Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №380/22344/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 рокусправа № 380/22344/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі – відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо повторного взяття позивача на військовий облік;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) № 333 від 19.10.2025 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) № 333 від 19.10.2025 в частині зарахування позивача до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- зобов?язати відповідача-1 виключити позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби;

- зобов?язати відповідача-1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів "Оберіг" про виключення позивача з військового обліку у зв?язку із визнанням військово-лікарською комісією непридатним до військової служби на підставі статті 46 "в" Розкладу хвороб (наказ Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008), які були внесені 23.02.2015 до військового квитка серії НОМЕР_4 від 24.11.1989.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.02.2015 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку відповідно до статті 46 «в» Розкладу хвороб (наказ Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008), що підтверджується пунктом 32 військового квитка серії НОМЕР_4 від 24.11.1989. Того ж дня його знято з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 згідно з наказом Міністерства оборони України №342 від 09.06.2015, що підтверджується сторінкою 26 військового квитка серії НОМЕР_4 від 24.11.1989. У червні 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 ) з проханням внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомості про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, зазначених у військовому квитку. Однак, під час звернення його було повторно взято на військовий облік. При цьому у військовому квитку посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 проставлено відмітку (печатку) у 2025 році, але зазначено дату 23.02.2015.

Крім того звертає увагу, що представники (уповноважені особи) ІНФОРМАЦІЯ_6 безпідставно повторно взяли його на військовий облік після його виключення з нього та, за результатами проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, визнали придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв?язку, оперативного забезпечення та охорони — на підставі розділу Х, статті 46, пункту «б» Розкладу хвороб (наказ МОУ №402 від 14.08.2008 року), що підтверджується сторінкою 27 та пунктом 29 військового квитка серії НОМЕР_4 від 24.11.1989. Крім того, уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_6 внесли недостовірні (неправдиві) відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а також видали наказ за №333 від 19.10.2025 про його призов на військову службу під час мобілізації на особливий період і зарахували до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вважає зазначені дії представників (уповноважених осіб) ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 протиправними, оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», втратив статус військовозобов?язаного, а повторне взяття на військовий облік порушує його права та охоронювані законом інтереси. Просить позов задовольнити повністю.’

Ухвалою судді Кисильової О.Й. від 13.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що 23.02.20215 медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 знято, а не виключено з військового обліку. Підтвердженням цього є запис в його військовому квитку № НОМЕР_4 на сторінці 26, а також книга протоколів 2015 року, де є запис «непридатний до військової служби в мирний час, і обмежено здатний в воєнний час ст.46». Зазначає, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Відтак, позивач помилково ототожнює в позовній заяві вказані вище поняття, зазначаючи, що його було повністю виключено (знято) з військового обліку.

Тому вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_5 про взяття ОСОБА_1 на військовий облік як військовозобов`язаного є правомірними та такими, що вчинені в межах повноважень і чинного законодавства. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 №39 (із змінами), проведено повторний автоматизований розподіл справи №380/22344/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 справу №380/22344/25 передано для розгляду судді Кузану Р.І.

Ухвалою судді від 02.02.2026 прийнято справу до провадження.

Ухвалою від 03.02.2026 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 10.02.2026 продовжено розгляд справи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_5 від 19.05.2016,

Позивачу 09.02.2015 проведено медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_10 , внаслідок якого його визнано непридатним до військової служби в мирний час і обмежено придатний у воєнний час на підставі статті 16 пункту В Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що підтверджується книгою протоколів засідань військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_11 .

ОСОБА_1 відповідно до відмітки у військовому квитку НОМЕР_6 від 24.11.1989 знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_11 23.02.2015.

Водночас, 19.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача взято на військовий облік.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) №333 від 19.10.2025 старшого сержанта ОСОБА_1 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 призначено на посаду командира третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 . З 19.10.2025 зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення. Підстава: іменний список №9855 від 19.10.2025.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо взяття позивача на військовий облік та спірний наказ протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон - №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону №2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону №2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 14 Закону №2232 приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.

Для проведення приписки громадян України у районах (містах) утворюються призовні дільниці.

Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов`язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону №2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ, персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід, тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.

У зв`язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

У ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону №2232 зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:

які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;

які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232 виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Водночас, механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921).

Відповідно до абз. 18 п. 56 Порядку №921, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляється відповідні відмітки (абз. 20 п. 56 Порядку №921).

З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, на переконання суду позивач помилково ототожнює в позовній заяві вказані вище поняття, зазначаючи, що його було повністю виключено з військового обліку.

Так, 09.02.2015 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_12 позивач визнаний непридатним до військової служби за статтею 46 В, відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, в той же час дата виключення з військового обліку у військовому квитку позивача відсутня.

Відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (в редакції, яка діяла з 02.12.2014, на момент внесення до військового квитка позивача запису від 23.02.2015), стаття 46 В визначала статус особи - непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Відтак, позивача визнано непридатним до військової служби лише в мирний час.

Суд також враховує, що 15.01.2015 наказом Міністерства оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002 щодо відміни положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.

Таким чином позивач не був виключений з військового обліку, а був знятий з нього на підставі Наказу МОУ №402, про що у військовому квитку проставлена відмітка про зняття з військового обліку.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 20.12.2017 №684 «Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов`язаних» (далі - Наказ МО №684, який набрав чинності 13.02.2018) зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров`я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.

Оскільки, позивача було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ №402, а не виключено з нього, він відповідно до абзацу 7 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232 мав бути повторно взятий на військовий облік.

У постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 Верховний Суд зробив наступні висновки: «… законодавець виокремлює поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних».

Крім того суд враховує, що така підстава, як визнання військово-лікарськими комісіями особи непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у воєнний час відсутня у ч. 5 ст. 37 Закону №2232 для зняття військовозобов`язаного з військового обліку.

При цьому, як зазначалося, виключення з військового обліку відбувалося та відбувається на даний час тільки за умови того, що ВЛК визнала (визнає) особу "непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку".

Докази, які б свідчили саме про виключення позивача із військового обліку з позбавленням його статусу військовозобов`язаного, та про існування таких обставин у позивача як станом на час зняття з обліку, так станом і на час розгляду справи, у справі відсутні, сторонами не подані. Відмітки у військовому квитку позивача виключений з військового обліку відсутні. Також відомості про виключення позивача з військового обліку не внесені до електронного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів Оберіг.

Виходячи з такого правового регулювання в контексті спірних відносин, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження саме виключення позивача з військового обліку (відмітки у військовому квитку виключений з військового обліку) не є порушенням діючого законодавства поновлення позивача на військовому обліку громадян України, які не досягли граничного віку та були раніше зняті з обліку на підставі рішення Міністерства оборони України.

Щодо позовної вимоги про скасування наказу начальника начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) № 333 від 19.10.2025 в частині зарахування позивача до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання виключити позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби, то суд вказує на те, що такі не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан