Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №420/40640/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40640/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити пені дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2025 року щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати п. 1.2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2025 № 171 в частині зарахування до списків особового складу частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він, будучи засудженим за тяжкі злочини, був виключений з військового обліку, що унеможливлює його мобілізацію під час дії воєнного стану. Незважаючи на цю обставину, відповідач протиправно з порушенням порядку призову, без належного проведення медичного обстеження поновив його на військовому обліку та призвав на військову службу під час мобілізації в особливий період. Позивач вважає, що незаконне доставляння його до територіального центру, внесення фіктивних записів про проходження ним військово-лікарської комісії та подальше направлення до військової частини відбулося з перевищенням повноважень відповідачів та грубим порушенням установлених процедур.

Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначено, що злочини, відповідальність за які передбачена ст.ст. 258, 301-1 Кримінального кодексу України, не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти основ національної безпеки, а Позивач підлягав мобілізації на загальних підставах. Крім того, вказує, що командир військової частини НОМЕР_2 не мав права не зарахувати позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 , адже отримав усі передбачені чинним законодавством документи та беззаперечні правові підстави для видання оспорюваного наказу.

Від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначено, що злочини, за які був засуджений Позивач (за ч. 2 ст. 258 та ч.1 ст. 301-1 КК України), належать відповідно до злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку і моралі, а не до злочинів проти основ національної безпеки. Тому вони не перешкоджають призову. У зв`язку з придатністю Позивача до служби та відсутністю підстав для відстрочки 13.06.2025 він був мобілізований, знятий з обліку та направлений до військової частини НОМЕР_1 .

Судом встановлені такі обставини по справі.

19.02.2016 року позивач був засуджений відповідно до вироку у справі №522/1074/16-к Суворовського районного суду м. Одеси за вчинення тяжких злочинів передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України - терористичний акт.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.06.2025 року позивач був призваний у Збройні Сили України під час мобілізації та направлений до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2025 року №171 ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятих відповідачами рішень, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до частин 1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII) : Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

взяття громадян на військовий облік;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч.2 ст.4 цього Закону № 2232-XII: Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього регулює стаття 37 Закону № 2232-XII.

Частина 6 ст.37 Закону № 2232-XII станом на час звільнення позивача від відбування покарання та на підставі якої він був виключений з військового обліку, встановлювала, що раніше засуджені особи до позбавлення волі за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів виключаються з обліку. Тобто ці особи не могли бути призвані на військову службу.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 2633-ІХ, який набув чинності 18.05.2024, внесені зміни в ст. 37 Закону № 2232-XII.

Так, відповідно до чинної редакції ч.1 ст.37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік підлягають серед інших - громадяни України, які прибули після відбування покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку.

Також ст.39 Закону № 2232-XII було доповнено частиною четвертою: На військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.

Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

З аналізу процитованих норм права випливає загальне правило: особи, засуджені до відбування покарання з випробуванням (іспитовим строком) можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації.

Разом з тим ч. 4 ст. 39 Закону № 2232-XII визначає також перелік винятків та чітко перелічує статті КК України та категорії злочинів, на які це правило не поширюється. Це означає, що особи, засуджені за зазначеними статтями не підлягають призову навіть у разі звільнення з випробуванням. Тобто держава свідомо обмежила можливість залучення до лав ЗСУ осіб, які вчинили злочини, в тому числі пов`язані з терористичною діяльністю (статті 258 258-6 КК України), навіть якщо суд визнав за можливе їхнє виправлення без реального відбування покарання.

Оскільки ст.258 КК України, за якою був засуджений позивач, входить в діапазон статей, перелічених в ч.4 ст.39 Закону № 2232-XII, суд робить висновок, що позивач не може бути призваний на військову службу за призовом під час мобілізації.

Отже доводи відповідача про те, що позивач підлягав мобілізації, оскільки злочини, відповідальність за які передбачена стст. 258, 301-1 Кримінального кодексу України, не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти основ національної безпеки, свідчать про невірне тлумачення відповідачем процитованих норм закону, тому суд їх відхиляє.

Беручи до уваги висновок суду про існування, встановленої Законом № 2232-XII заборони на призов позивача, суд вважає його достатнім для визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2025 року щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати п. 1.2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2025 № 171 в частині зарахування до списків особового складу частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_2 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення, які є похідними, належать до задоволення та їх задоволення є необхідним для припинення порушення законодавчо встановленої заборони.

Судовий збір розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись стст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) від 13.06.2025 року щодо призову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати п. 1.2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) від 13.06.2025 № 171 в частині зарахування до списків особового складу частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ), з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.