Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №380/5512/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 рокусправа № 380/5512/26

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), звернулися до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою від 31.03.2026 суддя роз`єднала позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в самостійні провадження.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу розглядаються в провадженні справи №380/5512/26.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за неналежне виконання службових обов`язків військової служби, порушення вимог законодавства, а також поданні рапорту для видання наказу про виплату щомісячної винагороди що призвело до неправомірної та безпідставної виплати додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям військової частин НОМЕР_5 та завдання прямої дійсної шкоди державі на загальну суму 117526998, 52 гривень, позивача як офіцера відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_5 (на той час тимчасово виконуючий обов`язки начальника відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_5 ), притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення – догану. Крім того командиру ВЧ НОМЕР_5 наказано забезпечити відшкодування збитків, завданих державі позивачем, внаслідок вчинення позивачем протиправних дій.

Позивач вважає, що спірний наказ є протиправним з тих підстав, що службове розслідування, призначене у військовій частині НОМЕР_1 , не може вважатися завершеним; що встановлення розміру завданої шкоди у ході службового розслідування було здійснено з порушенням встановленого законодавством порядку; під час проведення відповідачем службового розслідування, оформлено актом службового розслідування, в якому не зазначені дата його складання, реєстраційний індекс, який не затверджено командиром відповідача та в якому не зазначена загальна кількість аркушів додатків, не було дотримано вимог щодо всебічності, повноти та об`єктивності його проведення; позивачу не було доведено до відома факту та підстави проведення службового розслідування, факту призначення такого службового розслідування, не ознайомлено позивача про його права та обов`язки під час проведення службового розслідування, що призвело до усунення відповідачем позивача від практичної можливості реалізувати під час службового розслідування свої права, визначені законодавством; штучне усунення заступника начальника штабу ВЧ НОМЕР_6 капітана ОСОБА_3 від участі в проведенні службового розслідування. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 01.04.2026 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

Ухвалою суду від 08.06.2026 суд постановив залучити до участі у справі третю особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, військову частину НОМЕР_5 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з тих підстав, що службове розслідування проведено в суворому дотриманні та згідно із законодавством.

При цьому відповідач доводить, що з матеріалів службового розслідування видно, що старший лейтенант ОСОБА_1 (на той час лейтенант) займав посаду офіцера відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 та тимчасово виконував обов`язки начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 , в період охоплений службовим розслідуванням, підготовляв та подавав рапорти для видання наказів на виплату щомісячної додаткової винагороди від 03.12.2023 №5579 та погодджував накази командира військової частини НОМЕР_5 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 04.12.2023 № 605-АД, від 05.05.2024 №277-АД, що призвело до прямої дійсної шкоди внаслідок неправомірної та безпідставної виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, на суму 1 717 976, 19 гривень.

Підставою для проведення розслідування, як вказує відповідач, стали встановлені факти безпідставної виплати додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, виявлені за наслідками внутрішнього аудиту (аудиторський звіт від 20.12.2024 №526/34), що чітко зазначено в пункті 2 «Опис обставин вчиненого правопорушення» акту службового розслідування.

Також відповідач наголошує, що доводи позивача зводяться до неправильного тлумачення ним своїх службових повноважень та спроби уникнути встановленої законом персональної відповідальності.

На думку відповідача, з матеріалів службового розслідування видно, що спірне рішення (наказ) прийнято у межах повноважень командира військової частини НОМЕР_1 , з дотриманням вимог чинного законодавства, на підставі матеріалів службового розслідування та з урахуванням посадових (службових) обов`язків позивача. Порушень процедури проведення службового розслідування позивачем не доведено.

Просить у позові відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій ствердив про протиправність призначення та процедуру проведення службового розслідування та необґрунтованість його висновків, а відтак і спірного наказу. Просить позов задовольнити.

Від третьої особи надійшли пояснення, у яких третя особа вказала, що у військовій частині НОМЕР_5 , у вищевказаний період, аудит не проводився та Аудиторський звіт №535/31/5 від 31.08.2024 не складався. До матеріалів службового розслідування Аудиторський звіт №535/31/5 від 31.08.2024 не додавався. Враховуючи вищевказане, неможливо оцінити правомірність дій сторін в цій частині та надати аргументовані пояснення.

Також третя особа повідомила, що враховуючи досудове розслідування та триваючий Моніторинг врахування рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту, не можна вважати остаточною та доведеною наявність шкоди завданої державі до завершення з`ясування всіх обставин під час Моніторингу та під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. В разі підтвердження наявності матеріальної шкоди державі та визначення винних осіб, військова частина вирішить питання відшкодування шкоди в порядку, встановленому п.5 статті 10 закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», шляхом подачі цивільного позову.

Інші заяви по суті спору сторони до суду не надходили.

Суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 на посадах:

- з 06 квітня 2022 року до 06 червня 2022 року – водія автомобільного взводу автомобільної роти управління, з 06 червня 2022 року до 19 серпня 2022 року відповідального виконавця відділення персоналу штабу управління, з 19 серпня 2022 року до 26 грудня 2022 року - начальника групи штабних машин інформаційно телекомунікаційного вузла управління, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_8 , виданого 17 серпня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- з 26 грудня 2022 року до 04 листопада 2024 року - офіцера відділення персоналу штабу управління, з 04 листопада 2024 року до 20 грудня 2024 року старшого офіцера відділення персоналу штабу управління, з 20 грудня 2024 року до дня звернення до суду з позовом -начальника відділення рекрутингу штабу управління, що підтверджується посвідченням офіцера НОМЕР_9 , виданого 12 травня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_5 .

Командиром військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування наказом від 12 листопада 2025 року № 381/агд «Про призначення службового розслідування відносно посадових осіб військової частини НОМЕР_5 », (далі також Наказ № 381/агд), термін проведення якого наказом від 09 грудня 2025 року № 425/агд командира військової частини НОМЕР_1 «Про продовження термінів проведення службового розслідування» продовжено до 12 січня 2026 року (далі також Наказ № 425/агд)

За неналежне виконання своїх службових обов`язків військової служби, порушення вимог абзаців 2, 3, 5, 8 статті 11, 16, 58, 59 СВС ЗСУ , статті 1 абзаців 1, 2, 6 статті 4 ДС ЗСУ, абзацу 3 пункту 11 Постанови КМУ № 168, абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 2.8.20.5, 2.8.20.7 Інструкції № 124, Закону № 160-ІХ , пунктів 1.3., 2.8.19, що виразилось у внутрішньому погодженні наказів командира ВЧ НОМЕР_5 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 04.12.2023 № 605-АД, 05.05.2024 № 277-АД, (далі-Накази № 605-АД, № 277-АД), а також поданні рапорту для видання наказу про виплату щомісячної винагороди від 03.12.2023 № 5579, (далі також Рапорт № 5579), що призвело до неправомірної та безпідставної виплати додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям військової частин НОМЕР_5 та завдання прямої дійсної шкоди державі на загальну суму 117526998, 52 гривень, лейтенанта ОСОБА_1 , як офіцера відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 (на той час тимчасово виконуючий обов`язки начальника відділення персоналу штабу ВЧ НОМЕР_5 ), відповідно до пункту “б” статті 48 , статей 55, 86, 87 ДС ЗСУ, наказано притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення – догану (пункт 15 Наказу № 26/од);

командиру військової частини НОМЕР_5 наказано забезпечити відшкодування збитків завданих державі у відповідності до вимог статей 2, 3, 4, 6, 8, 10 та 13 Закону № 160-ІХ із ОСОБА_1 пряму дійсну шкоду, завдану державі, в сумі 1717976,19 грн (один мільйон сімсот сімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість гривень 19 копійок) (абзац п`ятий пункту 51 Наказу № 26/од).

Позивач, вважаючи спірний Наказ № 26/од від 06.02.2026 в частині пункту 15, абзацу п`ятого пункту 51 Наказу № 26/од протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX (далі також Закон №160-IX), порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.

Порядок проведення службового розслідування в ЗС України регламентовано Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом від 21 листопада 2017 року № 608 Міністерства оборони України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі також Порядок № 608).

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року

№ 551-XIV (далі також Дисциплінарний статут, Закон № 551-XIV).

Як встановив суд, командиром військової частини НОМЕР_1 призначено службове розслідування наказом від 12 листопада 2025 року № 381/агд «Про призначення службового розслідування відносно посадових осіб військової частини НОМЕР_5 », (далі також службове розслідування та Наказ № 381/агд), термін проведення якого наказом від 09 грудня 2025 року № 425/агд командира військової частини НОМЕР_1 «Про продовження термінів проведення службового розслідування» продовжено до 12 січня 2026 року (далі також Наказ № 425/агд).

Це службове розслідування оформлено актом службового розслідування.

Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІV цього ж Порядку особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

Пунктом 3 Розділу IV Порядку № 608 передбачено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави проведення службового розслідування;

бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування;

відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;

з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;

порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;

ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, відповідачем не було доведено до відома позивача обставин та підстави проведення службового розслідування, обставин призначення службового розслідування, а також не ознайомлено позивача про його правами та обов`язками під час проведення службового розслідування.

Суд наголошує, що ознайомлення особи, щодо якої проводиться службове розслідування з його правами та обов`язками є гарантією дотримання права на захист, об`єктивності, неупередженості проведення службового розслідування та обґрунтованості його висновків.

Суд вважає, що допущені відповідачем порушення є порушеннями процедури проведення службового розслідування, а також у сукупності з іншими обставинами, встановленими судом, - такими, що вплинули на законність спірного наказу.

Щодо твердження позивача, що службове розслідування не можна вважати завершеним, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 Наказу № 381/агд голові комісії було наказано командиром військової частини НОМЕР_1 організувати проведення службового розслідування та подати акт та матеріали службового розслідування встановленим порядком для прийняття рішення в термін до 16:00 10 грудня 2025 року, а пунктом 2 Наказу № 425/ агд термін для подання акту службового розслідування було визначено до 16.00 12 січня 2026 року.

Згідно з пунктом 86 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Таке ж положення передбачено пунктом 13 Розділу ІІІ Порядку №608.

Відповідно до п. 3.9.1 глави 3.9 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом від 31 січня 2024 року № 40 Головнокомандувача Збройних Сил України, (далі також Інструкція № 40), реєстрація документів в електронній та паперовій формах (далі - документи) усіх категорій полягає у створенні запису облікових даних про документ та оформленні РМК в електронній формі у СЕДО із зазначенням обов`язкових реквізитів, за допомогою яких фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у РМК необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, моніторингу стану виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації. Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення. Документи тимчасового зберігання, отримані по СЕВ ОВВ, реєструються виключно в електронній формі. Подавати на розгляд командиру (керівнику) незареєстровані документи забороняється.

Відповідно до підпункту 2.8.5.3 пункту 2.8.5 глави 2.8 Інструкції № 40, акт має такі обов`язкові реквізити: назва організації; назва виду документа (АКТ); дата, реєстраційний номер (індекс); місце складання; заголовок до тексту; гриф затвердження; текст; підпис укладачів (із зазначенням їх посад і за необхідності місця роботи); позначка про наявність додатка; позначка про контроль; позначка про виконання й надіслання його до справи.

Як встановив суд, на Акті службового розслідування, усупереч зазначеній нормі, відсутній реєстраційний номер (індекс), місце складання його складення, гриф затвердження, що підтверджує аргументи позивача, що обставина створення акту службового розслідування є недоведеною.

Відповідно до частин 2, 3статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно з частиною 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до пункту 3.12 національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», юридична сила (службового документа) визначається як властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснення правового регулювання і (або) управлінських функцій

Отже, оскільки Акт службового розслідування №26/од від 06 лютого 2026 року станом на дату його видання не був зареєстрованим у стройовій частині відділення персоналу штабу відповідача, отже не набрав юридичної сили, тому службове розслідування, призначене відповідачем Наказом № 381/агд і термін проведення якого Наказом № 425/агд продовжено до 12 січня 2026 року, не було завершеним.

Зазначене є підставою для висновку про протиправність спірного Наказу № 26/од, яким позивача притягнуто до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Щодо встановлення розміру завданої позивачем матеріальної шкоди відповідно до акта службового розслідування, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 160-IX, розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Відповідно до частини 6 статті 8 Закону № 160-IX за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Як встановив суд, то відповідач усупереч зазначеним нормам не додав ні довідки про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини НОМЕР_5 , ані акту оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності, що підтверджується.

Розрахунки переплати грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 за період з березня 2023 року по квітень 2024 року та Розрахунок переплати грошової винагороди посадовими особами ВЧ НОМЕР_5 за період з березня 2023 по квітень 2024 року, відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_5 , складені старшим офіцером фінансово-економічної служби відповідача підполковником ОСОБА_4 , не є ні довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди, ані актом оцінки збитків.

Тобто означені документи, які позивач використав для розрахунку завданої позивачем матеріальної шкоди, не передбачені абзацом другим ч. 6 ст. 8 Закону № 160-IX, тому суд не розглядає їх як такі, що є належними для обґрунтування завданої позивачем матеріальної шкоди.

Стосовно особи, яка підписувала вказані документи, а саме, ОСОБА_5 , то відповідач не подав до суду доказів того, що означена особа відповідає кваліфікаційним характеристикам, що визначені частиною 6 статті 8 Закону № 160-IX

Отже, суд констатує про порушення порядку встановлення розміру завданої позивачем шкоди, що відповідно впливає на визначення такого розміру, а відтак - на об`єктивність розслідування обставин вчиненого правопорушення стосовно встановлення розміру завданої шкоди.

Таким чином, Розрахунки переплати грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 за період з березня 2023 року по квітень 2024 року та Розрахунок переплати грошової винагороди посадовими особами ВЧ НОМЕР_5 за період з березня 2023 по квітень 2024 року відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_5 не є підставою для притягнення позивача до дисциплінарної і матеріальної відповідальності.

Щодо недотримання під час проведення службового розслідування вимог п. 8 розділу III, абзацу другого п. 1 розділу IV Порядку № 608 про його всебічність, повноту та об`єктивність, то суд зазначає таке.

Як вже зазначав суд, відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІV цього ж Порядку особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;

розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.

У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.

В пунктах 4.15, 5.16 акту службового розслідування та пункті 15 Наказу № 26/ од стосовно ОСОБА_1 , стверджується про порушення ним статті 16 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, яка визначає, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, водночас в ході службового розслідування не було отримано від ВЧ НОМЕР_5 копій функціональних обов`язків за посадою начальника відділення персоналу штабу управління, обов`язки якої тимчасово виконував ОСОБА_1 , для визначення обсягу його дискреційних повноважень за цією посадою при:

внутрішньому погодженні у військовій частині НОМЕР_5 ОСОБА_6 - проєкту Наказів № 605-АД, № 277-АД;

поданні у військовій частині НОМЕР_5 ОСОБА_6 - Рапорту № 5579.

Разом з тим, незважаючи на те, що стаття 16 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України покладає на військовослужбовця обов`язок виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, відповідач, при проведенні службового розслідування не отримав і не долучив копій функціональних обов`язків позивача до акту службового розслідування на підставі якого щодо позивача прийнято спірний наказ.

Також, за змістом розділу 6 Акта службового розслідування «До акту службового розслідування додаю» передбачено додання до акта:

витягів (з дотриманням режиму таємності) з бойового розпорядження від 12.10.2022 № 675т ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яким визначено розгортання основного командного пункту ВЧ НОМЕР_5 в АДРЕСА_5 , надалі - БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 12.10.2022, та бойового розпорядженні від 16.10.2022 № 715т ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яким визначено ВЧ НОМЕР_5 передній край по рубежах та інші бойові задачі у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території Харківської області ХХХХ району, надалі - БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16.10.2022, які виконувала ВЧ НОМЕР_5 у період з березня 2023 року по квітень 2024 року у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та в яких відсутня термінологія «другий ешелон оборони», застосована в Акті;

копії Наказів № 605-АД, № 277-АД, з відмітками про їх внутрішнє погодження у ВЧ НОМЕР_5 відповідними службовими особами, в тому числі ОСОБА_6 , як тимчасово виконуючим обов`язки начальника відділення персоналу штабу управління, хоча за порушення у їх погодженні ОСОБА_7 пунктом 15 Наказу № 26/од притягнуто до дисциплінарної відповідальності та абзацом п`ятим пункту 51 Наказу № 26/од наказано командиру ВЧ НОМЕР_5 притягнути його до матеріальної відповідальності;

копії Рапорту № 5579, хоча за його подання ОСОБА_7 пунктом Наказу № 26/од притягнуто до дисциплінарної відповідальності та абзацом п`ятим пункту 51 Наказу № 26/од наказано командиру ВЧ НОМЕР_5 притягнути його до матеріальної відповідальності.

Водночас, суд встановив, що відповідач не отримав у ході службового розслідування витягів з БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 12.10.2022 та БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16.10.2022, а також копій Наказів № 247-АД, № 250-АД, № 400-АД, № 453-АД, № 512- АД, № 567-АД, № 2-АД, № 58-АД, № 113-АД, № 197-АД, з відмітками про їх внутрішнє погодження у військовій частині НОМЕР_5 ОСОБА_6 , а також копії Рапорту № 5579, який подано у військовій частині НОМЕР_5 ОСОБА_6 , і не долучив означених документів до акта службового розслідування, на підставі якого стосовно ОСОБА_7 відповідач прийняв спірний Наказ № 26/од.

Як же зазначалося судом, з матеріалів службового розслідування видно, що позивач займав посаду офіцера відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 та тимчасово виконував обов`язки начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 , в період охоплений службовим розслідуванням, підготовив та подав рапорт для видання наказу на виплату щомісячної додаткової винагороди від 03 грудня 2023 року № 5579, та погодив накази командира військової частини НОМЕР_5 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 » від 04 грудня 2023 року № 605-АД, від 05 травня 2024 року № 277-АД, що призвело до прямої дійсної шкоди внаслідок неправомірної та безпідставної виплати військовослужбовцям військової частини НОМЕР_5 додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, на суму 1 717 976, 19 гривень.

Водночас функціональними обов`язками начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 , які затверджені 01 січня 2024 року командиром військової частини НОМЕР_5 , не покладено на начальника відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 обов`язку погодження проєкту наказу як на предмет відповідності його вимогам законодавства, так і на предмет відповідності розмірів додаткової винагороди вимогам керівних документів, що регламентують її виплату, що не було враховано під час проведення службового розслідування, а відтак це додатково підтверджує аргументи позивача про порушення вимог пункту 8 розділу III, абзацу 2 пункту 1 розділу IV Порядку № 608 щодо всебічності, повноти та об`єктивності службового розслідування.

Також під час службового розслідування відповідач не урахував вимог власної телеграми від 24 червня 2022 року вих. № 1454/15/69, пунктом 2 якої визначено, що візування (погодження) проєктів наказів про виплату додаткової винагороди на предмет відповідності його вимогам законодавства покладено на начальника юридичного органу, а на предмет відповідності розмірів додаткової винагороди вимогам керівних документів, що регламентують її виплату - на начальника фінансово-економічного органу, на підставі чого суд висновує про порушення вимог пункту 8 розділу III, абзацу 2 пункту 1 розділу IV Порядку № 608 щодо всебічності, повноти та об`єктивності службового розслідування.

Як встановив суд, позивач не виконував функціональних обов`язків осіб, відповідальних за погодження проєктів наказів про виплату додаткової винагороди на предмет відповідності його вимогам законодавства.

Однак вказана обставина відповідачем не досліджувалася.

Поза увагою суду не може залишитися та обставина, що під час оформлення у військовій частині НОМЕР_5 рапортів і проєктів наказів про виплату додаткової винагороди було ураховано роз`яснення від 31 березня 2023 року № 220/3161 Міністерства оборони України, відповідно до яких якщо управління бригади під час наступу (оборони) опинилося в першому ешелоні наступу (оборони) на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань першого ешелону наступу (оборони) до батальйону включно, то виплата додаткової винагороди військовослужбовцям цього управління здійснюється в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях, що також додатково підтверджує порушення відповідачем вимог пункту 8 розділу III, абзацу 2 пункту 1 розділу IV Порядку № 608 щодо всебічності, повноти та об`єктивності службового розслідування.

Таким чином, суд констатує про прийняття спірного наказу без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Щодо тверджень позивача про штучне усунення заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_6 капітана ОСОБА_3 від участі в проведенні службового розслідування, то суд не знаходить підстав для висновку, що участь і роль капітана ОСОБА_3 вплинула б на законність проведення цього службового розслідування.

Щодо покликань відповідача на Наказ від 29.10.2025 № 115 та Аудиторський звіт від 31.08.2024, як на підставу для призначення Наказом від № 381/агд службового розслідування щодо посадових осіб ВЧ НОМЕР_5 , з метою встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб в неналежних виплатах додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану з розрахунку 100 000 гривень на місяць, що виконували завдання в другому ешелоні оборони, а також на відповідність такого призначення вимогам статті 85 Дисциплінарного статут ЗС України і Порядку № 608, то суд зазначає, що урахуванням неподання комісією на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 разом з Актом службового розслідування копій Наказу від 29.10.2025 № 115 та Аудиторського звіту від 31.08.2024, то відповідач як суб`єкт владних повноважень не може покликатися на докази, які не були покладені в основу спірного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому суд ураховує висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 77 КАС України, викладені у постановах від 28 січня 2019 року у справі № 810/3733/17, від 18 лютого 2019 року у справі № 802/320/18-а, від 19 березня 2019 року у справі № 813/4990/17, від 14 травня 2019 року у справі № 813/1007/13-а, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/27148/15, від 14 листопада 2019 року у справі № 826/24488/15, від 06 лютого 2020 року у справі № 826/8141/17, від 09 лютого 2021 року у справі № 340/249/19, від 20 травня 2021 року у справі № 820/2771/17, від 09 лютого 2021 року у справі № 340/249/19.

Щодо покликання відповідача на Аудиторський звіт від 31.08.2024 як на одну з підстав призначення службового розслідування та твердження позивача про неможливість накладення дисциплінарного стягнення через сплив строку з моменту виявлення відповідного порушення то суд не надає оцінку міркуванням позивача про відповідні обставини, викладеним у його відповіді на відзив, оскільки такі не були підставою позову. Крім того, як встановив суд, до матеріалів службового розслідування Аудиторський звіт №535/31/5 від 31.08.2024 не додавався.

Стосовно клопотання позивача про витребування доказів, поданого разом з позовною заявою, то суд зазначає, що копію наказу №26/од відповідач подав до суду разом із відзивом. Стосовно витребування супровідного листа до акту, котрий би міг підтвердити спосіб надсилання такого військовою частиною НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_5 , а відтак про неможливість додання до нього диску DVD-RV з інвентарним номером 546, то відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій в частині зазначеної обставини.

Враховуючи зазначене, висновки, викладені відповідачем в акті службового розслідування про порушення позивачем військової дисципліни, внаслідок чого завдано державі матеріальну шкоду є необґрунтовані. Як наслідок, неправомірним та таким, що не відповідає критеріям правомірності рішень, дій чи бездіяльності, що визначені частиною 2 статті 2 КАС України є спірний наказ в частині, що стосується позивача.

Тому спірний наказ підлягає скасуванню.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а позов такими, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 15 (п`ятнадцять), абзац п`ятий пункту 51 (п`ятдесят один) Наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» від 06 лютого 2026 № 26/од .

Судові витрати не розподіляти.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.06.2026.

Суддя Лунь З.І.