Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №761/34988/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/34988/25 Головуючий в суді І інстанції Слободянюк П.Л.

Провадження № 33/824/3166/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Ясінської Ольги Яківни, яка представляє інтереси Координаційно-моніторингової митниці, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимолл» (Україна, 03124, місто Київ, провулок Радищева, будинок 3, офіс 220, код ЄДРПОУ 44197787), РНОКПП НОМЕР_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0053/UA126000/2025, складеного 24.04.2025 року головним державним інспектором відділу взаємної адміністративної допомоги Управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Координаційно-моніторингової митниці Ткаченком Євгеном Дмитровичем , вбачається, що директор ТОВ «Ексимолл» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів загальною вартістю 869 772, 51 грн, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, а саме інвойсу від 17.02.2025 року № FS/25/02/05, що містить неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, зупинено до звільнення останнього з військової служби.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Ясінська О.Я., яка представляє інтереси Координаційно-моніторингової митниці, 11 травня 2026 року подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу про порушення митних правил до Шевченківського районного суду міста Києва для розгляду справи по суті та прийняття рішення відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовувала тим, що Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено норм, які регулюють право або обов`язок суду зупиняти провадження у справі про порушення митних правил з підстав, вказаних у заяві представника ОСОБА_1 - адвоката Єфимченко І.В..

Зазначила, що справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки особа користується юридичною допомогою.

У судовому засіданні представниця Координаційно-моніторингової митниці - Ясінська О.Я., доводи апеляційної скарги підтримувала та просили задовольнити апеляційну скаргу. Надала пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Адвокат Єфимченко І.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала та просила залишити оскаржувану постанову без змін, оскільки суд першої інстанції при розгляді питання зупинення провадження застосував аналогію закону.

Заслухавши доповідь судді, думку представника Координаційно-моніторингової митниці - Ясінської О.Я., яка просила задовольнити апеляційну скаргу, думку захисниці ОСОБА_1 - адвоката Єфимченко І.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями Митного кодексу України та положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справах про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Зокрема, як встановлено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, у справах «Надточій проти України», «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини» та «Лутц проти Німеччини», справи про адміністративні правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру.

Відповідно до п. 3.4 Рішення КСУ №10-рп/2011 від 11.10.2011 року, з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках слід застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права кримінального процесуального законодавства.

Таким чином, у даному випадку доцільно буде застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві, а саме положення КПК України, які визначають порядок та умови зупинення судового провадження.

Також, законодавець визначив, що у разі коли положення законодавства про адміністративні правопорушення не регулюють або неоднозначно регулюють питання судового провадження, то застосовуються загальні (основні) засади (принципи) судочинства України, передбачені у ст.129 Конституції України, розділі I Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших нормативно-правових актах.

Отже, системний аналіз законів України і усталеної судової практики ЄСПЛ надає можливість при вирішенні питання про зупинення судового провадження у зв`язку з проходженням особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, військової служби, застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції інші норми закону, зокрема положення КПК України, які регламентують подібні відносини.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє і наразі.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі, якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності й обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 МО України від 29.08.2025 року № 3310 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 13.08.2025 по теперішній час (а.с. 117).

Таким чином на даний час ОСОБА_1 позбавлений можливості особисто приймати участь у розгляді справи, оскільки він перебуває на військовій службі.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (постанова ВП ВС від 12 листопада 2025 року).

ОСОБА_1 у зв`язку з поставленими перед ним завданнями на даний час не має можливості з об`єктивних причин виконувати та дотримуватись процесуальних прав та обов`язків, в тому числі приймати участь в судовому засіданні, в той час як в межах розгляду цієї справи з метою повного з`ясування всіх обставин справи, в тому числі з метою надання пояснень у справі, необхідною умовою є його особиста участь.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зупинення провадження по справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, відтак постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ясінської Ольги Яківни, яка представляє інтереси Координаційно-моніторингової митниці, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «11» червня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко