Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №380/16089/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 рокусправа № 380/16089/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 14.01.2024 №14 в частині призупинення військової служби солдата ОСОБА_1 у Збройних Силах України із звільненням з займаної посади, призупиненням виплати грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключення його із списків особового складу військової частини з 25.11.2023;

- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_4 щодо не розгляду рапорта ОСОБА_1 від 19.05.2025;

- зобов`язати останнього забезпечити можливості проходження ОСОБА_1 ВЛК з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби або необхідності проходження лікування у психіатричному відділенні КНП Львівської обласної ради «ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що 11.03.2022 він був призваний у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_1 та проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 . Головою ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону полковником ОСОБА_3 , 09.08.2023 видано довідку за №449, з якої вбачається потреба ОСОБА_1 у стаціонарному обстеженні та лікуванні з подальшим переоглядом у КНПЛОР Львівська обласна психіатрична лікарня (Діагноз: рекурентний депресивний розлад, не уточнений. F33.9). Позивачу 15.04.2023 видано відпускний квиток №275 з метою лікування, огляду, встановлення діагнозу. З огляду на те, що ОСОБА_1 не було реалізовано вчасно вказаний відпускний квиток, ним 19.05.2025 направлено на ім`я командира військової частини НОМЕР_4 рапорт про забезпечення можливості проходження ВЛК з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби або необхідності проходження лікування у психіатричному відділенні КНП Львівської обласної ради «ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ» для чого видати у встановленому порядку направлення на медичний огляд, службову характеристику та пакет інших необхідних документів, які знаходяться у розпорядженні військової частини. Відповідь на вказаний рапорт не надходила, у зв`язку з чим адвокатом Кравчук С.О. 09.07.2025 направлено на адресу військової частини НОМЕР_4 адвокатський запит №-34.

Як стало відомо з відповіді від 19.07.2025 за вих.№1483/1765, наданої командиром військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_4 на адвокатський запит за вих.№-34 від 09.07.2025, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №02-РС від 14.01.2024 наказом командира в/ч НОМЕР_4 від 14.01.2024 за №14 військову службу ОСОБА_1 призупинено у Збройних Силах України з 25.11.2023, оскільки Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань 25.11.2023 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62023170020002975 від 25.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення відповідно до ч.5 ст.407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби).

Представник позивача зазначає, що службове розслідування за фактом нез`явлення позивача з лікування не проводилось, що свідчить про порушення порядку повідомлення органу досудового розслідування про наявність ознак кримінального правопорушення в діях позивача, у зв`язку з чим наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №02-РС від 14.01.2024 є протиправним та підлягає скасуванню. Вважаючи у зв`язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду за судовим захистом.

Ухвалою судді від 05.08.2025 позовна заява залишена без руху.

Ухвалою судді від 19.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , в частині позовної вимоги: визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 14.01.2024 за №14, в частині призупинення військової служби солдата ОСОБА_1 у Збройних Силах України із звільненням з займаної посади, призупиненням виплати грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключення його із списків особового складу військової частини з 25.11.2023, повернуто позивачеві.

Ухвалою судді від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказує про те, що рапорт позивача від 19.05.2025 про видачу направлення на ВЛК Військова частина НОМЕР_4 розглянула та надала відповідь листом від 03.06.2025 № 1483/1356. Суть справи полягає в тому, що позивач після лікування та отримання Довідки військово-лікарської комісії №2 від 09.08.2023 зобов`язаний був прибути у пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 для подальшого проходження служби та вирішення його питання про подальше лікування. Однак, солдат ОСОБА_1 не прибув до вказаного місця несення служби та використовував час з 11.08.2023 на власний розсуд. Крім цього, в рапорті від 19.05.2025 позивач самостійно зазначив, що ним особисто не було вчасно виконанні рекомендації ВЛК. За наслідками не прибуття позивача до військової частини, подана доповідь по факту самовільного неповернення з лікувального закладу у військову частину НОМЕР_4 солдата ОСОБА_1 в с. Першотравневе, Ізюмський район, Харківська область. Після цього матеріали службового розслідування по факту самовільного залишення місця служби та про наявність ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України скеровано до Державного Бюро Розслідувань у м. Полтаві.

Зазначає, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №02-РС від 14 січня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та призупинено військову службу у Збройних Силах України з 25 листопада 2023 року, оскільки Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань 25.11.2023 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002975 від 25.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби). На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №02 РС від 14.01.2023 наказом командира в/ч НОМЕР_4 по (стройовій частині) від 14.01.2024 №14, солдату ОСОБА_1 , стрільцю – помічнику гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 призупинено військову службу у Збройних Силах України, звільнено з займаної посади, призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключено його із списків військової частини з 25 листопада 2023 року. Відповідно до пункту 144-2 Розділу IV «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності ЗСУ.

Також представник відповідача зазначає, що командир військової частини не має законних підстав направити військовослужбовця на проходження ВЛК, допоки він знаходиться в статусі особи, яка самовільно залишила військову частину.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 11.03.2022 призваний у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Солдат ОСОБА_1 проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 .

Головою ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону 09.08.2023 видано довідку №449, згідно з якою ОСОБА_1 потребує стаціонарного обстеження та лікування з подальшим переоглядом у КНПЛОР Львівська обласна психіатрична лікарня (Діагноз: рекурентний депресивний розлад, не уточнений. F33.9).

Позивачем 19.05.2025 направлено на ім`я командира військової частини НОМЕР_4 рапорт про забезпечення можливості проходження ВЛК з метою встановлення придатності/непридатності до військової служби або необхідності проходження лікування у психіатричному відділенні КНП Львівської обласної ради «ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ» для чого видати у встановленому порядку направлення на медичний огляд, службову характеристику та пакет інших необхідних документів, які знаходяться у розпорядження військової частини.

Військовою частиною НОМЕР_4 розглянуто рапорт та надано відповідь листом від 03.06.2025 № 1483/1356.

У цьому листі відповідач повідомив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №02-РС від 14 січня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та призупинено військову службу у Збройних Силах України з 25 листопада 2023 року, оскільки Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань 25.11.2023 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002975 від 25.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби). На підставі цього наказу, наказом командира в/ч НОМЕР_4 по (стройовій частині), від 14.01.2024 №14 солдату ОСОБА_1 , стрільцю – помічнику гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , призупинено військову службу у Збройних Силах України, звільнено з займаної посади, призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключено його із списків військової частини з 25 листопада 2023 року.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_4 щодо не належного розгляду рапорту, звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

Суд встановив, що Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником Військової частини НОМЕР_4 .

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано приписами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.6 ст.2 Закону № 2232-ХІІ передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402, в якому передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п. 6.1 Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за № 438/16454.

Керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, за потреби, направляють на медичний огляд ВЛК військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №02-РС від 14 січня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та призупинено військову службу у Збройних Силах України з 25 листопада 2023 року.

Причиною призупинення військової служби слугувало те, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань 25.11.2023 у внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020002975 від 25.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби).

На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_4 по (стройовій частині), від 14.01.2024 №14, солдату ОСОБА_1 , стрільцю – помічнику гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , призупинено військову службу у Збройних Силах України, його звільнено з займаної посади, призупинено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключено його із списків військової частини з 25 листопада 2023 року.

Крім того, з матеріалів справи встановлено та позивачем не спростовано, що на момент розгляду справи судом позивач до місця служби добровільно не повернувся, тобто вважається таким, що незаконно відсутній на службі без поважних причин.

Позивачем також не представлено доказів скасування наказу командира в/ч НОМЕР_4 по (стройовій частині), від 14.01.2024 №14.

Так, згідно з частиною другою статті 24 Закону № 2232-ХІІ військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, медичного та інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

При цьому, не передбачено направлення командирами військових частин на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовців, які зняті з медичного забезпечення у зв`язку із самовільним залишенням військових частин (місць служби).

Відповідно до п.9 розділу ІІІ Наказу Міністерства оборони України №531 від 06.08.2024 «Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України», встановлено наступні строки розгляду паперових рапортів військовослужбовців:

1. Невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання рапорту щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, а також відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.

2. У строк не більше 14 днів із дня подання рапорту щодо інших питань, які не належать до категорії, визначеної підпунктом 1.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 19.05.2025 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_4 із рапортом щодо надання йому можливості проходження ВЛК з метою встановлення придатності до військової служби.

За результатами розгляду рапорту позивача Військова частина листом від 03.06.2025 №1486/1356 повідомила про відсутність підстав для надання позивачу можливості проходження ВЛК з метою встановлення придатності до військової служби, оскільки йому з 25.11.2023 призупинено військову службу в ЗСУ.

Такими чином відповідач розглянув рапорт позивача в строки визначені законом.

З урахуванням наведених обставин та норм законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_4 щодо не розгляду рапорту.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан