Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №560/14655/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/14655/25

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з врахуванням уточнень, просить:

1. Визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.07.2025 №1078 в частині щодо призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 з 10.07.2024 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. Визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.07.2025 № 198 в частині щодо зарахування до списків особового складу частини та призначення рядового ОСОБА_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 , 11.07.2025 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, і вважається таким, що з 11.07.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2470 гривень на місяць, шпк «солдат».

3. Визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.09.2025 №275 в частині щодо зарахування військовослужбовця за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдата ОСОБА_1 , курсанта навчального взводу навчальної роти зведеного навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахованого розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.09.2025 №300/ПУ/3673/11/дск, у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 20.09.2025, до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, з 21.09.2025 на котлове забезпечення.

4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , 1987 року народження, та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у відповідності до п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", має відстрочку у строк до 06.08.2025. Однак, позивача було доставлено у ІНФОРМАЦІЯ_5 , де його було направлено для проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої останній визнаний придатним до військової служби та в подальшому призвано на військову службу під час мобілізації, звідки в подальшому призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 . Зауважує, що всупереч наданих документів про відстрочку, відповідачами були прийняті спірні накази, які на думку позивача, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що відповідно до поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_5 до в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 прибув у розпорядження військової частини НОМЕР_1 . Процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Просить відмовити у задоволенні позову.

Військова частина НОМЕР_2 надала відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає. Вказує, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.09.2025 №275 підставою для його прийняття було розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.09.2025 №300/ПУ/3673/П/дск, а також іменний список військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 від 19.09.2025 №1/8837. Отже, наказ командира військової частини НОМЕР_2 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини відповідає приписам пункту 30 і 32 Інструкції, оскільки зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини, є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 28.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у відповідачів.

Ухвалою від 06.12.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про заміну відповідача.

Ухвалою від 19.01.2026 суд ухвалив прийняти до свого провадження адміністративну справу. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 28.04.2026 суд залучив як співвідповідача у справі Військову частину НОМЕР_2 та залучив як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

09.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 з заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації як військовозобов`язаному, який має матір з інвалідністю ІІ групи.

10.07.2025 на засіданні комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (довідка від 10.07.2025 №3/828).

Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_8 на військову службу під час мобілізації 10.07.2025

Після проходження військово-лікарської комісії, за результатами якої громадянин ОСОБА_2 був визнаний придатним та згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.07.2025 №1078 та командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2025 №198 про призов на військову службу під час мобілізації був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації.

Надалі, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.09.2025 №275 про зарахування військовослужбовця за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдата ОСОБА_1 , курсанта навчального взводу навчальної роти зведеного навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахованого розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.09.2025 №300/ПУ/3673/11/дск, у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 20.09.2025, до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, з 21.09.2025 на котлове забезпечення.

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації та про зарахування до списків особового складу військової частини, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частиною 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За нормами частини 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Пунктом 12 частини 1 статті Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі Указ № 69/2022).

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Статтею 1 Закону "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Так, зокрема, відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів; процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Військовозобов`язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачено перелік підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно пункту 13 частини 1статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Згідно з частиною 7 статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 8 статті 23 Закону №3543-XII визначено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (далі - Положення №154) завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Як встановлено з матеріалів справи, 09.07.2025 від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_7 надійшла заява про оформлення відстрочки (вх.3/5321 від 09.07.2025).

10.07.2025 комісією для оформлення і надання відстрочок від призову на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_7 вирішено згідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" оформити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочку на строк дії відповідних законних підстав, але не більше ніж на 90 днів до 06.08.2025.

Згідно АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 станом на 10.07.2025 року не є порушником військового обліку.

Отже, на момент винесення наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, останній у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543- XII мав реалізоване право на відстрочку від призову на військову службу та не підлягав такому призову на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ.

Однак, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не було вжито жодних заходів для з`ясування обставин наявності у позивача на момент призову реалізованого права на відстрочку від призову на військову службу та/або перебування цього питання на вирішенні відповідної комісії ТЦК.

Суд зазначає, що, не зважаючи на те, що оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, і станом на час вирішення справи вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача, поряд із цим, суд вважає за можливим задовольнити вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.07.2025 №1078 в частині щодо призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 з 10.07.2024 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки під час розгляду цієї справи суд встановив, що на момент винесення наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації та до моменту зарахування до списків особового складу, останній у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII мав реалізоване право на відстрочку від призову на військову службу та не підлягав такому призову на підставі пункту 13 частини 1статті 23 Закону №3543-ХІІ.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.07.2025 №198 в частині щодо зарахування до списків особового складу частини та призначення рядового ОСОБА_1 на посаду та наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.09.2025 №275 в частині щодо зарахування військовослужбовця за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдата ОСОБА_1 , курсанта навчального взводу навчальної роти зведеного навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахованого розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06.09.2025 №300/ПУ/3673/11/дск, у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , з 20.09.2025, до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, з 21.09.2025 на котлове забезпечення, а ткож зобов`язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , 1987 року народження, та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто, для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.

Відповідно до пункту 2 розділу XII Інструкції №280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції №282 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Суд зазначає, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановив суд, внаслідок видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу від 10.07.2025 №1078 щодо призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 з 10.07.2024 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є протиправним в частині призову на військову службу ОСОБА_1 , останній був зарахований до списків особового складу Військової частин НОМЕР_1 .

Так, на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.07.2025 №198 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини та призначено рядового на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 , 11.07.2025 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення, і вважається таким, що з 11.07.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2470 гривень на місяць, шпк «солдат».

Тобто, з 11.07.2025 позивач є військовослужбовцем, проходить військову, виконує відповідні посадові обов`язки та отримує грошове забезпечення.

Таким чином, скасування наказу про зарахування його до списків військової частини не змінить у позивача правового статусу військовослужбовця, при цьому, такий наказ вичерпав свою дію.

Поряд з цим, оскільки суд встановив, що призов та мобілізація позивача здійснена протиправно, порушене право позивача підлягає відновленню.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею. Частиною другою цієї статті встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Подібні положення містить стаття 245 КАС України, яка врегульовує повноваження суду при вирішенні справи.

Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Тобто суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, захист прав здійснюється у разі їх порушення, і звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Тобто, рішення суду про задоволення позову повинно мати наслідком відновлення тих прав або інтересів, на порушення яких вказує позивач.

Разом з тим рішенням суду у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу, що хоча Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконний призов на військову службу під час мобілізації, проте проходження військової служби позивачем є безпосереднім наслідком від наказу при призов під час мобілізації на особливий період №1078 від 10.07.2025, який визнано судом протиправним, а тому з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення необхідно зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , 1987 року народження, та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.07.2025 №1078 в частині щодо призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 з 10.07.2024 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , 1987 року народження, та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 червня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 )

Третя особа:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 )

Головуючий суддя В.В. Матущак