Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №600/1421/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1421/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно п. 6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення у 2020, 2021, 2022, 2023 роках в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 01.01.2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” з 01.01.2023 року та з урахуванням раніше здійснених виплат позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2020, 2021, 2022, 2023 роках відповідно;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно п. 7 розділу XXIV наказу Міністра оборони України №260 та п.14 наказу Міністра оборони України №260 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 року та з урахуванням раніше здійснених виплат позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках відповідно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п. 6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у 2020 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2020 році;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п. 6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у 2021 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2021 році;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п. 6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у 2022 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 01.01.2022 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2022 році;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п. 6 розділу XXIII наказу Міністра оборони України № 260, п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення у 2023 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” з 01.01.2023 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2023 році;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п. 7 розділу XXIV наказу Міністра оборони України №260 та п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно п. 7 розділу XXIV наказу Міністра оборони України №260 та п.14 наказу Міністра оборони України №260 виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у 2020-2023 роках відповідачем протиправно не розраховано грошову допомогу для оздоровлення в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Крім того, позивач вказує, що відповідачем також протиправно не виплачено матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідач подав заперечення проти позову та вказав, що грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачена у спірні періоди відповідно до чинних на той час бюджетних нормативів і наявного фінансування.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 03.04.2025 року адміністративний позов залишено без руху. 07.04.2025 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, шляхом подання уточнень до позовної заяви, у зв`язку із цим, судом відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Ухвалою суду від 01.05.2025 р. відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про передання адміністративної справи за підсудністю до іншого суду.

Ухвалою суду від 09.09.2025 р. клопотання позивача про збільшення позовних вимог повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 05.06.2026 р. витребувано у відповідача додаткові докази по справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач проходив у 2020-2023 роках військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

15.02.2025 р. позивач звернувся із заявою до відповідача щодо виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Однак, у листі від 26.03.2025 р. відповідач повідомив позивача про добровільне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 р. у справі №420/20063/24. (а.с. 11).

Матеріали справи містять копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 р. у справі №420/20063/24, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 р., відповідно до якого зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 року, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням вже виплачених сум.

На виконання ухвали суду від 05.06.2026 р. відповідачем надано інформацію та довідку від 09.06.2026 р., в якому повідомлено, що грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2020-2023 роках здійснювалась із застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 року. (а.с. 115).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25 березня 1992 року №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі – Закон №2011-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно з п. 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції станом на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.

Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін. Тобто, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 р. у справі №420/20063/24, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 р., зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 року по 19.05.2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 року, та провести виплату грошового забезпечення з урахуванням вже виплачених сум.

Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/20063/24 констатував, що грошове забезпечення позивача підлягає розрахунку з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на відповідний рік.

У даній справі є спірним є нарахування та виплата у 2020-2023 роках відповідачем грошової допомоги для оздоровлення в повному обсязі та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках. При цьому, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, у спірних періодах грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань нарахована та виплачена без урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд звертає увагу, що питання обрахунку грошової допомоги для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 року (далі – Порядок №260).

Відповідно до п. 1 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з абз. 1 п. 6 розділу XXIII Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до п. 1 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з абз. 1 та абз. 3 п. 7 Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно з п.14 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Таким чином, аналіз вказаних норм Порядку №260 дає підстави для висновків, що грошова допомоги для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань розраховуються з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, з урахуванням встановлених обставин в адміністративній справі №420/20063/24, грошова допомога для оздоровлення у період 2020 р. - 2023 р. та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у 2020 р. - 2021 р. підлягала нарахуванню позивачу з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи по суті суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не проведення перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

У зв`язку із вказаним, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, суд не вирішує питання про відшкодування вказаних судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення у 2020, 2021, 2022, 2023 роках в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 01.01.2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” з 01.01.2023 року та з урахуванням раніше здійснених виплат позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2020, 2021, 2022, 2023 роках відповідно.

3. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 року та з урахуванням раніше здійснених виплат позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020, 2021 роках відповідно.

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 відповідно до п. 6 розділу XXIII, п.14 розділу І Порядку №260 грошову допомогу для оздоровлення у 2020 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2020 році.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 відповідно до п. 6 розділу XXIII, п.14 розділу І Порядку №260 грошову допомогу для оздоровлення у 2021 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2021 році.

6. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 відповідно до п. 6 розділу XXIII, п.14 розділу І Порядку №260 грошову допомогу для оздоровлення у 2022 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 01.01.2022 року та з врахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2022 році.

7. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 відповідно до п. 6 розділу XXIII, п.14 розділу І Порядку №260 грошову допомогу для оздоровлення у 2023 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” з 01.01.2023 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення у 2023 році.

8. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 відповідно до п. 7 розділу XXIV, п.14 розділу І Порядку №260 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01.01.2020 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році.

9. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виплатити ОСОБА_1 відповідно до п. 7 розділу XXIV, п.14 розділу І Порядку №260 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році в повному обсязі з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01.01.2021 року та з урахуванням раніше здійсненої виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2021 році.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя Т.М. Брезіна