Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №380/16918/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 рокусправа № 380/16918/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), грошової допомоги на оздоровлення за період з квітня 2022 року по липень 2023 року, які здійснено без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Закону України “Про державний бюджет на 2022 рік”, Закону України “Про державний бюджет на 2023 рік” та без належного здійснення індексації грошового забезпечення встановленого Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), грошової допомоги на оздоровлення за період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року, які здійснено без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Закону України “Про державний бюджет на 2023 рік”, Закону України “Про державний бюджет на 2024 рік” та без належного здійснення індексації грошового забезпечення встановленого Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, за період з квітня 2022 року по липень 2023 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, з урахуванням раніше виплачених сум та зі здійсненням відповідної індексації згідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, за період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, з урахуванням раніше виплачених сум та зі здійсненням відповідної індексації згідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислено грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, суми індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення відповідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік, суми індексації грошового забезпечення відповідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення суми індексації грошового забезпечення відповідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, та з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік без індексації грошового забезпечення відповідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення відповідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в загальній кількості за період 2023 - 2024 р.р. 28 днів; компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік (а саме за невикористаних 10 днів) та 2024 рік, здійснену без індексації грошового забезпечення відповідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в загальній кількості за період 2023 - 2024 р.р. 28 днів, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік (а саме за невикористаних 10 днів) та 2024 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення відповідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо утримання з доходів ОСОБА_1 військового збору за період безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, а саме з 07.05.2022 по 25.08.2022 та з 02.09.2022 по 31.12.2022;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити суму утриманого з грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору за період безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, а саме з 07.05.2022 по 25.08.2022 та з 02.09.2022 по 31.12.2022.

Ухвалою від 20.08.2026 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін. Також, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 з 09.04.2022 по 23.10.2024. Військова частина НОМЕР_2 із квітня 2022 року по липень 2023 року перебувала на забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_2 та з серпня 2023 року перебуває на забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ). Відповідно до інформації отриманої з довідок наданих Військовою частиною НОМЕР_2 від 23.06.2025 № 1797 та ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.07.2025 № 1159/13/1885, позивачу достеменно стало відомо про неповне нарахування йому відповідачами грошового забезпечення, а також про незаконне утримання з позивача військового збору, під час його перебування на військовій службі та участі у заходах необхідних для відсічі збройної агресії рф на території України.

Зазначає, що у період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року грошове забезпечення позивача нараховано та виплачено відповідачем із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Вважає, що відповідач протиправно здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення у зменшеному розмірі.

Також вказує, що з 01.01.2024 року дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була відновлена, а тому відсутність нарахування будь-яких сум індексації у період з січня 2024 року по липень 2024 року є протиправною бездіяльністю Відповідача-1. Згідно з вимогами чинного законодавства ОСОБА_1 повинно було бути нараховано й виплачено індексацію грошового забезпечення за вищевказаний період із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) грудня 2023 року. Разом з тим, позивач вказує, що у межах цього адміністративного провадження також заявляється вимога щодо перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік, як це передбачено чинною редакцією Постанови КМУ № 704. У зв`язку з цим, виникає потреба у належному перерахунку всіх складових грошового забезпечення, похідних від посадового окладу, в тому числі - індексації. Окрім цього, звертає увагу, що при розрахунку виплати грошової допомоги на оздоровлення, що була здійснена у травні 2024 року відповідно до інформаційної довідки № 1338 від 21.06.2025 року про нараховане грошове забезпечення та інші одноразові виплати, до її складу Відповідач -1 не включив індексацію грошового забезпечення, оскільки індексація на оклад позивача в 2024 році до травня місяця не нараховувалась взагалі.

Загальна кількість невикористаних днів щорічних основної та додаткової відпусток, за які позивач має право на компенсацію, складає 30 днів за 2022 рік, 10 днів за 2023 рік, 30 днів за 2024 рік (щорічна основна відпустка), а також 14 днів за 2023 рік і 14 днів за 2024 рік (додаткова відпустка як учасника бойових дій). Отже, позивач на законних підставах має право на виплати грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки, оскільки відповідні права не були ним реалізовані під час служби, а тому підлягають грошовому відшкодуванню в порядку, передбаченому Законом.

Згідно із архівними відомостями від 15.07.2025 № 1159/13/1885, що видані ІНФОРМАЦІЯ_4 та інформаційною довідкою про нараховане грошове забезпечення та інші одноразові виплати, в тому числі додаткова винагорода згідно ПКМУ від 28.02.202 року № 168 видана Військовою частиною НОМЕР_2 від 21.06.2025 № 1338 у періоди з 03.04.2024 року по 29.04.2024 Відповідачем-1 та Відповідачем-2 здійснювалось відрахування військового збору.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав відзив на позовну заяву від 03.09.2025 (вх. № 71220), у якому зазначає, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Скасування в судовому порядку пункту 6 Постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку грошового забезпечення для діючих військовослужбовців. Згідно архівних відомостей ОСОБА_1 про нараховане та виплачене грошове забезпечення з січня по грудень 2022 року (пункт 10) та з січня по грудень 2023 року (пункт 9) , йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з травня 2022 року (виплата грошового забезпечення за квітень 2022 року) по січень 2023 року ( виплата грошового забезпечення за грудень 2022 року). Відповідно до пункту 3 Перехідних положень Закону України « Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік, а отже індексація грошового забезпечення починаючи з 1 січня по 31 грудня 2023 року не проводилась та не виплачувалась, як це було передбачено Законом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 одноразова грошова допомога для оздоровлення була виплачена позивачу у серпні 2022 року та у квітні 2023 року в повному обсязі, у зв`язку з чим перерахунку не підлягає. Включення індексації грошових доходів, яка не є видом грошового забезпечення, до складових, з яких розраховується одноразова грошова допомога для оздоровлення Законом і наказом не передбачені, у зв`язку з чим дана позовна вимога є безпідставною.

Законом та наказом, які регулюють питання виплати військовослужбовцям компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової (у даному випадку як учаснику бойових дій) відпусток передбачено, що така компенсація, в тому числі за минулі роки, виплачується у рік звільнення у випадках, якщо військовослужбовець звільняється з військової служби за таких підстав: за віком, за станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. У інших випадках виплата компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки не передбачена. Позивач не звільняється з підстав, визначених ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз. 1, 2 п. 3 розділу XXХІ Порядку 260, які передбачають виплату компенсації за невикористані відпустки для даної категорії військовослужбовців. Наказ виданий у жовтні 2024 року, коли військова частина НОМЕР_2 , де позивач проходив військову службу, вже не перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших наказів, які б засвідчили, що позивача було звільнено з лав ЗСУ та виключено зі списків особового складу військової частини на час перебування її на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з підстав, коли передбачено виплату грошової компенсації за невикористані дні відпусток, позивачем не надано. Враховуючи наведене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані у 2022 році дні щорічної основної та додаткової відпусток з урахуванням індексації є безпідставними.

Також вказує, що позовна вимога про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити суми утриманого з грошового забезпечення позивача військового збору за період з 07.05.22 по 08.07.2022 є безпідставною, оскільки податкова пільга щодо звільнення від сплати військового збору осіб, визначених Законом 2308 до 09.07.2023 не була передбачена. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Військової частини НОМЕР_1 , подав відзив на позовну заяву від 05.09.2025 (вх. № 71515), у якому зазначає, що Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які проходять службу грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про розміри грошового забезпечення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", інших рішень Уряду щодо підвищення розмірів грошового забезпечення після 2018 року не приймалося.

Вказує, що компенсація за невикористані щорічні відпустки та інші види відпусток можливе лише під час звільнення військовослужбовця з військової служби. Як вбачається із матеріалів справи, військовослужбовець ОСОБА_1 23.10.2024 не звільнявся з військової служби ,а призначався на іншу посаду в іншу частину. Тому, станом на 23.10.2024, на момент переміщення, у позивача було відсутнє право на отримання компенсації за невикористані відпустки. Просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа письмових пояснень з приводу предмету спору не надала.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 09.04.2022 по 23.10.2024.

Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 23.10.2024 № 297 старшого сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що 23.10.2024 справи та посаду здав і вибув до нового місяця служби.

Грошове забезпечення (надбавки за особливості військової служби, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), грошова допомога на оздоровлення позивача з квітня 2022 року по жовтень 2024 року нараховані та виплачені відповідачем із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року.

Позивач вважає, що під час проходження військової служби відповідач з порушенням норм законодавства здійснював нарахування та виплату йому грошового забезпечення, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі – Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Щодо зобов`язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, суд зазначає таке.

Пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704) в редакції чинній на день її прийняття, визначав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з приміткою 1 додатку 1 Постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103) внесено зміни до Постанови № 704. Зокрема, п. 4 був викладений в новій редакції, який установлював розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Тобто згідно з внесеними змінами розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення, став розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018, який був сталою незмінною величиною. При цьому мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовувалася взагалі.

Шостий апеляційний адміністративний суд 29.01.2020 своєю постановою у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та скасував пункт 6 Постанови № 103, який вносив зміни в п. 4 Постанови № 704.

Відтак, з 29.01.2020 (дня набрання законної сили рішенням суд у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Як наслідок з 29.01.2020 розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021рік” і становить 2270,00 грн.

Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” і становить 2481,00 грн.

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” і становить 2684,00 грн.

Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і становить 3028,00 грн.

У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 (далі Постанова № 481) скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Офіційний вісник України, 2018 р., №20, ст. 662).

Пунктом 2 Постанови № 481 внесено зміну до пункту 4 Постанови № 704 та викладено абзац перший в такій редакції:

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Однак за змістом правового висновку, відображеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 № 520/5814/24:

“ 45. Отже, з огляду на визначені в частинні третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

46. При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

47. Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

48. Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин…

62. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481 та сформувати наступний:

до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн”.

Тому, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідачів щодо застосування у період з квітня 2022 року по жовтень 2024 року з розрахункової величини, при розрахунку грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

На підставі викладених вище висновків Верховного Суду, суд висновує, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 є підстави для здійснення перерахунку позивачу грошового забезпечення за період з квітня 2022 року по липень 2023 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 з множенням на відповідні тарифні коефіцієнти та у Військової частини НОМЕР_1 є підстави для здійснення перерахунку позивачу грошового забезпечення за період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на 01.01.2024 з множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Щодо зобов`язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та грошової допомоги на оздоровлення, суд зазначає таке.

Розрахунковою величиною при визначенні розміру вищезазначених виплат були посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, що не спростовано відповідачами.

Таким чином, надбавка за вислугу років, надбавка за особливості військової служби, щомісячні додаткові видів грошового забезпечення, премія, грошова допомога на оздоровлення також перерахунку.

Щодо позовних вимог стосовно неналежного здійснення індексації грошового забезпечення встановленого Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, суд зазначає таке.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно з статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 822/503/18.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.

Пунктом четвертим вищевказаної постанови встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Враховуючи те, що підвищення посадового окладу військовослужбовців з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців, саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Згідно з архівними відомостями індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з травня 2022 року (за квітень 2022 року) по грудень 2022 року нараховувалась, індексація грошового забезпечення у 2023 році не нараховувалась, з лютого 2024 року по липень 2024 року не нараховувалась, нарахована з серпня 2024 року – жовтень 2024 року.

Щодо 2023 року суд зазначає, що дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" було зупинено на 2023 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX. Отже, протягом 2023 року у відповідача був відсутній обов`язок нараховувати індексацію позивачу.

Щодо періоду з 01.01.2024 по жовтень 2024 року суд зазначає таке.

Згідно з статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.

При цьому, базовий місяць, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, змінюється лише у разі підвищення тарифних ставок (окладів).

Оскільки підвищення окладів у січні 2024 року не відбулося, базовим місяцем для розрахунку поточної індексації у 2024 році залишається березень 2018 року.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив вимоги законодавства та протиправно позбавив позивача гарантій індексації грошового забезпечення як складової грошового забезпечення військовослужбовця за вказаний період.

Щодо включення індексації грошового забезпечення до розміру грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, 2024 рік, компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік, суд зазначає таке.

Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право, серед іншого, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п. 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок № 260), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п. 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260).

Як видно з матеріалів справи, позивачу під час проходження військової служби проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2022 року у розмірі 16 291,93 грн, у травні 2024 року у розмірі 26 082,00 грн.

Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 23.10.2024 № 297 ОСОБА_1 за 2023 рік надавалась щорічна основна відпустка.

При цьому, зазначені виплати здійснені без врахування у індексації грошового забезпечення, що не заперечується відповідачами.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище висновується, що грошова допомога на оздоровлення у 2022, 2024 роках, компенсація за щорічну основну відпустку у 2023 році були виплачені позивачу не у повному обсязі.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідачів стосовно нездійснення перерахунку та виплати позивачу допомоги грошової допомоги на оздоровлення у 2022, 2024 роках, компенсації за щорічну основну відпустку за 2023 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення є протиправною, а тому з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату таких.

Позовна вимога позивача у частині перерахунку компенсації за щорічну основну відпустку за 2022 рік, компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2023-2024 рр., з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, задоволенню не підлягає, оскільки згідно з наданою позивачем інформацією про нараховане та виплачене грошове забезпечення та витягом з наказу від 23.10.2024 № 294 такі коменсації позивачу не нараховувалися та не виплачувалися. Отже, відсутні підстави для перерахунку вказаних компенсацій, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Тому права позивача у цій частині відповідачем не порушені.

Щодо утримання військового збору з виплаченого грошового забезпечення за період з 07.05.2022 по 25.08.2022 та з 02.09.2022 по 31.12.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 16-1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Підпунктом 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

09.07.2022 набув чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» від 19.06.2022 № 2308-IX (в подальшому - Закон № 2308-IX).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, вказаним Законом підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту: " У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".

Згідно з п. 2 розд. ІI Прикінцеві положення Закону від 19.06.2022 № 2308-IX, Кабінету Міністрів України зобов`язано невідкладно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Таким чином, з 09.07.2022 Податковим кодексом України було визначено, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовців на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Водночас, статус зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, за приписами Податкового кодексу України, підтверджується відповідним Порядком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

З 09.07.2022 та на час служби позивача діяла постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (в подальшому - Постанова № 1161), прийнята відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Вказаною постановою у редакції від 28.08.2018, яка діяла до 24.03.2023, було передбачено підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь: в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції; у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.

Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.

Враховуючи вищевикладені правові норми, суд вважає, що до введення в Україні режиму воєнного стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь: 1) в антитерористичній операції; 2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

Відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/а/29, під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та інше.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення обороно України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.11.2022 №и 3464 підтверджено, що позивач в періоди з 07.05.2022 по 25.08.2022, з 02.09.2022 по 29.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Сумській області.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_5 від 20.03.2023.

Суд зазначає, що не є спірним у справі підтвердження позивачем участі у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з архівної відомості за період з січня 2022 по грудень 2022 року в період з травня по грудень 2022 року позивачу виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Таким чином, оскільки Законом № 2308-ІХ, введено пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, суд вважає, що позивач має право на компенсацію сум військового збору з 09.07.2022 по 25.08.2022, з 02.09.2022 по 31.12.2022 в період безпосередньої його участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, право позивача на пільгу із звільнення від оподаткування військовим збором грошового забезпечення виникло з 09.07.2022 (день набрання чинності Законом № 2308-IX), тому позовні вимоги щодо нарахування та виплати суми утриманого військового збору з виплаченого грошового забезпечення за період з 07.05.2022 по 08.07.2022 задоволенню не підлягає.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, то суд враховує, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

У постанові Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 вказано, що період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Проте період з 19 липня 2022 року по 12 березня 2025 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Судова палата вказала, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову після 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Вирішуючи питання щодо строків звернення до адміністративного суду після 19 липня 2022 року суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримував письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

При цьому, інформацію про обсяг і характер виплачених йому сум отримав у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.07.2025 № 1159/13/1885 та інформаційної довідки Військової частини НОМЕР_2 від 21.06.2025 № 1338.

Отже, позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії, бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з квітня 2022 року по липень 2023 року грошового забезпечення, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та грошової допомоги на оздоровлення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та без належного здійснення індексації грошового забезпечення встановленого Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити ОСОБА_1 перерахунок у період з квітня 2022 року по липень 2023 грошового забезпечення, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та грошової допомоги на оздоровлення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум, та зі здійсненням індексації згідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

4. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року грошового забезпечення, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та грошової допомоги на оздоровлення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та без належного здійснення індексації грошового забезпечення встановленого Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

5. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок у період з серпня 2023 року по жовтень 2024 року грошового забезпечення, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії та грошової допомоги на оздоровлення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01 січня 2023 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” станом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум, та зі здійсненням індексації згідно вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

6. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

7. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

8. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, компенсації за щорічну основну відпустку за 2023 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

9. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, компенсації за щорічну основну відпустку за 2023 рік, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

10. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо стягнення військового збору з грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 09.07.2022 по 25.08.2022, з 02.09.2022 по 31.12.2022 в період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації.

11. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму утриманого військового збору в період з 09.07.2022 по 25.08.2022, з 02.09.2022 по 31.12.2022 в період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації.

12. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 10.06.2026.

Суддя Кедик М.В.