Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №154/2212/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2212/26

3/154/838/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , не працюючої ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

22.04.2026 року близько 15 -00год. було виявлено, що ОСОБА_1 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, зокрема допустила, що її неповнлітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відвідує навчальний заклад – Устилузький ліцей Устилузької міської ради Волинської області, а саме за період з 26.01.2026 по 17.04.2026 року пропустив 32 навчальні дні без поіввжних причин.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 ч.1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала, щиро розкаялась.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.6 Сімейного кодексу України та ч.1 ст.32 Цивільного кодексу України, малолітньою вважається дитина у віці до чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.2 ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч.4 ст. 155 Сімейного Кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється у ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі вищевикладеного, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП доведена повністю матеріалами справи і дії останнього слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення виховання неповнолітніх дітей.

Разом з тим, санкція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладення адміністративного стягнення у виді штрафу значною мірою вплине на матеріальне становище ОСОБА_1 , так як згідно медичного консультаційного висновку вона хворіє, після смерті чоловіка її стан значно погіршився, крім того син дуже важко переносить втрату батька, так як був з ним дуже близьким.

Згідно ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, беручи до уваги обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу порушника, приходжу до висновку про можливість звільнення від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП у зв`язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 245, 268, 283, 285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

У зв?язку із малозначністю вчиненого звільнити ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Тетяна Пустовойт