Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №380/25318/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 рокусправа № 380/25318/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у неправильному нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 із 14 березня 2022 року по 18 листопада 2023 року надбавки за вислугу років, передбаченої Додатком 16 Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30.08.2017, без врахування фактичної календарної вислуги років;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 14 березня 2022 року по 18 листопада 2023 року надбавку за вислугу років, передбачену Додатком 16 Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30.08.2017, із урахуванням фактичної календарної вислуги років та раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент призову на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 , у нього була наявна вислуга років військової служби з 25.05.2000 по 01.10.2004. Згідно карток грошового забезпечення за 2022-2023 роки, у період з 14.03.2022 по 13.03.2023 не нараховувалася надбавка за вислугою років, а з 14.03.2023 по 18.11.2023 нараховувалася у зменшеному розмірі. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 01.01.2026 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що Кабінетом Міністрів України в Постанові № 481 не розкрито зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо врахування сталої величини (1762 гривень) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 (дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18) до 12.05.2023 (дня прийняття Постанови № 481). Згiдно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмiрiв посадових окладiв та окладiв за вiйськовим (спецiальним) званням, як складових грошового забезпечення вiйськовослужбовцiв, що проходять вiйськову службу, є саме розмiр прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, визначений законом на 01 сiчня 2018 року, а не мiнiмальна заробiтна плата (чи iї частина) яка для розрахункiв розмiрiв цих окладiв не застосовується. ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України а тому вважає позовні вимоги необгрунтованими. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) з 14.03.2022.

Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18.11.2023 №1395-ос, позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 18 листопада 2023 року.

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 23.05.2000, ОСОБА_1 проходив військову службу: з 25.05.2000 по 01.10.2004 до моменту призову на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно архівної відомості за період з січня 2022 року по грудень 2022 року, позивачу не нараховувалася та не виплачувалася надбавка за вислугу років у цей період.

Згідно архівної відомості за період з січня 2023 року по грудень 2023 року, позивачу не нараховувалася та не виплачувалася надбавка за вислугу років у січні-лютому 2023 року.

Згідно перерахунку грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 18.11.2023, позивачу нараховувалася та виплачувалася надбавка за вислугу років у розмірі 25% посадового окладу та окладу за військовим званням.

Вважаючи, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено надбавку за вислугу років у період з 14.03.2022 по 13.03.2023, а з 14.03.2023 по 18.11.2023 у зменшеному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови №704 зокрема затверджено розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 1 пунту 6 Постанови №704 передбачено виплату надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Додатком 16 до Постанови №704 передбачено розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу:

від 1 до 5 років - 25 відсотків;

від 5 до 10 років - 30 відсотків;

від 10 до 15 років - 35 відсотків;

від 15 до 20 років - 40 відсотків;

від 20 до 25 років - 45 відсотків;

від 25 і більше років - 50 відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі Порядок №393).

Пунктом 1 Порядку №393 передбачено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до вислуги років зараховуються зокрема служба в органах і підрозділах цивільного захисту.

Відповідно до пп. 2 п. 2.1 Розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого Наказом МОУ №530 від 14.08.2014, зареєстрованого в Мінюсті 20.10.2014 за №1294/26071, особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, серед іншого, служба в органах і підрозділах цивільного захисту, а відповідно до п. 2.2 розділу І цього ж Положення, до вислуги років співробітникам органів і підрозділів цивільного захисту додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на службу до органів і підрозділів цивільного захисту, або призначення на відповідну посаду в межах до п?яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 затверджено Наказ №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Наказ №260)

Відповідно до пункту 1 розділу IV Наказу №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах:

від 1 до 5 років - 25 відсотків;

від 5 до 10 років - 30 відсотків;

від 10 до 15 років - 35 відсотків;

від 15 до 20 років - 40 відсотків;

від 20 до 25 років - 45 відсотків;

від 25 і більше років - 50 відсотків.

Згідно до пункту 3 розділу IV Порядку №260 для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди, зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб».

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 23.05.2000, позивач у період з 25.05.2000 по 01.10.2004 проходив військову службу: у військовій частині НОМЕР_4 , військовій частині НОМЕР_5 та військовій частині НОМЕР_1 .

Таким чином, виходячи з аналізу матеріалів справи та наведеного вище законодавства станом на момент зарахування до списків особового складу Військової частини 21 вислуга років позивача становила понад 04 роки 04 місяці 07 днів, що надавало йому право на отримання надбавки в розмірі 25% посадового окладу та окладу за військовим званням.

Натомість за період проходження служби з 14.03.2022 по 13.03.2023 у в/ч НОМЕР_1 надбавка за вислугу років позивачу не виплачувалась, що не заперечується відповідачем.

Суд зазначає, що згідно пунктів 6, 7 Порядку №260 для виплати надбавки за вислугу років командир військової частини щорічно станом на 01 січня оголошує наказом вислугу років військовослужбовців.

Наказ видається на підставі особових справ військовослужбовців та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби. Календарна та пільгова вислуга років зазначаються окремо.

Оголошення вислуги років для командира військової частини здійснюється наказом вищого командира за підпорядкованістю.

Військовослужбовцям, які прибули до військової частини для подальшого проходження служби, виплата надбавки за вислугу років здійснюється на підставі інформації про вислугу років, зазначеної у грошовому атестаті.

Після надходження до військової частини особової справи військовослужбовця вислуга років для виплати йому надбавки оголошується наказом командира військової частини.

Отже, наведеними положеннями Порядку №260 передбачено обов`язок командира військової частини наказом щорічно доводити до відома військовослужбовців про вислугу років, яка прямо впливає на розмір надбавки за вислугу років.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3 Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом МОУ №333 від 26.05.2014, зареєстрованого Мінюстом 12.06.2014 за №611/25388, особові справи офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу складаються посадовими особами кадрових органів і штабів військових частин та які покладено роботу з ведення облікових документів. Усі посадові особи, які залучаються до складання особових справ, повинні знати порядок їх складання, ведення та обліку. Складання військовослужбовцями особових справ на себе не допускається. Особова справа складається з послужного списку, автобіографії, фотографічної картки та додаткових матеріалів.

Таким чином, особова справа позивача, зокрема і військовий квиток позивача, знаходилася в розпорядженні Військової частини НОМЕР_1 . Тому у відповідача не було жодних перешкод для нарахування і виплати позивачу надбавки за вислугу років.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2025 року №1-р/2025 зазначає, що баланс між правом працівника на своєчасне й повне одержання винагороди за працю, інтересом роботодавця у юридичній визначеності та захисті від безмежної в часі відповідальності, а також публічним інтересом у стабільності правопорядку й ефективності правосуддя в будь-якому разі не може бути досягнутий у спосіб позбавлення працівника можливості скористатися своїм правом на одержання винагороди за працю.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про наявність у позивача права на перерахунок та виплату із 14.03.2022 по 18.03.2023 надбавку за вислугу років, передбачену Додатком №16 Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30.08.2017, із урахуванням періоду військової служби з 25.05.2000 по 01.10.2004 та раніше виплачених сум.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №460 від 01.12.2025 року, акт про надані послуги від 01.12.2025 року, відповідно до якого сума до оплати за виконану адвокатом роботу становить 4000 грн. 00 коп., а також відповідну квитанцію за сплату вказаної суми.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від попередньо заявленої суми.

Беручи до уваги складність справи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 1000 грн. 00 коп.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 із 14.03.2022 по 18.03.2023 надбавки за вислугу років, передбаченої Додатком 16 Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30.08.2017, з урахуванням періоду військової служби з 25.05.2000 по 01.10.2004.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 із 14.03.2022 по 18.03.2023 надбавку за вислугу років, передбачену Додатком 16 Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” №704 від 30.08.2017, із урахуванням періоду військової служби з 25.05.2000 по 01.10.2004 та раніше виплачених сум.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна