Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №560/364/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/364/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради щодо відмови у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

2. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни у відповідністю пункту 11 частини 2 статті 7 Закону №3551-XII.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку із продовженням групи інвалідності звернувся до відповідача з заявою про оформлення та видачу нового посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Відповідач всупереч вимог закону таких дій не вчинив та відмовив у задоволенні заяви.

До суду надійшов відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи зазначив, що посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни додане до позовної заяви, управлінням праці та соціального захисту населення не видавалось, надана копія була сформована в додатку "ДІЯ". Окрім того позивач звернувся із заявою про видачу йому посвідчення, не вказавши при цьому яке саме посвідчення він мав на увазі, додавши до заяви при цьому лише свою фотокартку та витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Зазначає, що інвалідність позивача настала внаслідок травми, отриманої при виконанні обов`язків військової служби, а саме, під час проходження ним військової служби у мирний час в 2003 році, що виключає можливість надання йому статусу саме інваліда війни.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 12.01.2026 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни, що підтверджується відповідним посвідченням від 13.11.2020.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19.11.2025 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності по причині захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби терміном до 01.12.2028.

У зв`язку із продовженням групи інвалідності, позивач звернувся до відповідача з заявою про оформлення та видачу нового посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни у зв`язку із встановленням ІІІ інвалідності та надав Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19.11.2025, де зазначено, що причиною інвалідності є травма пов`язана з виконанням службових обов`язків, встановлено третю групу інвалідності.

За результатом розгляду звернення, віповідач листом від 01.12.2025 №6593 та від 22.12.2025 №6902 рекомендувало позивачу звернутись за отриманням пенсійного посвідчення, як особі з інвалідністю до Пенсійного фонду України та надано відповідні роз`яснення щодо необхідного переліку документів для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечення, створення належних умов для їх життєзабезпечення, є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII).

Згідно зі статті 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 7 Закону №3551-XII визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18.11.2020 у справі №1140/2362/18 зазначив, що під час визначення права на встановлення статусу "інвалід війни" підлягає встановленню те, що по-перше: особа, яка претендує на встановлення такого статусу, є особою з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань. По-друге те, що такій особі встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2021 у справі №0540/9350/18 дійшов висновку, що визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до "осіб з інвалідністю внаслідок війни", є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Суд зазначив, що отримання ушкодження здоров`я під час проходження військової служби (пов`язаного з проходженням служби) та подальше встановлення інвалідності внаслідок такого ушкодження, не є достатньою підставою для надання статусу "особи з інвалідністю внаслідок війни". Визначальним є те, що таке ушкодження повинно бути пов`язане із безпосередньою участю у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Відтак, визначальним є встановлення того, чи пов`язана інвалідність позивача з виконанням обов`язків військової служби, поєднаним із безпосередньою участю у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Разом з тим, у частині 1 статті 7 Закону №3551-XII законодавцем вжито формулювання "до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання,... одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті,... або з участю в бойових діях у мирний час".

Зі змісту витягуз рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №130/25/7184/В від 19.11.2025 встановлено, що інвалідність позивача пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, однак травма отримана не під час бойових дій і не у зв`язку з воєнними діями, що виключає надання статусу інваліда війни.

Будь-які відомості і докази на підтвердження того, що позивач отримав поранення під час виконання обов`язків військової служби у зв`язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час, у матеріалах справи відсутні. Докази, які знаходяться у справі, підтверджують те, що інвалідність останнього "пов`язана із виконанням обов`язків військової служби", однак цього недостатньо для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Суд зазначає, що поняття "виконання обов`язків військової служби" та «виконання обов`язків із захисту Батьківщини чи участі в бойових діях на території інших держав" не є тотожними. Перша сфера обов`язків за своїм змістом є значно ширшою, а тому отримання поранення чи іншого ушкодження здоров`я навіть пов`язаного із виконанням службових обов`язків, не у кожному випадку є підставою для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Натомість, визначальної умовою для отримання такого статусу є пов`язаність причини інвалідності із захистом Батьківщини чи участю в бойових діях на території інших держав.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач дійшов правомірного висновку про те, що позивач не належить до осіб, які зазначені у пунктах 1, 2, 11 частини 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII, відтак відсутні підстави для підтвердження статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та продовження терміну дії посвідчення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Хмельницької міської ради - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 червня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського Підпілля, 32, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 03198563)

Головуючий суддя В.В. Матущак