Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №320/17702/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Київ справа №320/17702/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" з позовом до Київської митниці, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA100380/2024/000016/2 від 28.02.2024;

визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2024/000173.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, з урахуванням того, що подані декларантом до митного оформлення документи, містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у свою чергу, відповідач не зазначив, яких саме відомостей чи документів, що підтверджують заявлені числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" залишено без руху, при цьому, надалі недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 22.02.2024 б/н, видану ТОВ «ФІРМА ДІСНА», в якій зазначено витрати за маршрутом у сумі 17560,50 грн, проте не зазначено такі відомості, як: протяжність маршруту поза митної території України та по митній території України, розмір тарифної ставки, витрати на пальне та інші витрати, пов`язані із доставкою товарів, у тому числі на митне очищення товару для експорту, оформлення іншої дозвільної документації, платні дороги, тощо. Також, до митного оформлення декларантом не надано декларацію митної вартості, надання якої встановлено п. 1 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Крім того, не можливо встановити суму, яку сплачено за контрактом від 10.10.2023 № 12/10-3, на підставі якого переміщується оцінюваний товар. Таким чином, відомості щодо ціни, яка сплачена не піддаються обчисленню та перевірці. Надані банківські документи не підтверджують відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, декларантом при митному оформленні не виконано вимогу п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України стосовно надання митному органу достовірних відомостей, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

До того ж, на запит митного органу, декларантом 28.02.2024 о 16:15 надіслано лист від 28.02.2024 б/н з повідомленням щодо надання всіх наявних у нього документів. Отже, протягом терміну, встановленого ч. 3 ст. 53, п. 2 ч. 2 ст. 255 МК України декларантом не надано жодних додаткових документів, які вимагались митним органом у повідомленні.

Представник відповідача повідомив у відзиві про те, що у митного органу наявна інформація, що відповідає ч. 2 ст. 64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2г резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар 1 митна декларація від 26.02.2024 102210/2024/000962- митна вартість 28190,64 євро/шт.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2023 між позивачем (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) був укладений договір купівлі-продажу автомобіля № 12/10-3, згідно якого, останній зобов`язується передати майно у вигляді автотранспортних засобів у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за них обумовлену грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору, автотранспортний засіб, що відчужується, має такі характеристики: 1). Марка (модель): Mercedes-Benz; Номер кузова: НОМЕР_1 (УКТ ЗЕД 8701209000).

Згідно п. 2.1 договору, вартість автомобілю встановлюється в євро і вказується у відповідному рахунку-фактурі. Вартість автотранспортного засобу 18333,50 євро.

Розрахунки здійснюються в євро, шляхом переказу грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий продавця (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури.

Умови поставки/передачі автомобіля - EXW, місце передачі - NEUENSTEIN. Термін поставки автотранспортного засобу не більше 90 календарних днів з дати внесення попередньої оплати.

З метою митного оформлення товару (автотранспортного засобу), позивачем була подана до митного органу митна декларація № 23UA10038030671809, додатковий номер 1296 (графа 7 ВМД), з пакетом наступних документів (графа 44 МД): 0380 - інвойс ЕХ8019 від 05.12.2023; 0862 - інвойс ЕХ8019 від 05.12.2023; 2800 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 31.01.2024; 3002 - платіжне доручення № 203 від 01.12.2023; 3002 - платіжне доручення № 174 від 03.11.2023; 3007 - транспортна довідка (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) від 22.02.2024; 4100- контракт № 12/10-3 від 10.10.2023; 9000 - б/н лист-відповідь на запит митного органу щодо надання додаткових документів; 9610 - декларації країни відправлення № 24DE945925960030B9; 9703 - сертифікат відповідності № UА.012.012684-24 від 23.02.2024.

При визначенні митної вартості, позивачем був обраний основний метод - за ціною договору (вартість операції) 18333,50 євро. Задекларована декларантом вартість товару становила 779551,59 грн. (18333,50*41,5628+17560,50 грн (транспортні витрати).

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих позивачем посадова особа митного органу повідомила про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з причин прийняття рішення про коригування митної вартості UA100380/2024/000016/2 від 28.02.2024: п. 6 ст. 54, ст. 256, п. 11 ст. 264 Митного кодексу України, потреби внесення змін до гр. 45, 46, 43, 47, В, 44 МД. Роз`яснено, що декларант має подати нову МД, заповнену з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 (картка відмови UA100380/2024/000173).

Таким чином, митним органом не було визнано заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що, декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема: 1) до митного оформлення не надані усі документи, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а саме не надано декларацію митної вартості (ДМВ) яка відповідно транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) відповідно до п. 2.3 Контракту оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури. Декларантом надано банківські платіжні документи від 03.11.2023 № 174, з посиланням на зовнішньоекономічний контракт від 10.10.2023 № 12/10-3, на суму 1500 євро та від 01.12.2023 № 203, з посиланням на зовнішньоекономічні контракти, один з яких не стосуються даної парті товару на суму 16833,50 євро. У гр.70 вищезазначених банківських платіжних документів, призначення платежу не містить посилання на рахунки-фактури. Отже, декларантом не підтверджено ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 3) Відповідно до п. 1.2 країна походження транспортного засобу (товару) - Німеччина, у декларації про походження товару від 05.12.2023 № ЕХ8019 країна походження транспортного засобу (товару) не зазначена; 4) надана копія митної декларації країни відправлення від 01.02.2024 № 24DE945925960030B9 без зазначення умов поставки товару та ціни задекларованого в ЕМД товару.

З метою з`ясування питання щодо повноти та достовірності поданої інформації про ціну товару та всіх складових митної вартості, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 53, ст. 54 МК України повідомлено про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів у відповідності до законодавства України, передбачені положеннями наказу № 599; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, з врахуванням ст. 254 МК України; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом). За бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Водночас, відповідач повідомив, що у нього наявна інформація щодо вищої митної вартості за одиницю, імпортованих протягом початку 2024 року, а саме 26.02.2024 102210/2024/000962. При цьому, митний орган самостійно визначив митну вартість товару на рівні 28190,64 євро. В електронному повідомлені та рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 митний орган запропонував позивачу подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за наявністю).

Листом б/н від 28,02.2024 позивач повідомив митний орган про те, що надані усі наявні у декларанта додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість задекларованого товару.

Разом з цим, у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, товар був оформлений та випущений у вільний обіг, відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МК України за новою МД 24UА100380307281U4 зі сплатою гарантій відповідно до ст. 55 МК України.

22.03.2024 до відповідача була подана скарга № 77 на рішення про коригування митної вартості товарів № UА100380/2024/000016/2 від 28.02.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за результатом розгляду якої, в задоволенні останньої було відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

МК України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно норм ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

За правилами ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 МК України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з нормами ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За ч. ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тож, з наведеного слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

У силу приписів ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МК України.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За правилами ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Суд наголошує на тому, що підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Дійсно, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті.

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно матеріалів справи, 10.10.2023 між позивачем (покупець) та HEINZ STENGEL GMBH (продавець) був укладений договір купівлі-продажу автомобіля № 12/10-3, згідно якого, останній зобов`язується передати майно у вигляді автотранспортних засобів у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за них обумовлену грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору, автотранспортний засіб, що відчужується, має такі характеристики: 1). Марка (модель): Mercedes-Benz; Номер кузова: НОМЕР_1 (УКТ ЗЕД 8701209000).

Згідно п. 2.1 договору, вартість автомобілю встановлюється в євро і вказується у відповідному рахунку-фактурі. Вартість автотранспортного засобу 18333,50 євро.

Розрахунки здійснюються в євро, шляхом переказу грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий продавця (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури.

Умови поставки/передачі автомобіля - EXW, місце передачі - NEUENSTEIN. Термін поставки автотранспортного засобу не більше 90 календарних днів з дати внесення попередньої оплати.

З метою митного оформлення товару (автотранспортного засобу), позивачем була подана до митного органу митна декларація № 23UA10038030671809, додатковий номер 1296 (графа 7 ВМД), з пакетом наступних документів (графа 44 МД): 0380 - інвойс ЕХ8019 від 05.12.2023; 0862 - інвойс ЕХ8019 від 05.12.2023; 2800 - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 31.01.2024; 3002 - платіжне доручення № 203 від 01.12.2023; 3002 - платіжне доручення № 174 від 03.11.2023; 3007 - транспортна довідка (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) від 22.02.2024; 4100- контракт № 12/10-3 від 10.10.2023; 9000 - б/н лист-відповідь на запит митного органу щодо надання додаткових документів; 9610 - декларації країни відправлення № 24DE945925960030B9; 9703 - сертифікат відповідності № UА.012.012684-24 від 23.02.2024.

При визначенні митної вартості, позивачем був обраний основний метод - за ціною договору (вартість операції) 18333,50 євро.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих позивачем, відповідачем повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів з причин прийняття рішення про коригування митної вартості UA100380/2024/000016/2 від 28.02.2024, адже митним органом не було визнано заявлену декларантом митну вартість у зв`язку з тим, що, декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема: 1) до митного оформлення не надані усі документи, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а саме не надано декларацію митної вартості (ДМВ) яка відповідно транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) відповідно до п. 2.3 Контракту оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури. Декларантом надано банківські платіжні документи від 03.11.2023 № 174, з посиланням на зовнішньоекономічний контракт від 10.10.2023 № 12/10-3, на суму 1500 євро та від 01.12.2023 № 203, з посиланням на зовнішньоекономічні контракти, один з яких не стосуються даної парті товару на суму 16833,50 євро. У гр. 70 вищезазначених банківських платіжних документів, призначення платежу не містить посилання на рахунки-фактури. Отже, декларантом не підтверджено ціну, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 3) Відповідно до п. 1.2 країна походження транспортного засобу (товару) - Німеччина, у декларації про походження товару від 05.12.2023 № ЕХ8019 країна походження транспортного засобу (товару) не зазначена; 4) надана копія митної декларації країни відправлення від 01.02.2024 № 24DE945925960030B9 без зазначення умов поставки товару та ціни задекларованого в ЕМД товару.

Відповідач наголошує на тому, що на запит митного органу, позивачем не було надано додаткових документів, що запитувалися, натомість, позивач на це акцентує увагу на тому, що ним були надані всі наявні в нього документи, передбачені МК України, що необхідні та достатні для визначення митної вартості, не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.

У контексті зазначених відповідачем у оскаржуваному рішення підстав, суд звертає увагу на те, що позивачем на підтвердження транспортних витрат разом з МД було подано довідку про вартість транспортних витрат від 22.02.2024 б/н, в якій зазначено, що транспортні витрати з доставки тягача KUN126Z (№ СВІДОЦТВА ТЗ) маршрутом Ноєнштайн (Німеччина) – н.п. Ягодин (кордон), зазначена у розмірі 17560,50 грн. Вартість навантаження входить в суму витрат. Страхування не проводилось.

Також, щодо питань митного органу до оплати, суд зауважує, що платіжними дорученнями в іноземній валюті № 174 від 03.11.2023, № 203 від 01.12.2023, № 163 від 12.10.2023, позивач здійснив передплату за товар декількома платежами (авансові платежі), що в сукупності склало (загальна сума), до моменту поставки товару - 100% оплати. В графі 70 зазначених платіжних доручень вказані документи, на підставі яких здійснюється платіж, а саме передоплата, окрім інших договорів (договори № 12/10-1 від 10.10.2023, № 12/10-2 від 10.10.2023, № 12/10-4 від 10.10.2023) по яким також здійснювалась передплата одному й тому ж контрагенту, та договір № 12/10-3 від 10.10.2023, згідно якого декларується товар.

Таким чином, посилання митного органу на те, що декларантом надані банківські платіжні документи з посиланням на зовнішньоекономічні контракти, що не стосуються даної партії товару, є безпідставним, адже сам факт оплати декількома платежами за товар із вказівкою в платіжних інструкціях в графі 70 на декілька договорів, укладених з одним й тим самим контрагентом та по яким також здійснюється передплата, а також відсутність посилання в графі 70 платіжних дорученнях на рахунок-фактуру, не впливає на можливість визначення митної вартості товару за ціною договору в сукупності інших наданих позивачем документів, передбачених ст. 53 МК України, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність тверджень митного органу щодо не підтвердження ціни товару, яка фактично сплачена позивачем. До того ж, умови оплати відображені постачальником товару в інвойсі ЕХ8019 від 05.12.2023, який був наданий митному органу та зазначений у графі 44 митної декларації, з підтвердженням оплати за контракт № 12/10-3 від 10.10.2023, є надані до МД копії, зазначених вище, платіжних доручень. Тому, відсутність посилання в платіжному дорученні на рахунки-фактури у графі 70, не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.

Щодо посилання митного органу, як на підставу відмови у митному оформлені за ціною декларанта, на не зазначення у декларації про походження товару від 05.12.2023, № ЕХ8019 країни походження транспортного засобу (товару), слід врахувати, що позивачем на підтвердження країни походження був наданий сертифікат відповідності від 23.02.2024 (графа 44, позиція 9703) та документ, який підтверджує походження товару (графа 44, позиція 0862 - інвойс від 05.12.2023 № ЕХ8019, зміст якого містить дані про країну походження, а саме зазначено - зроблено в Німеччині. Тобто, митному органу була надана інформації про країну походження транспортного засобу.

Також, суд вважає, що посилання митного органу, як на підставу відмови у прийнятті митної декларації, на відсутність в митній декларації країни відправлення від 01.02.2024 умов поставки товару та ціни задекларованого в ЕМД товару, є безпідставним, оскільки позивач, на підтвердження умов поставки та ціни, надав до митного органу основні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України (договір, інвойс, банківські платіжні документи), які, в своїй сукупності з іншими поданими документами, містять повну інформацію про митну вартість та її складові (графа 44 ЕМД), при цьому, митний орган при обґрунтуванні підстав для відмови у прийнятті МД не зазначив, які саме, на думку останнього, недостовірні та необ`єктивні відомості, зазначені позивачем, вплинули на визначення митної вартості товару.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом не було вказано, які саме з наданих позивачем документів містять неповні відомості та/або розбіжності, які конкретно документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості, не зазначена інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні останнім митної вартості товару, а є лише вказівка на наявність інформації щодо вищої митної вартості, імпортованих протягом початку 2024 р, з посиланням на номер МД 102210/2024/000962.

Окрім цього, на переконання суду, виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів згідно з аналізу цінової інформації митного органу не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

По суті вказані митним органом зауваження, носять формальний характер, що не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

За результатами встановлених судом обставин справи, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Отже, суд вважає, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість. Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару. У свою чергу, інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.

У аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів, основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом за оскаржуваними рішеннями.

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100380/2024/000016/2 від 28.02.2024.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2024/000173.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дісна" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8930,78 грн (вісім тисяч дев`ятсот тридцять гривень 78 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.