Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №600/4113/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: праці

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №600/4113/25-а

Суддя: Левицький Василь Костянтинович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Чернівці Справа № 600/4113/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 600/3598/24-а;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 600/3598/24-а.

В обґрунтування позову посилається на те, що на виконання рішення окружного адміністративного суду відповідачем були виплачені кошти (грошове забезпечення), з яких відрахований податок на доходи фізичних осіб без проведення відповідної компенсації. Також посилається на те, що військовий збір був відрахований у більшому розмірі, ніж встановлено.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Військова частина НОМЕР_1 (далі – відповідач) у відзиві на позовну заяву зазначала, що оскільки дохід позивача, який отриманий внаслідок виконання відповідачем рішення суду, не пов`язаний з виконанням обов`язків несення служби, сума такого доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, тобто без застосування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.05.2024 №434-ОС позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 14.05.2024.

На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 600/3598/24-а відповідач здійснив нарахування позивачу індексації грошового забезпечення на суму 343250,45 грн, що підтверджується розрахунками від 29.07.2025 № 430 та № 431 про нараховану індексацію.

Позивач у позові стверджує, що виплату грошового забезпечення відповідач здійснив з утриманням з нарахованої суми військового збору за ставкою 5%, про що зазначено у розрахунку індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №600/3598/24-a.

Позивач вважає протиправними дії відповідача по утриманню військового збору з нарахованого грошового забезпечення військовослужбовця за ставкою 5% від об`єкта нарахування, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (надалі - Порядок № 44).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.07.2025 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 600/3598/24-а відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі на суму 343250,45 грн, що підтверджується розрахунками від 29.07.2025 № 430 та № 431 про нараховану індексацію. Дослідженням розрахунків встановлено, що з суми 343250,45 грн, було відраховано 5% військового збору та 18% податку на доходи фізичних осіб.

Інформація про проведення позивачу компенсації сум військового збору в матеріалах справи відсутня і належними доказами не підтверджується.

Судом встановлено, що з суми виплати донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 600/3598/24-а відповідачем було утримано податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір.

Водночас, з виплатою позивачу грошового забезпечення (індексація грошового забезпечення на виконання рішення суду) йому також повинна була бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору, утриманого з грошового забезпечення.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.06.2018 у справі №812/1048/17 від 25.06.2020 у справі № 825/761/17.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації з військового збору з посиланням на те, що такі виплати відбулись на виконання рішення суду, тому такий дохід не пов`язаний з виконанням обов`язків несення служби, суд вважає безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата належних позивачу коштів сталась з вини відповідача, що встановлено рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 600/3598/24-а.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.

З огляду на викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Відтак, відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5 відсотки військового збору (5% замість 1,5%) з виплаченого грошового забезпечення позивача.

Оскільки відповідач доводи позивача належними доказами не спростував, позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи по суті відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності дій у спірних правовідносинах.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивач у даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 – 77, 90, 134, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 600/3598/24-а;

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію суми військового збору, утриманого з донарахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у справі № 600/3598/24-а, та повернути надлишково утриманий військовий збір (в розмірі 3,5%) з виплаченого грошового забезпечення.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач – військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя В.К. Левицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua