Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №520/36552/23 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 червня 2026 року № 520/36552/23

Харківський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (пров. Золотий, буд. 4, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 33290649) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Комплекс з вивозу побутових відходів" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.09.2023 № 00294340708, яким до КП "КВПВ" застосовано штрафні санкції у сумі 1078036,15 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 № 00294340708 є протиправним та таким, що прийнято на підставі помилкових висновків контролюючого органу, у зв`язку з чим порушує права підприємства. Вказує на обставини порушення контролюючим органом положень п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України з огляду на винесення такого рішення через 104 робочих дні після складення акту перевірки від 27.04.2023 року №11563/20/32/РРО/33290649. Також зазначив, що у редакції Закону, чинній як на дату проведення перевірки, так і на дату складення акту перевірки, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачав звільнення від відповідальності за порушення вимог цього Закону у період дії воєнного стану, безвідносно до місця провадження господарської діяльності та дати вчинення такого правопорушення. У подальшому Законом України від 30.06.2023 року №3219-ІХ п.12 розділу ІІ було викладено у оновленій редакції, згідно із якою суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. Наголосив, що на позивача розповсюджується звільнення від відповідальності, оскільки останній розміщується в Харківській міській територіальній громаді, яка включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309. Крім того, вказав на обставини допущення дій, які відповідачем визнано порушенням, саме під час дії карантину.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, без виклику сторін в судове засідання, та запропоновано відповідачам надати відзиви на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

Представником відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що за результатами перевірки та на підставі складеного акту ГУ ДПС у Харківській області винесено ППР від 21.09.2023 № 00294340708. Вказує, що останнє прийнято і зв`язку із встановленням порушення п.п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №262/95ВР. Після внесення змін до вказаного Закону та з урахуванням обмежень, встановлених з урахуванням змін від 01.08.2023 року сума непроведених через РРО операцій за період з 18.05.2020 по 31.12.2021 склала 718759,77 грн, у зв`язку з чим до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п.1 ст. 17 Закону, товарів як за вчинене вперше та у розмірі 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими п.1 ст. 17 Закону, товарів за кожне наступне вчинене порушення. Також вказав на помилковість доводів позивача щодо наявності підстав для застосування п.14 розділу ІІ Закону №265, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 21.09.2023 року, тобто до 01.10.2023 року – дати, з якої суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог вказаного Закону. Наполіг на правомірності дій контролюючого органу стосовно винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення за порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону №265 не у строки, встановлені п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв`язку з діючим на той час мораторієм на застосування штрафних санкцій за вказане порушення, а також вказав на відсутність заперечень позивача стосовно факту встановленого перевіркою порушення.

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно доводів відповідача.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2023 ГУ ДПС в Харківській області на підставі наказу від 14.04.2023 №1475-п з метою здійснення контролю за дотриманням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №262/95ВР (далі – Закон № 265) проведено фактичну перевірку Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" за місцем провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою: пров. Золотий, 4, м. Харків, на підставі якої складено акт № 11563/20/32/РРО/33290649 від 28.04.2023.

Відповідно до висновків акту перевірки № 11563/20/32/РРО/33290649 від 28.04.2023 року під час проведення перевірки встановлено такі порушення:

- непроведення розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) при продажу послуг з поводження з побутовими відходами за період з 18.05.2020 по 25.04.2023 на загальну суму 846517,20 грн, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265;

- не надання платником податків посадовим особам ГУ ДПС в повному обсязі документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, що є порушенням п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

З наявної в матеріалах справи копії акту № 11563/20/32/РРО/33290649 від 28.04.2023 року вбачається, що головний бухгалтер підприємства позивача, у присутності якої проведено перевірку, зробила запис про те, що з першим пунктом порушення вона згодна, зауважень не має.

На підставі висновків акту перевірки № 11563/20/32/РРО/33290649 від 28.04.2023 року та у зв`язку з виявленими порушеннями контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 15.05.2023 року №00119420708, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України на підставі п. 121.1 121 Податкового кодексу України;

- від 21.09.2023 року №00294340708, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 078 036,15 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265 на підставі п.п. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та п.1 ст. 17 Закону №265.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №00294340708 останні розраховано так: 207,02*100% (вчинене вперше квитанція від 20.05.2020), 718552,75*150% (за період діяльності з 20.05.2020 по 31.12.2021 у зв`язку з прийняттям Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»).

Зі змісту поданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено доводи стосовно того, що відповідно до п. 12 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 265 в редакції до внесення змін Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

З урахуванням наведеної норми закону, як вважає відповідач, винесення відповідного податкового повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №00294340708 по акту перевірки № 11563/20/32/РРО/33290649 від 28.04.2023 року відтерміновано на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ винесено зміни до п. 12 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 265, у зв`язку із чим контролюючим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.09.2023 року №00294340708.

Позивач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2023 року №00294340708, скористався наявним у нього правом на адміністративне оскарження останнього шляхом направлення скарги до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 28.11.2023 року №35278/6/99-00-06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Положеннями п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.3 п. 62.1. ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється з місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства що укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно із п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Приписами п.81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична) підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, як проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п.86.8 статті 86 ПК України (редакція чинна і на момент складання акту перевірки і на момент прийняття ППР) податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265).

Розділ ІІ Закону №265 врегульовує питання порядку проведення розрахунків суб`єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов`язків, які висуваються законодавцем до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону №265, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Положеннями п. 1, 3 та 12 ст. 3 Закону №265 передбачено обов`язки для суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2)застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування;

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно із ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

З аналізу викладених вище норм слід дійти висновку про те, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що застосування до позивача штрафних санкцій згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням відбулось у зв`язку з встановленням під час проведення фактичної перевірки обставин непроведення розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій при продажу послуг з поводження з побутовими відходами за період з 18.05.2020 по 25.04.2023 на загальну суму 846517,20 грн.

Водночас, позовна заява не містить в собі жодних доводів або заперечень стосовно суті виявленого порушення або спростування наявності такого порушення.

Натомість, позивачем вказано на допущення відповідачем процедурних порушень в частині застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 3219) пункт 12 Розділу ІІ Закону № 265 було викладено у такій редакції: «Суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор". Цей закон набрав чинності 01.08.2023.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено доводи стосовно того, що після внесення змін до Закону №265 та з урахуванням обмежень, встановлених Законом №3219, сума непроведених через РРО операцій за період з 18.05.2020 по 31.12.2021 склала 718 759,77 грн.

Стосовно доводів представника позивача щодо порушення відповідачем положень п. 86.8 ст. 86 ПК України в частині винесення податкового повідомлення-рішення не у строк п`ятнадцять робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно п.52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу XX Перехідні положення ПК України період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до абз.3 п.102.1 статті 102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено, що з 19.12.2020 до 30.06.2023 на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Водночас, п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Натомість вищенаведеним Законом України внесено зміни до статті 102 ПК України шляхом доповнення її пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 по час розгляду судом цієї справи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 №3219-IX, який набув чинності 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.

Під час розгляду справи встановлено, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення допущені останнім у період з 18.05.2020 по 31.12.2021, а отже доводи представника позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Щодо наявності підстав для застосування до позивача в рамках спірних правовідносин п.14 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суд зазначає таке.

Згідно із п.14 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» починаючи з 1 жовтня 2023 року суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог цього Закону (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Харківська міська територіальна громада включена до вищевказаного Переліку (дата виникнення можливості бойових дій - 15.09.2022, дата припинення можливості бойових дій відсутня).

Суд враховує, що податковою адресою позивача є м. Харків, проте оскільки наведене порушення позивача відбулося у 2020-2021 роках, а відповідний Перелік територій затверджено лише у 2022 році, то положення п.14 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не підлягає до застосування в рамках спірних правовідносин.

Стосовно доводів представника позивача щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин п.52-1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2№, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, установлено з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Дію карантину, встановленого цією Постановою, в подальшому продовжено на всій території України згідно із постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020 (карантин діяв протягом періоду застосування штрафних санкцій, зокрема, до 31 грудня 2021 року).

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-IX від 17.03.2020.

Законом № 533-IX від 17.03.2020 доповнено підрозділ 10 розділу XX ПК України пунктом 52-1, згідно якого, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Законом № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, абзац четвертий пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України замінено шістьма новими абзацами такого змісту: «порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

-обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку».

Законом № 591-IX від 13.05.2020, який набрав чинності 29.05.2020, до абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України внесено зміни та в абзацах першому і одинадцятому пункту 52-1 слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Враховуючи викладені вище норми, суд доходить висновку про те, що допущені позивачем порушення Закону № 265 мали місце у період з 18.05.2020 по 31.12.2021, а отже у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій з огляду на встановлену пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України заборону на застосування штрафних санкцій у цей період - період дії карантину.

Водночас, суд зазначає, що п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, з урахуванням змін внесених Законом № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, визначено виключний перелік порушень вимог законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину та такі порушення визначені не лише на підставі ПК України, а і інших законів.

Однак, до переліку порушень вимог законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину, не відноситься вчинені позивачем порушення Закону № 265.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про протиправність застосування до Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" штрафних санкцій за порушення Закону № 265, що вчинені за період з 18.05.2020 по 31.12.2021 - в період дії карантину та в період дії заборони на застосування штрафних санкцій.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

З огляду на те, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, у суду наявні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (пров. Золотий, буд. 4, м. Харків, 61140, код ЄДРПОУ 33290649) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.09.2023 № 00294340708.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) на користь Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (пров. Золотий, буд. 4,м. Харків,61140, код ЄДРПОУ 33290649) сплачений судовий збір у сумі 12936 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн 43 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мороко А.С.