Суд: Київський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: здійснення публічних закупівель, з них
Дата: 10 червня 2026 р.
Справа: №640/3460/21
Суддя: Головенко О.Д.
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2026 року м. Київ справа №640/3460/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного підприємства "СЕМБІ" до Антимонопольного комітету України, треті особи: Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Товариство з обмеженою відповідальністю "Галерея-Алекс", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Окружного адміністративного суду міст Києва звернулось Приватне підприємство "СЕМБІ" з позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи: Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Товариство з обмеженою відповідальністю "Галерея-Алекс", в якому просило суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 1846-р/пк-пз від 02.02.2021, в частині відмови в задоволенні скарги ПП "Сембі" по питанням визнання дискримінаційних положень в Документації у закупівлі за предметом: ДК 021:2015:55320000-9 - Послуги з організації харчування CPV: 55320000-9 (Харчування пасажирів Прем`єр VIP зали та бізнес залів) (ідентифікатор UA-2020-12-30-004284-с) в контексті умов, викладених в п. 5 розділу II Додатку 1 (залишковий термін придатності товару на момент надання послуги повинен становити не менше 75% з дати виготовлення), п. 2.2 п.п. 2 п. 1 Додатку 2 Документації (надання документу Держпродспоживслужби про обстеження складських приміщень), в проекті договору про закупівлю, який оформлено Додатком 8 до Документації;
зобов`язати Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вчинити дії, які полягатимуть в наданні через електронну систему закупівель або в інший спосіб, не заборонений законом, зобов`язання ДП "МА "Бориспіль" внести зміни в Тендерну документацію у закупівлі за предметом: ДК 021:2015:55320000-9 - Послуги з організації харчування CPV: 55320000-9 (Харчування пасажирів Прем`єр VIP зали та бізнес залів) (ідентифікатор UA-2020-12-30-004284-с) на предмет приведення Документації у відповідність до вимог закону, а саме: виключити з Документації п. 5 розділу II Додатку 1 (залишковий термін придатності товару на момент надання послуги повинен становити не менше 75% з дати виготовлення) та усунути дискримінаційні положення в п. 2.2 п.п. 2 п. 1 Додатку 2 до Документації (надання документу Держпродспоживслужби про обстеження складських приміщень) та в проекті договору про закупівлю, який оформлено Додатком 8 до Документації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що рішення є протиправним та підлягає скасуванню, позаяк Антимонопольний комітет України всі обставини не встановив та прийняв протиправне рішення, не врахувавши доводів та підстав, наведених позивачем у скарзі щодо наявності дискримінаційних положень в Документації у закупівлі щодо умов, викладених в п. 5 розділу II Додатку 1 (залишковий термін придатності товару на момент надання послуги повинен становити не менше 75% з дати виготовлення), а також в п. 2.2 п.п. 2 п. 1 Додатку 2 Документації (надання документу Держпродспоживслужби про обстеження складських приміщень), в проекті договору про закупівлю, який оформлено Додатком 8 до Документації.
Позивач наголошує на тому, що визначення замовником дискримінаційних умов в документації унеможливлює прийняття позивачем участі у торгах, оскільки окремі вимоги мають ознаки штучних фільтрів, тобто не відповідають дійсним потребам закупівлі, а лише обмежують коло потенційних учасників.
Відповідач в оскаржуваному рішенні, в контексті аналізу питань скарги, в задоволенні яких було відмовлено, обґрунтовував своє рішення тим, що позивач не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведені умови тендерної документації, що не є належною перевіркою викладених у скарзі доводів та обставин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2022 справу прийнято до провадження та розпочато розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, адже обґрунтування скарги позивача не знайшли свого підтвердження, при цьому, що скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконати вимоги документації, а також не довів, що оскаржувані умови порушують права та інтереси позивача у процедурі закупівлі.
Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" подано пояснення щодо позову, в яких третя особа просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 прийнято справу до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Галерея-Алекс".
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2020 Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" було розпочато процедуру закупівлі за предметом: ДК 021:2015: 55320000-9 - Послуги з організації харчування CPV: 55320000-9 (Харчування пасажирів Прем`єр VIP зали та бізнес залів) (ідентифікатор UA-2020-12-30-004284-с).
Умови процедури закупівель наведені в Тендерній документації від 10.02.2021, яка опублікована в електронній системі закупівель.
Позивач виявив бажання взяти участь у закупівлі, при цьому, в ході ознайомлення з документацією, позивач виявив в ній вимоги та положення, які не відповідають законодавству, є дискримінаційними та обмежують конкуренцію, що безпосередньо порушує право позивача на участь у торгах. Визначення замовником дискримінаційних умов в документації унеможливлює прийняття позивачем участі у торгах, оскільки окремі вимоги мають ознаки штучних фільтрів, тобто не відповідають дійсним потребам закупівлі, а лише обмежують коло потенційних учасників.
Виходячи з тих підстав, що дискримінаційні умови в документації унеможливили прийняття участі позивачем у торгах, позивачем у відповідності до ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» було оскаржено умови документації до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
За результатами розгляду скарги відповідачем було прийнято рішення № 1846-р/пк-пз від 02.02.2021, яким задоволено скаргу позивача частково та зобов`язано третю особу внести зміни до Документації, з метою усунення порушень, які викладені в мотивувальній частині рішення.
Позивач зауважує, що по ряду питань, а саме, стосовно вимоги, що залишковий термін придатності товару на момент надання послуги повинен становити не менше 75% з дати виготовлення (пункт 5 розділу Додатку 1 до Документації) та щодо вимоги по наданню документу Держпродспоживслужби про обстеження складських приміщень (пункт 2.2 пп. 2 п. І Додатку 2 до Документації), а також, щодо дискримінаційних умов в проекті договору про публічні закупівлі (Додаток 8 до Документації), рішенням було спростовано дискримінаційних характер цих вимог та відмовлено позивачу в задоволенні скарги по цим питанням.
Позивач вважає, що таке рішення є незаконним в частині відмови увизнанні дискримінаційних умов в пункті 5 розділу І Додатку 1, пункті 2.2 підпункту 2 пункту 1 Додатку 2 та Додатку 8 до Документації, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі».
За змістом ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Відповідно до приписів ч. ч. 9-11 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях. Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Згідно змісту ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом 1 ч. 3 ст. 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Відповідно до положень абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Стаття 5 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що закупівлі здійснюються за принципами, в тому числі недискримінації учасників та рівного ставлення до них.
У той же час, ч. 4 ст. 5 Закону встановлює, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Частина 4 ст. 22 Закону визначає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Відтак, якщо умови тендерної документації є такими, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, такі умови є незаконними, а отже, підлягають оскарженню, а орган оскарження при розгляді скарги якщо така була подана на умови документації, зобов`язаний вирішити питання щодо наявності або відсутності в документації дискримінаційних вимог, які обмежують конкуренцію.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.11.2013 у справі «Пічкур проти України» встановлено, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (див. рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства»). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю. Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (див. рішення від 21.02.1997 у справі «Ван Раалте проти Нідерландів»). За такого визначення недискримінація - це завжди об`єктивне та розумне обґрунтування відмінностей та різного поводження у однаковій ситуації, що може переслідувати лише легітимну ціль.
Судом досліджено, що позивач вважає, що стосовно вимоги документації, що залишковий термін придатності товару на момент надання послуги повинен становити не менше 75% з дати виготовлення (пункт 5 розділу Додатку 1 до Документації) та щодо вимоги по наданню документу Держпродспоживслужби про обстеження складських приміщень (пункт 2.2 підпункту 2 пункту І Додатку 2 до Документації), а також, щодо дискримінаційних умов в проекті договору про публічні закупівлі (Додаток 8 до Документації), оскаржуваним в частині рішенням було протиправно та безпідставно спростовано дискримінаційних характер цих вимог та відмовлено позивачу в задоволенні скарги по цим питанням.
Позивач вважає, що таке рішення є незаконним в частині відмови увизнанні дискримінаційних умов в п. 5 розділу І Додатку 1, п. 2.2 п. 2 п. 1 Додатку 2 та Додатку 8 до Документації.
У п. 5 розділу ІІІ Додатку 1 до Документації визначено наступну вимогу: «залишковий термін придатності товару на момент надання послуги повинен становити не менше 75% з дати виготовлення».
Позивач зауважує, що діюче законодавство України прямо визначає, що продукція є придатною до споживання протягом визначеного гарантійного терміну придатності продукції. Протягом цього терміну продукція вважається безпечною для споживання, при умові додержання відповідних умов зберігання та транспортування. При цьому, продаж товарів, строк придатності яких минув, забороняється.
Проте, на переконання скаржника, жодний нормативно-правовий акт України не встановлює вимог щодо того, що товари мають реалізовуватися в межах не менше 75% залишкового терміну придатності. Відтак, продукція має реалізовуватися виключно в межах встановленого строку придатності, а не в умовах відсоткового співвідношення між визначеним терміном придатності та подією реалізації продукції. Встановлення подібних вимог щодо відсоткового співвідношення між терміном придатності та подією реалізації продукції, є прямою дискримінацією.
Також, в п. 2.2 п. п. 2 п. 1 Додатку 2 до Документації третя особа вимагає надати на підтвердження наявності зазначених учасником складських приміщень: документи, підтверджуючі право володіння або користування або таке подібне інше; документація Держпродспоживслужби про обстеження складських приміщень не більше двохмісячної давнини відносно кінцевої дати подання тендерних пропозицій про відсутність порушень санітарного законодавства з інформацією про можливість збереження на складі продуктів харчування.
На це, скаржник наголошує, що третя особа встановлює вимогу, що такий документ має бути не більше двомісячної давнини, проте остання не ґрунтуються на законі, а є виключно штучним фільтром, який закладено третьою особою з метою обмеження конкуренції, адже виконати таку вимогу зможе лише той учасник, який почав заздалегідь готуватися до цієї закупівлі, адже виходячи з практики господарського обороту в Україні організувати обстеження з боку державного органу, яке прямо не передбачено у законі, разом із підготовкою відповідного документу є практично неможливим. Третя особа також не конкретизує, який саме документ необхідно надати.
Крім того, третя особа визначила умову щодо подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що заборонено ст. 61 Конституції України. Відтак, зазначені умови проекту договору є незаконними, об`єктивно необґрунтованими і направленими на дискримінацію учасників.
Слід звернути увагу на те, що замовник зазначав, що вимога, що стосується залишкового терміну придатності товару, який на момент надання послуги повинен становити не менше 75% з дати виготовлення обумовлена тим, що послуги харчування надаються для особливого виду пасажирів, які прискіпливо відносяться до якості та свіжості продуктів харчування та вимагають послугу на найвищому рівні якості. Більшість позицій страв, включених до асортименту продукції бару не може мати термін придатності більше 24 годин, тому доставка товару, що має залишковий строк придатності не менше 75% дуже важлива.
Таким чипом, строк придатності товару встановлюється з тим, щоб забезпечити відповідність товару вимогам по якості, а також захистити права покупця, шляхом встановлення заборони па передання продавцем товару після спливу строку придатності, а також у період до його завершення, який є недостатнім для його використання покупцем.
Так, відповідно до п. 24 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів та умовам договору.
Таким чином, при встановленні залишкового терміну придатності товару на момент надання послуги 75% (з врахуванням швидкопсувних продуктів) замовник забезпечує відповідпість товару вимогам якості, а також захист прав покупця.
Щодо гарантійних термінів зберігання вин шампанських, ігристих та тихих, коньяків, приписи ст. 5 Закону України "Про виноград та виноградне вино" визначають, що гарантійні терміни зберігання вин шампанських, ігристих та тихих, коньяків України, які встаповлено технологічною документацією або іншими нормативно-правовими актами, є мінімальними термінами, протягом яких виробник несе відповідальність за невідповідність показників якості продукції нормативним вимогам, і не є термінами придатності виноробної продукції до споживання. Вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, в яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з`явилося помутнінпня чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації. Таким чином, встаповлено мінімальні гарантійні терміни зберігання вин шампанських, ігристих та тихих, коньяків України, а не строк (термін) придатності. Тобто поняття гарантійний строк та строк придатності не є тотожними.
Вимога щодо 75% залишку придатності застосовується однаково до всіх потенційних учасників процедури закупівлі. Замовник не встановлює обмежень щодо конкретного виробника чи торгової марки. Будь-який оператор ринку, який належним чином організовує свої логістичні процеси та закуповує свіжу продукцію безпосередньо для виконання цього договору, може виконати цю умову.
У контексті наведеного, суд погоджується з позицією відповідача про те, що скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведену вище умову Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведена умова Документації порушує його права та законні інтереси, пов`язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв`язку з чим, у колегії були відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.
Суд вважає, що встановлення більш чітких вимог до якості продукції, не є дискримінацією учасника, позаяк, не впливає на можливість поставки продукції з такими вимогами.
Скаржник також зазначав, що на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям замовник визначив в підпункті 2 пункту 1 додатку 2 Документації, що на підтвердження наявності зазначених учасником складських приміщень необхідно надати, зокрема: "документ Держпродспоживслужби про обстеження складських приміщень не більше двомісячної давнини відносно кінцевої дати подання Пропозицій про відсутність порушень санітарного законодавства з інформацією про можливість збереження на складі продуктів харчування".
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації тендерна пропозиція, яку учасник процедури закупівлі подає відповідно до вимог цієї Документації повинна складатись, зокрема, з: інформації та документів, на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям (Додаток 2).
Додатком 2 Документації передбачено перелік документів на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям та пропозиції умовам Документації.
Пунктом 2 додатку 2 Документації зазначено, що на підтвердження наявності зазначених учасником складських приміщень необхідно надати, зокрема: документ Держпродспоживслужби про обстеження складських приміщень не більше двомісячної давнини відносно кінцевої дати подання тендерних пропозицій про відсутність порушень санітарного законодавства з інформацією про можливість збереження па складі продуктів харчування.
Водночас, окрім як вказівка на наявність дискримінаційних вимог в цій частині та необхідність більшого часу для фізичної можливості отримання такого документа, позивач ні в скарзі, ні під час розгляду даного спору не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведену умову документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином наведена вище умова документації порушує його права та законні інтереси, пов`язані з участю у процедурі закупівлі, у зв`язку з чим, суд погоджується з висновком відповідача про те, що у колегії були відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині, позаяк, будь яка умова документації для певного учасника може створювати додаткові труднощі та необхідність вчинення певних дій, проте, без реального доведення наявності непереборних та істотних труднощів у виконанні таких вимог одним учасником, та можливості виконання таких умов іншим учасником, така вимога не є дискримінацією.
Також, варто зауважити, що документації відсутні вимоги щодо надання саме акту складеного за результатами проведення планового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, тому, твердження позивача в цій частині, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Щодо доводів позивача про те, що замовник визначаючи відповідальність виконавця фактично встановлює подвійну відповідальність (1.7.2 та п.7.3) за порушення строків надання послуг - пеня та штраф, що є порушення діючого законодавства України, а також, замовник визначає непомірно штрафні санкції, суд зауважує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різні види санкцій. Тому, на переконання суду, в даному випадку, не йдеться про притягнення особи до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, адже відповідальність настає лише один раз у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф, як форм її сплати, Отже, встановлені умови відповідальності та штрафних санкцій в проекті договору, викладеному в додатку до Тендерної документації, є такими, що відповідають положенням законодавства.
Суд зауважує, що дискримінаційними умовами з закупівлі, є вимоги тендерної документації, яким може відповідати лише один або декілька конкретних учасників, що штучно звужує конкуренцію та обмежує коло потенційних постачальників. Не є дискримінацією вимоги, які відповідають специфіці предмета закупівлі, є об`єктивно необхідними для замовника та можуть бути виконані щонайменше двома або більше учасниками ринку.
Суд погоджується із висновком відповідача, викладеним у оспорюваному рішенні постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, що позивач не довів, яким чином наведені у скарзі умови тендерної документації порушують його права та законні інтереси, пов`язані з участю у процедурі закупівлі, в аспекті того, що позивач не може виконати наведені замовником умови.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача про відмову в задоволенні скарги позивача в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.
Відповідач довів обґрунтованість висновків розгляду скарги в процедурі закупівлі, та, як наслідок, законність оскаржуваного рішення.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "СЕМБІ" до Антимонопольного комітету України, треті особи: Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Товариство з обмеженою відповідальністю "Галерея-Алекс", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua