Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №380/22488/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 рокусправа № 380/22488/25

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 до Військової частини НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 , у якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 в питанні звільнення позивача з військової служби на підставі абз.14 п.3 ч.12 ст.26 Закону № 2232-ХІІ;

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 в питанні звільнення позивача з військової служби на підставі абз.14 п.3 ч.12 ст.26 Закону № 2232-ХІІ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 звільнити позивача на підставі абз.14 п.3 ч.12 ст.26 Закону № 2232-ХІІ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 доглядав рідного брата, ОСОБА_2 , який є інвалідом 2-ї групи, потребує постійного стороннього догляду. Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби у зв`язку із потребою доглядати рідного брата. Однак, перебуваючи в польових умовах, такий позбавлений подати письмовий рапорт про звільнення, в застосунку «Армія+» позивач також не може подати відповідний рапорт, оскільки його командування відмовляється надати 9-ти значний код його безпосереднього командира, якого ідентифіковує застосунок лише за вказаним кодом. У військовій частині прийняли рапорт з клопотанням до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання акту обстеження житлово-побутових умов моєї сім`ї за адресою: АДРЕСА_4 . Позивач вважає, що командування військової частини не приймає жодного рішення для розгляду його документів на звільнення з військової служби, а тому звернувся до суду із позовом.

24.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача, обґрунтоване тим, що 20.11.2025 позивач направлений для подальшого проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_2 .

15.12.2025 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що 05.11.2025 за вх. №25471 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 подав рапорт про скерування до ІНФОРМАЦІЯ_2 запит про отримання акту обстеження. На виконання вимог даного рапорту Військовою частиною НОМЕР_1 скеровано запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На адресу Військової частини НОМЕР_1 за вх. №17615 від 21.11.2025 надійшов акт обстеження сімейного стану солдата ОСОБА_1 із ІНФОРМАЦІЯ_3 який подано на підставі рапорту солдата ОСОБА_1 . вх. №25471 від 05.11.2025 щодо наявності підстав для звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за братом особою з інвалідністю ІІ групи. Однак 20.11.2025 згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №339 солдат ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 . Однак у зв`язку із надходженням акту обстеження сімейного стану солдата ОСОБА_1 із ІНФОРМАЦІЯ_3 який подано на підставі рапорту солдата ОСОБА_1 вх. №25471 від 05.11.2025 щодо наявності підстав для звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за братом особою з інвалідністю ІІ групи надано відповідь від 03.12.2025 №22333.

03.02.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що позивач звернулися із рапортами від 09.12.2025 та 30.01.2026 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - через сімейні обставини, а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Водночас, до рапортів не долучено жодного документу, який визначає необхідність здійснення постійного стороннього догляду за членом сім`ї другого ступеня споріднення. Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення рапортів від 09.12.2025 та 30.01.2026 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 13.11.2025 суд відмовив повністю у заяві представника позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 17.11.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 01.12.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

22.12.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

22.12.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про зміну позовних вимог та про залучення співвідповідача, у якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 в питанні звільнення позивача з військової служби на підставі абз.14 п.3 ч.12 ст. 26 Закону №2232-ХІІ;

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_2 в питанні звільнення позивача з військової служби на підставі абз.14 п.3 ч.12 ст. 26 Закону № 2232-ХII.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 звільнити позивача на підставі абз. 14 п.3 ч.12 ст.26 Закону № 2232-ХІІ.

Ухвалою від 05.01.2026 суд відмовив повністю у заяві представника позивача про забезпечення позову у справі.

Ухвалою від 05.01.2026 суд задоволив повністю заяву позивача про зміну предмета позову та залучення співвідповідача; прийняв до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову від 19.12.2025; залучив до участі у розгляді справі у процесуальному статусі співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 у частині позовних вимог про зобов`язання звільнити позивача на підставі абз. 14 п.3 ч.12 ст.26 Закону № 2232-ХІІ..

05.02.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.

ІІІ. Фактичні обставини справи

05.11.2025 за вх. №25471 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 подав рапорт про скерування до ІНФОРМАЦІЯ_2 запит про отримання акту обстеження.

На виконання вимог рапорту Військова частина НОМЕР_1 скерувала запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На адресу військової частини НОМЕР_1 за вх. №17615 від 21.11.2025 надійшов акт обстеження сімейного стану солдата ОСОБА_1 із ІНФОРМАЦІЯ_3 який подано на підставі рапорту солдата ОСОБА_1 . вх. №25471 від 05.11.2025 щодо наявності підстав для звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за братом особою з інвалідністю ІІ групи.

20.11.2025 згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №339 солдат ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та направлений для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 .

У зв`язку із надходженням акту обстеження сімейного стану солдата ОСОБА_1 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , який подано на підставі рапорту солдата ОСОБА_1 вх. №25471 від 05.11.2025 щодо наявності підстав для звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати догляд за братом особою з інвалідністю ІІ групи надано відповідь від 03.12.2025 №22333.

Позивач звернувся до командування Військової частини НОМЕР_2 із рапортами від 09.12.2025 та 30.01.2026 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - через сімейні обставини, а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Командування Військової частини НОМЕР_2 надало відповіді, відповідно до яких, відсутні підстави для задоволення рапортів від 09.12.2025 та 30.01.2026 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вважаючи дії відповідачів щодо відмови у звільненні з військової служби протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.

Відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі за текстом - Закон № 2232-XII).

Частинами першою, другою, четвертою-шостою статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Суд встановив, що позивач подав відповідачу рапорт, у якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Водночас підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону №2232-XII і залежать від виду військової служби.

За змістом підпункту "г" пункту 3 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, а зокрема - під час дії воєнного стану, звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою згаданої статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Отже, вказана норма є відсильною.

Згідно з пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;

військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов`язані її виховувати;

утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати;

необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

Таким чином, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а зокрема - під час дії воєнного стану, звільняються з військової служби унаслідок необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відносини щодо проходження в Україні військової служби регулюються Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 (далі - Положення).

Відповідно до частини другої пункту 225 Положення звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Суд встановив, що позивачем було подано рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26, пункту 14 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейними обставинами, а саме у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Наполягаючи на необхідності здійснення постійного догляду за братом, позивач вказує на те, що ОСОБА_2 є рідним братом позивача та особою з інвалідністю 2-ї групи, яка за медичним висновком потребує постійного стороннього догляду. Батько позивача, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати позивача, ОСОБА_5 за висновком ЛКК № 183/20 не може здійснювати сторонній догляд.

Відповідно до змісту акта обстеження сімейного стану солдата ОСОБА_1 із ІНФОРМАЦІЯ_3 , який подано на підставі рапорту солдата ОСОБА_1 вх. №25471 від 05.11.2025:

Родинний зв`язок між військовослужбовцем, який здійснює/здійснюватиме постійний догляд, та особою, за якою здійснюється/здійснюватиметься постійний догляд:

першого ступеня споріднення: ІНФОРМАЦІЯ_8 мати ОСОБА_5 ;

другого ступеня споріднення: брат - (який буде здійснювати догляд) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , брат - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сестра ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Перевірку проведено за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході перевірки виявлено інших членів сім`ї, які зобов`язані здійснювати або можуть здійснювати постійний догляд, зокрема це брат - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сестра ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Суд погоджується із твердженнями відповідачів про те, що виявлено інших членів сім`ї, які зобов`язані здійснювати або можуть здійснювати постійний догляд, зокрема це брат - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , сестра ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а тому у ОСОБА_2 , крім ОСОБА_1 є інші члени сім`ї другого ступеня спорідненості, які можуть здійснювати постійний сторонній догляд та самі його не потребують.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_2 дійшли правильних висновків про відсутність у позивача права на звільнення з військової служби з огляду на існування інших членів сім`ї другого ступеня спорідненості, які можуть здійснювати постійний сторонній догляд та самі його не потребують.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити повністю.

V. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у позові повністю, підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

у позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Гулик Андрій Григорович