Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №379/433/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

33/824/2546/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 379/433/26

09 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.

при секретарі Тітковій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Іллінсього Олександра Васильовича на постанову Таращанського районного суду Київської області від 01 квітня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 01 квітня 2026 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП роз'яснено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 10 квітня 2026 року захисник ОСОБА_2 - адвокат Іллінський Олександр Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Таращанського районного суду Київської області від 01.04.2026 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, провадження у справі закрити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в ході розгляду справи стороною захисту до суду було подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з недопустимістю доказів у справі, отриманих з порушенням вимог законодавства та прав особи, що притягувалась до адміністративної відповідальності, зазначені порушення виразилися у безпідставній працівниками поліції зупинці транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 .

Зазначив, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про визнання доказів, отриманих в результаті безпідставної зупинки транспортного засобу, посилаючись виключно на пояснення працівників поліції, що начеб то ОСОБА_2 здійснив розворот частини дороги, а також у автомобілі під його керуванням не світився габаритний показник.

Вказав, що єдиним належним та допустимим доказом вчинення зазначених правопорушень може бути виключно постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за їх вчинення, таких доказів до матеріалів справи не долучено, а тому з урахуванням принципу презумпції невинуватості немає підстав вважати, що водієм ТЗ були допущені зазначені правопорушення.

Крім того, на відеозаписі чітко видно, що на місці розвороту автомобіля суцільна подвійна лінія розмітки має розрив, що взагалі виключає припущення про те, що ОСОБА_2 міг допустити порушення правил розвороту.

За таких обставин суд мав визнати докази, зібрані працівниками поліції в результаті безпідставної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 недопустимими.

Захисник акцентує увагу на тому, що відмовивши у задоволенні такої вимоги та поклавши в основу постанови докази, отримані з порушенням вимог законодавства України суд тим самим необґрунтовано притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, що у відповідності до ст. 294 КУпАП є підставою для скасування зазначеної постанови із закриттям провадження у справі.

В судове засідання з`явився ОСОБА_2 який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Від представника ОСОБА_3 - адвоката Іллінського О.В. надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, в якій останній просив справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи

При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП оскільки матеріали справи не містять даних на підтвердження факту притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП, протягом року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 602410, складеного поліцейським 2 взводу 2 роти 2 батальйону ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержантом поліції Хоміним Костянтином Ярославовичем відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 27 лютого 2026 о 21:59:00 в с. Лука по вулиці Київська, 10, ОСОБА_2 керував транспортним засобом (OPELASTRA; СА744НС) в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою приладу газоаналізатор Драгер ARHK 0552, результат позитивний 0.39 проміле, тест 5297, з результатом згоден, чим порушив п. 2.9.а ПДР - керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до чеку тестування на алкоголь, результат тестування ОСОБА_2 , на приладі «Drager ARNK 0552» - 0,39 %.

27 лютого 2026 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Таращанської міської лікарні з якого вбачається, що у результаті огляду поліцейським у водія виявленні ознаки сп`яніння: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота.

З дослідженого відеозапису події з боді камери поліцейського вбачається, що співробітниками поліції було зупинено транспортний засіб OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 працівник поліції відрекомундовувся і зазначив причину зупинки, а саме: перетинання суцільної лінії та те, що не працює правий габарит, на що ОСОБА_2 вказав, що не бачив, що не працює правий габарит і не знав (зафіксований час на відео з камери 476740 21:59-22:00:09).

В подальшому, працівник поліції запитує ОСОБА_2 чи вживав останній алкоголь, оскільки в нього є виражене порушення мови і пропонує пройти алкотестера Драгер, оскільки є виражене порушення мови та запах алкоголю з порожнини рота, на що ОСОБА_2 погодився та зазначив, що алкоголю не вживав (зафіксований час на відео з камери 476740 22:01-22:02:18).

На відеозаписі зафіксовано результат огляду 0,39 проміле та те, що працівник поліції спитав в ОСОБА_3 чи згоден з результатом тесту, на що останній сказав, що згоден, а на питання чи згоден проїхати до медичного закладу, ОСОБА_2 вказав, що без нього, оскільки з результатом погоджується (зафіксований час на відео з камери 476740 22:03).

Крім того, з відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 запитує у працівника поліції чи можна якось домовитись, на що працівник поліції зазначає, що пропозиція неправомірної вигоди карається кримінальною відповідальністю знав (зафіксований час на відео з камери 476740 22:04).

На відеозаписі зафіксовано, що під час ознайомлення з протоколом, складеним працівником поліції стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП останній в графі пояснення особи вказав, що з протоколом не згоден, а на запитання працівника поліції про те, що був згоден вказав, шо з Драгером не згоден і що якби права не вилучили, то був би згоден(зафіксований час на відео з камери 476740 22:48-22:49).

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_2 п. 2.9а ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що до матеріалів справи не було долучено постанову про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 , в якому було б відображено причину зупинки транспортного засобу під керуванням останнього, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_2 не погоджується з причиною зупинки, або просить співробітників поліції пояснити причину зупинки транспортного засобу під його керуванням.

Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Іллінсього Олександра Васильовича

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Іллінсього Олександра Васильовича залишити без задоволення.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 01 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, єостаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: