Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №378/800/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/2501/2026

№ 378/800/25

Категорія КК: ч. 1 ст. 286 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розумниця Білоцерківського р-ну Київської обл., громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

У С Т А Н О В И Л А:

Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 14 липня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 роки, з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, 19.01.2025, близько 14 год. 57 хв., керуючи автомобілем ГАЗ 2410 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Шевченка в с. Бесідка Білоцерківського р-ну Київської обл.,в порушення п.п. 2.3.б), д), 10.1 Правил дорожнього руху України, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, внаслідок чого, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням автомобілем та здійснив його виїзд на зустрічну смугу руху цієї дороги, де допустив зіткнення з мотоциклом Forte, без реєстрації, під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по своїй смузі руху, в напрямку селища Ставище.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_7 та пасажир мотоцикла ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, просить вирок скасувати в частині призначеного покарання, у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням обов`язків, визначених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України. Звертає увагу на те, що звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України стосується лише основного покарання. В той же час, судом першої інстанції звільнено ОСОБА_6 від відбування як основного, так і додаткового покарання, у зв`язку з чим вирок підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України і ніким не заперечується.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України є правильною.

Згідно ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 403, 405, 407, 408 та 429 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч. 3 ст. 127 КК України, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування як основного, так і додаткового покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Колегія суддів, з огляду на встановлені місцевим судом обставини даного кримінального провадження, в сукупності із даними про особу ОСОБА_6 , погоджується з висновком суду про те, що виправлення обвинуваченого у даному випадку можливе без реального відбування ним покарання, із застосуванням положень ст. 75 КК України. В апеляції прокурора також не оспорюється можливість застосування вимог ст. 75 КК України.

Разом з тим, п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 роз`яснено, що ч. 1 ст. 75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку.

Звільнення з випробуванням від відбування додаткового покарання не допускається.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку вказаних вимог закону не дотримався.

Так, суд першої інстанції визнав ОСОБА_6 винним за ч. 1 ст. 286 КК України, та призначив йому покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. Суд звільнив ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та встановив іспитовий строк 2 роки. Тобто суд застосував приписи ст. 75 КК України, як до основного, так і до додаткового покарання, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора в цій частині.

З огляду на те, що прокурор в апеляційній скарзі не заперечує призначений судом вид та розмір покарання за ч. 1 ст. 286 КК України і просить призначити таке ж покарання, яке призначив і суд першої інстанції, колегія суддів, не убачає підстав для її задоволення у цій частині.

Виходячи з наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а вирок суду першої інстанції на підставі ст. 414, ст. 420 КПК України підлягає скасуванню в частині застосування ст. 75, ст. 76 КК України щодо ОСОБА_6 із ухваленням апеляційним судом свого вироку.

Керуючись ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 420 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Вирок Ставищенського районного суду Київської області від 14 липня 2025 року, в частині застосування ст. 75, ст. 76 КК України щодо ОСОБА_6 скасувати.

В цій частині ухвалити новий вирок.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю 2 роки. Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок Ставищенського районного суду Київської області від 14 липня 2025 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України, залишити без зміни.

Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня його проголошення.

Судді:

__________________ _________________ ___________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3