичні диски – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: